Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №521/12570/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/12570/26

Номер провадження № 2/521/8435/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Поліщук І.О.,

за участю секретаря судового засідання – Коржеван В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, 18.08.2022 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір про надання споживчого кредиту № 98712232000 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Відповідачу надано кредит у розмірі 80553 грн.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Підписуючи цей Договір. Позичальник погоджується з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків (далі - Правила). які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com/ua/personal/cred its та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку.

Згідно з п. 2.1 Договору. банк надає Позичальнику кредит. а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору та Правил.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору. Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 94085,89 грн., а саме:

• заборгованість за тілом кредиту - 80553 грн.;

• заборгованість за відсотками – 0,00 грн.;

• Заборгованість за комісією - 13532,89 грн.

20.06.2023 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», керуючись главою 4 7 ЦК України, уклали Договір факторингу №246.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №98712232000 від 18.08.2022 року. Враховуючи що відповідач добровільному порядку заборгованість не погашає, представник позивача звернувся з вказаним позовом до суду.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28.07.2026 року по справі було відкрито провадження.

Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації: АДРЕСА_1 надіслано копію ухвали про відкриття провадження по даній цивільній справі.

20.08.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Нетроніна Р.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з огляду на наступне. Як вказує представник відповідача, станом на 18.08.2022 року у ОСОБА_1 не було встановлено додаток банку АТ «УКРСИББАНК» та жодних дзвінків чи повідомлень від банку не надходило. Згідно п. 3.3 Договору про надання споживчого кредиту № 98712232000 від 18.08.2022 року «кредит надається Позичальнику для особистих потреб, а саме: в сумі 80553 (вісімдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят три грн. 00 коп.) на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_1 , відкритий у Банку, до якого випущено платіжну картку. Умови відкриття поточного рахунку, до якого випускається платіжна картка, та випуску платіжної картки обумовлюється в окремому договорі, що укладається між Банком та Позичальником.» Відповідач наполягає, що ніколи не відкривав цей поточний рахунок. Ніяких грошей на нього не отримував та не укладав з Банком окремий договір на відкриття рахунку та картку не отримував. Зазначене свідчить, що Позивачем не доведений факт отримання кредиту саме Відповідачем та за певних обставин отримання кредиту третьою особою замість Відповідача містить склад злочину, що передбачений Кримінальним кодексом України.

Представником відповідача адвокатом Нетроніним Р.О. заявлено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 13.08.2026 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Нетроніна Романа Олександровича про витребування доказів.

Витребувано з банку АТ «УКРСИББАНК» (код 09807750) наступну інформацію та докази:

- У якому місці та у який спосіб здійснено укладання Договору про надання споживчого кредиту № 98712232000 від 18.08.2022 року.

- Які документи підтверджують надання ОСОБА_1 (відповідачу) кредитного продукту «Військовий дешевий CASH», який вказаний у паспорті споживчого кредиту - Інформаційний лист.

- Яким способом використовувалися гроші перерахуванні в безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_1 .

- Копію Договору на відкриття поточного рахунку Позичальника НОМЕР_1 . - У якому місці та у який спосіб був укладений Договір на відкриття поточного рахунку НОМЕР_1 .

- У якому місті та у який спосіб було видано банківську картку до рахунку НОМЕР_1

Ухвалу суду для виконання направлено на виконання до АТ «УКРСИББАНК».

На виконання ухвали суду провідним фахівцем Відділу операційної підтримки мережі УОСМ ДМОП АТ «УКРСИББАНК» М. Овдієнко, надано відповіді на поставлені питання, зокрема АТ «УКРСИББАНК» повідомив суд, що підписання договору № 98712232000 від 18.08.2022 року відбулося в особистому кабінеті UKRSIB online ОСОБА_1 . Договір автоматично приходить на ознайомлення і на підписання. Підписання договору відбувається введенням коду ОТР паролю, який ОСОБА_1 отримав захищеним каналом, цим він підтвердив своє ознайомлення та згоду. А також перед підписанням договору ОСОБА_1 в телефонному режимі отримав всю інформацію про нові умови кредитування.

Відповідно до умов Договору № 98712232000 від 18.08.2022 року — цей договір укладений в 2 (двох) оригінальних примірниках в електронному вигляді за допомогою системи UKRSIB online, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної Сторони.

Надано витяг з програмного забезпечення Банку про дату та час надсилання документу на підпис в особистому кабінеті UKRSIB online Манолій Олегу Олеговичу: Документи, які підтверджують надання ОСОБА_1 (відповідачу) кредитного продукту «Військовий дешевий CASH» — є кредитний договір № 98712232000 від 18.08.2022 (копію електронного договору додаємо) та виписка по рахунку НОМЕР_1 в валюті UAH в Додатку 1 до цього листа в форматі наявному в Банку. 28.12.2021 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 98531850000. За кредитним договором № 98531850000 від 28.12.2021 виникла прострочена заборгованість, яка існувала в період з 28.03.2022 по 22.04.2022 включно.

22.04.2022 року, з метою врахування рекомендації НБУ допомогти клієнтам в ситуації повномасштабного вторгнення, Банк застосував кредитні канікули по кредиту на три місяці (березень, квітень, травень 2022). По завершенню кредитних канікул 28.06.2022 по кредиту знов виник прострочений борг і Банк повторно застосував кредитні канікули (червень, липень 2022).

Щоб врегулювати питання простроченого боргу по кредиту готівкою № 98531850000 від 28.12.2021, Банк погодив з клієнтом програму мінімізації – рефінансування (коли відкривається новий кредит на суму старого кредиту, на новий термін і з новою % ставкою, а кошти спрямовуються на погашення старого кредиту і його закриття). Банком було застосовано найнижчу з можливих % ставок, а також застосовано 3 місяці грейс-періоду зі сплати комісії – тобто перші три місяці ОСОБА_1 мав оплачувати тільки основний борг кредиту згідно графіку.

Таким чином, за рахунок коштів за новим кредитом, укладеним 18.08.2022 року, було погашено заборгованість за кредитним договором № 98531850000 від 28.12.2021 року, зобов`язання за яким не виконувалися клієнтом.

Після підписання нового договору 18.08.2022 № 98712232000 попередній старий кредит № 98531850000 було погашено і закрито.

В підтвердження видачі кредитних коштів надано до відповіді виписку по рахунку НОМЕР_1 в валюті UAH за період з 18.08.2022 по (вкл.) 20.06.2023, в Додатку 1 до цього листа в форматі наявному в Банку.

Також надано обґрунтований розрахунок заборгованості станом на 20.06.2023 в Додатку 2 до цього листа в форматі наявному в Банку.

При цьому АТ`УКРСИБАНК» повідомив, що Договір на відкриття поточного рахунку НОМЕР_1 не укладався, оскільки рахунок НОМЕР_2 згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженим Постановою НБУ № 89 від 11.09.2017, є «транзитним рахунком за іншими розрахунками», який призначено для тимчасового обліку грошових коштів під час проведення розрахункових операцій.

Рахунок НОМЕР_1 вказано в кредитному договорі, як рахунок, на який зараховано кредитні кошти, оскільки на підставі кредитного договору № 98712232000 від 18.08.2022 видано грошові кошти з метою погашення простроченого боргу за іншим кредитом 98531850000 від 28.12.2021 (рефінансування).

Кредитним договором 98531850000 від 28.12.2021 передбачено повернення кредиту на UA083510050000003739798531850.

Рахунок 3739 є транзитним рахунком тимчасового обліку та не належить до поточних рахунків клієнтів. У зв`язку з цим платіжна (кредитна) картка до зазначеного рахунку не випускалася, оскільки чинним законодавством та внутрішніми процедурами Банку емісія платіжних інструментів здійснюється до рахунків користувачів, призначених для здійснення платіжних операцій. Таким чином, платіжна карта до рахунку НОМЕР_1 в валюті UAH — не випускалася.

Після отримання відповіді від АТ «УКРСИБАНКУ» на виконання ухвали Хаджибейського районного суду міста Одеси від 13.08.2026 року стороною відповідача 18.09.2026 року надано додаткові пояснення, в яких звертається увага суду, що згідно п. 3.3 Договору про надання споживчого кредиту № 98712232000 від 18.08.2022 року зазначається, що «кредит надається Позичальнику для особистих потреб, а саме: в сумі 80553 (вісімдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят три грн. 00 коп.) на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_1 , відкритий у Банку, до якого випущено платіжну картку. Умови відкриття поточного рахунку, до якого випускається платіжна картка, та випуску платіжної картки обумовлюється в окремому договорі, що укладається між Банком та Позичальником». Але у відповіді від АТ «УКРСИББАНК» зазначається, що «гроші були видані з метою погашення простроченого боргу за іншим кредитом та рахунок є транзитним рахунком банка, тому платіжна карта не випускалась». А отже, договір, що доданий до позовної заяви, та договір, що був укладений (за заявою Банку та згідно якого певним чином перераховувались гроші), є різними.

Враховуючи вищевикладене, Позивачем не доведений факт підписання Відповідачем Договору, а також цілісності і незмінюваності даних, наведених у нібито підписаному Відповідачем договорі та копії договору, що доданий до позовної заяви. Факт реального отримання кредиту є істотною умовою для стягнення коштів з Відповідача. При цьому у п. 3.3 Договору зазначається, що «кредит надається Позичальнику для особистих потреб, а саме: в сумі 80553 (вісімдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят три грн. 00 коп.) гривень на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_1 , відкритий у Банку, до якого випущено платіжну картку. Умови відкриття поточного рахунку, до якого випускається платіжна картка, та випуску платіжної картки обумовлюються в окремому договорі, що укладається між Банком та Позичальником.»

При цьому, як видно з відповіді Банку, фактично гроші за Договором видані з метою погашення простроченого боргу за іншим кредитом (рефінансування). Рахунок НОМЕР_1 є транзитним, і платіжна картка до нього не випускалася. Іншими словами, Банк сам уклав з собою Договір, відкрив транзитний рахунок, перерахував на нього гроші у розмірі, що вважав необхідним, та передав (продав) право їх стягнення Позивачу. Все це є істотним порушенням умов договору про надання споживчого кредиту № 98712232000 від 18.08.2022 року та підтверджує заяву Відповідача, що кредитні кошти за Договором він не отримував та не користувався ними. Відповідно, вимоги Позивача про стягнення коштів за Договором є необґрунтованими.

Що стосується заяви Банку про «врегулювання» питання простроченого боргу та погодження з Клієнтом програми мінімізації-рефінансування, то вони не відповідають твердженням Відповідача, що з березня 2022 року він будь-яких угод (програм) не погоджував та договорів з Банком не підписував.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Хаджибейського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 18.08.2022 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір про надання споживчого кредиту № 98712232000 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Відповідачу надано кредит у розмірі 80553 грн.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Підписуючи цей Договір. Позичальник погоджується з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків (далі - Правила). які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com/ua/personal/cred its та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку.

Згідно з п. 2.1 Договору. банк надає Позичальнику кредит. а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору та Правил.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 205 ЦК України - Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У статті З Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У п. б ст. З Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи. якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

У порушення положень договору та вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач користуючись коштами наданими йому Банком не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання - не вносив платежі, передбачені умовами Договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов Договору у Відповідача утворилася заборгованість за вищезазначеним договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за Кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 Цивільного кодексу України. Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу зьурахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу. інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досяг ли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за його користування.

20.06.2023 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», керуючись главою 4 7 ЦК України, уклали Договір факторингу №246.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №98712232000 від 18.08.2022 року.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до розрахунку наданого стороною позивача заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 94085,89 грн., а саме:

• заборгованість за тілом кредиту - 80553 грн.;

• заборгованість за відсотками – 0,00 грн.;

• Заборгованість за комісією - 13532,89 грн.

Суд проаналізувавши вищенаведений розрахунок вважає його недоведеним в частині нарахування заборгованості за комісією в сумі 13532,89 гривень, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.11. договору про надання споживчого кредиту №98712232000 від 18.08.2022 року передбачено, що позичальник сплачує Банку комісії відповідно до умов цього Договору та Додатку №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Додаток №1 до цього Договору передбачає щомісячну комісію за управління кредитом у сумі -2,4% від суми наданого кредиту ( включається до суми ануїтентного платежу починаючи з 19.11.2022 року).

Згідно позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року, висловленої під час розгляду справи N? 6-2071цс16, обслуговування кредиту не є послугою зі споживчого кредитування у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов?язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов?язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.ч.1,2, ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до 4.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. (ч.2 ст. 2015 ЦК України).

з урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п?ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі N? 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі N?202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов?язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п?ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №755/11636/21, від 08.02.2023 у справі N? 168/349/20 та інших.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 року по справі № 727/5461/23: «Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк», щодо обов?язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком нічними.

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження зі споживачем, то положення пункту 3.11. кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п. 29 постанови у справі N?363/1834/17).

Отже, несправедливим є положення договору про споживчий кредит щодо встановлення плати за обслуговування кредиту, що є підставою для визнання таких положень недійсними.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками Верховного Суду під час розгляду справи №583/3343/19, провадження N?61-22778ск19, висловленими в постанові від 01.04.2020 року.

ВС/КЦС у справі № 695/3474/17: «Так відповідач, встановивши в кредитних договорах сплату щомісячної комісії (плати за обслуговування кредиту), спричинив істотний дисбаланс прав та інтересів позивача. При цьому відповідач нараховував, а позивач сплатив комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за обслуговування кредиту банком, що є незаконним та не відповідає вимогам справедливості та суперечить ч. 1 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів.»

Більш того, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору - ВС/КЦС від 08 липня 2020 року у справі N 607/1516/18. З урахуванням наведеного положення договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене суд відмовляє у стягнені заборгованості за комісією в сумі 13532,89 грн.

Позиція сторони відповідача, в тієї частині, що ОСОБА_1 не отримував кредитних коштів у сумі 80553 грн., не реєструвався в особистому кабінеті, а Банк, маючи його особисті дані уклав кредитний договір без згоди позичальника, не заслуговують на увагу, оскільки АТ «УКРСИББАНК» надав вичерпні відповіді на питання суду викладені в ухвалі про витребування доказів від 13.08.2026 рок у та надав усі і необхідні документи, які підтверджують, що Банком погоджено саме з Позичальником, яким є ОСОБА_1 , умови надання кредитних коштів за Договором про надання споживчого кредиту №98712232000 від 18.08.2022 року.

Ті обставини, що кредитні кошті були спрямовані на погашення іншої кредитної заборгованості, яка рахувалася за відповідачем, не звільняють ОСОБА_1 від обов`язку повернути грошові кошти у сумі 80553, 00 гривень, які даному випадку дорівнюють тілу кредиту.

Приймаючи рішення по справі, суд також враховує, що відповідач та його представник так і надали будь-яких пояснень звідки у працівників АТ «УКРСИББАНКУ» є в наявності документи та інші відомості, які містять персональні дані ОСОБА_1 ( дата та рік народження, ідентифікаційний номер платника податків, реєстрація місця проживання та інші).

При цьому, сторона відповідача не заперечувала і не підтверджувала факту укладення кредитного Договору між ОСОБА_1 та АТ «УКРСИББАНК» за № 98531850000 від 28.12.року, на погашення боргу за яким видавалися ці грошові кошти (рефінансування).

З цих підстав суд частково задовольняє позовні вимоги та з відповідача до стягнення присуджуються грошові кошти у сумі – 80553, 00 гривень.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Я вказує позивач, попередній ( орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесла ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» становить:

• сплата судового збору у розмірі 2 662,40 грн.;

• витрати на професійну правничу допомогу, що становить: 8 000,00 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав суду докази що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесено витрати в сумі 8 000,00 грн. на професійну правничу допомогу АО «Апологет» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, що підтверджується актом наданих послуг правової (правничої) допомоги та детальним описом наданих послуг.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 цієї ж статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 141 ЦПК України врегульовано розподіл судових витрат по справі за результатами розгляду позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволено частково на 85%, суд з врахуванням складності цієї справи, суми заборгованості, яка присуджена до стягнення, приймає до уваги складність справи тому до стягнення з відповідача підлягає сума на правничу допомогу у розмірі – 6800,00 гривень.

За таких обставин, на підставі положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн., оскільки сума сплаченого судового збору є мінімальною та витрати на правову допомогу у сумі – 6800,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 526, 549-552, 610, 611, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 223, 259, 264, 275, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) заборгованість за кредитним договором №98712232000 від 18.08.2022 року в загальному розмірі 80553 ( вісімдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят три) грн.00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх);

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 6800,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: Ірина Поліщук