Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №523/2698/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/2698/26

Провадження №2/523/3562/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

"16" вересня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

за участю секретаря судових засідань – Сивак К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулась до Пересипського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що між позивачем та ОТП Лізинг ТОВ було укладеного Генеральний договір страхування наземного ТЗ, згідно якого позивач взяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки Toyota Land Cruiser державний номерний знак НОМЕР_1 його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Представник позивача зазначає, що 27.02.2025 року відповідач керуючи ТЗ Мазда 3 державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Одесі по вул. Вапняна бу.52/42 не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечного інтервалу та допустила зіткнення з ТЗ Toyota Land Cruiser державний номерний знак НОМЕР_1 . Постановою Пересипського районного суду м. Одеси відповідача визнано винною у вчиненні ДТП. Вартість відновлювального ремонту ТЗ Toyota Land Cruiser державний номерний знак НОМЕР_1 склала 137 129,80 гривень.

Представник зазначає, що позивач сплатив на рахунок ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» страхове відшкодування, у сумі: 137 129, 80 гривень у зв`язку з цим набуло право вимоги на загальну суму сплаченого страхового відшкодування.

З урахуванням викладеного представник позивача просить: стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування, витрати на проведення експертного дослідження, витрати на правничу допомогу, та витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду та запропоновано відповідачу надати відзивна позовну заяву.

В судове засідання представник позивача до суду не з`явився, звернувся на адресу суду з клопотанням про слухання справи за його відсутності, відповідно до якої зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити та не заперечує з приводу заочного розгляду справи (а.с.88-91).

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце слухання справи повідомлена, представник відповідача позовну заяву з додатками отримав 16.04.2026 року (а.с.80), при причини не явки суду не повідомив, з будь-якими заявами на адресу суду не звертався, відзиву на позовну заяву не надав.

З огляду на зазначене судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлені, представники позивача звернувся з заявою про слухання справи за його відсутності, в якій зазначив, що не заперечує з приводу заочного розгляду справи, а відтак суд дійшов висновку, що підстав для відкладення слухання справи передбачених ст. 223 ЦПК України не встановлено.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами доказів на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.02.2025 року відповідач керуючи ТЗ Мазда 3 державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Одесі по вул. Вапняна бу.52/42 не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечного інтервалу та допустила зіткнення з ТЗ Toyota Land Cruiser державний номерний знак НОМЕР_1 .

Постановою Пересипського районного суду м. Одеси від 20 березня 2025 року (справа №523/3690/25) Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850,00 грн. в дохід держави.

Даною постановою суду встановлено, що 27.02.2025 року о 08:25 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mazda» з д.н. « НОМЕР_2 » в м.Одеса, вул.Вапняна, буд.52/42, не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотрималася безпечного інтервалу, в результаті чого допустила зіткнення з транспортним засобом «Toyota Land Cruiser» д/н « НОМЕР_1 », який рухався на зустріч в своїй смузі руху, від удару якого, за інерційним рухом понесло вправо на узбіччя де здійснив зіткнення з припаркованим спеціалізованим напівпричепом «GRAS GS» д/н « НОМЕР_3 », внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с.22).

Згідно ч 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Mazda» з д.н. НОМЕР_2 , була застрахована в ПАТ СК «ІНТЕР-ПОЛІС» поліс – 219923977.

ПАТ СК «ІНТЕР-ПОЛІС» на рахунок позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» сплатило в межах ліміту полісу 160 000 гривень.

З урахуванням викладеного представник позивача зазначає, що залишись невиплачена сума в розмірі: 1191450, 00 грн.

Щодо врегулювання спору до подачі позову до суду, представник зазначив, що 17.09.2025 року надсилав на адресу відповідача претензію про відшкодування збитку, також 29.10.2025 року на адресу відповідача було направлено доповнення до претензії.

Зазначені претензії були залишені відповідачем без реагування.

Матеріалами справи встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 звернувся на адресу страхувальника з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку, яка була останнім подана 27.02.2025 року (а.с.18).

Відповідно до рахунку № ВПтС-0003866 від 29.05.2025 року ТОВ «Віді ПАЛЬМІРА» - оплата за товари, роботи, послуги згідно наряду-замовлення № ВПтСА-001320 від 03.03.305 року становить 1 351, 450 грн. (а.с.23-25).

Згідно Акту виконаних робіт – всього до сплати – 1 521 568, 90 грн (а.с.26-27).

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування – страхове відшкодування становить – 1 351, 450 грн (а.с.46).

Відповідно до платіжної інструкції № 62541108 від 06.06.2025 року суму 1 351, 450 грн. ПРАТ «СК`Арсенал Страхування» сплатило на рахунок ОТП Лізинг ТОВ (а.с.49).

Також, відповідно до платіжної інструкції № 62561428 від 27.10.2025 року ПРАТ «СК`Арсенал Страхування» сплатило на рахунок ОТП Лізинг ТОВ кошти в сумі – 19 846,80 грн. (а.с.50).

Відповідно до платіжної інструкції № 23324 від 30.05.2025 року ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» сплатило на рахунок ВіДі Пальміра суму 1 351, 450 грн (а.с.51) та 19 846, 80 грн (а.с.52).

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

У постанові від 4 липня 2018 року Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок щодо забезпечення дієвості інституту обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зазначивши таке. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок із виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 зазначеного Закону) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика в останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (пункт 72). Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (пункт 73).

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди, а тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України від 9 лютого 2012 року № 4391-VI «Про страхування» шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Страхувальник відшкодовує різницю між страховою виплатою та завданим збитком, якщо розмір завданого збитку складається з платежів, які не покриваються страховою компанією.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: від 27.12.2023 № 359/8500/19; від 20.12.2023 № 450/446/16-ц.

У випадку здійснення страхової виплати на рахунок потерпілого страховик зменшує розмір страхової виплати на суму ПДВ. Вказану суму страховик зобов`язаний доплатити у випадку надання доказів проведення відновлювального ремонту транспортного засобу на СТО, яке має статус платника ПДВ. Якщо докази ремонту відсутні, то компенсувати ПДВ не повинен ні страховик, ні винуватець.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: від 12.07.2023 № 591/1861/22.

Статтею 14 ЦК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно ч.1 до ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, у строк встановлений договором.

Згідно до ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про страхування» страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до положення ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням) (ч. 1 ст. 1194 ЦК України).

Отже, якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини перша, третя статті 77, частина друга статті 78 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним і документально підтвердженні судові витрати у загальному розмірі: 18 169, 45 гривень.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 14, 256, 993, 1166, 1187, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 8, 25, 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 247, 263-265, 273, 279, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ: 33908322, юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154) – грошові кошти в розмірі: 1 211 296, 80 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ: 33908322, юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154) – понесені судові витрати у розмірі: 18 169, 45 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня отримання рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 22.09.2026р.

Суддя: