Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №522/8126/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8126/26-Е

Провадження № 2/522/8076/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участі секретаря судового засідання Андрієвської М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, у якій позивач просить:

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , додаткові витрати на утримання меншого сина ОСОБА_3 , в розмірі 106287,50 гривень;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , додаткові витрати на утримання старшого сина ОСОБА_4 , в розмірі 19425,00 гривень.

Позовна заява обґрунтована тим, що сторони мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач та відповідач разом не проживають, спільного господарства не ведуть на даний час в суді перебуває справа щодо їхнього розлучення. Відповідач повністю ігнорує свої обов`язки щодо участі в матеріальному забезпеченні дітей, не забезпечує необхідними продуктами харчування та речами, не виявляє інтересу до дитини, не забезпечує медичного нагляду, чим порушує право дитини на належне утримання в суді перебуває справа щодо стягнення аліментів з відповідача, проте це не позбавляє права позивача на звернення до суду з даним позовом. Позивачем було укладено договір з дитячим центром, копія якого долучена до даного позову, де виховується менший син ОСОБА_6 , заняття у даному центрі спрямовані на розвиток пізнавальних, мовленнєвих, творчих, та соціальних навичок. У даному центрі ОСОБА_6 також займається вивченням іноземної мови. Також ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відвідують заняття з плавання. На підставі підрахунку сум вказаних у довідках та квитанціях, додаткові витрати матері на меншого сина ОСОБА_6 становлять 212575,00 гривень, додаткові витрати матері на старшого сина ОСОБА_8 становлять 38850,00 гривень. Позивач просить стягнути з відповідача 1/2 вказаних додаткових витрат.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа передана на розгляд судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків – десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

До Приморського районного суду м. Одеси 12.06.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.06.2026 відкрите провадження у справі. Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 11.08.2026.

29.06.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що відповідач систематично підтримує зв`язок з дітьми та бере участь у їх житті. У липні 2025 року сторони тимчасово припинили спільно проживати, у цей період відповідач добровільно надавав кошти на утримання дітей. У жовтні 2025 року сторони відновили спільне проживання та вели спільне господарство, відповідач брав участь в утриманні сім`ї. У лютому 2026 сторони остаточно припинили проживати спільно. Спір щодо порядку утримання дітей був вирішений у судовому порядку. Заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Крім того, розмір добровільних внесків за період окремого проживання становить 108525,00 гривень. Позивачем подані квитанції про оплату приватного дитячого садка за період спільного проживання. Довідка щодо рекомендацій відвідування басейну не свідчить про наявність виключних обставин для здійснення додаткових витрат. Заняття з плавання є рішенням позивача щодо розвитку дитини та не підтверджені медичними показаннями або рекомендаціями спеціалістів. Відповідач сплачує аліменти у розмірі 1/3 доходу – 18404,12 щомісяця, орендує житло – 18000,00 щомісяця, є стороною у справі про стягнення аліментів на утримання дитини, що за твердження відповідача є значним фінансовим навантаженням.

У судове засідання з`явились позивач та відповідач, які підтримали свої вимоги і заперечення.

На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд 11.08.2026 перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення рішення суду до 21.08.2026.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи учасників справи та надавши належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захи-щаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедли-вий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд встановив, що 04.12.2010 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, шо підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції 04.12.2010.

У шлюбі у сторін народились діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01.06.2026 у справі № 522/4111/26 стягнуто з з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щомісячно в розмірі 1/3 частки його заробітної плати, починаючи з 18.03.2026 і до досягнення старшою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону № 2402-III на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у пункті 18 звернув увагу судів на те, що до передбаченої статті 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Верховний Суд у постанові від 19 квітня 2023 року у справі № 760/10847/20-ц зазначив про те, що тлумачення відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає натяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

При цьому, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати,суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Тобто, під час стягнення додаткових витрат на утримання дитини слід враховувати таке:

- додаткові витрати на утримання дитини можуть стягуватись лише у разі наявності особливих обставин, а не звичайних витрат на утримання дитини;

- має враховуватись участь кожного із батьків в утриманні дитини;

- має враховувати сімейний стан батьків та їх можливість нести такі витрати на утримання дитини.

