Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №522/26268/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/26268/25

Провадження № 2/522/4181/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участі секретаря судового засідання Андрієвської М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, до досягнення донькою 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання.

Позовна заява обґрунтована тим, що сторони мають доньку ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька зміни прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 та по батькові ОСОБА_5 на ОСОБА_6 . Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.03.2010 у справі № 2-5105/10 призначено аліменти на утримання неповнолітньої дитини. Проте, від сплати аліментів відповідач ухилявся. На даний час донька досягла повноліття, навчається за контрактом, є студенткою денної форми навчання Одеського національного економічного університету за освітньою програмою «Облік, аудит і податковий консалтінг». Відповідач добровільно допомогу не надає, хоча має таку можливість, є працездатним.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.01.2026 відкрите провадження у справі, справи призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, заяви та клопотання не подавав, у судові засідання не з`являвся, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення належного сповіщення відповідача про судове засідання, однак відповідач до суду не з`являвся, про причини неявки не повідомляв, не подав відзив, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність розглядати справу по суті за відсутності відповідача, за правилами заочного розгляду справи та на підставі наявних у справі доказів, згідно з вимогами ч.4 ст. 223 ЦПК України та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 18.08.2026.

Повно і всебічно з`ясувавши обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, наявні у справі, суд дійшов таких висновків.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст.78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XIIта набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі Закону № 2402-III) кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону № 2402-III на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу (ч. 2 ст. 201 СК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 18.12.2007 Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, та копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданого 11.01.2024 Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Як вбачається з копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданого 11.01.2024, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.01.2024 змінила ім`я на ОСОБА_3 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.03.2010 у справі № 2-5105/10 стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 04.11.2009, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Як вбачається з наданих позивачем копій договору про навчання в Одеському національному економічному університеті від 26.07.2025, договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців в Одеському національному економічному університеті від 25.07.2025, довідки вих. № 68 від 01.07.2026, виданої Одеським національним економічним університетом, студентського квитка серії СК № 15592785, ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу факультету менеджменту, обліку та інформаційних технологій, термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, доказів на спростування наведених позивачем обставин не надав.

Суд вважає доведеним належними, допустимими та достатніми доказами наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів до закінчення ОСОБА_3 навчання, тобто до 30.06.2029.

За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Оскільки ОСОБА_3 після досягнення повноліття продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги, з огляду на принцип рівності прав та обов`язків батьків в утриманні дитини, враховуючи не надання відповідачем доказів відсутності у нього можливості надання матеріальної допомоги доньці, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими. Таким чином, позов підлягає задоволенню та стягненню підлягає 1/4 усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду, тобто з 03.12.2025 року, і до закінчення донькою навчання, тобто до 30 червня 2029 року, включно.

Чинне законодавство не встановлює мінімальної межі розміру аліментів, які стягуються на утримання повнолітньої дитини. Отже, відсутні підстави для зазначення у резолютивній частині рішення про те, що мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню, не може становити 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів.

Згідно п.35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо його також не звільнено від сплати цих витрат.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1211,20 гривень.

Повний текст заочного рішення суду складений 29.09.2026, з урахуванням значної навантаженості та періоду тимчасової непрацездатності судді з 09.09.2026 до 28.09.2026.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 76-81,89,141, 223,258, 259,263-265, 268, 275, 280-289, 352,354-355 ЦПК України, ст. ст.15,141, 191, 198, 199, 200, 201 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), у розмірі 1/4 (однієї четвертої) з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду, тобто з 03.12.2025 року, і до закінчення ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) навчання, тобто до 30 червня 2029 року, включно.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) в дохід держави суму судового збору у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення суду складений 29.09.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА