Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №140/10274/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/10274/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 та 1,121 у 2025-2026 роках; зобов`язання відповідача провести індексацію пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (13559,41 грн), у розмірі 1,115 – у 2025 році та 1,121 – у 2026 році та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 28.02.2024 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

При призначенні пенсії для обчислення її розміру застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” для забезпечення індексації пенсій щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” для проведення перерахунку пенсій з 01 березня 2025 року встановлено коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,115, а постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році” з 01 березня 2026 року – коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121.

Однак відповідач при проведенні індексації пенсії позивача застосував до показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії, коефіцієнти збільшення 1,023 у 2025 році та 1,036 у 2026 році.

08.06.2026 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою щодо проведення належної індексації пенсії.

Листом від 30.06.2026 №16545-14705/Г-02/8-0300/26 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії у визначеному нею порядку.

Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки положення статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” передбачають щорічну індексацію саме показника середньої заробітної плати, який фактично враховується для обчислення її пенсії.

Ухвалою суду від 07.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та просив у їх задоволенні відмовити.

В обґрунтування заперечень зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області з 28.02.2024 як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Страховий стаж позивача становить 42 роки 04 місяці 03 дні, а для визначення розміру пенсії враховано середньомісячний заробіток 20232,81 грн, обчислений із застосуванням середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн.

Відповідач вказує, що при проведенні індексації пенсії позивача з 01.03.2025 застосовано коефіцієнт збільшення 1,023, а з 01.03.2026 – 1,036, відповідно до спеціальних положень постанов Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236, які регулюють порядок індексації пенсій, призначених у відповідні періоди.

Вважає, що перерахунок пенсії позивача проведений відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області з 28.02.2024 як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Для обчислення розміру пенсії при її призначенні був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн.

З матеріалів пенсійної справи вбачається, що з 01.03.2025 відповідачем проведено індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,023, а з 01.03.2026 – із застосуванням коефіцієнта 1,036.

08.06.2026 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою щодо проведення індексації пенсії із застосуванням до показника середньої заробітної плати у розмірі 13559,41 грн коефіцієнтів збільшення 1,115 у 2025 році та 1,121 у 2026 році.

Листом від 30.06.2026 №16545-14705/Г-02/8-0300/26 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про відсутність підстав для проведення такого перерахунку.

Не погодившись із проведенням індексації пенсії у вказаному порядку, позивач звернулася до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення” (далі – Закон №1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” (далі – Закон №2017-III), за змістом якої законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону №2017-III).

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону №1282-XII є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону №1282-XII).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, прийнято Закон України від 15.02.2022 №2040-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства”, яким частину п`яту статті 2 Закону №1282-XII викладено в новій редакції.

Частиною п`ятою статті 2 Закону №1282-XII визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058-IV).

Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

З метою реалізації наведених положень Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 20.02.2019 №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, якою затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Порядок №124).

Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року, на відповідний коефіцієнт.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Кабінет Міністрів України постановою від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” (далі – Постанова №209) установив, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році” (далі – Постанова №236) установлено, що з 01.03.2026 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених цією постановою.

Спірним у цій справі є питання, який саме коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати повинен застосовуватися під час індексації пенсії позивача у 2025 та 2026 роках.

Як встановлено судом, пенсію ОСОБА_1 призначено з 28.02.2024 відповідно до Закону №1058-IV, а для її обчислення застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн.

Отже, на час проведення індексації пенсії позивача з 01.03.2025 показником середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який фактично враховувався для обчислення її пенсії, був показник у розмірі 13559,41 грн.

Зі змісту частини другої статті 42 Закону №1058-IV вбачається, що законодавець пов`язує проведення щорічної індексації пенсії саме зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення конкретної пенсії.

При цьому пунктом 7 Порядку №124 передбачено, що збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, застосовується, зокрема, під час проведення наступних перерахунків пенсій.

Верховний Суд у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24 у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував правовий висновок щодо застосування частини другої статті 42 Закону №1058-IV та Порядку №124 у правовідносинах з індексації пенсій.

Судова палата зазначила, що положення Порядку №124 не узгоджуються з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник середньої заробітної плати, який підлягає збільшенню на відповідний коефіцієнт індексації.

Так, частина друга статті 42 Закону №1058-IV передбачає збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, тоді як пункт 5 Порядку №124 передбачає застосування показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017.

Верховний Суд виходив із того, що у випадку суперечності норм підзаконного нормативно-правового акта нормам закону застосуванню підлягають норми закону як акта вищої юридичної сили.

З огляду на це Судова палата дійшла висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, положень пункту 5 Порядку №124 у частині, яка не відповідає частині другій статті 42 Закону №1058-IV, є протиправним. Абзаци перший та другий пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації має застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення відповідної пенсії.

Застосовуючи наведені норми права та правові висновки Верховного Суду до встановлених обставин цієї справи, суд враховує, що пенсію ОСОБА_1 призначено з 28.02.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн.

Відтак саме цей показник відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV підлягав збільшенню під час проведення індексації пенсії позивача з 01.03.2025 на коефіцієнт 1,115, встановлений Постановою №209.

У свою чергу, при проведенні наступної індексації з 01.03.2026 відповідно до Постанови №236 застосуванню підлягав коефіцієнт збільшення 1,121 до показника середньої заробітної плати, збільшеного за результатами попередньої індексації.

Посилання відповідача на положення Постанов №209 та №236, якими для окремих пенсій передбачено інший механізм збільшення пенсійної виплати, не спростовують наведеного висновку, оскільки положення підзаконного нормативно-правового акта не можуть змінювати встановлений частиною другою статті 42 Закону №1058-IV механізм індексації показника середньої заробітної плати, який фактично враховується для обчислення пенсії.

Таким чином, застосування відповідачем при індексації пенсії ОСОБА_1 коефіцієнта 1,023 з 01.03.2025 та коефіцієнта 1,036 з 01.03.2026 замість коефіцієнтів 1,115 та 1,121 відповідно не відповідає вимогам частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

При цьому суд враховує, що позивач просить провести перерахунок та виплату пенсії саме з 01.04.2026.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У спірному випадку суд не встановив необхідності виходу за межі заявлених позовних вимог, оскільки порушене право позивача може бути ефективно відновлене шляхом зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії з визначеної самою позивачем дати – 01.04.2026.

При цьому застосування коефіцієнта 1,115, установленого Постановою №209, є необхідним для визначення показника середньої заробітної плати, який має враховуватися при проведенні наступної індексації з 01.03.2026.

Таким чином, для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2026 показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн підлягає послідовному збільшенню на коефіцієнт 1,115, установлений Постановою №209, та на коефіцієнт 1,121, установлений Постановою №236.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені норми чинного законодавства України та правові висновки Верховного Суду суд дійшов висновку, що проведення ГУ ПФУ у Волинській області індексації пенсії ОСОБА_1 без застосування до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн коефіцієнтів збільшення 1,115 та 1,121 не відповідає вимогам частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Відтак належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,115 та 1,121 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення її пенсії, та зобов`язання відповідача здійснити з 01.04.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн на коефіцієнт 1,115 та на коефіцієнт 1,121, з урахуванням раніше виплачених сум.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено судом, при зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Оскільки позов підлягає задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,115 та 1,121 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення її пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2026 року індексацію пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн, який враховується для обчислення її пенсії, на коефіцієнт збільшення 1,115 та на коефіцієнт збільшення 1,121, та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).

Суддя Н. В. Стецик