Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №935/2211/25 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 935/2211/25 Головуючий у 1-й інст. Рибнікова М.М.

Доповідач Шалота К.В.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Шалоти К. В.,

суддів Коломієць О. С., Павицька Т. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальова Яна Вікторівна,

на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 грудня 2025 року, ухвалене у складі судді Рибнікової М. М. у місті Коростишеві,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на трьох малолітніх дітей,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

1. У вересні 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивачка, мати) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач, батько) про стягнення аліментів на трьох дітей.

2. Позов мотивовано тим, що сторони є батьками трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом із позивачкою та перебувають на її повному утриманні.

3. Позивачка зазначала, що старший син ОСОБА_6 вступив на навчання до Житомирського кооперативного фахового коледжу бізнесу і права, вартість навчання становить 27 900 грн в рік, а щомісячні витрати на утримання однієї дитини становлять більше 10 000 грн.

4. Посилаючись на те, що відповідач працює неофіційно на ФОП ОСОБА_7 (різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю), добровільно надавати кошти на утриманні дітей відмовляється, позивачка просила:

— стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі по 7 000 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред`явлення позову до досягнення дітьми повноліття.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та мотиви його ухвалення

5. Коростишівський районний суд Житомирської області рішенням від 22 грудня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 6 000 грн (по 2 000 грн на кожну дитину) щомісячно з індексацією відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з 10 вересня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.

Допустив негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн та на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

В іншій частині позову відмовив.

6. Коростишівський районний суд Житомирської області додатковим рішенням від 15 квітня 2026 року заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково та стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 1500 грн.

В решті вимог заяви про ухвалення додаткового рішення відмовив.

7. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є працездатною особою, доказів неможливості отримувати дохід не надав, а здійснені ним платежі як у грошовій формі, так і у вигляді добровільної оплати чи купівлі певних речей для дітей свідчать про наявність у нього фінансової спроможності забезпечувати утримання дітей.

8. Визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд першої інстанції виходив з потреб дітей, їх віку, принципу рівності батьків у виконанні батьківських обов`язків, вважав, що оскільки відповідач упродовж певного періоду здійснював сплату коштів в сумі близько 2133,33 грн на одну дитину, а тому стягнення аліментів у розмірі 2 000 грн на кожну дитину забезпечать баланс інтересів дітей та матеріальні можливості відповідача, є співмірним потребам дітей та таким, що відповідає засадам розумності і добросовісності.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

9. Позивачка з рішенням суду першої інстанції в частині визначеного розміру аліментів не погодилася та через адвоката Ковальову Я. В. подала до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просила рішення місцевого суду в цій частині скасувати та стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі по 7 000 грн на кожну дитину щомісячно.

10. Апеляційна скарга мотивована тим, що:

— суд першої інстанції не врахував, що троє дітей сторін проживають та перебувають на забезпеченні позивача, а відповідач не приймає участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дітей про що надано копію акту депутата Коростишівської міської ради Дейчука Л.В.;

— відповідач є працездатною особою, яка орендує житло, працює неофіційно на ФОП ОСОБА_7 , навмисно приховує свої доходи, щоб не забезпечувати та не допомагати власним дітям, аліментів нікому не сплачує та інших малолітніх дітей на утриманні не має;

— суд першої інстанції належним чином не врахував інтереси та матеріальні потреби дітей;

— позивач оплачує навчання та інші витрати (проїзд, харчування, проживання, навчальний процес) старшого сина, який вступив до коледжу, вартість навчання становить 27 900 грн, а також витрати двох інших дітей на гуртки, вартість яких становить 600-800 грн щомісячно;

— позивач самостійно несе витрати, які становлять більше 10 000 грн на одну дитину, а тому аліменти у розмірі 2 000 грн на одну дитину є неспівмірними потребам дітей даного віку;

— крім гуртків, навчання в коледжі у дітей є потреба в купівлі одягу, взуття, ліків, щоденного харчування, оплаті послуг зв`язку, інтернету, комунальних послуг.

Короткий зміст та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

11. Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу позивачки залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

12. Відзив мотивований тим, що:

— доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні дітей спростовуються наданими до відзиву доказами про перерахування коштів на утримання дітей, факт спілкування відповідача з дітьми позивач підтвердила в місцевому суді;

— доводи апеляційної скарги про оплатне навчання сина ОСОБА_6 в коледжі та відвідування іншими дітьми гуртків не підтверджені документально та є додатковими витратами;

— доводи позивача про понесення нею щомісячних витрат на утримання дітей у сумі 10 000 грн під час розгляду справи в суді першої інстанції документально не підтверджені;

— відповідач не має постійного місця роботи, знаходить тимчасові заробітки, орієнтовний розмір його доходу складає 12000-15000 грн, несе витрати на оренду квартири в розмірі 5 000 грн;

— вимоги про стягнення з відповідача аліментів у сумі 21 000 грн порушують принцип рівності батьків в утриманні дітей, оскільки позивач стверджує про витрати у сумі 10 000 грн;

— прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у 2025 році встановлено в розмірі 3196 грн, тому виходячи з рівності обов`язків батьків щодо утримання дитини, виплачувані одним із батьків аліменти мають складати половину суми, що має витрачатися на утримання дитини.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

13. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 03 лютого 2026 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивачки, встановив строк для подання відзиву на скаргу.

14. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 06 травня 2026 року призначив справу до апеляційного розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

15. ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , що стверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 .

16. ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , що стверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_2 .

17. ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_5 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , що стверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_3 .

18. З 2017 року діти ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зареєстровані по АДРЕСА_1 , що стверджується копіями витягів з Реєстру територіальної громади.

19. Відповідно до копії акту депутата Коростишівської міської ради Дейчук Л. В., складеного в присутності свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_12 від 07 серпня 2025 року слідує, що ОСОБА_8 проживає без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , разом з дітьми: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Вказується, що доглядом за дітьми, вихованням та матеріальним забезпеченням займається ОСОБА_8 , чоловік ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дітей.

20. 16 вересня 2024 року рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області у справі № 935/2290/24 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 розірвано. Після розірвання шлюбу залишено прізвище дружини " ОСОБА_13 ".

21. 03 серпня 2025 року Житомирський кооперативний фаховий коледж бізнесу і права та ОСОБА_8 уклали договір про надання освітніх послуг № ПДА-9/25-50, за умовами якого заклад зобов`язався здійснити підготовку вступника ОСОБА_3 за денною формою здобуття освіти за освітньою програмою "Правове діловодство та адміністрування" для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра.

22. 05 серпня 2025 року Житомирський кооперативний фаховий коледж бізнесу і права та ОСОБА_8 уклали договір про навчання студента № ПДА-9/25-50, за умовами якого навчальний заклад зобов`язався за рахунок коштів замовника здійснити навчання здобувача освіти ОСОБА_3 за денною формою для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, в строк з 1 вересня 2025 року по 30 червня 2029 року, за плату за весь строк надання освітньої послуги 111 600 грн (27 900 грн за кожен навчальний рік).

23. Відповідно до виписки з картки НОМЕР_4 за період з 1 липня 2025 року по 03 вересня 2025 року вбачається здійснення оплати транспорту, комуналки та інтернету, продуктів в супермаркеті, одягу та взуття, поповнення мобільного, витрат на авто, переказ та зняття коштів.

24. Згідно із копіями фіскальних чеків за серпень-вересень 2025 року вбачається оплата за придбання одягу та взуття на суми 280 грн, 1845 грн, 5700 грн, 725 грн, 2 000 грн, 1 000 грн, продуктів харчування на суму 1 185 грн, навушники 989 грн, мережевий УЗП на суму 599 грн, перекази коштів через Нова Пошта на суми 2 918,80 грн та 2 888,60 грн, покупка канцелярського приладдя та супутніх товарів на суми 584 грн, 342 грн та 250 грн.

25. У період вересень-листопад 2025 року ОСОБА_2 здійснював грошові перекази коштів ОСОБА_1 , з призначенням платежу: «аліменти», що стверджується копіями платіжних документів від 02 вересня 2025 року на суму 6 400,00 грн, від 02 жовтня 2025 року на суму 6400,00 грн, від 03 листопада 2025 року на суму 6 400,00 грн.

26. Відповідно до копії договору оренди квартири від 16 лютого 2025 року вбачається, що ОСОБА_14 (орендодавець) передав для тимчасового користування ОСОБА_2 (орендар) квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , зі сплатою орендної плати у розмірі 5 000 грн.

27. Згідно із копією договору дарування від 28 травня 2015 року вбачається, що ОСОБА_15 (дарувальник) передав безоплатно у власність ОСОБА_2 (подарував), а останній прийняв у дар об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться в АДРЕСА_2 , готовність об`єкта незавершеного будівництва: 75%.

Межі апеляційного перегляду

28. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)).

29. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина 2 статті 263 ЦПК).

30. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 ЦПК).

31. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 367 ЦПК).

32. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Правове регулювання та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

33. Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

34. Згідно із частинами 1, 9 статті 7 Сімейного кодексу України (далі – СК) сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

35. Статтею 141 СК передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною 5 статті 157 цього Кодексу.

36. За змістом частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 СК батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

37. Згідно із частиною 3 статті 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

38. Відповідно до частини 1 статті 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

39. Частиною 2 статті 182 СК встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

40. У справі, що переглядається, встановлено, що сторони є батьками трьох неповнолітніх дітей, які проживають разом із позивачкою та перебувають на її утриманні, домовленості між батьками щодо належного розміру їх матеріального забезпечення не досягнуто.

41. Визначаючи розмір аліментів по 2 000 грн на кожну дитину щомісячно, місцевий суд виходив, зокрема, з того, що у період з вересня по листопад 2025 року відповідач добровільно перераховував позивачці по 6 400 грн щомісячно, що становить близько 2 133 грн на одну дитину.

42. Проте колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з висновком місцевого суду про те, що визначений ним розмір аліментів є достатнім для забезпечення потреб трьох дітей.

43. Добровільна сплата відповідачем коштів на дітей у самостійно визначеному розмірі 6400 грн сама по собі не свідчить ані про незадовільний майновий стан відповідача, ані про неможливість сплати аліментів у більшому розмірі, з урахуванням потреб дітей відповідно їх віку.

44. Матеріалами справи підтверджено, що усі троє малолітніх дітей сторін проживають із позивачкою, яка безпосередньо здійснює їх повсякденне утримання, несе щоденні витрати на харчування, придбання одягу, взуття, оплату навчання, проїзду та інші побутові потреби.

45. Надані позивачкою докази підтверджують факт понесення витрат на забезпечення потреб дітей за серпень-вересень 2025 року у сумі близько 21 000 грн (див. пункт 23, 24).

46. Посилання відповідача на віднесення витрат на навчання старшого сина до додаткових витрат та недоведеність відвідування іншими дітьми гуртків доводів апеляційної скарги не спростовують, оскільки такі витрати не є єдиною підставою заявленого позивачкою розміру аліментів, а матеріалами справи підтверджено інші постійні витрати на утримання трьох дітей.

47. Колегія суддів також враховує, що відповідач є працездатним, має можливість працювати, докази незадовільного стану його здоров`я або наявності у нього інших осіб на утриманні матеріали справи не містять.

48. Крім того, відповідачу на праві власності належить об`єкт незавершеного будівництва у м. Коростишеві з готовністю 75 відсотків, що відповідно до положень статті 182 СК також підлягає врахуванню при оцінці його матеріального становища.

49. Заявляючи у відзиві на позов про отримання тимчасових заробітків орієнтовно у розмірі 12 000–15 000 грн на місяць та понесення витрат на оплату оренди квартири у сумі 5 000 грн, відповідач будь-яких доказів отримання доходу у зазначеному розмірі суду не надав.

50. Крім того, колегія суддів вважає, що наведені відповідачем відомості про його доходи не узгоджуються з розміром понесених ним щомісячних витрат, оскільки поряд зі щомісячною сплатою орендної плати у сумі 5 000 грн, у вересні–листопаді 2025 року він перераховував позивачці кошти на утримання дітей по 6 400 грн. Отже, вказані витрати сукупно становлять 11 400 грн щомісячно, без урахування коштів, необхідних відповідачу для власного харчування, оплати комунальних послуг, транспорту, задоволення інших повсякденних життєвих потреб.

51. За таких обставин посилання відповідача на відсутність постійного місця роботи та отримання незначного доходу не підтверджує його дійсного майнового стану та не доводить відсутності можливості надавати дітям утримання у більшому, ніж визначений ним самим розмірі.

52. Відсутність у відповідача офіційного місця роботи, з урахуванням невстановлення незадовільного стану його здоров`я чи обставин, які б перешкоджали працювати, не звільняє працездатного батька від обов`язку забезпечувати належне утримання своїх дітей та не є підставою для визначення аліментів у розмірі близькому до встановленого законом мінімуму.

53. Посилання відповідача на встановлений законом прожитковий мінімум для дітей не свідчить про правильність визначеного місцевим судом розміру коштів на утримання дітей, оскільки відповідно до частини 2 статті 182 СК розмір аліментів повинен бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та відповідати їх життєвим потребам.

54. Відповідно до наданих позивачкою фіскальних чеків, які можливо ідентифікувати, слідує, що витрати на потреби трьох дітей сторін у середньому склали близько 10 500 грн в місяць.

55. При цьому, колегія суддів ураховує, що понесені позивачкою витрати на навчання старшого сина ОСОБА_6 в коледжі відносяться до додаткових витрат в розумінні статті 185 СК, на відміну від коштів, які отримуються одним із батьків на утримання дитини (аліментів).

56. Установивши часткову недоведеність заявленого позивачкою розміру витрат на дітей, з урахуванням рівності обов`язку працездатного батька брати участь в утриманні своїх малолітніх дітей, апеляційний суд доходить висновку, що стягнутий судом першої інстанції розмір аліментів у сумі 2 000 грн на одну дитину є недостатнім, тоді як заявлений позивачем розмір 7 000 грн – недостатньо обґрунтованим з урахуванням потреб малолітніх дітей відповідно їх віку.

57. На переконання колегії суддів, визначення аліментів у розмірі 5 000 грн на кожну дитину щомісячно відповідатиме встановленим у справі обставинам, реальним потребам дітей та матеріальним можливостям працездатного відповідача, забезпечить справедливий баланс між інтересами одержувача і платника аліментів з урахуванням рівності обов`язку обох батьків.

58. При цьому визначення аліментів у твердій грошовій сумі у зазначеному розмірі ураховує принцип рівності обов`язку обох батьків в утриманні своїх малолітніх дітей, не перекладає цей обов`язок виключно на відповідача, оскільки діти продовжують проживати разом із позивачкою, яка продовжує безпосередньо брати участь у їх щоденному матеріальному забезпеченні.

59. У разі зміни матеріального або сімейного стану сторін, погіршення чи поліпшення стану здоров`я когось із них або в інших випадках, передбачених СК, визначений судом розмір аліментів може бути у подальшому змінений у порядку статті 192 СК.

60. Отже, встановивши обов`язок відповідача утримувати трьох малолітніх дітей, місцевий суд при визначенні розміру аліментів не в повному обсязі врахував потреби дітей, матеріальне становище відповідача та інші обставини, передбачені статтею 182 СК, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про визначення аліментів у розмірі по 2 000 грн на кожну дитину.

61. За таких обставин доводи апеляційної скарги позивачки спростовують висновки суду першої інстанції в оскаржуваній частині, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, зміни рішення суду першої інстанції частині визначення розміру аліментів на трьох дітей, що підлягають стягненню з відповідача.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

62. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

63. Згідно з частиною 1 статті 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

64. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції при визначенні розміру аліментів на дітей у твердій грошовій сумі не в повній мірі урахував обставини, що мають значення для справи та положення статті 182 СК, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про достатність присудження з батька аліментів у розмірі 2000 грн на одну дитину щомісячно, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивачки підлягає задоволенню частково, а рішення суду підлягає зміні в частині визначення розмірі аліментів на дітей.

Щодо розподілу судових витрат

65. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК).

66. Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2022 року у справі №344/19567/19 зазначив, що додаткове рішення, ухвалене у порядку статті 270 ЦПК, є невід`ємною частиною основного рішення у справі та не може існувати окремо від нього, а скасування основного судового рішення є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення; скасовуючи основне рішення та ухвалюючи нове рішення по суті спору, суд апеляційної інстанції повинен скасувати й додаткове рішення та здійснити новий розподіл судових витрат.

67. Подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2025 року у справі №357/13500/18, відповідно до якого додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення та у разі скасування основного рішення також втрачає силу.

68. Оскільки за наслідками апеляційного перегляду справи рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині вимог про визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню, додаткове рішення цього ж суду від 15 квітня 2026 року також підлягає скасуванню, а розподіл судових витрат здійсненню заново відповідно до результатів апеляційного розгляду справи.

69. Щодо витрат на сплату судового збору.

70. Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

71. За подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

72. За подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 816,80 грн (1 211,20 грн х 150%).

73. Позивачка відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів.

74. Отже, за наслідками апеляційного розгляду справи, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 3 028 грн.

75. Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

76. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

77. Згідно із пунктами 1, 2 частини 2 статті 137 ЦПК за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір таких витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

78. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК).

79. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 8 000 грн у суді першої інстанції представник позивачки надала:

- копію договору про надання правової допомоги №142 від 26 серпня 2025 року, укладеного між адвокатом Ковальовою Я.В. та позивачкою, за умовами якого адвокат зобов`язалась надавати клієнту правову допомогу, зокрема представляти її інтереси в судах, складати та подавати позовні заяви, заяви, клопотання, заперечення, скарги, пояснення та інші процесуальні документи;

- відповідно до пункту 5.1 договору сторони погодили, що за надання юридичних послуг клієнт сплачує адвокату гонорар із розрахунку 1 000 грн за одну годину роботи адвоката з урахуванням складності справи та виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом, обсягу наданих послуг, ціни позову та значення справи для сторони;

- копію акта прийому-здачі робіт від 08 вересня 2025 року, відповідно до якого адвокатом надано усні консультації клієнту щодо судової перспективи справи, складено та подано позовну заяву до Коростишівського районного суду Житомирської області, сформовано та засвідчено копії документів до позовної заяви; вартість наданих послуг визначено у розмірі 3 000 грн, які клієнтом сплачено адвокату;

- детальний опис робіт (наданих послуг) від 08 вересня 2025 року, відповідно до якого на надання усних консультацій щодо судової перспективи справи, складання та подання позовної заяви, формування та засвідчення копій документів до неї адвокатом витрачено 3 години, а вартість цих послуг із розрахунку 1 000 грн за годину становить 3 000 грн;

- довідку адвоката Ковальової Я.В. від 08 вересня 2025 року №58 про сплату позивачкою 08 вересня 2025 року гонорару у сумі 3 000 грн готівкою;

- ордер серії АМ №1152816, виданий адвокатом Ковальовою Я.В. на надання позивачці правничої допомоги у Коростишівському районному суді Житомирської області.

- акт прийому-здачі робіт від 22 грудня 2025 року, відповідно до якого адвокатом Ковальовою Я.В. надано послуги з участі у судових засіданнях 01 грудня 2025 року та 22 грудня 2025 року, розмір гонорару за надані послуги становить 5 000 грн;

- детальний опис робіт (наданих послуг) від 22 грудня 2025 року, згідно з яким на участь у судових засіданнях 01 грудня 2025 року та 22 грудня 2025 року адвокатом витрачено 5 годин, вартість яких із розрахунку 1 000 грн за одну годину становить 5 000 грн;

- довідку адвоката Ковальової Я.В. від 01 грудня 2025 року №64 про сплату позивачкою 2500 грн гонорару готівкою 01 грудня 2025 року;

- довідку адвоката Ковальової Я.В. від 24 грудня 2025 року №73 про сплату позивачкою 2500 грн гонорару готівкою 22 грудня 2025 року.

80. На підтвердження витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн у суді апеляційної інстанції представник позивачки надала:

- ордер на надання правничої допомоги №1180228, виданий адвокатом Ковальовою Я.В. 19 січня 2026 року на представництво інтересів позивачки у Житомирському апеляційному суді на підставі договору про надання правничої допомоги №142 від 26 серпня 2025 року;

- акт прийому-здачі робіт від 21 січня 2026 року, відповідно до якого адвокатом здійснено вивчення та аналіз рішення суду першої інстанції від 22 грудня 2025 року у справі №935/2211/25, підготовлено апеляційну скаргу на вказане рішення та подано її до Житомирського апеляційного суду, а розмір гонорару за надані послуги становить 3 000 грн;

- детальний опис робіт (наданих послуг) від 21 січня 2026 року, відповідно до якого адвокатом здійснено вивчення та аналіз рішення місцевого суду, складено та подано апеляційну скаргу, вартість цих послуг відповідно до погоджених сторонами умов становить 3 000 грн.

81. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК).

82. Відповідно до частини 5 статті 137 ЦПК у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

83. Представник відповідача у суді першої інстанції заперечувала проти відшкодування заявлених позивачем витрат на правничу допомогу посилаючись, зокрема, на характер і складність спору, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також на те, що позивачкою у позовній заяві попередньо зазначено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

84.Велика Палата Верховного Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критеріїв їх реальності, необхідності та розумності розміру з урахуванням конкретних обставин справи (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).

85. Нормами процесуального права передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність, з урахуванням складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи та значення справи для сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).

86. Позивачкою заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 8 000 грн. та в суді апеляційної інстанції у розмірі 3 000 грн.

87. Колегія суддів вважає, що витрати позивачки на правничу допомогу за представництво її інтересів адвокатом Ковальовою Я. В. в двох судових засіданнях в суді першої інстанції у розмірі 5 000 грн, є неспівмірними обсягу виконаної адвокатом роботи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що за заявою адвоката Ковальової Я.В. судове засідання 1 грудня 2025 року було відкладено, а судове засідання 22 грудня 2025 року, у якому брала участь адвокат Ковальова Я.В., майже 1,5 год., а тому колегія суддів вважає наявними підстави для зменшення заявлених витрат на правничу допомогу за представництво її інтересів у місцевому суді до розміру 1 500 грн.

88. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

89. Виходячи з критеріїв реальності, обґрунтованості, необхідності, розумності та пропорційності судових витрат, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути понесені витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції у сумі 3 214,35 грн ((3 000 + 1 500) х 71,43%) та в суді апеляційної інстанції у сумі 2 142,90 грн (3 000 х 71,43%)

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК, Житомирський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальова Яна Вікторівна, задовольнити частково.

2. Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 грудня 2025 року у справі № 935/2211/25 змінити в частині визначення розміру аліментів на дітей та стягнення витрат на правничу допомогу.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 5 000 (п`яти) тисяч гривень щомісячно на кожну дитину, з проведенням індексації відповідно до закону.

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , витрат на правничу допомогу у розмір 3 214 (три тисячі двісті чотирнадцять) гривень 35 коп.

5. В іншій частині вказане рішення суду першої інстанції залишити без змін.

6. Додаткове рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2026 року у справі № 935/2211/25 скасувати.

7. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 816 (тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 коп.

8. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 2 142 (дві тисячі сто сорок дві) гривні 90 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК.

Суддя-доповідач К.В. Шалота

Судді О. С. КоломієцО. С. Коломієць

Т. М. ПавицькТ. М. Павицька