Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №140/11396/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/11396/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулась з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – Відділ ДВС у місті Луцьку, відповідач) з наступними позовними вимогами:

1) визнати протиправною відмову відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у знятті арешту із нерухомого майна і грошових коштів ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти (скасувати) арешти із нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , що були вчинені:

- першим відділом державної виконавчої служби Луцького МУЮ, тип обтяження - арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження -119928080; зареєстровано -06.12.2011 за №11928080 реєстратором: Волинська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП №5/1540/30205532, 05.12.2011, головний державний виконавець Першого ВДВС Луцького МУЮ Ліщук О.О.; об`єкт обтяження невизначене майно, все нерухоме майно; власник - ОСОБА_1 ; обтяжувач - Перший відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, код: 35041461; заявник - Перший відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, номер запису про обтяження- 4008054 від 23.12.2013;

- першим відділом державної виконавчої служби Луцького МУЮ, накладені 08.07.2014 державним реєстратором Філюком Сергієм Петровичем реєстраційної служби міського управління юстиції Волинської області на підставі постанови про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на йог відчуження, серія та №40283393, виданого 07.07.2014, видавник- заступник начальника Першого ВДВС Луцького МУЮ Смольска ОП., вид обтяження - арешт нерухомого майна, суб`єкт обтяження - орган державної влади, обтяжувач: Перший відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, код ЄДРПОУ:35041461, адреса: м. Луцьк вул. Винниченка, 27-а, опис предмета обтяження - на усе нерухоме майно, номер запису про обтяження №6260205;

3) зобов`язати відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти (скасувати) арешт із грошових коштів, належних ОСОБА_1 та розміщених у АТ КБ «ПриватБанк».

В обґрунтування позовних вимог вказує, що з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта від 27.08.2026 №491682926 вбачається наявність обтяжень (арештів), здійснених відповідачем у 2011 та 2014 роках.

Крім того, листом АТ КБ «ПриватБанк» позивача повідомлено про наявність арешту, накладеного постановою відповідача на грошові кошти, що знаходяться на рахунку позивача.

Після звернення представника позивача із заявою від 04.08.2026 про зняття арешту відповідач листом від 12.08.2026 №111034 повідомив, що станом на 12.08.2026 на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відсутні відкриті виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Позивач зазначає, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження за №40283393 з примусового виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору від 10.10.2013 №30205532. В подальшому державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Біловою В.А. 10.06.2016 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно пункту 7 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

На думку позивача, після завершення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу арешт майна не був скасований, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача. Позивач вважає, що тривале існування арешту за відсутності відкритого виконавчого провадження та без повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання є невиправданим втручанням у її право мирного володіння майном і порушує її права як власника майна та грошових коштів.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами, визначеними Розділом 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження, відзив на позов не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази та пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження за №40283393 з примусового виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору від 10.10.2013 №30205532, виданої Першим відділом державної виконавчої служби міста Луцьк у розмірі 111 943,83 грн.

В подальшому державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Біловою В.А. 10.06.2016 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта від 27.08.2026 №491682926 вбачається наявність обтяжень (арештів), здійснених відповідачем у 2011 та 2014 роках, зокрема:

- накладення та не припинення обтяження за №6260205, накладеного 08.07.2014 державним реєстратором Філюком Сергієм Петровичем реєстраційної служби міського управління юстиції Волинської області на підставі постанови про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження, серія та №40283393, виданий 07.07.2014, видавник - заступник начальника Першого ВДВС Луцького МУЮ Смольська О.П., вид обтяження - арешт нерухомого майна, суб`єкт обтяження – орган державної влади, обтяжувач: Перший відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, код ЄДРПОУ:35041461, адреса: м. Луцьк вул. Винниченка, 27-а, опис предмета обтяження - на усе нерухоме майно;

- перенесення запису про обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: №4008054 від 23.12.2013: тип обтяження - арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження - 119928080; зареєстровано - 06.12.2011 за №11928080 реєстратором: Волинська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП №5/1540/30205532, 05.12.2011, головний державний виконавець Першого ВДВС Луцького МУЮ Ліщук О.О.; об?єкт обтяження -невизначене майно, все нерухоме майно; власник - ОСОБА_1 ; обтяжувач - Перший відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, код: 35041461; заявник - Перший відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції.

Листом від 12.08.2026 №111034 Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у відповідь на заяву позивача від 04.08.2026 повідомив про відсутність підстав для зняття арешту.

Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» позивача повідомлено про наявність арешту, накладеного постановою відповідача на грошові кошти, що знаходяться на рахунку позивача, що підтверджується скрін-шотами телефону позивача.

Не погодившись із не зняттям арешту після повернення виконавчого документа стягувачу, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірній постанові, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону України №1404-VIII , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (пункт 6 частина 3 стаття 18 Закону).

Як встановлено судом, на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження за №40283393 з примусового виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору від 10.10.2013 №30205532. В подальшому державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Біловою В.А. 10.06.2016 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно пункту 7 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до імперативних приписів частин першої, другої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII (у редакції, чинній на момент закінчення виконавчого провадження), у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Тож з огляду на приписи статті 39, частин 1, 2 статті 40 Закону №1404-VIII державний виконавець, закінчивши виконавче провадження, боржником у якому був позивач, повинен був зняти арешт, накладений на його майно, однак не зробив цього, що є проявом протиправної бездіяльності за наявності визначеного законом алгоритму дій суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1. отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2. надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3. отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4. наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5. відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6. отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7. погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8. отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9. підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного (приватного) виконавця не проводяться.

Суд зазначає, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчого документа стягувачу є формами завершення виконавчого провадження, проте вони мають різні правові підстави та відповідно різні правові наслідки.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Схожі за змістом норми містяться у частинах першій, другій статті 40 Закону № 1404-VIII.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавець чітко передбачив два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника, та зазначити про це у відповідній постанові, а саме:

- у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій);

- у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Як вбачається з листа 12.08.2026, 10.06.2016 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно пункту 7 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

За даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень та Єдиного реєстру боржників чинні виконавчі провадження відносно позивача станом на момент розгляду справи судом відсутні. За таких обставин суд зазначає, що відсутня можливість вчинення державним виконавцем будь-яких виконавчих дій у межах вказаного виконавчого провадження, у тому числі звернення стягнення на майно боржника, а відтак відпала і реальна необхідність у подальшому існуванні арешту, накладеного в межах цього виконавчого провадження.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно позивача за відсутності відкритого виконавчого провадження та будь-яких виконавчих дій є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном та порушує справедливий баланс між публічними інтересами та правом особи на вільне володіння, користування і розпорядження належним їй майном.

При цьому існування арешту за відсутності чинного виконавчого провадження фактично обмежує право позивача вільно розпоряджатися належним їй майном без наявності правових та фактичних підстав для подальшого застосування такого обмеження, що ставить позивача у стан правової невизначеності.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №2-356/12 (провадження №61-5972св19), від 03.11.2021 у справі №161/14034/20 (провадження №61-1980св21), від 22.12.2021 у справі №645/6694/15 (провадження №61-18160св19).

Судом встановлено, що виконавче провадження, в межах якого було накладено арешт на майно позивача, завершене, а будь-які інші виконавчі провадження відносно позивача відсутні. За таких обставин арешт втратив своє функціональне призначення як засіб забезпечення виконання рішення, а підстави для його подальшого існування відсутні.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено наявності обставин, які б свідчили про необхідність подальшого збереження арешту, а матеріали справи таких обставин не містять. Крім того, позивач позбавлений іншого ефективного способу захисту свого права, окрім звернення до суду із вимогою про зняття арешту з майна. Відтак, з урахуванням положень частини п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт підлягає зняттю на підставі судового рішення.

За змістом частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі набрання законної сили рішенням суду про зняття арешту з майна боржника такий арешт знімається виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про відповідне судове рішення.

Відтак, за встановлених судом обставин не зняття арешту з майна позивача після завершення виконавчого провадження №40283393, а також враховуючи відсутність передбачених законом підстав для подальшого існування такого обтяження, суд дійшов висновку про наявність підстав для судового захисту порушених прав позивача.

Враховуючи, що виконавче провадження №40283393 завершене постановою державного виконавця на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, однак арешт, накладений постановою про стягнення з боржника виконавчого збору №30205532 від 10.10.2013, у встановленому законом порядку знятий не був, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача вчинити дії щодо зняття арешту з грошових коштів та нерухомого майна позивача, накладеного постановою від №30205532 від 10.10.2013 у межах виконавчого провадження №40283393.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо зняття арешту, накладеного на грошові кошти та нерухоме майно ОСОБА_1 .

Зобов`язати Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчинити дії щодо зняття арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ОСОБА_1 , а також зняття арешту з усього нерухомого майна, накладеного постановою від 05.12.2011 у виконавчому провадженні №5/1540/30205532 та постановою №40283393 від 07.07.2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, що належить ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (43608, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 27А, код ЄДРПОУ 35041461).

Суддя В.В. Дмитрук