Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №523/19285/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/19285/26

Номер провадження 3/523/3322/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. м. Одеса

Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Мурманова І.М. розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Пересипського районного суд м. Одеси надійшов протокол серії ВБА № 179778 складений за обставинами того, що 21.08.2026 року близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки, а саме: перебувала в стані алкогольного сп`яніння не виконувала батьківські обов`язки щодо виховання дітей, не доглядала за дітьми.

Відповідальність від ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась.

Суддею було задоволено клопотання ОСОБА_1 щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

На адресу суду надійшла заява за підписом ОСОБА_1 щодо неможливості прийняття участі в судовому засіданні, через відсутність підпису Дія. Відповідно до поданої заяви, заявник просить під час розгляду справи врахувати обставину того, що вона не ухиляється від виконання батьківських обов`язків, забезпечує дітей всім необхідним, та належним чином виконує обов`язок щодо утримання та виховання дітей. Зазначила, що виправила свою поведінку щодо обставин викладених у протоколі.

Просила розгляд справи провести за її відсутності з урахуванням поданої заяви.

Також, 15.09.2926 року (вх. №44898) надійшла заява - пояснення щодо обставин викладених у протоколі.

ОСОБА_1 зазначає, що обставини викладені у протоколі не визнає, зазначає, що є турботливою матір`ю, яка сумлінно виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання, навчання та розвитку дітей. Діти забезпечені всім необхідним, відвідують школу. Жодних фактів ухилення від виконання батьківських обов`язків з боку ОСОБА_1 в протоколі не зазначено.

З урахуванням викладеного просить: прийняти дані пояснення до уваги, здійснити розгляд справи за її відсутності, закрити провадження у справі за відсутності в її діях складу та події адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами ч.2 ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною першою ст. 184 цього Кодексу, не є обов`язковою.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.

Об`єктивна сторона полягає в ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб`єктом даного правопорушення є батьки неповнолітнього або особи, що їх заміняють.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів.

Відповідно положень ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Відповідно до положень ст. 12 вказаного Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

В частині 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, з наступними змінами, містяться роз`яснення щодо ухилення батьків від виконання своїх обов`язків, згідно яких ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються не в повному обсязі.

В силу ст.283 КУпАП, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 Кодексу України про адміністративних правопорушень.

У протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не вказано, в чому конкретно полягає ухилення останньої від виконання нею обов`язків щодо виховання її дітей, в яких її діях вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та у яких саме діях виявлено порушення вимог ч.1, 2 ст. 150 СК України.

Самі по собі наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, а саме те, що ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов`язків, що як мати, ухиляється чи не виконує покладені на неї обов`язки по вихованню дітей та своїми діями вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, не містять конкретики та чіткого формулювання дій які свідчать про ухилення або невиконання батьківських обов`язків.

Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суддею досліджуються матеріали справи, а саме протокол від 21.08.2026 року щодо не виконання батьківських обов`язків, рапорт, згідно якого встановлено, що 21.08.2026 року о 11год 28 хв. надійшло повідомлення службі 102 про те, що 21.08.2026 року за адресою: АДРЕСА_2 заявниця повідомила, що жінка 35-36 років в стані алкогольного сп`яніння не доглядає за дітьми 12 та 6 років (кричить, вчора бігала оголена); пояснення від 21.08.2026 року ОСОБА_1 згідно яких остання зазначила, що 17.08.2026 року відпочивала з матір`ю та зі своїми дітьми, під час відпочинку вживала алкоголь, що призвело до сп`яніння, сусіди викликали поліцію, пояснення ОСОБА_4 згідно яких остання зазначила, що її донька відпочивала з друзями, вони вживали алкоголь, сп`яніла та вона, як бабуся взяла дітей під свою опіку, копії паспортів, та заяви ОСОБА_1 щодо обставин викладених у протоколі.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ч.1ст.184 КУпАП (зокрема, про обов`язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст.ст.150 і 180 СК Українитаст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Зі змісту положень ст. 150 СК України вбачається, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Вказаний перелік обов`язків є вичерпним.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яким саме чином ОСОБА_1 не виконувала свої батьківські обов`язки, при цьому не зазначено, в чому саме проявилося таке неналежне їх виконання, і чим конкретно це підтверджено, а тому приймаючи до уваги те, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, сам факт вживання алкоголю на відпочинку та передача дітей бабусі, не свідчить про ухилення від виконання батьківських обов`язків, суддя приходить до висновку про відсутність в її діях складу цього правопорушення, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 184, 251, 268, 283 , 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 184 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: