Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №496/6504/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/6504/26

Провадження № 3/496/2349/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

01.08.2026 року о 21:38 год. в Одеські області Одеського район, с. Хлібодарське шосе Тираспільське 22/7 км, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «KIA К5», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином про, що свідчить у справі довідка про доставку SMS, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній».

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).

Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.

ОСОБА_1 не вжив заходів щодо явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, заяву про відкладення слухання справи або розгляд справи у режимі відеоконференції, за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності до суду не звертався.

Таку поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як ухилення та небажання особи брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, що його стосується.

З врахуванням того, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 126 КУпАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , за наявними у справі доказами.

Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.1.а – Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КпАП України, а саме за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №734763 від 01.08.2026 року.

Довідкою про отримання (не отримання) особою посвідчення водія, виданої старшим інспектором з ОД ВАП УПП в Одеській області капітаном поліції М. Бойко, згідно якої, встановлено, що звіркою з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика», станом на 01.08.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував посвідчення водія.

Довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, виданої старшим інспектором з ОД ВАП УПП в Одеській області капітана поліції М. Бойко, встановлено, що згідно звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика», станом на 01.08.2026 року ОСОБА_1 , протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме 16.07.2026 року постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7557348 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7557348 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 126 КУпАП – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортними засобами.

Враховуючи характер адміністративного правопорушення та особу правопорушника, суд вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки ОСОБА_1 не є власником авто.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 30, 33, 40-1, 126, 221, 283, 284, 285 КУпАП України,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєні правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення 15 денного строку, передбаченого для сплати штрафу, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у 15 денний строк, з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскарженою до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Буран В.М.