Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №499/1498/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 499/1498/25

Номер провадження 2/504/2428/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Вінської Н.В.,

секретаря Коцар А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з вищевказаним позовом.

Позовна заява обґрунтована тим, що 27.02.2023 року ОСОБА_1 уклала договір №8948129 з ТОВ «Мілоан», на виконання якого йому були перераховані грошові кошти в розмірі 4500,00 грн. Позивач зазначив, що відповідач умови договору не виконала, кредитні кошти не повернула.

26.07.2023 року згідно договору відступлення прав вимоги № 101-МЛ, ТОВ «Мілоан» відступив права вимоги за кредитним договором №8948129 від 26.07.2023 року на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», сума боргу становить 15 701,70 грн.

В поданій до суду позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №8948129 від 27.02.2023 року у розмірі 15 701,70 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою судді Доброславського районного суду Одеської області від 19.01.2026

року відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач надав до суду відзив яким просив відмовити у задоволенні позовe /

Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.03.2023 року ОСОБА_1 уклав договір № 8948129 з ТОВ «Мілоан», на виконання якого йому були перераховані грошові кошти в розмірі 4500 грн.

Згідно вказаного договору строк кредитування становить 105 днів. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 12.06.2023 року.

Згідно п. 1.5 договору загальні витрати позичальника за пільговий період складають 731,25грн. в грошовому виразі та 3801,00відсотків річних у процентному значенні (орієнтована реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 12 881,25 грн. в грошовому виразі та 995,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтована реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування).

Судом встановлено, що товариством виконано взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідач всупереч умов кредитного договору, ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив умови кредитного договору, не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, не виконав в повному обсязі грошові зобов`язання перед позивачем за договором.

Встановлено, що 26.07.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимог № 101-МЛ, згідно якого, право вимоги за кредитним договором №8948129 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

За договором відступлення прав вимоги сума боргу перед новим кредитором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» складає 15 701,70 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту 4050,00 грн., заборгованість за відсотками 11 426,70 грн. Та заборгованості за комісією за видачу кредиту 225,00 грн., що стверджується доданим розрахунком заборгованості.

Відповідач у наданому до суду відзиві проти нарахування відсотків заперечує, посилаючись на те, що він перебуває на військовій службі за мобілізацією.

Вирішуючи питання щодо наявності або відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками, суд встановив наступне.

Відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Тобто, згідно п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлена заборона нарахування військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, процентів за користування кредитом.

Але зазначеним законом не передбачено, що військовослужбовці, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються від раніше нарахованих процентів за період до призову на військову службу або після звільнення з військової служби.

ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації з 31.08.2024 року по теперішній час, що підтверджується його військовим квитком.

Оскільки кредитний договір ОСОБА_1 укладений з ТОВ «Мілоан» 27.02.2023 року, а на військову службу він призваний 31.08.2024 року, суд відхиляє доводи позивача щодо недобросовісної поведінки відповідача при укладенні договору, і не повідомленні ним про те, що він є військовослужбовцем, якому проценти та штрафні санкції не нараховуються.

Кредитний договір №8652856 діяв в період з 27.02.2023 року до 27.06.2023 року, відповідно підстави для звільнення відповідача від сплати процентів відсутні.

Окрім того, умовами договору про споживчий кредит 8652856 від 27.02.2023 року передбачено сплату комісії за надання кредиту 225,00 грн., яка нараховується за ставкою 5.00 відсотків від суми кредиту одноразово (п.1.5.1. Договору).

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, розмір якої встановив суд. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач уклав кредитний договір у електронній формі та підписав їх електронним цифровим підписом, зазначивши особисті дані, відповідно ознайомився з умовами кредитування. Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджений належними доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та на користь позивача слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 8498129 у загальному розмірі 15 701,70 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту 4050,00 грн., заборгованість за відсотками 11 426,70 грн. Та заборгованості за комісією за видачу кредиту 225,00 грн., що стверджується доданим розрахунком заборгованості..

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як визначено ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду подані Договір № 0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025 року, який укладений між позивачем та Адвокатським обєднанням «Апологет», та який містить тарифікацію наданих клієнту послуг, детальний опис наданих адвокатом робіт, а також копію акту №Д/10123 від 12.11.2025 року про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом).

При цьому, суд враховує, що до понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу адвоката відносяться як оплачені, так і ті, що будуть оплачені ним у майбутньому, що відповідає умовам договору та усталеній практиці Верховного Суду (постанови від 27.07.2022р. у справі №686/28627/18, від 15.06.2021р. у справі №159/5837/19,від 03.10.2019р.у справі№922445/19та Європейського суду з прав людини (п.115 рішення ЄСПЛ у справі «Бєлоусов проти України від 07.11.2013р»).

Суд зважує на ту обставину, що відповідач вважає вказаний у позові розмір витрат на правничу допомогу не співмірною об`жму наданих послуг.

Водночас, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р.); відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (рішення у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р). Наведене також узгоджується й з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18, де ВП ВС зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи і фінансового стану обох сторін.

З урахуванням вищенаведеного, слід виснувати, що не є обов`язковими для суду договірні зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

З огляду на викладене суд вважає, що супровід даної справи не потребував від адвокатського об`єднання вивчення великого обсягу фактичних даних, регулювання даної категорії справ здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа є незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, бере до уваги типовість та поширеність такої категорії справ (про стягнення заборгованості за договором),зокрема й ініційованих ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у судах різних регіонів України (за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень), у зв`язку з чим підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Тому, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн є завищеною і непропорційною до предмета спору та його складності, навіть з урахуванням об`єднання в заяві кількох вимог.

У зв`язку з цим, з огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, слід зменшити з 8000,00 грн до 4000,00 грн, що забезпечить справедливий баланс між інтересами сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 207, 610, 626, 627, 628, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), заборгованість за Кредитним договором № 8948129 від 27.02.2023 року, в сумі: 15701,7 грн., на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»(ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614)..

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,4 грн. та суми 4000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Вінська Н. В.