Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №504/3030/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/3030/25

Номер провадження 2/504/1421/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Вінської Н.В.,

за участю секретаря Коцар А.М.,

розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “ІННОВА ФІНАНС” до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “ІННОВА ФІНАНС” звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що з ОСОБА_1 , 26.07.2024 року укладено договір позики №4785430724 шляхом обміну електронними повідомленням та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" у зв`язку з чим відповідач отримав грошові кошти у розмірі 4000.00 грн.

Відповідач порушив умови договору і має заборгованість, яка становить 20500.00 грн., що складається заборогованість за тілом кредиту - 4000.00 грн.; заборгованість по процентам 14 500.00 грн., пеня – 2000.00 грн. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити його позов.

Ухвалою суду від 04.09.2025 року, провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідач, у встановлений судом строк, заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження або відзиву на позовну заяву не надав про судовий розгляд справи повідомлялась шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками за місцем реєстрації, у зв`язку з чим суд згідно із ч.8 ст.178 ЦПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.2 ст.281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення заочного рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ч.1 ст.280 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи думку представника позивача, викладену в заяві, вивчивши матеріали справи, перевіривши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що з ОСОБА_1 , 26.07.2024 року укладено договір позики №4785430724 шляхом обміну електронними повідомленням та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" у зв`язку з чим відповідач отримав грошові кошти у розмірі 4000.00 грн.

Основні умови Договору щодо надання коштів у позику:

- п.2.4. Тип кредиту – кредит.

- п. 2.7. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.;

- п.2.5. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів;

- п. 3.2. Дати надання кредиту: 26.07.2024 року або наступний за ним календарний день;

- п. 2.6., 2.6.1. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов. Стандартна процентна ставка становить 1.5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору.

Перерахування Позичальнику кредитних коштів у розмірі 4000 гривень в рамках виконання умов Договору позики, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної Відповідачем під час укладання Договору, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів, виданою ТОВ ФК «Контрактовий Дім», а також Квитанцією ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» до платіжної інструкції №19930-1354-126531256, призначення платежу: «кредитні кошти від ТОВ "Іннова Фінанс"Райффайзен Банк: поповнення картки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ».

Отже, станом на дату підготовки позовної заяви (включно), заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 20 500,00 грн. з яких: - 4000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; - 14 500,00 грн. – заборгованість по процентам; - 2 000,00 грн. – пеня.

Водночас, вирішуючи питання стягнення нарахованих пені, штрафів (як умов договору), виплат, визначених статтею 625 ЦК України, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №646/14523/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (пункт 8.35).

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Також відповідно до п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцяти денний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. 24.02.2022 року в Україні введений режим воєнного стану, який триває досі.

Заборгованість нарахована за період з 26.07.2024 року по 10.07.2025 року.

Тому це період охоплюється законодавчим обмеженням на нарахування пені, штрафів та виплат, визначених статтею 625 ЦК України.

Тому у задоволенні цих позивних вимог слід відмовити.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбаченост.629 ЦК України.

Ч.1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Ч.2 даної статті передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Ч.1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором. Отже, згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача правомірні, регулюються умовами укладених між сторонами договору та нормами чинного законодавства України і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “ІННОВА ФІНАНС” підлягає стягненню заборгованість на суму 18500.00 грн. в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.525,526,530,533,549,624,629,651,1048,1049,1050,1054 ЦК України, керуючись ст. 19,259, 263-265, 268, 272,274, 280- 282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю “ІННОВА ФІНАНС” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “ІННОВА ФІНАНС” заборгованість за договором позика від 26.07.2024 року № 4785430724 у розмірі загальної суми заборгованості 18500.00 грн. (вісімнадцять тисяч п`ятсот грн. 00 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “ІННОВА ФІНАНС” суму визначеного судового збору у сумі 2186,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя : Вінська Н. В.