Позивач просить стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання ОСОБА_3 у розмірі 106287,50 гривень за період з вересня 2025 року до березня 2026 року, які становлять 1/2 витрат на відвідування ОСОБА_3 приватного дошкільного навчального закладу та занять з плавання, а також додаткові витрати на утримання ОСОБА_5 у розмірі 19425,00 гривень за період з вересня 2025 року до березня 2026 року, які становлять 1/2 витрат на відвідування занять з плавання ОСОБА_5 .

22.08.2025 ОСОБА_1 (далі – клієнт) та Приватний заклад «Дошкільний центр розвитку «Little sailor» (далі - дитячий центр) уклали договір про надання освітніх послуг, відповідно до п.1.1. якого предметом цього договору є надання дитячим центром послуг з організації розвиваючого дозвілля дітей віком від 1 року шляхом проведення гурткових занять з раннього розвитку, англійської мови, хореографії, підготовки до школи, музичних, логопедичних та спортивних занять, що не обумовлені будь-яким рівнем та зазначені в прайс-листі дитячого центру, протягом строку дії даного договору.

Заявляючи вимогу про стягнення з відповідача додаткових витрат на відвідування приватного закладу дошкільного розвитку ОСОБА_3 , позивач не надала доказів того, що такі витрати пов`язані із наявністю особливих обставин, які свідчать про потребу дитину відвідувати саме такі заняття, а не організацією дозвілля дитини та звичайними витратами на утримання дитини.

Також позивач не надала доказів того, що витрати на відвідування занять з плавання ОСОБА_3 пов`язані із наявністю особливих обставин або особливими здібностями дитини у відповідному виді спорту.

Суд також враховує, що відповідач сплачує на утримання дітей аліменти у розмірі 1/3 від усіх видів доходів, що з урахуванням доходів відповідача складає більше 18000,00 гривень, та, відповідно, витрати, які не викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом), можуть покриватись за рахунок аліментів.

Щодо витрат на відвідування занять з плавання ОСОБА_5 , то у матеріалах справи наявна копія рекомендаційного листа виданого ОСОБА_5 про те, що він з 23.03.2024 відвідує тренування з плавання, має другий дорослий розряд з плавання на дистанції 50м вільний стиль. Також позивачем надані копії грамот, які свідчать про нагородження ОСОБА_5 за призові місця у міських змаганнях з плавання.

Викладене свідчить про те, що ОСОБА_5 проявляє особливі здібності у відповідному виді спорту.

Отже, наявні підстави для стягнення з відповідача додаткових витрат, понесених позивачем у зв`язку з відвідуванням ОСОБА_5 занять з плавання, оскільки повни пов`язані з розвитком особливих здібностей дитини.

Належним чином є підтвердженими витрати на відвідування басейну та заняття з тренером на суму 26155,00 гривень, які підтверджуються довідкою від 16.03.2026 (12.11.2025 оплата за абонемент – 13440,00 гривень, персональні тренування серпень 2025 – 3145,00 гривень, персональні тренування листопада 2025- 3690,00 гривень, персональні тренування лютий 2026 – 980,00 гривень, персональні тренування березень 2026 – 4900,00 гривень). З наданих позивачем копій чеків оплати в терміналі, скріншотів переказів на картку, касових чеків не можливо ідентифікувати, що вони пов`язані саме з відвідуванням ОСОБА_5 занять або змагань з плавання.

Отже, з відповідача слід стягнути 13071,50 гривень, що становить 1/2 від 26155,00 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з частиною 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 110,78 гривень - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Повний текст рішення суду складений 29.09.2026, з урахуванням значної навантаженості та періоду тимчасової непрацездатності судді з 09.09.2026 до 28.09.2026.

Керуючись ст. ст.2, 4-5, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. ст. 180, 185 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у сумі 13077,50 гривень (тринадцять тисяч сімдесят сім гривень 50 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у сумі 110,78 гривень (сто десять гривень 78 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 29.09.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА