Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №140/7430/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/7430/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» звернулося з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA204150/2026/000012/2 від 05.03.2026 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення митниці № UA204150/2026/000045 від 05.03.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення в режимі імпорту товару декларант позивача подав митну декларацію, в якій ми тну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту). Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та карку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з тих підстав, що подані документи не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується із такими рішеннями та зазначив, що подані до митного оформлення документи підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за першим методом і не мали жодних розбіжностей. Проте, не зважаючи на подання усіх документів, які підтверджують заявлену митну вартість, як вартість самого товару, так і витрати по транспортуванню останнього, митний орган відмовив у митному оформленні товару і прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

На переконання позивача, спірні рішення є необґрунтованими та просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач пред`явлені позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити, мотивуючи тим, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за митними деклараціями, поданих з метою імпорту товару, було встановлено, що подані документи не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності. За результатом опрацювання додатково поданих документів та проведених письмових консультацій щодо вибору методу визначення митної вартості товару, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (у митного органу та декларанта відсутня інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та відсутня вартісна основа для розрахунку) митну вартість визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі – ЄАІС Держмитслужби).

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідають вимогам митного законодавства, а тому є законними.

У відповіді на відзив представник позивача позовні вимоги та просив задовольнити.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить наступних висновків.

03 серпня 2023 року між фірмою Aollen Biotech Co QINGDAO (Китай) (продавець) та ТОВ «ДОК-АГРО» (покупець) було укладено контракт № 23SK414, за умовами якого продавець приймає на себе зобов`язання з поставки і передачі в порядку і строки, встановлені даним контрактом товару, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та строки, встановлені цим контрактом. Номенклатура, кількість, ціна і загальна вартість товару вказуються в Додатках (Специфікаціях) до Контракту (пункт 1.2 контракту). Базис поставки товару згідно з законодавством України з правилами «Incoterms 2020», вказано у відповідному додатку (Специфікації) до контракту. Валюта контракту і платежу долари США.

Загальна сума цього контракту складається зі загальної суми товарів поставлених відповідно до підписаних Додатків (Специфікацій) до Контракту.

Відповідно до пункту 3.5 контракту у вартість товару включається вартість упаковки, маркування, вартість тари, палет, навантаження і сертифікату походження. Витрати пов`язані з виконанням даного Контракту розподіляються між Сторонами відповідно до правил Incoterms 2020.

Згідно з пунктом 4.1 контракту оплата товару за цим договором здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок в наступному порядку:

1-й етап: 30 % передоплата протягом 7 календарних днів з моменту узгодження і підписання сторонами специфікації до контракту. Продавець зобов`язаний розпочати виробництво товару з дня отримання попередньої оплати на своєму банківському рахунку;

2-й етап: оплата 70 % вартості товару повинно бути здійснено покупцем до прибуття товару в порт призначення та не пізніше ніж 30 днів з моменту відправлення.

Сторони контракту можуть передбачити інші умови оплату товару, які вказуються в Специфікації на поставку відповідної партії товару, що є невід`ємною частиною контракту (пункт 4.2 контракту).

Згідно із специфікацією № 21 від 22.10.2025 сторонами узгоджено поставку бікарбонату натрію харчового в мішках 25 кг CAS 144-55-8 в кількості 84 000,00 кг за ціною 0,17 дол.США за 1 кг на загальну суму 14 280,00 дол.США. Умови поставки FOB (Циндао/Qingdao, Китай) згідно з умовами Incoterms 2020. Тут же обумовлено умови оплати: 20% передоплата і 80% - перед завантаженням.

На виконання умов контракту та специфікації № 21 від 22.10.2025 до контракту позивач здійснив оплату на загальну суму 14 280,00 дол.США (11 424,00 дол.США + 2 856,00 дол.США), що підтверджується банківськими платіжними документами (swift) від 21.11.2025 (дата валютування 21.11.2025) та від 20.10.2025 (дата валютування 20.10.2025).

02 березня 2026 року з метою імпорту товару – «Бікарбонат натрію харчовий, білий кристалічний порошок, Sodium Bicarbonate 99% min., не містить ГМО, CAS номер 144-55-8, склад: NaHCO3 - 100.07%, PH-8.3, вага нетто - 84000 кг. Дата виробництва: 11/2025, термін придатності:11/2027р. партія No 20251030 Розфасована в 3360 поліпропіленових мішків по 25 кг. Торговельна марка : нема даних Виробник : SHANDONG HAIHUA COMPANY LIMITED. Країна виробництва: CN», що ввозився на адресу ТОВ «ДОК-АГРО», подано митну декларацію № 26UA204150000989U0. Вартість товару становить 14 280,00 дол. США. До митної декларації додано: сертифікат якості від 12.01.2025; пакувальний лист від 12.01.2025; рахунок – проформа № PI25K0657 від 22.10.2025; рахунок – фактура № SK25YY3310 від 01.12.2025; коносамент № BW25110802 від 05.12.2025; накладна УМВС № 01261 від 22.02.2026; накладна УМВС № 01269 від 22.02.2026; супровідні документи Т1 від 13.02.2026 № 26PL322080NS6ET7M8, № 26PL322080NS6ET9M6, № 26PL322080NS6ETХM1; статус особи, яка подає митну декларацію № 2; банківський платіжний документ, що стосується товару № 251027/002969230 від 27.10.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару № 251121/002989629 від 21.11.2025; рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № 312 від 16.02.2026; рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № 353 від 25.02.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 5521-3п від 25.02.2026; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 12.01.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 23SK414 від 03.08.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 21 від 22.10.2025; договір про надання послуг митного брокера № 29082024 від 29.08.2024; договір (контракт) про перевезення № 5521-3 від 11.11.2025; електронний сертифікат про непреференційне походження товару № 25C3702Q6837/01855 від 10.12.2025; копія митної декларації країни відправлення № 425820250001543422 від 01.12.2025.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган в електронному повідомленні запропонував подати такі документи: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) транспортні (перевізні) документи за маршрутом Гданськ (Польща) – Шебжешин-Хрубешув (Польща); 5) транспортні (перевізні) документи про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо; 6) обґрунтування ціни та вартості товару, наведеного в декларації країни відправлення. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

На електронне повідомлення митного органу декларант додатково подав додаткові пояснення та виписки по рахунку АТ «Кредобанк» за дату 27.10.2025 на суму 2 856,00 дол. США та за дату 21.11.2025 на суму 11 424,00 дол. США, а також повідомив митний орган, що надав усі наявні в нього на момент митного оформлення документи, які запитувались митним органом.

05.03.2026 Рівненська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA204150/2026/000012/2.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 05.03.2026 № UA204150/2026/000012/2 митний орган вказав, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення документи є неповними та містять розбіжності:

- згідно коносаменту від 05.12.2025 № BW25110802 порт призначення Гданськ (Польща), згідно накладних УМВС від від 22.02.2025 № 01261, від 22.02.2026 № 01269 місце відправлення оцінюваних товарів Шебжешин (Польща), транзитний пункт Хрубешув. В рахунках на транспортні послуги від 16.02.2026 № 312, від 25.02.2026 № 353 та довідці від 25.02.2026 № 5521-3п не відображено оплату транспортних послуг за даним маршрутом. Таким чином до митного оформлення не надано транспортних (перевізних) документів за маршрутом Гданськ (Польща) – Шебжешин (Польща), Хрубешув (Польща);

- в проформі- інвойсі від 22.10.2025 № PI25K0657 відсутнє посилання на зовнішньо-економічний контракт;

- інвойс від 01.12.2025 № SK25YY3310 не містить посилання на зовнішньо-економічний контракт;

- до митного оформлення надано декларацію країни відправлення від 12.01.2025 № 425820250001543422, де зазначено ціну 0,165 дол., та вартість 13860 дол. США, що не кореспондується з даними проформи-інвойса та інвойса, поданих до митного оформлення;

- в рахунках на транспортні послуги від 16.02.2026 № 312, від 25.02.2026 № 353 та довідці від 25.02.2026 № 5521-3п не відображено відомості про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо;

- в гр.70 банківських платіжних документів від 27.10.2025 № 251027/002969230 та від 27.11.2025 № 251121/002989629 є посилання лише на контракт та інвойс від 22.10.2025, який є проформою-інвойсом та не має прив`язки до зовнішньоекономічного договору(контракту), що не дає можливість однозначно застосувати дані документи до цієї партії товару;

- в доповненні до зовнішньоекономічного договору (специфікації) від 22.10.2025 зазначено ціну продукції та термін поставки - листопад 2025 року, однак до митного оформлення надано інвойс від 01.12.2025.

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості, інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України, митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 13.02.2026 № 26UA500110000983U5 - 0,3570 дол,США/кг.

Також, Рівненська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204150/2026/000045.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту) та щодо суми транспортних витрат.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: сертифікат якості від 12.01.2025; пакувальний лист від 12.01.2025; рахунок – проформа № PI25K0657 від 22.10.2025; рахунок – фактура № SK25YY3310 від 01.12.2025; коносамент № BW25110802 від 05.12.2025; накладна УМВС № 01261 від 22.02.2026; накладна УМВС № 01269 від 22.02.2026; супровідні документи Т1 від 13.02.2026 № 26PL322080NS6ET7M8, № 26PL322080NS6ET9M6, № 26PL322080NS6ETХM1; статус особи, яка подає митну декларацію № 2; банківський платіжний документ, що стосується товару № 251027/002969230 від 27.10.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару № 251121/002989629 від 21.11.2025; рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № 312 від 16.02.2026; рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № 353 від 25.02.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 5521-3п від 25.02.2026; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 12.01.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 23SK414 від 03.08.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 21 від 22.10.2025; договір про надання послуг митного брокера № 29082024 від 29.08.2024; договір (контракт) про перевезення № 5521-3 від 11.11.2025; електронний сертифікат про непреференційне походження товару № 25C3702Q6837/01855 від 10.12.2025; копія митної декларації країни відправлення № 425820250001543422 від 01.12.2025.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що згідно коносаменту від 05.12.2025 № BW25110802 порт призначення Гданськ (Польща), згідно накладних УМВС від 22.02.2025 № 01261, від 22.02.2026 № 01269 місце відправлення оцінюваних товарів Шебжешин (Польща), транзитний пункт Хрубешув. В рахунках на транспортні послуги від 16.02.2026 № 312, від 25.02.2026 № 353 та довідці від 25.02.2026 № 5521-3п не відображено оплату транспортних послуг за даним маршрутом. Таким чином до митного оформлення не надано транспортних (перевізних) документів за маршрутом Гданськ (Польща) – Шебжешин (Польща), Хрубешув (Польща).

Щодо наведеного суд зазначає, що згідно накладних УМВС від 22.02.2025 № 01261, від 22.02.2026 № 01269, у графі 3 чітко зазначено повний маршрут транспортування: Китай – Гданськ (Польща) – Клевань (Україна), що підтверджує безперервність маршруту доставки товару з країни відправлення до місця митного оформлення. У графі 22 накладних УМВС додатково вказано ключові транзитні пункти маршруту, зокрема: Шебжешин – Хрубешов – Ізов - Клевань, що узгоджується з типовим маршрутом контейнерного перевезення територією Польщі та України.

Станція Шебжешин - це залізнична станція в Польщі, яка є важливим перевантажувальним терміналом на широкій лінії LHS (лінія з широкою колією), призначеною для перевезення вантажів. Вона розташована між станціями Хрубешів та останньою станцією LHS, що робить її ключовим пунктом для митного оформлення та перевантаження різноманітних вантажів між різними типами транспорту.

Таким чином під час транспортування товару залізничним транспортом за маршрутом м. Гданськ - ст. Клевань, проміжним терміналом перевантаження за цим маршрутом виступає ст. Шебжешин. Там відбувається перевантаження з потягу Гданськ - ст. Шебжешин на потяг ст. Шебжешин - ст. Клевань, це також входить у вартість перевезення, оскільки Шебжешин є проміжним терміналом перевантаження за основним маршрутом.

Перевезення товару здійснювалось транспортно-експедиційною організацією ТОВ «СЕЙВ ПРО СОЛЮШИНС» згідно укладеного договору транспортного експедирування № 22072024-С від 22.07.2024 року. Відповідно до заявки № 5521-3 до договору № 22072024-С від 22.07.2024 року ТОВ «СЕЙВ ПРО СОЛЮШИНС» (Експедитор), взяв на себе зобов`язання здійснити перевезення товару за маршрутом: FOB QINGDAO, CHINA – Гданськ, PL – смт. Локачі, Волинська обл.

Отже суд вважає, що позиція Рівненської митниці щодо нібито відсутності транспортних документів є такою, що суперечить як фактичним обставинам, так і вимогам чинного митного законодавства, і не може братися до уваги як належна підстава для коригування митної вартості.

Щодо твердження відповідача про те, що «в проформі інвойсі від 22.10.2025 № PI25K0657 відсутнє посилання на зовнішньо-економічний контракт» та «інвойс від 01.12.2025 № SK25YY3310 не містить посилання на зовнішньо-економічний контракт», суд зазначає наступне.

До митного оформлення товарів ТОВ «ДОК - АГРО» було подано пакет документів, серед яких проформа-інвойс від 22.10.2025 № PI25K0657 та комерційний інвойс від 01.12.2025 року № SK25YY3310, видані постачальником - AOLLEN BIOTECH CO., LTD (КИТАЙ). Саме зазначені проформа-інвойс та комерційний інвойс були використані при визначенні договірної вартості товару та подані митному органу разом із зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 03.08.2023 року № 23SK414 та Специфікацією № 21 від 22.10.2025.

Так, проформа-інвойс від 22.10.2025 № PI25K0657 та комерційний інвойс від 01.12.2025 № SK25YY3310 містять усі необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати поставку: опис товару, його кількість, вартість, умови оплати та поставки, що повністю співпадає з інформацією зазначеною у Специфікацією № 21 від 22.10.2025 року до Контракту від 03.08.2023 року № 23SK414.

Відповідно до положень частини другої статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, можуть бути: інвойс, проформа-інвойс, договір (контракт), транспортні документи, специфікації, платіжні документи, тощо.

При цьому жодна норма МК України не встановлює уніфікованої форми проформи-інвойсу, а також не визначає обов`язковий перелік реквізитів, які мають у ній міститися.

Таким чином, відсутність у проформі-інвойсі та в рахунку – фактурі інвойсі окремих реквізитів, зокрема номера чи дати контракту, не може бути самостійною підставою для сумніву у достовірності заявленої митної вартості.

Щодо твердження відповідача про те, що в рахунках на транспортні послуги від 16.02.2026 № 312, від 25.02.2026 № 353 та довідці від 25.02.2026 № 5521-3п не відображено відомості про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо, суд зазначає наступне.

Відповідно до договору транспортного експедирування № 22072024-С від 22.07.2024, укладеного між ТОВ «СЕЙВ ПРО СОЛЮШИНС» (Експедитор) та ТОВ «ДОК – АГРО» (Клієнт) відповідно до умов якого Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в тому числі надання митно-брокерських послуг». (п. 1.1. та розділ 3. Договору).

Відповідно до п.п. 2.2.1 п. 2.1 Договору, Експедитор зобов`язаний забезпечувати організацію та належне транспортне обслуговування перевезення вантажів Клієнта різними видами транспорту відповідно до заявок Клієнта. В свою чергу Клієнт зобов`язувався оплачувати послуги Експедитора, а також відшкодовувати документально підтверджені витрати, затрати, штрафи а інші платежі, в тому числі, але не виключно витрати з демереджу, детеншну, понаднормового простою, зберігання, які виникли у Експедитора при виконанні цього Договору, якщо такі витрати виникли не з вини Експедитора (п.п. 2.4.11. п.2.4.12. Договору).

Фактичні транспортно-експедиторські витрати за заявкою № 5521-3 від 11.11.2025 підтверджуються довідкою про транспортно-експедиторські витрати доставки вантажу від 25.02.2026 року вих. № 5521-3п та первинними документами експедитора, які відображені у зведеному вигляді як сукупна вартість наданих транспортно-експедиторських послуг.

Відповідно до рахунків на оплату по замовленню № 312 від 16.02.2026р, № 353 від 25.02.2026р та довідки про транспортно - експедиторські витрати доставки вантажу№ 5521-3п від 25.02.2026р виданих експедитором ТОВ «СЕЙВ ПРО СОЛЮШИНС», транспортні витрати складаються із наступних послуг: відшкодування вартості морського фрахту за маршрутом Ціндао (Китай) - Гданськ (Польща) складає 145 469,25 грн; відшкодування вартості транспортних послуг за межами території України Гданськ, Польща- п/п Ізов становить 155 753,28 грн; організація виконання послуг з транспортного експедирування перевезень поза межами України становить 24 921,94, грн (з ПДВ); відшкодування вартості страхування контейнерного обладнання становить: 1296,30 без ПДВ.

Загальна вартість задекларованих транспортних витрат становить 327 440,77 гривень, які були віднесені декларантом до митної вартості товару.

Щодо твердження відповідача про те, що в гр.70 банківських платіжних документів від 27.10.2025 № 251027/002969230 та від 27.11.2025 № 251121/002989629 є посилання лише на контракт та інвойс від 22.10.2025, який є проформою-інвойсом та не має прив`язки до зовнішньоекономічного договору(контракту), що не дає можливість однозначно застосувати дані документи до цієї партії товару, суд зазначає, що у графі 70 зазначених платіжних документів міститься сукупне посилання на зовнішньоекономічний контракт № 23SK414 від 03.08.2023, інвойс № PI25K0657 від 22.10.2025 та специфікацію № 21 від 22.10.2025, яка є невід`ємною частиною контракту та визначає індивідуалізуючі ознаки товару, включаючи його найменування, кількість, ціну та загальну вартість. Така сукупність реквізитів у платіжному документі одночасно: номеру контракту № 23SK414 від 03.08.2023, інвойсу від 22.10.2025 № PI25K0657, специфікації № 21 від 22.10.2025, забезпечує належну ідентифікацію господарської операції та однозначно пов`язує здійснені платежі з конкретною партією товару, що виключає обґрунтовані сумніви щодо їх релевантності до митної вартості.

Таким чином за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Суд наголошує, що вимога про надання виписки з бухгалтерської документації, висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, каталогів, прейскурантів виробника товару, відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Ненадання додаткових документів також не свідчить про недобросовісність позивача та не може позбавляти його можливості декларувати товар на підставі інших документів, про які домовилися сторони зовнішньоекономічного контракту і які за правилами частини другої статті 53 МК України підтверджують митну вартість товару. Більше того, суд наголошує, що під час митного оформлення товару, декларантом позивача надавалися прайс-листи.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведених розрахунків митної вартості, зазначених у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16, від 13.06.2019 у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Таким чином, доводи митного органу про наявність істотних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а спирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митого оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 у справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митною органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 10.10.2019 у справі № 809/1469/16.

Таким чином, з огляду на зазначене, суд констатує, що прийняте Рівненською митницею рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню.

Як було зазначено вище, за митною декларацією № 25UA204150004402U6 від 02.03.2026 позивачу було відмовлено у митному оформленні товару шляхом винесення картки відмови № 26UA204150000989U0 з підстав неподання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу.

Відповідно до статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом, рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Пунктами 7.1., 7.2. «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631 передбачено, що у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Враховуючи, що спірна картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від оспорюваного рішення про коригування митної вартості товару, яке підлягає скасуванню, то її також слід визнати протиправною та скасувати.

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає таке.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 5 324,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № ЕЕЕ3-К6ТТ-5В36-4МЕ8 від 05.06.2026.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 5 324,80 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № № UA204150/2026/000012/2 від 05 березня 2026 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204150/2026/000045 від 05 березня 2026 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати у розмірі 5 324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) гривні 80 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОК-АГРО» (45516, Волинська область, Володимирський район, село Кремеш, вулиця Локацька, 2-а, код ЄДРПОУ 40955973).

Відповідач: Рівненська митниця (33028, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, код ЄДРПОУ 43958370).

Суддя А.Я. Ксензюк