Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №140/5230/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5230/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шепелюка В.Л.,

за участю секретаря судового засідання Юхимчук О.В.,

представника позивача Яскорського М.О.,

представника відповідача Дмитрук Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 17 грудня 2025 року №0370650705.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, ГУ ДПС у Волинській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці – магазину платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

За результатами проведеної фактичної перевірки ГУ ДПС у Волинській області складено акт №33147/ж5/03-20-07-05/ НОМЕР_1 від 19 листопада 2025 року, яким встановлено порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також ст. 44, 85 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0370650705 від 17 грудня 2025 року, яким застосовано відносно ФОП ОСОБА_1 за порушення п. 1,2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 108 362 гривні 68 копійок.

Вважає, що всі надходження на загальну суму 738 251,45 грн, є розрахунковими операціями лише через відображення у банківській виписці рахунків із цифровою структурою «2924» ґрунтуються на безпідставному ототожненні внутрішнього бухгалтерського обліку банку зі способом прийняття оплати позивачем.

Зазначає, що сам факт безготівкового надходження коштів на рахунок не є достатньою правовою підставою для застосування пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, тобто здійснення фіскалізації операції, адже попередньо має бути встановлено, що відповідне надходження є саме розрахунковою операцією, а не банківським переказом на поточний рахунок.

Стверджує, що той факт, що покупець під час ініціювання переказу міг використати власну платіжну картку або застосунок інтернет-банкінгу, не означає, що ця платіжна картка була прийнята позивачем як продавцем. У такому випадку картка є платіжним інструментом покупця, за допомогою якого він надає своєму банку платіжну інструкцію. Позивач не отримує реквізитів платіжної картки, не здійснює її авторизації, не формує платіжного запиту до еквайра та не забезпечує роботу платіжного пристрою. Такий висновок узгоджується з пунктами 10, 11, 13 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги», відповідно до яких еквайринг є платіжною послугою з прийняття платіжних інструментів, еквайр є надавачем такої послуги, а електронний платіжний засіб використовується для ініціювання платіжної операції. Отже, використання платіжної картки покупцем для ініціювання переказу та прийняття картки продавцем у межах еквайрингу є різними за змістом операціями.

Наголошує, що приймання продавцем платіжних карток, як способу оплати обов`язково передбачає наявність договору еквайрингу та відповідного технічного або програмного платіжного пристрою, зокрема POS-терміналу, інтернет-еквайрингу, платіжного застосунку, QR-рішення чи іншого платіжного пристрою (в тому числі електронного).

Таким чином, належним чином є встановлений факт, що у період з 01 листопада 2022 року по 08 січня 2025 року у ході здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 не використовувала жодного платіжного пристрою (інструменту), в тому числі електронного, що давав би можливість здійснювати її клієнтами оплату за товари (послуги) з використанням платіжних карток. При цьому, у період з 08 січня 2025 року (день встановлення POS-термінала № S1VF090C для прийняття оплат з використанням платіжних карток) по момент проведення податкової перевірки, через відповідний платіжний пристрій було проведено лише 2 (дві) розрахункові операції (03 березня 2025 року (платіжна інструкція № P0304SG810) та 02 квітня 2025 року (платіжна інструкція № P0403YHWKU).

Звертає увагу, що у спірних правовідносинах позивач не лише не здійснювала приймання платіжних карток, за відсутності на це технічної можливості (платіжний пристрій (в тому числі електронний) був відсутній), але й була повністю виключена із процесу ініціювання операції, яка відбувалась виключно за волевиявленням платника шляхом самостійного переказу коштів за реквізитами рахунку, що надавався позивачем у форматі IBAN.

Зазначає, що висновки є помилковими та спробою самовільного розширення контролюючим органом сфери застосування Закону №265/95 ВР, адже обов`язок застосування РРО/ПРРО не виникає внаслідок самого факту будь-якого продажу товару або надходження оплати на поточний рахунок суб`єкта господарювання, а у випадку проведення розрахункової операції, тобто приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).

Також, ГУ ДПС у Волинській області неправильно визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 108 362, 68 грн, адже податковим органом безпідставно не були враховані приписи пункту 15 розділу II Прикінцевих положень Закону №265/95-ВР.

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного cуду від 04.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено на 11:00 03.06.2026 за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 21.05.2026, представник відповідача позовних вимог не визнала. В обґрунтування такої позиції зазначила, що в ході перевірки встановлено, що в періоді з 01.10.2023 по 11.11.2025, згідно наданої до перевірки заключної виписки банку (виписки надано відповіддю на запит від 13.11.2025 на диску, виписки надаємо), на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_2 надійшли кошти в сумі 738251,45 грн через перекази Р2Р Credit Fust Fund, розрахунки за картами (С+, ACQ1) та розрахунки з еквайрингу з транзитних рахунків, що містять в своїх реквізитах структуру номера 2924 (зазначених у виписці) НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 та НОМЕР_5 АТ КБ «Приватбанк» відповідно.

Стверджує, що платником на запит перевіряючих від 17.11.2025 надано копії платіжних інструкцій в яких зазначено, що розрахунки відбуваються не безпосередньо між покупцем та продавцем (з використанням розрахункових рахунків у форматі IBAN покупця та продавця), а з використанням посередника у вигляді транзитних рахунків банку що в своїй структурі коду містять «2924». Отже, зазначення коду «2924» у банківській виписці свідчить про використання банком транзитного рахунку для обліку операцій, зокрема в межах еквайрингу (через POS-термінали, інтернет-еквайринг тощо). З огляду на те, що балансовий рахунок «2924» використовується як транзитний рахунок за операціями, то відповідні платежі, проведені з використанням платіжного інструменту, за своєю суттю є операціями еквайрингу та, з урахуванням визначення поняття «розрахункова операція», зумовлюють виникнення у продавця обов`язку здійснення їх фіскалізації із застосуванням РРО/ПРРО.

Таким чином, розрахункові операції в сумі 738251,45 грн (порушення вчинене вперше в сумі 1284,00 грн. 03.10.2023) ФОП ОСОБА_1 проведені без застосування зареєстрованого фіскальним сервером контролюючого органу програмного реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно контролюючим органом під час фактичної перевірки було встановлено операції, по яким не видано покупцям розрахункових документів, за перше порушення застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 100% суми, на яку здійснено продаж/повернення товарів, а за інші 150%.

Враховуючи вищезазначене, ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповіді на відзив від 15.06.2026 представник позивача не погоджується із твердженнями представника відповідача викладених у відзиві, підтримав свою позицію викладену у позовній заяві та просить позовні вимоги задовольнити повністю (а.с.135-143).

Представник відповідача у запереченні на відповідь на відзив від 22.06.2026 (а.с. 153-156) підтримала свою позицію, наведену у відзиві на позовну заяву та просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 год. 25 серпня 2026 року (а.с.169).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, а представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області відповідно до наказу №3509-п від 03 листопада 2025 року «Про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_1 », проведено фактичну перевірку господарської одиниці – магазину платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі пп.20.1.9, 20.1.10, 20.1.11, п. 20.1, ст.20, п.75.1 ст.75, пп. 80.2.2, 80.2.7 п.80.2 ст. 80 п.80.8 ст.80 Податкового кодексу України у зв`язку з наявністю інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органі (податкових ризиків), а саме, отриманням інформації щодо незначної кількості чеків, створених в листопаді за добу через ПРРО із фіскальним номером 4000964700 (не більше ніж 3), що може вказувати на проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО, наявністю інформації щодо нарахування та виплати у 2025 році заробітної плати найманим працівникам на рівні нижче мінімальної, що може вказувати на проведення готівкових розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО для виплати заробітної плати в конвертах та виплату роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету; не забезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів – в базах даних СОД РРО відсутні дані про проведення розрахункових операцій із використанням ЕПЗ у серпні-вересні 2025 року; незначної кількості чеків, створених за добу через зареєстрований ПРРО фіскальний номер 4000260282 (не більше 3); використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин кількість оформлених найманих працівників не відповідає специфіці та режиму роботи господарської одиниці; нарахування та виплати у 2025 році заробітної плати найманим працівникам на рівні мінімальної, що може вказувати на проведення готівкових розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО для виплати заробітної плати в конвертах та виплату роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, з метою контролю за дотриманням платниками податків норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами проведеної фактичної перевірки ГУ ДПС у Волинській області складено акт №33147/ж5/03-20-07-05/ НОМЕР_1 від 19 листопада 2025 року (далі – Акт перевірки), яким встановлено порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також ст. 44, 85 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області було прийнято:

1) податкове повідомлення-рішення № 0370650705 від 17 грудня 2025 року, яким застосовано відносно ФОП ОСОБА_1 за порушення п. 1,2 ст. З Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 108 362 гривні 68 копійок;

2) податкове повідомлення-рішення № 0370670705 від 17 грудня 2025 року, яким застосовано відносно ФОП ОСОБА_1 за порушення ст. 44, 85 ПК України штрафні (фінансові); санкції в розмірі 1 020 гривні (не є предметом оскарження у межах даної справи).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України визначено, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 21.1.1 та 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

У відповідності до підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області відповідно до наказу №3509-п від 03 листопада 2025 року «Про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_1 », проведено фактичну перевірку господарської одиниці – магазину платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі пп.20.1.9, 20.1.10, 20.1.11, п. 20.1, ст.20, п.75.1 ст.75, пп. 80.2.2, 80.2.7 п.80.2 ст. 80 п.80.8 ст.80 Податкового кодексу України у зв`язку з наявністю інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органі (податкових ризиків), а саме, отриманням інформації щодо незначної кількості чеків, створених в листопаді за добу через ПРРО із фіскальним номером 4000964700 (не більше ніж 3), що може вказувати на проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО, наявністю інформації щодо нарахування та виплати у 2025 році заробітної плати найманим працівникам на рівні нижче мінімальної, що може вказувати на проведення готівкових розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО для виплати заробітної плати в конвертах та виплату роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету; не забезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів – в базах даних СОД РРО відсутні дані про проведення розрахункових операцій із використанням ЕПЗ у серпні-вересні 2025 року; незначної кількості чеків, створених за добу через зареєстрований ПРРО фіскальний номер 4000260282 (не більше 3); використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин кількість оформлених найманих працівників не відповідає специфіці та режиму роботи господарської одиниці; нарахування та виплати у 2025 році заробітної плати найманим працівникам на рівні мінімальної, що може вказувати на проведення готівкових розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО для виплати заробітної плати в конвертах та виплату роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, з метою контролю за дотриманням платниками податків норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Щодо виявлених порушень суд зазначає, що відповідно до п.п.14.1.278 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Порядок функціонування СОД РРО визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України 05.08.2020 №477 затверджений Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, яким встановлений механізм функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) щодо отримання від реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) визначених законодавством даних та збереження таких даних у базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи Державної податкової служби України.

Розділом II «Функціонування СОД РРО» визначено, що СОД РРО інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних. СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6)можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Сервер додатків забезпечує взаємодію інформаційних систем ДПС з базою даних СОД РРО. База даних призначена для зберігання: 1) переліку РРО, які мають пройти або вже пройшли персоналізацію; 2) даних, що були отримані від РРО, у відкритому вигляді, в тому числі даних про проведені розрахункові операції через РРО та електронні розрахункові документи, фіскальні звітні чеки, фіскальні звіти; 3) переліку ПРРО, яким присвоєно фіскальний номер фіскальним сервером контролюючого органу; 4) даних про проведені розрахункові операції через ПРРО та електронних розрахункових документів, фіскальних звітних чеків і фіскальних звітів, зареєстрованих фіскальним сервером контролюючого органу; 5) іншої службової інформації.

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 затверджено Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України. Відповідно до п.1.2. розділу І цього Порядку система зберігання і збору даних РРО (далі - СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України; система обліку даних РРО (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій і програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів;

Відповідно до п.1.2. розділу І цього Порядку суб`єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці у пам`яті РРО або пам`яті модемів, які до них приєднані. Відповідно до п.2.2. розділу ІІ цього Порядку СЗЗД РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних СОД РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами НСМЕП.

На думку суду, система СОД РРО не обмежує відповідача у праві використовувати відомості з неї лише протягом періоду проведення фактичної перевірки, що повністю спростовує доводи позивача щодо неможливості використання відповідачем відомостей з системи СОД РРО під час проведення фактичної перевірки, зокрема, щодо даних, що були отримані від РРО, у відкритому вигляді, в тому числі про проведені розрахункові операції через РРО та електронні розрахункові документи, фіскальні звітні чеки, фіскальні звіти.

Додатки до актів перевірки містять посилання на дату і час проведення операції, фіскальний номер документа, штриховий код товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, найменування товару, кількість та об`єм товару та суму проведеної операції без видачі відповідного розрахункового документу.

Вказані відомості отримані із Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, яка відповідно до розділу ІІ Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 №477 забезпечує збереження документів, створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи, що свідчить про фактичну перевірку контролюючим органом чеків.

Верховний Суд у постанові від 29.06.2023 у справі №640/22789/21 вказав: «Як зазначено вище з урахуванням аналізу норм відповідного законодавства, інформація, яка надійшла до податкового органу з РРО, має відповідати даним розрахункових документів, які були створені РРО, в магазинах безмитної торгівлі. З урахуванням аналізу норм відповідного законодавства, інформація, що надійшла до податкового органу з Розрахунково-розрахункових органів (РРО), повинна збігатися з даними розрахункових документів, створених РРО в магазинах безмитної торгівлі».

Так, використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Висновки щодо правомірності використання контролюючим органом при проведенні фактичних перевірок інформації внесеної і зафіксованої у встановленому порядку до СОД РРО, інших систем та підсистем сформовані Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2024 року у справі №280/6832/23, 30 січня 2025 року у справі №280/6829/23, від 06 лютого 2025 року у справі №120/11036/23, від 27 березня 2025 року у справі №560/15692/23.

На переконання суду, контролюючий орган під час перевірки правомірно здійснив дослідження даних СОД РРО та використав їх під час встановлення порушень податкового законодавства. Правовідносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних РРО (далі - ПРРО) регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (Закон № 265/95 ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі та ПК України.

Встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається. За визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Питання порядку проведення розрахунків суб`єктами господарювання регулюється Розділом II Закону №265/95-ВР.

У статті 3, яка міститься у зазначеному розділі, перелічено низку обов`язків, які висуваються законодавцем до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Так відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій РК-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток банківських установ в мережі Інтернет, які проводяться суб`єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Тобто застосування підприємцем РРО/ПРРО у встановленому Законом № 265/95-ВР порядку є обов`язковим у разі здійснення розрахункових операцій у розумінні цього Закону. Обов`язок застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб`єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, в тому числі, нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

Поряд з цим, пунктом 2 статті 9 Закону №265/95-ВР встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

До банківських операцій, на які розповсюджується пільга щодо застосування РРО/ПРРО, в розумінні Закону №265/95-ВР можуть бути віднесені лише: - перерахування коштів із поточного рахунку на поточний рахунок у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010; - внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на поточний рахунок; - внесення готівки через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.

Водночас право не застосування РРО/ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків, у спосіб відмінний від зазначеного в п. 2 статті 9 Закону №265/95-ВР. Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно телекомунікаційних систем встановлює Закон № 675-VIII «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 (далі - Закон №675 VIII).

Цей Закон також визначає організаційно правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Згідно зі статтею 8 Закону № 675-VIII покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов`язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

У разі оплати вартості товару, роботи, послуги із застосуванням платіжних інструментів така особа має право повідомити відомості, що дають змогу забезпечити проведення оплати відповідним оператором платіжних систем, який несе відповідальність за їх збереження та використання в порядку, передбаченому законодавством.

Обов`язок надати розрахунковий документ Законом №1023-XII обумовлений можливістю реалізувати споживачем права, надані йому цим Законом у разі придбання ним товару неналежної якості.

Стаття 13 Закону №675-VIII визначає порядок розрахунків у сфері електронної комерції.

Так, розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» , інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України. Продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

За визначеннями, наведеними у Законі «Про платіжні послуги» №1591-IХ від 30.06.2021 із змінами та доповненнями , еквайринг платіжних інструментів (еквайринг) – платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі; електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом; платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки; платіжний застосунок -програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію з рахунка платника (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг; платіжний інструмент – персоналізований засіб, пристрій та або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції.

За таких обставин, при проведенні розрахунків за реалізовані товари, здійснюється перерахування відповідних сум коштів з карткових рахунків покупців товарів на транзитні рахунки фінансових (банківських) установ, а не безпосередньо на поточний рахунок продавця товарів, що і було встановлено під час фактичної перевірки.

За вищеописаної схеми розрахунків з використанням карткових рахунків покупців, транзитних рахунків фінансових установ (банків) та поточного рахунку продавця з технічної точки зору саме між фізичною особою-підприємцем і фінансовою установою, якій належить платіжний сервіс, відбувається операція з безготівкового переказу коштів на поточний рахунок ФОП.

Разом з тим, суб`єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є фізична особа підприємець, яка здійснює продаж товарів, і отримувач такого товару (покупець), який здійснює грошовий розрахунок (переказ) за цей товар у дистанційному режимі.

При цьому, факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений саме отриманням товару покупцем, а тому, продавець зобов`язаний забезпечити отримання покупцем розрахункового документа, який підтверджує факт оплати покупцем товару.

Судом встановлено, що в періоді з 01.10.2023 по 11.11.2025, згідно наданої до перевірки заключної виписки банку (виписки надано відповіддю на запит від 13.11.2025 на диску, виписки надаємо), на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_2 надійшли кошти в сумі 738251,45 грн через перекази Р2Р Credit Fust Fund, розрахунки за картами (С+, ACQ1) та розрахунки з еквайрингу з транзитних рахунків, що містять в своїх реквізитах структуру номера 2924 (зазначених у виписці) НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 та НОМЕР_5 АТ КБ «Приватбанк» відповідно.

Постановою правління Національного Банку України 08.04.2005 №123 затверджені Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України, пунктом 9 яких визначено, що банк відображає видачу готівки з поточних рахунків клієнтів з використанням платіжних карток через операційну касу банку відповідно до пункту 2.3 глави 2 Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20 жовтня 2004 року № 495, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2004 року за № 1425/10024 (зі змінами).

Банк має право використовувати, як транзитний, балансовий рахунок 2924 Плану рахунків.

Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України 11.09.2017 № 89 передбачено, що рахунок «2924» це транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток.

За визначеннями, наведеними у постанові Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164, яким затверджено Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, еквайринг платіжних інструментів (далі - еквайринг) - платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі.

Платіжні розрахунки що містять у своїй структурі С+(Card+) або ACQ1(Acquirer 1) – це коди, що вказують на тип операції, пов`язаної з платіжною картою, здійсненої через банківський термінал або платіжний сервіс, і є доказом розрахункової операції.

Дані платіжні розрахункові операції потребують застосування РРО/ПРРО.

На запит контролюючого від 17.11.2025 надано копії платіжних інструкцій в яких зазначено, що розрахунки відбуваються не безпосередньо між покупцем та продавцем (з використанням розрахункових рахунків у форматі IBAN покупця та продавця), а з використанням посередника у вигляді транзитних рахунків банку що в своїй структурі коду містять «2924».

Таким чином, зазначення коду «2924» у банківській виписці свідчить про використання банком транзитного рахунку для обліку операцій, зокрема в межах еквайрингу (через POS-термінали, інтернет-еквайринг тощо).

З огляду на те, що балансовий рахунок «2924» використовується як транзитний рахунок за операціями, то відповідні платежі, проведені з використанням платіжного інструменту, за своєю суттю є операціями еквайрингу та, з урахуванням визначення поняття «розрахункова операція», зумовлюють виникнення у продавця обов`язку здійснення їх фіскалізації із застосуванням РРО/ПРРО.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.04.2021 у справі № 520/7835/19 зазначив, що факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений саме отриманням товару покупцем, а тому, продавець зобов`язаний забезпечити отримання покупцем розрахункового документа, який підтверджує факт оплати покупцем товару.

Відповідно, така операція має ознаки розрахункової в розумінні Закону №265/95-ВР, а застосування РРО при її проведенні є обов`язковим.

Отже розрахункові операції в сумі 738251,45 грн.(порушення вчинене вперше в сумі 1284,00 грн. 03.10.2023) ФОП ОСОБА_1 проведені без застосування зареєстрованого фіскальним сервером контролюючого органу програмного реєстратора розрахункових операцій, без створення у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій та без надання покупцям, які отримують або повертають товар, отримують послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет в обов`язковому порядку розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій, створених в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Пунктом 1 статті 17 Закону №265 визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: - у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Згідно з підпунктом 113.3 статті 113 ПКУ, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Вищезазначене узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (Постанова від 22.02.2022 у справі №640/4426/19) оскільки, продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО, не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку, буде вважатись повторним порушенням.

При цьому, кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Таким чином, у разі виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб`єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну – як за наступне порушення.

Відповідно контролюючим органом під час фактичної перевірки було встановлено операції, по яким не видано покупцям розрахункових документів, за перше порушення застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 100% суми, на яку здійснено продаж/повернення товарів, а за інші 150%.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного наказу діяв у межах та спосіб, передбачений чинним законодавством України, а відтак у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати позивачу за рахунок відповідача відповідно до приписів статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 295 КАС України, на підставі Податкового кодексу України суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк

Повний текст рішення суду складено 30 вересня 2026 року.