Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №495/7491/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокуСправа № 495/7491/26

Номер провадження 2/495/5145/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Мишко В.В.,

при секретарі судового засідання – Гасанзаде М.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_4 , що підтверджується актовим записом про смерть №409 від 29.03.2017.

Факт, що позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_4 підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про держану реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого подружжя №00056516075 від 13.02.2026.

За життя спадкодавцю ОСОБА_4 належала 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 , загальною площею – 64,7 кв.м., житловою площею – 39,6 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 26 серпня 1993 року, яке видане Міжміським бюро технічної інвентаризації згідно з розпорядження №529 від 26.08.1993.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на вищевказане нерухоме майно.

Позивач як спадкоємець першої черги звернулась до нотаріальної контори щодо оформлення спадщини після померлого чоловіка, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено, у зв`язку з чим, позивач звернулась до суду з даним позовом, оскільки єдиним способом реалізації її спадкових прав є тільки у судовому порядку.

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.08.2026 відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та витребувані докази по справі.

В підготовче судове засідання позивач не з`явилась, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовну заяву підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини, які зазначені в позові та просив задовольнити в повному обсязі.

В підготовче судове засідання відповідачі не з`явились, до суду надані заяви про розгляд справи у їх відсутність, не заперечують проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За змістом ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Положенням ч.3 та ч.4 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.206 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_4 , що підтверджується актовим записом про смерть №409 від 29.03.2017.

Факт, що позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_4 підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про держану реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого подружжя №00056516075 від 13.02.2026.

За життя спадкодавцю ОСОБА_4 належала 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 , загальною площею – 64,7 кв.м., житловою площею – 39,6 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 26 серпня 1993 року, яке видане Міжміським бюро технічної інвентаризації згідно з розпорядження №529 від 26.08.1993.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на вищевказане нерухоме майно.

Таким чином, 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 , загальною площею – 64,7 кв.м., житловою площею – 39,6 кв.м., відносяться до спадкової маси, згідно із вимогами ст.1218 ЦК України, відповідно до якої, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З довідки, виданої ОСББ «ЮГ» вбачається, що спадкодавець ОСОБА_4 , позивач та відповідачі проживали разом з моменту придбання квартири, були зареєстровані, вели спільне господарство, були пов`язані спільні побутом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як встановлено судом, спадкодавець ОСОБА_4 заповіту за життя не залишив, тому спадкування після його смерті здійснюється за законом.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, після померлого ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги спадкування, відповідно до вимог ст.1261 ЦК України, інші спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовились від прийняття спадщини на користь позивача.

Позивач фактично прийняла спадщину після померлого чоловіка, користується спадковим майном, здійснює догляд та платежі.

Із змісту ст.1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач як спадкоємець першої черги звернулась до нотаріальної контори щодо оформлення спадщини після померлого чоловіка, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

З листа державного нотаріуса Першої Білгород-Дністровської нотаріальної контори Одеської області №5/24927/26 від 25.08.202 вбачається, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заводилась.

Згідно положень п. 4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За таких обставинах, єдиним способом реалізації позивачем своїх спадкових прав після смерті чоловіка є визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.

Висновки за результатами розгляду справи

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем цілком обґрунтовано заявлені, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.15, 16, 1216-1218, 1261, 1267, 1268 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 200, 211, 247, 263, 265, 268, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею – 64,7 кв.м., житловою площею – 39,6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складений 30.09.2026

Суддя Віталій МИШКО