Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №517/862/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 517/862/26

Провадження № 2/517/453/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 рокусмт. Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Гончар І.В., за участю секретаря Заболотної Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.12.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір позики № 6268746, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6 000 ,00 грн. на строк 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,95 % в день, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту. Того ж дня позикодавець передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн., шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництва платіжної установи ТОВ "Європейська платіжна система". Відповідач не виконав умови кредитного договору, тому його заборгованість становить 24 222,00 грн.

25.02.2026 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" уклали договір факторингу №25/02/26. Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованості за процентами не виконала ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ", що набуло право вимоги за договором позики на підставі договору факторингу. Ухвалою від 29.07.2026 позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однією із сторін або власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, до матеріалів справи додав клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглядати справу без його участі. Зазначивши, що проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач у строк, встановлений ухвалою суду від 29.07.2026, відзив на позовну заяву не подав та в судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Судова повістка направлялася відповідачу за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , однак повернулася до суду без вручення з відміткою АТ «Укрпошта» - «Адресат відсутній». Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою її місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо така особа не повідомила суду іншої адреси. Отже, суд дійшов висновку, що відповідач є належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає, що відповідач не з`явився до суду без поважних причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.12.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №6268746, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 6 000,00 грн. строком на 360 днів ( з 22.12.2025 по 16.12.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1 035,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 300,00 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 666660, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - andrejvornikoj1@gmail.com) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. (Договір кредиту №6268746 від 22.12.2025 року - додається).

Кредитодавець ідентифікував Відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від "monobank" за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) персональні данні останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис 666660 - 22.12.2025 00:15:18, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №6268746 від 22.12.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку Кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією № beee1878-e4ce-42f3-8ecb-5054371d07ab від 22.12.2025 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.

Згідно листа №20/05/26-49470 від 20.05.2026 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкції № beee1878-e4ce-42f3-8ecb-5054371d07ab (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору кредиту №6268746.

Згідно довідки № КД-000094256 від 01.06.2026 р. ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020 р., укладеного між

ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 22.12.2025 року, сума 6 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу beee1878-e4ce-42f3-8ecb-5054371d07ab. Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту складає 24 222,00 грн. (розрахунок заборгованості - додається), зокрема:

- 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 5 187,00 грн. - сума заборгованості за процентами;

- 1 035,00 грн. - сума заборгованості за комісією;

- 12 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою;

- 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №6268746 від 22.12.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимог №5 від 20.05.2026 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 року в тому числі до Відповідача в сумі 24 222,00 грн. з яких 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 187,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1 035,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 12 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 626 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №6268746. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало взяті на себе зобов`язання та переказало суму кредиту на картковий рахунок відповідача, натомість відповідач умови Договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 12 222,00 грн заборгованості за кредитом та процентами є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені/неустойки в розмірі 12 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частина 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Відтак, заявлена представником позивача до стягнення пеня в розмірі 12 000,00 грн не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

При цьому суд звертає увагу, що виключення пені/неустойки зі складу суми, яка підлягає стягненню, не звільняє відповідача від обов`язку виконати основне грошове зобов`язання щодо повернення фактично отриманих та неповернутих кредитних коштів.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 1 035,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсоток.

З умов укладеного між сторонами договору про надання коштів у кредит № 6268746 від 22.12.2025 року вбачається, що за користування кредитом встановлено процентну ставку у розмірі 0,95 відсотка за кожен день користування кредитом, а також комісію за надання кредиту у розмірі 17,25 відсотка від суми наданого кредиту, що становить 1 035,00 грн.

Отже, зазначена комісія прямо передбачена умовами укладеного між сторонами договору та є складовою загальних витрат за споживчим кредитом.

При цьому комісія встановлена саме за надання кредиту, а не за обслуговування кредитної заборгованості, ведення кредитної справи, розрахунок чи облік заборгованості або вчинення інших дій кредитодавця у власних інтересах. Тому правові висновки Верховного Суду щодо недопустимості стягнення плати за дії кредитодавця, які є складовою виконання ним власних обов`язків за кредитним договором, самі по собі не є підставою для відмови у стягненні зазначеної комісії.

Суд також враховує, що відповідно до умов договору строк кредитування становить 360 днів. При визначенні денної процентної ставки загальні витрати за кредитом включають процентні платежі та комісію за надання кредиту. З урахуванням встановленої договором процентної ставки 0,95 відсотка на день та комісії у розмірі 17,25 відсотка від суми кредиту, розподіленої на 360 днів, розмір денної процентної ставки становить приблизно 0,99%, тобто не перевищує встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимального розміру денної процентної ставки у 1 відсоток.

Доказів того, що зазначена комісія не була передбачена договором, не була врахована при визначенні загальних витрат за споживчим кредитом або що її стягнення суперечить установленим законом обмеженням, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 035,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором кредиту у розмірі 12 222,00 грн, яка складається з 6 000,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту, 5 187,00 грн заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами та 1 035,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту.

Також, до позовної заяви додано клопотання про витребування доказів.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення спору по суті, а витребування додаткових доказів не вплине на правильність встановлення обставин справи.

У зв`язку з цим суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача стягуються судові витрати в розмірі пропорційно задоволеного судом позову.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково заявлено до стягнення 24 222,00 грн, з яких судом задоволено вимоги на суму 12 222,00 грн (що становить 50,47 % від загальної суми позову, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн, понесені позивачем при поданні позову, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1 343,68 грн. Щодо стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до судових витрат належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. До таких витрат, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою їх розподілу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву. Дослідивши подані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що на підтвердження таких витрат позивачем надано витяг з акта № 1-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 05 червня 2026 року, складеного на виконання договору про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року, договір № 11-05/26/ФП та платіжну інструкціію № 850022335.1 від 12.06.2026. Зі змісту зазначеного акта вбачається, що адвокатом Ткаченко Ю.О. у межах надання правничої допомоги позивачу ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» щодо відповідача ОСОБА_1 виконано такі роботи: вивчення наявних документів, їх аналіз, визначення правової позиції, аналіз судової практики та збір документів і доказів вартістю 500,00 грн, а також підготовка, складання, подання позовної заяви та судовий супровід у суді першої інстанції вартістю 4 000,00 грн. Таким чином, загальна вартість зазначених в акті послуг становить 4 500,00 грн. Водночас у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн, з яких 4 500,00 грн підтверджені наданим актом, а 2 000,00 грн зазначені як витрати, які позивач планує понести в подальшому. Оцінюючи подані докази, суд враховує, що сам по собі факт укладення договору про надання правничої допомоги та визначення в ньому або в інших документах вартості послуг не є безумовною підставою для покладення на іншу сторону обов`язку відшкодувати всю заявлену суму. Відшкодуванню підлягають витрати, розмір яких підтверджений належними доказами та співмірність яких оцінена судом з урахуванням положень статті 137 ЦПК України. З огляду на характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, зміст наданих послуг, а також ціну позову, суд вважає підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн такими, що відповідають критеріям співмірності та розумності. Разом із тим, заявлені позивачем додаткові витрати в розмірі 2 000,00 грн, які він планує понести в майбутньому, на час розгляду справи не підтверджені доказами їх фактичного понесення або наявності обов`язку їх сплатити, а тому підстави для їх відшкодування наразі відсутні. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги майнового характеру були заявлені на загальну суму 24 222,00 грн, з яких судом задоволено вимоги на суму 12 222,00 грн, частка задоволених позовних вимог становить 50,47 %. Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позову, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 270,83 грн (4 500,00 грн ? 12 222,00 грн / 24 222,00 грн). Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву за позовом ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: вул. Садова, 31/33, м. Ірпінь, Київська область, 08205, р/р НОМЕР_3 відкритий в АТ "ПУМБ", код банку 334851) заборгованість за договором кредиту в розмірі 12 222 (дванадцять тисяч двісті двадцять дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" судовий збір в розмірі 1 343 (одну тисячу триста сорок три) гривні 68 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 83 копійки.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справиапеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Ірина ГОНЧАР