Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №521/11585/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 521/11585/26

провадження № 2/521/7976/26

16 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Тарасюк О.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Приватний виконавець Манікін Дмитро Сергійович, про захист прав споживача, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Приватний виконавець Манікін Дмитро Сергійович, про захист прав споживача, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 10 липня 2017 року приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович вчинив виконавчий напис №6437 про стягнення з нього на користь відповідача заборгованості за Кредитним договором від 13 вересня 2006 року.

Позивач вказує, що виконавчий напис здійснений на підставі документів, які не відповідають вимогам за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у зв`язку з чим він вимушений звернутись до суду.

Позивач просить суд визнати виконавчий напис, вчинений 10 липня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієвим Артемом Анатолійовичем, зареєстрований у реєстрі за №6437, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 13 вересня 2006 року, таким, що не підлягає виконанню; стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь Позивача понесені судові витрати.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник подала до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі, справу розглянути за відсутності сторони позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала, однак подала до суду заяву про відкладення судового засідання.

Третя особа Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Третя особа Приватний виконавець Манікін Дмитро Сергійович в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 5, 9 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем 10 липня 2017 року вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №6437 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору від 13 вересня 2006 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 31.05.2017 року грошових коштів в сумі 5238,55 доларів США.

На підставі вчиненого виконавчого напису №6437 від 10 липня 2017 року Приватним виконавцем Пирожком Євгенієм Віталійовичем 08 лютого 2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі N 6-887цс17.

Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі N 305/2082/14-ц (провадження N 14-557цс19).

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року в справі № 910/5226/17.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, яку ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року залишено без змін, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині:

«п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

«Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин; 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили».

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову №662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі N910/10374/17.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскаржуваний виконавчий напис, вчинений нотаріусом 10 липня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Укладений між ЗАК КБ «ПриватБанк» та позивачем Кредитний договір від 13 вересня 2006 року, наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не посвідчено нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 133 ЦПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Відповідно до пункту 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (постанова від 17 жовтня 2014 року№10) вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо його також не звільнено від сплати цих витрат.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.02.2020 року справа №643/2870/18: «позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин. У випадку пред`явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», а саме: споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав».

Отже, позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тому із відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 (двадцять) копійок.

Також позивач у позовній заяві вказує, що судові витрати складаються з витрат пов`язаними з наданням правничої допомоги у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень та просить суд стягнути їх з відповідача на його користь, на підтвердження чого надав договір про надання професійної правничої допомоги від 03 липня 2026 року, детальний опис робіт (наданих та таких, що підлягають наданню) адвокатом від 06 липня 2026 року, акт №1 приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги від 06 липня 2026 року.

Оскільки позовні вимоги про захист прав споживача, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволено, то вказана сума витрат на правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 18 ЦК України, ст.ст. 39, 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», ст.ст. 10, 12, 76, 77, 89, 133, 137, 141, 265, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Приватний виконавець Манікін Дмитро Сергійович, про захист прав споживача, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 10 липня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за номером №6437, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованості за Кредитним договором від 13 вересня 2006 року.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ – 14360570, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ – 14360570, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) до спеціального фонду державного бюджету судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 (двадцять) копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Михайлюк

16.09.26