Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №523/4300/26 — Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 523/4300/26

Провадження № 2/947/3923/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Торгонської В.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

27.02.2026 року позивач, через свого представника - адвоката Мазур Наталю Сергіївну звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про визнання батьківства, відповідно до якого просить визнати його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 04.12.2007 року; зобов`язати Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження №1991 від 04.12.2007 року, складеного на ОСОБА_3 , зазначивши ОСОБА_1 , батьком дитини та змінити ім`я прізвище та по батькові дитини на ОСОБА_4 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою у період з листопада 2005 року по квітень 2006 року. Від цих відносин ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина - ОСОБА_3 .

Вказує, що він з відповідачкою зустрічались, перебували у любовних відносинах та проживали разом, відповідачка ОСОБА_2 завагітніла, про що позивачу не повідомила. Так як позивач - ОСОБА_1 є громадянином іншої країни, він у 2006 році поїхав до своєї країни - Болгарії.

У 2007 році відповідачка народила сина та назвала його ОСОБА_4 , при реєстрації народження дитини у відділу реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у м. Одесі у відповідному актовому записі №1991 від 07.12.2004 року відомості про батька були записані за вказівкою матері, відповідно до ст.135 СК України.

Зазначає, що він - ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_3 .

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси (суддя Середа І.В.) від 03.03.2026 року цивільну справу №523/4300/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про визнання батьківства передано за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про визнання батьківства. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

15.05.2026 року від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вона визнала позовні вимоги в повному обсязі, також підтвердила, що позивач є біологічним батьком ОСОБА_3 , у зв`язку із чим просила позовні вимоги задовольнити.

15.05.2026 року від ОСОБА_3 надійшла заява, відповідно до якої він позовні вимоги визнав та підтримує їх.

14.09.2026 року представником позивача надіслано Висновок спеціаліста №HID26-004708 від 10.09.2026 року.

У підготовче засідання 16.09.2026 року позивач та його представник не з`явилися, про час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином, проте представник позивача надіслала клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

У підготовче засідання 16.09.2026 року відповідачка та третя особа - ОСОБА_3 не з`явились, про час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження Республіка Болгарія, громадянин Болгарії, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , з 12.11.2021 року по теперішній час, відповідно до довідки про реєстрацію Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.12.2007 року та Витягу №00022754157 від 03.05.2019 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьки - ОСОБА_7 , ОСОБА_2 . При реєстрації народження дитини у відділу реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у м. Одесі у відповідному актовому записі №1991 від 07.12.2004 року відомості про батька були записані за вказівкою матері, відповідно до ст.135 СК України.

Згідно висновку молекулярно-генетичного дослідження №HID26-004708 від 10.09.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 може бути біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність батьківства в даному випадку складає 99,999999999%.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Визнання батьківства - це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Мета визнання батьківства полягає у підтвердженні (констатації) вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною. Встановлення батьківства розглядається також як засіб захисту прав дитини, тобто захід, спрямований на відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав дитини. Така сутність цього юридичного факту обумовлюється тим, що визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту частини 2 статті 128 СК України відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України.

Статтями 3, 4 Декларації про соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, прийнятою резолюцією Генеральної Асамблеї від 3 грудня 1986 року передбачено, що турбота про дитину лежить насамперед на її власних батьках.

Згідно з п. п. 6, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Відповідно до ст.ст. 213 і 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які зареєстровано наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння) про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Враховуючи вищенаведене та те, що оскільки позивач вважає себе біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також той факт, що висновком спеціаліста підтверджено, що ОСОБА_1 може бути біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , то суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає необхідне позовні вимоги задовольнити та визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 04.12.2007 року; зобов`язати Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження №1991 від 04.12.2007 року, складеного на ОСОБА_3 , зазначивши ОСОБА_1 , батьком дитини та змінити ім`я прізвище та по батькові дитини на ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Питання про розподіл судових витрат у позові не ставиться.

Керуючись ст.ст. 200, 206, 258, 259, 265, 268, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, уродженця м. Балти, Балтського району, Одеської області, батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Зобов`язати Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження №1991 від 04.12.2007 року, складеного на ОСОБА_3 , зазначивши ОСОБА_1 , батьком дитини та змінити ім`я прізвище та по батькові дитини з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В. С. Петренко