Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №522/2376/26-Е — Південний міський суд Одеської області

Справа №522/2376/26-Е

2-а/519/19/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

30.09.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі: судді – Москаленко І.О., за участі секретаря судових засідань – Коршак Ю.М., дослідивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи на стадії ухвалення судового рішення, ухвалив рішення про таке:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.07.04.2026 року до Південного міського суду Одеської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №134 від 04.03.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП, направлений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2026 за територіальною підсудністю.

2.В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 04.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №134 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КпАП України з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500 грн. При винесенні постанови позивач не був присутній, з постановою ознайомлений 12.02.2026 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження. Як вбачається із змісту постанови ОСОБА_1 порушив ч.3 ст.210-1 КпАП України, а саме порушення вимог статті 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відмова від проходження медичного огляду та лікування, згідно рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 . Водночас, Позивач має відстрочку до завершення мобілізації, пройшов ВЛК, вважає постанову необґрунтованою, просить її скасувати, а справу закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення п.1. ч.1. ст. 247 КУпАП.

3.Представник Відповідача надав відзив на позовну заяву, де надав доводи щодо притягнення до адміністративне правопорушення, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

ІІ. Процедура.

4.Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 13.04.2026 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

5.У судове засідання сторони не з`явилися, просили судовий розгляд справи проводити без їх участі.

6.Судом на підставі частини четвертої статті 229 КАС України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом

7.Судом встановлено, що 04.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №134 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КпАП України з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 25 500 грн.

8.Як вбачається із змісту постанови ОСОБА_1 порушив вимоги статті 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме відмова від проходження медичного огляду та лікування, згідно рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 .

9.Як зазначає позивач з постановою він був ознайомлений 12.02.2026 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження.

10.Згідно оскаржуваної постанови Позивач не пройшов медичний огляд та лікування, згідно рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 .

11.Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглянуто без участі позивача, про що свідчить відсутність підпису на постанові.

12.Згідно даних застосунку «Резерв+» Позивач має відстрочку до завершення мобілізації, тип відстрочки п.5 ч.1 ст.23.

13.Згідно довідки ВЛК від 04.06.2022 №3 Позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.53а.

14.Згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серія НОМЕР_1 ВІД 04.06.2022 ОСОБА_1 згідно пр.№99 від 04.06.2022 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку гр.ІІ ст.53а та 04.06.2022 виключений з військового обліку військовозобов`язаних третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно п.3ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

15.Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІV. Мотиви, з яких Суд дійшов висновків і закон, яким керувався Суд

16.Загальні засади проходження в Україні військової служби закріплені в Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу».

17.Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

18.Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

19.Частиною третьою статті 210 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

20.Частиною третьою статті 210-1КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

21.Відповідно до приписів ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

22.Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу(прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові(за наявності),дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (ч.1,2 ст.2134 КУпАП).

23.Верховний Суд у постанові від 27.06.2019 у справі №560/751/17 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

24.Судом встановлено, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що відмовився від проходження медичного огляду та лікування, згідно рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 .

25.Водночас, 04.06.2022 позивач пройшов ВЛК та визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.53а.

26.Виходячи з того, що виклик військовозобов`язаного повісткою до ТЦК та СП, вручення повістки на проходження ВЛК повинно мати під собою правове підґрунтя, то відсутність такого підґрунтя вказує на неправомірність такого виклику, що, в свою чергу, взагалі виключає в діях військовозобов`язаного порушення приписів чинного законодавства щодо отримання повістки, безвідносно до причин відмови від отримання.

27.У відзиві Відповідач зазначає, що відстрочки від мобілізації Позивач не має. Проте, зазначене спростовується даними тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серія НОМЕР_1 від 04.06.2022 ОСОБА_1 згідно пр.№99 від 04.06.2022 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку гр.ІІ ст.53а.

28.З інших досліджених судом доказів також не встановлено умислу позивача на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

29.З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та відповідно правомірність притягнення Позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210 – 1 КУпАП, з огляду на що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

30.З цього приводу суд уважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, до адміністративних справ, санкції у яких передбачають покарання значного розміру, які мають окрім запобіжної і каральну мету, застосовуються норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року в їх кримінальному аспекті.

31.Тобто, розгляд адміністративних справ за ч.3 ст.210-1 КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу у розмірі від 17000 грн до 25500 грн, що є значним розміром, повинен відбуватися з дотриманням усіх гарантій для особи, яка притягуються до адміністративної відповідальності, як для особи, яка притягується за вчинення кримінального правопорушення. У контексті цього обов`язку, забезпечуючи право на справедливий судовий розгляд, особа повинна бути негайно і детально поінформована про характер та причини порушень, мати час та можливість для підготовки до захисту, бути присутньою при розгляді своєї справи та захищати себе особисто чи користуватися юридичною допомогою захисника. Забезпечуючи особі право на захист, у протоколі повинна бути викладена суть адміністративного правопорушення, зазначені конкретні приписи нормативно-правових актів, які були порушені особою, з метою належної підготовки її до захисту. Саме цей обсяг правовідносин та їх кваліфікація (визначення конкретних приписів нормативно-правових актів, які були порушені) повинні бути об`єктом дослідження та перевірки уповноваженою особою під час винесення постанови на підставі протоколу та долучених до нього доказів.

32.Відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

33.У рекомендаціях № R (91) 1 Комітету Ради Європи Державам-Членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991 рекомендовано керуватись у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

34.Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

35.Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/98-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

36.Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі № 298/5226/98-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

37.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

38.Отже, Відповідачем не доведено перед судом належними та допустимими доказами факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.

39.З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним постанови №134 від 04.03.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі відповідно до п. .1. ст. 274 КУпАП.

40.За викладених обставин, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат.

41.Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

42.Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частини сьома статті 139 КАС України).

43.Матеріалами справи підтверджено, що, згідно з наявними в матеріалах справи квитанціями, ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 665,60 грн.

44. Керуючись статтею 139 КАС України, слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 665,60 грн.

45.Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 98, 325, 328 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

46.Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

47.Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №134 від 04.03.2025 стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

48.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 665,60 грн.

49.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

50.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

51.Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

52.Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

53.Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя Південного міського суду

Одеської області І. О. Москаленко