Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №140/7891/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/7891/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання бездіяльності протиправною щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації/відомостей про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку; зобов`язання виключити з військового обліку як невійськовозобов`язаного, про що внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є непридатним до військової служби за гр. ІІ ст. 78 а Розладу хвороб, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008, про що зазначено в тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 , виданому ІНФОРМАЦІЯ_2 17.11.2021.

Вказав, що 02.04.2026 направив до ІНФОРМАЦІЯ_3 лист-звернення про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом внесення відомостей про виключення його з військового обліку як невійськовозобов`язаного, однак листом від 09.04.2026 №3580 йому повідомлено про відсутність підстав для постановки на військовий облік з подальшим несенням відомостей про непридатність до військової служби.

Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації/відомостей про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку, звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав та просив відмовити у його задоволенні з посиланням на те, що ч. 3 ст. 33 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” визначено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання. Статтею 37 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” визначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України – у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України – у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

Зазначив, що виключення військовозобов`язаних із військового обліку здійснюється відповідними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а саме тими, де військовозобов`язаних перебуває на військовому обліку, проте згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, гр. ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку в їх ТЦК як і в жодному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки

Вважає, що оскільки гр. ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку в жодному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку, в посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 не було.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України та відповідно до довідки МСЕК №763728 від 03.10.2018 визнаний інвалідом 2 групи з дитинства довічно.

Згідно з тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданим ІНФОРМАЦІЯ_2 17.11.2021, ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 78 а Розладу хвороб, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008.

Станом на 32.03.2026 ОСОБА_1 у Резерв+ не перебував на військовому обліку, про що додав відповідне відкопіювання до позову.

02.04.2026 ОСОБА_1 направив до ІНФОРМАЦІЯ_3 лист-звернення про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом внесення відомостей про виключення його з військового обліку як невійськовозобов`язаного, долучивши, копії довідки МСЕК №763728 від 03.10.2018, паспорта та РНОКПП, тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 17.11.2021.

09.04.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 листом №3580 ОСОБА_1 повідомлено, що у зв`язку із тим, що він не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , у посадових осіб відсутні підстави для виключення його із військового обліку військовозобов`язаних.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку до ЄДРПВР, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі – Закон №2232-ХІІ).

Згідно із частиною третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 30 грудня 2022 року №1487 затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням зазначеного ІНФОРМАЦІЯ_6 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних як правонаступник ліквідованого ІНФОРМАЦІЯ_7 , яким позивач визнавався непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону №1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно з пунктами 1, 2, 3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі - Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа”.

Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559. Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.

Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

Паперовим військово-обліковим документом є: військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов`язаного, посвідчення про приписку до призовної дільниці (для громадян до 25 років), видані до 18 травня 2024 року (до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559); військово-обліковий документ за формою, затвердженою пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559. Пунктом 2 цієї постанови обумовлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

Відповідно до пункту 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За змістом позовних вимог позивач оскаржує бездіяльність органу ТЦК та СП щодо невнесення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII.

Позивач для вирішення зазначеного питання звернувся 02.04.2026 із заявою до ТЦК та СП за місцем свого проживання та як на підставу внесення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку, до якої долучив копії довідки МСЕК №763728 від 03.10.2018 та тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 17.11.2021, згідно з яким визнаний непридатним з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 78 «а» Розладу хвороб, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008.

Частиною дев`ятою статті 14 Закону №2232-XII на той час було установлено, що на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються, з-поміж іншого, зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов`язаних громадян, яких: за станом здоров`я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час; виключення з військового обліку громадян, яких: за станом здоров`я визнано непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Пунктами 92, 93 Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04 січня 1994 року №2 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за №177/386, зі змінами, чинний до 28 листопада 2008 року; далі - Положення №2), було установлено, що при огляді призовників лікарі визначають стан їх здоров`я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховується характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров`я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ. Після закінчення огляду кожний лікар записує в облікову картку призовника встановлений діагноз (при відсутності захворювань робиться запис “здоровий”), висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, ступінь обмеження, дату огляду та підписує висновок, зазначаючи прізвище та ініціали. Крім того, на призовників, тимчасово непридатних до військової служби та непридатних до військової служби в мирний та воєнний час, оформляється висновок лікаря (додаток №10 до Положення).

Лікар виносить одну з таких постанов про придатність або непридатність до військової служби: а) придатний до військової служби; б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до __ (указати дату); в) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено здатний у воєнний час; г) непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку (пункт 95 Положення №2).

Згідно з пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок №1487), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Статтею 37 Закону №2232-ХІІ врегульовані підстави для: взяття на військовий облік та зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (частини перша-п`ята); виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП (частина шоста).

За змістом указаних норм “знятий з військового обліку” не є тотожним “виключений з військового обліку”. Так зняття з військового обліку – це тимчасовий захід, а виключення з обліку – остаточне звільнення від військового обов`язку.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Необхідно зазначити, що процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного/резервіста.

Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства для внесення відповідної відмітки про виключення із військового обліку повинні існувати відповідні підстави. Запис у військово-обліковому документі “непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку” вчиняється на підставі постанови військово-лікарської комісії.

Пункт 4 Порядку №559 передбачає можливість внесення відповідних змін у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України.

Зі свого боку позивач, ініціюючи у заяві від 02.04.2026 питання внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надав наявні у нього документи.

Натомість встановлення та перевірка відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку, необхідних для внесення відповідних змін (у разі їх невідповідності) у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України, є повноваженням ТЦК та СП.

На переконання суду, відповідач не розглянув по суті вищевказану заяву ОСОБА_1 та не вирішив порушене у ній питання (про внесення даних щодо статусу та категорії обліку, підстави зняття/виключення з військового обліку, відомостей про постанову військово-лікарської комісії, якою його було визнано непридатним до військової служби), як і не повідомив про причини відмови у вчиненні відповідних дій. Отже, наявні підстави для висновку про те, що така заява не була вирішена по суті (відсутнє будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки).

З приводу рекомендації позивачу у листі від 09.04.2026 про особисте прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_8 для уточнення облікових даних та виготовлення актуального військово-облікового документа, то відповідач не вказав, чим зумовлена така необхідність, покликання на положення нормативно-правових актів, які вимагають особисту присутність заявника (в Законі №1951-VIII, в Порядку №559 така вимога відсутня).

Тож на переконання суду, відповідач мав розглянути питання про внесення даних у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно з поданою заявою, а у випадку відмови у вчиненні дій, про які йшлося – повідомити обґрунтовані причини та нормативні підстави.

Недотримання порядку розгляду заяви позивача від 02.04.2026 вказує на протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до пунктів 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Судом встановлено, що саме відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку в жодному ТЦК як на підставу для відмови в позові суд до уваги не приймає, оскільки саме за місцем реєстрації позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 17.11.2021 видав цьому позивачу тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 із записом про непридатність до військової служби за хворобою з виключенням з військового обліку від 17.11.2021.

Суд зазначає, що діючим законодавством не визначено чіткі умови для прийняття відповідного рішення відповідачем за наслідками розгляду відповідної заяви позивача. Поряд з тим суд не може підміняти територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, уповноважений на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві службових відомостей та внесення відповідних змін до електронного реєстру чи військово-облікового документа.

Згідно зі ст. 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Окрім цього, згідно з приписами п.п. 3 та 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у реєстрі громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) ТЦК та СП або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) ТЦК та СП або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Тобто, наведеними положеннями чітко визначено, що внесенню змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів передує звернення особи з відповідною заявою до органу ведення Реєстру.

У даному випадку, була дотримана вимога чинного законодавства щодо звернення до відповідного центру комплектування, однак, відповідачем ця заява по суті розгляду фактично була проігнорована.

Відповідачем не заперечувався факт внесення в Резерв+ інформації про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Одночасно відповідач зазначив, що надалі позивача автоматично взято на облік військовозобов`язаних відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 №932.

Суд також зауважує, що матеріали адміністративної справи також не містять медичних документів ВЛК 17.11.2021, а також про скасування або зміну постанови ВЛК від 17.11.2021. Водночас вони не містять достатніх відомостей для однозначного встановлення того, чи було рішення ВЛК реалізоване в первинних облікових документах територіального центру, крім відмітки у військово-обліковому документі, на яку посилається позивач.

Водночас зазначене не означає, що наявні матеріали дають суду достатні підстави безпосередньо зобов`язати відповідача внести до Реєстру остаточні відомості про виключення позивача з військового обліку.

Отже, доводи позову про те, що наявні документи безумовно зобов`язують відповідача внести остаточний запис про виключення позивача з військового обліку, не можуть бути визнані обґрунтованими повною мірою.

Наявність сумнівів щодо оформлення або змісту висновків лікарів при медичному огляді ВЛК позивача, та ВЛК від 17.11.2021 не звільняла відповідача від обов`язку належно розглянути заяву позивача та перевірити документи, які могли мати значення для встановлення його військово-облікового статусу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності своєї поведінки покладається на відповідача.

Матеріали справи не містять доказів того, що під час розгляду заяви позивача відповідачем була надана належна оцінка поданим позивачем документам, а також в військово-обліковому документу в ТЦК та іншим матеріалам, які могли мати значення для встановлення його військово-облікового статусу.

Також матеріали справи не підтверджують, що відповідач перевірив матеріали особової справи позивача, з`ясував, чи була постанова ВЛК від 17.11.2021 скасована або змінена компетентним органом, чи була вона реалізована під час ведення військового обліку та чи відповідають відомості, внесені до Реєстру, наявним документам військового обліку.

Загальними вимогами до індивідуальних актів суб`єктів владних повноважень є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення конкретних фактичних та юридичних підстав, а також зрозумілих мотивів прийняття відповідного рішення.

За таких обставин відповідач не довів, що під час розгляду заяви позивача діяв з урахуванням усіх обставин, які мали значення для прийняття рішення, та забезпечив повну перевірку військово-облікових документів.

Водночас вимога про зобов`язання відповідача внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку задоволенню не підлягає.

Позовну вимогу сформульовано як вимогу про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення відомостей до Реєстру про перебування на військовому обліку (у категорії обліку) у статусі військовозобов`язаного, водночас заяву позивача розглянуто, а результат її розгляду оформлено листом від 20.05.2026 №4260.

Суд звертає увагу, що відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.04.2026 №3580 не є повною, оскільки відсутня інформація з особової картки позивача по ІНФОРМАЦІЯ_9 про наявність (відсутність) запису про проходження ВЛК 17.11.2021 з висновком про непридатність до військової служби через хворобу зі зняттям з військового обліку, а позивачем не надана така довідка ВЛК до матеріалів позову.

Відсутня вищевказана інформація і в наданому відповідачем відзиві від 24.09.2026.

Зміст спірних правовідносин свідчить, що позивач фактично оскаржує відмову відповідача, прийняту за результатами неналежного розгляду його заяви. Надання судом правильної юридичної кваліфікації спірним правовідносинам не змінює їх фактичних підстав.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

За встановлених обставин належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву позивача про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з урахуванням правової оцінки, наведеної у цьому рішенні.

За таких обставин слід визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлену листом від 20.05.2026 №4260, та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з урахуванням правової оцінки, наведеної у цій постанові.

У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку слід відмовити.

Аналогічна позиція викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2026 у справі №120/16584/25.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву позивача про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ, з урахуванням висновків суду.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1 331,20 грн, що підтверджується квитанцією від 17.06.2026.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1 331,20 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 263, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.04.2026 про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації щодо виключення з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_10 розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2026 про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації щодо виключення з військового обліку на підставі частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич