Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №504/1706/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/1706/25

Номер провадження 2/504/1138/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Вінської Н.В.,

секретаря Коцар А.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,-

встановив:

ТОВ «Він Фінанс» через систему «Електронний суд» звернулося до Доброславського районного суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором № L170852 від 20.09.2018 року у загальному розмірі 35587,49 грн. та понесені судові витрати.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 28.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» (далі ТОВ «ФК «Дінеро») та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № L170852 в електронній формі.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором у Відповідача утворилася заборгованість перед первісним кредитором у розмірі 13758,65 грн., яка складала з тіла кредиту в розмірі 6800,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 1292,00 грн., штрафами - 2266,65 грн., комісією 3400,00 грн..

06.11.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги №06112018-DG, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором кредитної лінії №L1708521 за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора відносно Відповідача. Станом на дату укладення договору №06112018-DG від 06.11.2018 відступлення права вимоги, сума заборгованості Відповідача перед новим кредитором – ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за кредитним договором становила 13758,65 грн.

25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239).

В період з 06.11.2018 року по 25.04.2025 року по кредитному договору №L1708521 від 20.09.2018 року надходження коштів на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» в рахунок погашення заборгованості за кредитом - 0,00 грн. Тому, враховуючи вищезазначене, сума заборгованості за відступленим правом вимоги становить 13758,65 грн.

Окрім зазначеної заборгованості у розмірі 13758,65 грн, право вимоги за якою перейшло за договором відступлення права вимоги №06112018-DG, позивач також нарахував три проценти річних у сумі 1237,15 грн. та інфляційні втрати у сумі 5682,38 грн., що разом складає суму 20678,18грн., яку і просив стягнути з відповідач. Одночасно просить поновити строк позовної давності для подання позову.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 20.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, направлена на адресу відповідача судова кореспонденція, а саме копія ухвали про відкриття провадження та позовна заява з додатками була отримана відповідачем. Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За правилами частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

На підтвердження заявлених позовних вимого, позивачем надано копію спеціальних умов для короткострокового кредиту - Договору кредитної лінії № AG3035366, який в інформаційно-телекомунікаційній системі ідентифікується як № L1708521 (далі - кредитний договір), що 18.09.2018 між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_2 укладено за умовами якого кредит надається відповідачу на умовах: ліміт кредитної лінії 6875 грн.; сума кредиту 6200,00 грн.; відсоткова ставка, в день 0,65 %; комісія 93 грн. Договірні платежі повинні списуватися шляхом дебетового списання, платіжною карткою чи банківським переказом, з зазначенням у призначенні платежу 1) у разі продовження: «Продовження, AG3035366», 2) у разі інших договірних платежів: AG3035366.

Також суду надано, копію додаткової угоди № АМ3035366 від 23.09.2018 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту - Договору кредитної лінії № AG3035366 кредит надається відповідачу на умовах: ліміт кредитної лінії 6875 грн грн.; сума кредиту 600,00 грн.; відсоткова ставка, в день 0,67 %; комісія 9 грн.

Спеціальні умови для короткострокового кредиту договору кредитної лінії та додаткові угоди до цих умов містять реквізит «Позичальник: Електронний підпис», який не містить електронного підпису позичальника у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Між тим, із доданої до позову довідки про ідентифікацію, складеною ТОВ «Дінеро», без дати та номеру, прийняття та підтвердження умов Договору, його підписання Позичальником, здійснюється шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (далі - Otp-пароль) відповідно до вимог частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Із довідки вбачається отримання позичальником грошових коштів згідно заявки на кредит від 15.09.2018 року в розмірі 6200,00 грн., Otp-пароль 709634, дата банківського переказу 20.09.2018 року , та заявки на кредит від 23.09.2018 року в розмірі 600,00 грн., Otp-пароль 234887, дата банківського переказу 02.10.2018 року.

Таким чином, грошові кошти кредитором перераховували відповідачу шляхом банківського переказу.

Доказів фактичного перерахування грошових коштів позивачем до позову не додано.

Крім того до позову додано Загальні умови договору кредитної лінії, останнє оновлення яких відбулося 12.09.2018 та на яких теж відсутній електронний підпис позичальника.

В підтвердження набуття прави вимоги заборгованості до відповідача позивач надав договір відступлення права вимоги № 06112018-DG , укладеним між ТОВ «ФК» Дінеро» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

За умовами підпунктом 1 пункту 1 цього договору, кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними в у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).

Між тим, позивач не надав доказів оплати придбання ним права вимоги та реєстру боржників, який містить заборгованість відповідача ОСОБА_1 ..

Із позову вбачається, що загальна сума заборгованості, пред`явлена позивачем до стягнення, складає 20678,18 грн., яка складається з: суми заборгованості - 13758,65 грн., суми інфляційних втрат - 5682,38 грн., суми 3% річних - 1237,15 грн.

За приписами статей 12,81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

Згідно з частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (частина третя статті 77 ЦПК України).

Положеннями частиною другою статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається із позовної заяви на підтвердження позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором позивач надав копію загальних умов договору кредитної лінії, спе3ціальні умови для короткострокового кредиту та додаткові угоди до них, паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості, довідку про ідентифікацію та розрахунок заборгованості під назвою «виписка по рахунку».

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.16.2021 у справі №686/19271/19, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

Відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

До позовної заяви додано документ назва якого зазначена як «Виписка з рахунку станом на 11.02.2019», в якому проведено калькуляцію нарахування відсотків по кожному дню та сформовано колонки із кінцевим результатом калькуляції у вигляді зального розміру заборгованості. Однак вказаний документ не є випискою по рахунку відповідача у розумінні первинного бухгалтерського документа для цілейбух обліку, адже відповідачу не відкривався банківський рахунок у системі первісного кредитора і даний документ не є випискою по банківському рахунку первісного кредитора, з якого можливо було б встановити факт здійснення переказу на картковий рахунок відповідача. При цьому вказаний документ є фактично розрахунком заборгованості, сформованим первісним кредитором. Крім того, до позову не долучено доказів на підтвердження підстав здійснення таких фінансових операцій. А тому, вказаний доказ не свідчить про виконання кредитором умов договору з перерахування коштів на картковий рахунок відповідача.

В матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, разом з тим, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Аналогічний правовий висновок висловлено в постанові Верховного Суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20.

Крім того, як вказано вище та встановлено судом, паспорт споживчого кредиту не містить електронного підпису відповідача.

Довідка про ідентифікацію не є первинним документом, який підтверджує дійсність фінансової операції, а лише відображає загальні дані щодо відповідача та дати заявок на кредит і банківських переказів, однак не підтверджує здійснення таких переказів первісним кредитором.

Оскільки до позовної заяви не долучено жодного із цих документів 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер, суд приходить до висновку про те, що за кредитним договором позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували, що первісний кредитор ТОВ «ФК «Дінеро» виконав зобов`язання щодо видачі грошових коштів на картковий рахунок відповідача.

Крім того, додані до позову письмові докази не підтверджують обізнаність відповідача про укладений кредитний договір та погодження нею його істотних умов.

Також позивач не довів набуття прави вимоги до відповідача.

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За частиною третьою статті 13ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд діє у спосіб, визначений ЦПК України та з власної ініціативи не може долучати до матеріалів справи докази або витребувати їх.

Враховуючи, що надані позивачем докази не підтверджують отримання кредиту відповідачем та набуття позивачем права вимоги до відповідача, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову через недоведеність позовних вимог.

Так як в позові відмовлено, розподіл понесених позивачем судових витрат суд не здійснює.

Керуючись статтями4,19,141,263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя : Вінська Н. В.