Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №522/13280/26 — Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Русєвої А.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Тищука В.В.

захисника – Граніна Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №707008 від 30.06.2026,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

25.06.2026 року о 20:42 год. у м. Одеса, вул. Гаванна, 5, керував транспортним засобом «Роrsche Cayenne», державні номерні знаки НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, згідно висновку лікаря нарколога №001263 від 30.06.2026 року. Огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку у медичному закладі КНП ООМЦПЗ ООР.

Таким чином, на переконання особи, яка склала протокол ОСОБА_1 порушив вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні захисник Гранін Д.В. підтримав подані заперечення та просив закрити провпадження у справі у зв1язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Захисник посилався на те, що не доведено законність первісної зупинки транспортного засобу та наявність передбачених Інструкцією ознак наркотичного сп`яніння, які могли бути підставою для направлення водія на медичний огляд. Крім того, порушено порядок проведення та оформлення медичного огляду: після позитивного первинного тесту матеріали не містять підтвердження проведення обов`язкового підтверджуючого лабораторного дослідження; висновок № 01263 складено лише через п`ять днів після фактичного огляду, а доказів його своєчасного вручення водієві та участі поліцейського при його складенні не надано. Захист також зазначв, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, протокол про адміністративне правопорушення складено через п`ять днів після події, що, на думку захисту, порушило його право на своєчасний захист та можливість оперативно перевірити результати медичного огляду. На підтвердження своєї позиції захист посилається на негативний результат незалежного лабораторного дослідження від 01.07.2026 року, проведеного невідкладно після того, як ОСОБА_1 дізнався про негативний для нього висновок медичного огляду. Таким чином, захист вважає, що висновок № 01263 та інші матеріали не є належними, допустимими й достатніми доказами перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом, а всі сумніви щодо доведеності його вини відповідно до ст. 62 Конституції України та практики Верховного Суду мають тлумачитися на його користь.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив. У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов`язковою, тому враховуючи наведені положення, той факт, що права особи, що притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справи за його відсутності, але за участі захисника не будуть порушені, суд розглянув справу за наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, за відсутності ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши захисника, дослідивши долучені до справи докази, надавши оцінку в їх сукупності, приходить до висновку про таке.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП визначено, що суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність, зокрема, настає за керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп`яніння.

Згідно з п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Таким чином, для встановлення у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідним є належне, допустиме та достатнє доведення, зокрема, факту керування транспортним засобом саме у стані наркотичного сп`яніння.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі – Інструкція 1452/735) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 №1103 (далі – Порядок).

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно із п. 4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Суд, оцінюючи надані докази в їх сукупності, виходить із того, що сам по собі факт складання протоколу про адміністративне правопорушення не є безумовним доказом вини особи, а зазначені в ньому обставини підлягають перевірці та оцінці судом нарівні з іншими доказами.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №707008, ОСОБА_1 25.06.2026 року о 20:42 год. у м. Одесі по вул. Гаванній, 5, керував транспортним засобом «Porsche Cayenne», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння, що, за твердженням працівників поліції, підтверджується висновком лікаря-нарколога №001263 від 30.06.2026 року.

Разом з тим, судом встановлено, що зазначений висновок не може бути оцінений ізольовано від обставин та порядку його отримання, оскільки саме результат медичного огляду фактично покладено в основу висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Частиною 1 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у такому стані. При цьому такі особи підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, направлення водія на медичний огляд повинно ґрунтуватися на наявності у поліцейського передбачених нормативними положеннями підстав, зокрема відповідних ознак стану наркотичного чи іншого сп`яніння.

Оцінюючи відеозапис, долучений до матеріалів справи, суд не встановив належної та послідовної фіксації конкретних ознак наркотичного сп`яніння, які були б виявлені працівником поліції у ОСОБА_1 до прийняття рішення про направлення його до закладу охорони здоров`я.

Як вже зазначалось згідно із п. 4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Натомість у матеріалах справи відсутні належні об`єктивні дані щодо того, які саме ознаки, передбачені Інструкцією, були безпосередньо виявлені поліцейським та стали фактичною підставою для направлення ОСОБА_1 на медичний огляд. Вислови поліцейського, зафіксовані на відеозаписі, що нібито ним зафіксоване тремтіння рук водія саме по собі не усуває необхідності встановлення та належної фіксації передбачених законом ознак, які існували на момент прийняття рішення про проведення медичного огляду.

Суд також бере до уваги, що зафіксована на відеозаписі поведінка ОСОБА_1 не свідчить про очевидні порушення координації рухів, мови чи поведінки, невідповідність його поведінки обстановці або інші конкретні ознаки, які б у сукупності дозволяли об`єктивно встановити наявність у працівника поліції підстав для висновку про можливе перебування водія у стані наркотичного сп`яніння. Зазначена обставина сама по собі не є достатньою для висновку про відсутність стану наркотичного сп`яніння, однак має значення при оцінці дотримання передбаченої законом процедури його встановлення та достовірності отриманого внаслідок такої процедури результату.

Згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров`я проводиться не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його проведення, а огляд і оформлення його результатів проводяться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та Міністерством охорони здоров`я України.

Частиною п`ятою ст. 266 КУпАП прямо встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Таким чином, дотримання встановленої законом процедури медичного огляду має істотне значення для оцінки допустимості та доказового значення його результатів.

Згідно п.8 розділу ІІІ Інструкції МВС України та МОЗ України №1452/735, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2026 року ОСОБА_1 був доставлений до КНП «ООМЦПЗ» ООР, де йому проведено медичний огляд. При цьому за результатами первинного дослідження отримано позитивну реакцію на кокаїн та марихуану.

Аналіз пунктів 6-11 розділу ІІІ Інструкції МВС України та МОЗ України №1452/735 свідчить, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове , метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння і, для лікарів, які проводять огляд осіб, доставлених поліцейськими для визначення стану наркотичного сп`яніння, існує певний алгоритм дій для визнання перебування в такому стані та отримання кінцевого результату дослідження. Зокрема процедура відбувається наступним чином.

Після прийняття особи від співробітників поліції, лікар реєструє його в спеціальному журналі та фіксує точний час прибуття. Далі слідує проведення первинного клінічного огляду (фіксація наркотичних ознак) Лікар проводить візуальний та медичний огляд особи. Оскільки досліджується саме підозра на наркотичне сп`яніння, лікар ретельно оцінює та покроково описує в Акті медичного огляду:

Після виконання таких дій, слідує прийняття рішення про обов`язковий забір біосередовища. На підставі виявлених клінічних ознак наркотичного сп`яніння, лікар приймає рішення про обов`язкове проведення лабораторного дослідження біологічного середовища. Наступним кроком є забір біоматеріалу суворо у ДВІ ємності Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження. Лікар забезпечує процедуру відбору біологічного середовища у спеціальній кімнаті. Відібраний біоматеріал (в даному випадку, сеча) безпосередньо у присутності водія розділяється лікарем рівно на два набори (у дві окремі ємності): перша ємність залишається відкритою і маркується для проведення невідкладного первинного дослідження; друга (контрольний зразок) – герметично запечатується, опечатується лікарем із нанесенням підписів та особистих даних водія. Цей зразок лікар поміщає до спеціального сертифікованого сховища закладу (холодильна камера), де він повинен зберігатися при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів. Це робиться для того, щоб водій мав право на повторне/арбітражне дослідження у разі незгоди з первинним результатом. Далі – проведення лабораторного дослідження Зразок із першої ємності підлягає дослідженню. Відповідно до вимог, дослідження проводиться за методиками та на обладнанні, дозволеному МОЗ України. Попередній етап (експрес-тест): швидкі імунохроматографічні тест-смужки (мульти-панелі) для виявлення залишків речовин (канабіс, опіати, амфетаміни тощо). Підтверджувальний етап (лабораторна хроматографія): якщо експрес-тест показав позитивний результат, зразок обов`язково направляється на лабораторне підтверджувальне дослідження (наприклад, газову хромато-мас-спектрометрію) для точної ідентифікації речовини та виключення помилки (хибнопозитивного результату від звичайних ліків. Після отримання офіційного лабораторного підтвердження з лабораторії лікар заповнює Акт медичного огляду до кінця. На його підставі складається Висновок щодо результатів медичного огляду у 3-х примірниках (поліції, водію, лікарні). У висновку чітко зазначається назва виявленої речовини. Документ підписується лікарем та завіряється печаткою закладу охорони здоров`я.

Разом з тим, матеріали справи не містять підтвердження належного проведення після позитивного первинного дослідження передбаченого нормативним порядком підтверджуючого лабораторного дослідження, яке б дозволяло достовірно встановити наявність відповідної наркотичної речовини або психотропної речовини в організмі ОСОБА_1 . З відеозапису вбачається, що після візуального огляду ОСОБА_1 лікар не заначив на підставі яких виявлених клінічних ознак наркотичного сп`яніння, прийнято рішення про обов`язкове проведення лабораторного дослідження біологічного середовища. Відеозапис містить процедуру проведення попереднього етапу (експрес-тест), однак не містить наступних кроків, необхідних у відповідності до Інстрцкції підтверджувального етапу (лабораторна хроматографія), зокрема обов`язкового забору біосередовища суворо у ДВІ ємності. Як видно з відео один набір використаний для первинного дослідженняЮ однак на відео не зафіксовано дотримання лікарем процедури упакування другого набору біологічного середовища (контрольний зразок) безпосередньо у присутності водія, його запечатування, опечатування лікарем із нанесенням підписів та особистих даних водія, поміщення цього зразка до спеціального сертифікованого сховища закладу (холодильна камера), та його зберігання у передбачених Інструкцією умовах.

Отже, у справі відсутні достатні дані, які б дозволяли суду перевірити повноту та послідовність проведення відповідної лабораторної процедури, зокрема відомості про направлення біологічного матеріалу для проведення такого підтверджуючого дослідження та його результат. Відеозапис події такого не містить.

За таких обставин позитивний результат первинного тестування не може сам по собі ототожнюватися з остаточно встановленим фактом перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, якщо передбачена нормативним порядком процедура підтвердження такого результату не знайшла належного документального підтвердження в матеріалах справи.

При цьому суд враховує поведінку ОСОБА_1 після того, як йому стало відомо про негативний для нього результат медичного огляду.

Так, 01.07.2026 року, тобто наступного дня після отримання протоколу та фактичного ознайомлення з результатами медичного огляду, ОСОБА_1 самостійно звернувся до ТОВ «Смартлаб», де пройшов лабораторне дослідження сечі на наявність наркотичних речовин.

Згідно з результатом лабораторного дослідження №1000103060191 від 01.07.2026 року наркотичних речовин, зокрема марихуани (канабіноїдів), кокаїну та інших досліджуваних речовин, про які ідеться у висновку, представленому у матеріалах справи, не виявлено.

Суд не розглядає зазначений результат як самостійний альтернативний медичний огляд, проведений у порядку ст. 266 КУпАП, однак враховує його як додатковий доказ у сукупності з іншими обставинами справи, зокрема при оцінці порушення процедури відібрання біологічних зразків лікарем у ОСОБА_1 , їх упакування, послідовності поведінки ОСОБА_1 та наявності об`єктивних сумнівів щодо достовірності результату первинного медичного огляду.

Таким чином, у матеріалах справи наявна сукупність обставин, які у взаємозв`язку не дозволяють суду дійти беззаперечного висновку про те, що ОСОБА_1 25.06.2026 року під час керування транспортним засобом перебував у стані наркотичного сп`яніння.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Застосування зазначеного конституційного принципу у справах про адміністративні правопорушення також узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, відповідно до яких недоведені подія та вина особи не можуть бути прирівняні до доведених лише шляхом припущень або покладення на особу обов`язку спростовувати недоведені стороною обвинувачення обставини.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 251 КУпАП, саме на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, покладено обов`язок збирання доказів. Водночас обов`язок суду полягає в оцінці наданих доказів, а не у виправленні істотних недоліків процедури їх отримання чи самостійному заповненні доказових прогалин.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП та п. 22 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що медичний огляд ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я було проведено з грубим порушенням імперативного порядку, визначеного пунктами 10–11 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735, оскільки лікарем медичного закладу було порушено правила пакування, маркування, розподілу зразків на два набори і, таке порушення правил відібрання і пакування зразків (п. 10 Інструкції) ставить під обґрунтований сумнів збереженість, автентичність та приналежність досліджуваного біоматеріалу саме ОСОБА_1 , а відтак, у цьому випадку висновок №001263 від 30.06.2026 року, який фактично є основним доказом перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, не може бути покладений в основу обвинувальної постанови без належного підтвердження дотримання порядку проведення медичного огляду та оформлення його результатів. Встановлені порушення процедури відібрання зразків та проведення огляду у поєднанні з результатами альтернативного дослідження, наданого стороною захисту, нівелюють юридичну силу висновку №001263:

Інших належних, допустимих та достатніх доказів, які б незалежно від зазначеного висновку підтверджували факт перебування ОСОБА_1 саме під час керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, матеріали справи не містять.

При цьому, судом відхиляються твердження захисника щодо порушення строків складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останній був оформлений 30.06.2026 року — через п`ять днів після фактичної зупинки транспортного засобу (25.06.2026 року). Захисник наполягав, що відповідно до статті 254 КУпАП протокол мав бути складений негайно. Суд зазначає, що встановлення стану саме наркотичного сп`яніння, потребує спеціальних медичних знань та проведення лабораторних досліджень у закладі охорони здоров`я. Оскільки працівники поліції отримали офіційний медичний висновок за результатами перевірки аналізів лише згодом, складання протоколу 30.06.2026 року відбулося у зв`язку з об`єктивною необхідністю збору повного пакету медичних документів. Таким чином, сам по собі факт складання протоколу через 5 днів після зупинки за даних обставин не свідчить про порушення строків його оформлення, оскільки був зумовлений процедурними особливостями медичного огляду.

Суд вже не вдається до детального розбору інших другорядних доводів захисника, щодо нероз`яснення причин зупинки і прав, оскільки переконаний, що достатньо мотивував свої висновки, висвітливши ключові аргументи сторони захисту, щоб переконати учасників цієї справи що вони були почуті.

При цьому суд зазначає, що не зобов`язаний давати детальну відповідь на кожен аргумент сторони в кримінальному провадженні, якщо основні доводи, що мають значення для справи, отримали належну оцінку та знайшли відображення у рішенні. Судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли при кваліфікації дій притягуваного як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Зазначаючи про це, суд керується тим, що ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28.10.2010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За встановлених обставин, суд приходить до однозначного висновку, що ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Керуючись ст.ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

постановив:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

Єдиний унікальний номер справи: №522/13280/26

Номер провадження №3/522/4525/26

Головуючий суддя – Русєва А.С.