Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №521/13451/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Леонова О.С.,

при секретарі судового засідання – Должненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Хмельницький", Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, –

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У липні 2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла вищезазначена позовна заява.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 разом із іншими членами родини зареєстрована та постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1 , яка перебуває у комунальній власності територіальної громади та обслуговується КП «ЖКС «Хмельницький». Відповідач ОСОБА_2 формально зареєстрований за вказаною адресою, проте фактично припинив проживання у житловому приміщенні понад 10 років тому. За весь період відсутності відповідач у квартирі не проживає, особистих речей не має, участі в утриманні житла та сплаті комунальних послуг не бере, сімейних відносин з іншими мешканцями не підтримує. Позивач зазначає, що через тривалу відсутність відповідача та неможливість отримати його згоду вона позбавлена можливості переоформити особовий рахунок після смерті основного наймача та реалізувати право на приватизацію житла. У зв`язку з цим позивач просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження справи до суду, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Судом отримано інформацію, відповідно до ст. 187 ЦПК України про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

Ухвалою суду від 12 серпня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку статей 128, 130 ЦПК України, рекомендоване повідомлення повернулось до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що судом розцінюється як належне повідомлення. Така позиція суду відповідає судовій практиці з розгляду аналогічних спорів: Постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17.

Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду останній не подавав, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства не є перешкодою для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Представник третьої особи – Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що Департамент діє у межах повноважень, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядком декларування і реєстрації місця проживання. Наголосив, що судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житлом є підставою для внесення відповідних змін до реєстру територіальної громади.

Третя особа – КП «ЖКС «Хмельницький» по суті позову пояснень не надала, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 11.12.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у зв`язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, суд, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі письмових матеріалів. Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, враховуючи таке.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1 .

Зазначений житловий будинок перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, а організацією, що здійснює його обслуговування, є Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький». Квартира є неприватизованою.

Первинний наймач житлового приміщення – бабуся позивача, ОСОБА_3 , була зареєстрована та проживала у квартирі з 08.04.1968 року на підставі ордера, виданого відомчим об`єднанням (ПО ім. Січневого повстання), що підтверджується також рішенням народного суду Іллічівського району м. Одеси від 30 вересня 1973 року у справі № 2-977/73.

Особовий рахунок на квартиру (№ НОМЕР_1 ) був відкритий на ім`я ОСОБА_3 , яка проживала у квартирі до дня своєї смерті — ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті наймача у квартирі залишилися зареєстрованими та проживають члени її сім`ї, зокрема позивач ОСОБА_1 та інші члени родини.

Відповідач ОСОБА_2 (в минулому – ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , також формально зареєстрований у спірній квартирі.

Проте, як встановлено судом на підставі матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 фактично припинив проживання у спірній квартирі понад 10 років тому (більше шести місяців поспіль), виїхав із житлового приміщення на інше постійне місце проживання, особистих речей у квартирі не має, участі в утриманні житла та сплаті комунальних послуг не бере, комунальні платежі за відсутності відповідача сплачують інші члени родини, що фактично проживають у квартирі.

Будь-яких доказів наявності поважних причин відсутності відповідача (перебування на лікуванні, у довготривалому відрядженні, чи чинення йому перешкод у користуванні житлом з боку інших осіб) суду не надано.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч.1). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2). Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Разом із тим право на житло не є абсолютним та повинно реалізовуватися добросовісно з урахуванням прав інших осіб. Стаття 71 ЖК України встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання. Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Аналіз статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилими приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого непроживання. Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності. Зокрема така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 592/5041/21, а також у новіших рішеннях Верховного Суду (зокрема від 27 квітня 2026 року у справі № 753/17270/24 та від 18 березня 2026 року у справі № 442/3783/23), які підтверджують усталену практику застосування ст. ст. 71, 72 ЖК України. Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз`яснив, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.

Судом достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає у спірному житловому приміщенні понад 10 років, виїхав із квартири добровільно, інтересу до житла не виявляє, комунальних послуг не сплачує, доказів поважності причин непроживання суду не надав. Формальна реєстрація відповідача порушує права позивача на належне оформлення особового рахунку та реалізацію права на приватизацію житла.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими та доведеними твердження позивача щодо наявності підстав для визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а тому приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст. ст. 76-78, 83, 258-259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси –

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Хмельницький", Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Визнати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням — квартирою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення суду підписано та складено 30.09.2026 року.

Суддя: О. С. Леонов

30.09.26