Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №285/5032/25 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 285/5032/25 Головуючий у 1-й інст. Михайловська А. В.

Доповідач Шалота К.В.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Шалоти К. В.,

суддів Коломієць О. С., Талько О. Б.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кобрина Ніна Володимирівна,

на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 12 грудня 2025 року, ухвалене у складі судді Михайловської А. В. у м. Звягелі,

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на неповнолітню дитину,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

1. У вересні 2025 року ОСОБА_2 (далі –позивач) звернулася до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_1 (далі –відповідач) про зміну розміру аліментів на неповнолітню дитину.

2. Позовні вимоги мотивовано тим, що Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 26 лютого 2016 року у справі №285/241/16-ц стягнув з відповідача на користь позивача аліменти на двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 лютого 2016 року і до досягнення дітьми повноліття.

3. Позивачка зазначала, що після досягнення старшим сином ОСОБА_3 повноліття з відповідача стягуються аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), що є недостатнім для належного утримання дитини, оскільки дитина зростає, її потреби збільшуються, зокрема зростають витрати на харчування, одяг, взуття, канцелярське приладдя, підручники та інші речі, необхідні для навчання, розвитку і повсякденного забезпечення, а тому визначений розмір аліментів не відповідає інтересам дитини.

4. Стверджувалося, що відповідач сплачує аліменти не у повному розмірі у зв`язку із чим утворилась заборгованість, проте він офіційно працевлаштований, отримує пенсію по інвалідності та має можливість виконувати батьківський обов`язок щодо утримання дитини, а на утриманні позивача продовжує перебувати повнолітній син ОСОБА_3 , який навчається у технікумі у м.Рівне на платній основі, що потребує значних витрат на його навчання та проживання, аліменти на повнолітнього сина, який продовжує навчання, з відповідача не стягуються.

5. Також позивачка зазначала, що у березні 2021 року у неї народилася дочка ОСОБА_5 , витрати на утримання якої вона здійснює разом з її батьком ОСОБА_6 .

6. Посилаючись на зміну майнового становища сім`ї позивача після ухвалення рішення про стягнення аліментів на двох дітей, зокрема: підвищення тарифів на комунальні послуги, зростання ціни на продукти харчування та побутові товари, самостійне утримання позивачем повнолітнього сина ОСОБА_7 , відсутність у відповідача на утриманні інших осіб, позивач просила:

— змінити розмір аліментів, визначений рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 лютого 2016 року у справі №285/241/16-ц та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та мотиви його ухвалення

7. Звягельський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 12 грудня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив.

Змінив розмір аліментів, визначених рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 лютого 2016 року у справі № 285/241/16-ц та ухвалив стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 щомісячно у розмірі 1/4 частини всіх його доходів (заробітку), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати вступу рішення в законну силу і до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 лютого 2016 року у справі №285/241/16-ц, що перебуває на виконанні, відкликав.

8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з рівності обох батьків щодо обов`язку утримання дитини до повноліття та вважав, що зміна розміру стягнення аліментів з 1/6 на 1/4 частини доходу батька буде відповідати інтересам дитини, матеріальному становищу платника аліментів та зможе забезпечити належні умови його утримання та проживання.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

9. Відповідач з рішенням першої інстанції не погодився та через адвоката Кобрину Н. В. подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

10. Апеляційна скарга мотивована тим, що:

— суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про наявність правових підстав для зміни розміру аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_4 до 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , оскільки позивач не довела наявності передбачених статтею 192 СК підстав для зміни розміру аліментів, зокрема покращення матеріального стану відповідача, погіршення стану здоров`я дитини або істотного збільшення її потреб;

— на час розгляду справи з відповідача вже стягувались аліменти на неповнолітнього сина у розмірі 1/6 частини його доходу, що за твердженням апелянта, становило 6 692,34 грн щомісячно та перевищувало прожитковий мінімум для дитини відповідного віку;

— судом першої інстанції не враховано погіршення матеріального та сімейного стану відповідача, зокрема перебування його дружини у відпустці для догляду за дитиною, наявність у сім`ї двох дітей дружини від попереднього шлюбу, одна з яких має інвалідність, а також необхідність винаймати житло у м. Звягелі;

— судом не надано належної оцінки стану здоров`я відповідача, який є особою з інвалідністю ІІ групи, має ампутовану кінцівку, довготривалі розлади здоров`я та перебуває у складному психоемоційному стані у зв`язку з посттравматичним стресовим розладом;

— відповідач вказує, що, попри стан здоров`я та інвалідність, він офіційно працює, виконує тяжку фізичну роботу і сумлінно сплачує аліменти, а тому висновок суду першої інстанції про необхідність збільшення їх розміру не відповідає фактичним обставинам справи;

— судом першої інстанції не враховано наявність переплати за аліментами у розмірі 42542,36 грн, що свідчить про належне виконання ним обов`язку щодо утримання дитини;

— суд першої інстанції помилково врахував витрати позивача на навчання повнолітнього сина ОСОБА_3 , оскільки такі витрати можуть компенсуватися з урахуванням соціальних гарантій для дітей учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни;

—діти мають право на окремі соціальні гарантії, зокрема безоплатне харчування у закладах освіти, що судом першої інстанції не було враховано при оцінці реального обсягу витрат позивача.

Відзив на апеляційну скаргу

11. Відзив від позивача на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

12. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (частина 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)).

Рух справи у суді апеляційної інстанції

13. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 13 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано відповідачу строк для усунення недоліків.

14. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 03 лютого 2026 року відкрив апеляційне провадження, встановив учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

15. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 04 лютого 2026 року призначив справу до апеляційного розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16. 29 липня 2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб.

17. ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини.

18. ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини.

19. 23 серпня 2016 року Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області рішенням у справі № 285/4016-ц шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано та визначено місце проживання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом із матір`ю.

20. 26 лютого 2016 року Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області рішенням у справі № 285/241/16-ц вирішив стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 лютого 2016 року і до досягнення дітьми повноліття.

21. 21 червня 2022 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

22. Відповідно до свідоцтва про хворобу №1233 від 09 серпня 2024 року госпітальної ВЛК військової частини НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 під час проходження військової служби отримав поранення та травми, пов`язані із захистом Батьківщини, зокрема ампутацію лівої нижньої кінцівки на рівні середньої третини гомілки. За висновком ВЛК ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

23. З 26 вересня 2024 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

24. 03 жовтня 2024 року Новоград-Волинською МСЕК ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності безстроково з причин отримання травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

25. Із копії договору про підготовку фахового молодшого бакалавра вбачається, що старший син сторін ОСОБА_3 навчається у Рівненському кооперативному економіко-правовому фаховому коледжі на денній формі навчання на платній основі (за перший, другий та третій роки навчання у розмірі 14 500 грн, за четвертий рік навчання - 7 300 грн).

26. Згідно із копією індивідуальної програми реабілітації інваліда №424 від 03 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 визначено реабілітаційні заходи, зокрема медичну реабілітацію, фізичну реабілітацію, лікувальний масаж, лікувальну фізкультуру, протезування, забезпечення ортопедичними виробами та ортопедичним взуттям. Реабілітаційний потенціал визначено як середній, метою реабілітації зазначено часткове відновлення обмеження життєдіяльності, соціально-побутового статусу та професійної і трудової діяльності.

27. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 23 січня 2025 року, за ОСОБА_1 зареєстровані речові права на земельні ділянки, зокрема земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та право оренди щодо однієї із земельних ділянок.

28. Згідно з копією листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 03 квітня 2025 року слідує, що на підставі постанови Звягельського відділу державної виконавчої служби від 03 березня 2025 року у виконавчому провадженні №6970503 з пенсії ОСОБА_1 проводиться відрахування аліментів на утримання синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , починаючи з дня нарахування виплати - 26 вересня 2024 року, у розмірі 1/3 частини пенсії, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. За період з 26 вересня 2024 року до 31 березня 2025 року заборгованість за аліментами становила 47448,29 грн, а за квітень 2025 року з пенсії ОСОБА_1 у сумі 23 610 грн було визначено до відрахування 11 805 грн, у тому числі 3 935 грн у рахунок погашення заборгованості.

29. Згідно із копією довідки виконавчого комітету Брониківської сільської ради від 25 вересня 2025 року вбачається, що ОСОБА_8 з 24 лютого 2023 року не працює на території Брониківської сільської ради с. Федорівка.

30. Відповідно до копії довідки про склад сім`ї від 24 вересня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . До складу зареєстрованих за цією адресою осіб входять ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_8 та двоє прийомних синів, 2013 та 2015 років народження.

31. Зі змісту довідки Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області від 18 грудня 2025 року слідує, що заборгованість зі сплати аліментів станом на 01 листопада 2025 року відсутня, наявна переплата у сумі 42 542,36 грн.

Позиція апеляційного суду

32. Згідно з частиною 1 статті 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

33. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина 2 статті 263 ЦПК).

34. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 ЦПК).

35. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 367 ЦПК).

36. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Правове регулювання та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

37. Згідно з частинами 1, 9 статті 7 Сімейного кодексу України (далі – СК) сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

38. Статтею 141 СК передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини не звільняє від обов`язків щодо дитини.

39. Відповідно до статті 180 СК батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

40. Згідно з частиною 3 статті 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

41. За змістом частини 1 статті 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника інших дітей та осіб, яких він зобов`язаний утримувати, а також інші обставини, що мають істотне значення.

42. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина 2 статті 182 СК).

43. Частиною 3 статті 183 СК передбачено, що у разі досягнення повноліття найстаршою дитиною, якщо ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, яка припадала на дитину, що досягла повноліття.

44. Статтею 192 СК передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК.

45. Отже, визначений раніше розмір аліментів не є незмінним, а при вирішенні питання про його зміну суд має оцінити обставини, які існували на час попереднього визначення аліментів, їх подальшу зміну, актуальні потреби дитини, матеріальний і сімейний стан батьків та інші обставини, передбачені статтею 182 СК.

46. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 3 статті 12, частина 1 статті 81 ЦПК).

47. У справі, яка переглядається, встановлено, що розмір аліментів було визначено на двох дітей сторін у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) ОСОБА_1 щомісячно, проте після досягнення старшим сином ОСОБА_3 повноліття стягнення аліментів продовжилось на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , у розмірі 1/6 частини доходу відповідача.

48. Такий порядок подальшого стягнення аліментів відповідає частині 3 статті 183 СК, згідно з якою у разі досягнення повноліття найстаршою дитиною, якщо ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, яка припадала на дитину, що досягла повноліття.

49. Водночас наведена норма не позбавляє того з батьків, з ким проживає неповнолітня дитина, права звернутися до суду з позовом про визначення нового розміру аліментів на дитину, яка не досягла повноліття, якщо визначений унаслідок механічного вирахування частки розмір аліментів не забезпечує належного рівня утримання дитини.

50. Верховний Суд у постанові від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20 виклав правовий висновок про те, що стаття 192 СК передбачає можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, зокрема зміни матеріального або сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із сторін, а зміна сімейного стану є самостійною підставою для зміни розміру аліментів.

51. Верховний Суд у постанові від 11 березня 2020 року у справі №759/10277/18 зазначив, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

52. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

53. Отже, при вирішенні спору про зміну розміру аліментів суд має виходити з необхідності забезпечення найкращих інтересів дитини, реальних потреб дитини відповідного віку, матеріального та сімейного стану кожного з батьків, стану їх здоров`я, наявності інших осіб на утриманні, а також інших обставин, що мають істотне значення.

54. Водночас відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання процесуальних наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею відповідних процесуальних дій.

55. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зміни розміру аліментів, оскільки після ухвалення рішення суду від 26 лютого 2016 року істотно змінились обставини, за яких первісно визначався розмір аліментів: старший син сторін досяг повноліття, аліменти на неповнолітнього ОСОБА_4 фактично почали стягуватись у розмірі 1/6 частини доходу відповідача, а сама дитина з часу ухвалення попереднього рішення досягла шкільного віку, що об`єктивно зумовлює збільшення витрат на її харчування, одяг, навчання, розвиток, медичне та повсякденне забезпечення.

56. При цьому розмір аліментів у 1/4 частині заробітку (доходу) платника аліментів на одну дитину не є таким, що виходить за межі розумного балансу між інтересами дитини та можливостями платника аліментів, оскільки такий розмір відповідає загальному підходу сімейного законодавства щодо частки доходу, яка може стягуватись на утримання однієї дитини, та спрямований на забезпечення належного, а не лише мінімального рівня її утримання.

57. Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для зміни розміру аліментів колегія суддів відхиляє, оскільки такі підстави підтверджуються встановленими у справі обставинами, а також необхідністю забезпечення рівної участі обох батьків у належному утриманні дитини.

58. Посилання апелянта на те, що аліменти у розмірі 1/6 частини доходу відповідача становили 6 692,34 грн та перевищували прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки прожитковий мінімум та мінімальний гарантований розмір аліментів є нижньою межею державної гарантії, однак не свідчать про те, що саме такий розмір є достатнім для гармонійного розвитку конкретної дитини з урахуванням її віку, потреб та рівня доходу платника аліментів.

59. Колегія суддів також враховує, що відповідач має регулярний дохід, зокрема заробітну плату та пенсію, з яких фактично здійснюються відрахування аліментів, а тому вважає, що відповідач не довів, що визначений місцевим судом розмір аліментів у 1/4 частині його доходу є для нього надмірним або таким, що позбавляє його можливості забезпечувати власні потреби.

60. Доводи апеляційної скарги щодо погіршення матеріального та сімейного стану відповідача, перебування його дружини у відпустці для догляду за дитиною, проживання разом із дружиною та двома її дітьми від попереднього шлюбу, одна з яких, за твердженням апелянта, має інвалідність, самі по собі не є безумовною підставою для відмови у зміні розміру аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_4 .

61. Вказані обставини характеризують сімейний стан відповідача та підлягають урахуванню судом, однак вони не мають автоматичного пріоритету над правом неповнолітньої дитини на належне матеріальне забезпечення, натомість матеріали справи не містять достатніх доказів того, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів унеможливлює виконання відповідачем інших сімейних обов`язків або створює для нього непомірний тягар.

62. Не спростовують правильності висновків місцевого суду і доводи апеляційної скарги щодо стану здоров`я ОСОБА_1 , оскільки сама по собі наявність у платника аліментів інвалідності не звільняє його від обов`язку утримувати неповнолітню дитину та не є самостійною підставою для відмови у визначенні такого розміру аліментів, який відповідає інтересам дитини.

63. Суд першої інстанції врахував фізичний стан відповідача, однак обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_1 має регулярний дохід, офіційно працює, отримує пенсію та не довів неможливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

64. Доводи апелянта про наявність переплати за аліментами у розмірі 42 542,36 грн також не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки відсутність заборгованості або наявність переплати свідчить про стан виконання попереднього виконавчого документа на певну дату, однак не спростовує права позивача на звернення до суду із вимогою про зміну розміру аліментів на майбутній період та не доводить достатності розміру аліментів у 1/6 частині доходу відповідача для подальшого утримання неповнолітньої дитини.

65. Крім того, питання врахування переплати, у разі її наявності, належить до порядку виконання судового рішення та має вирішуватись у виконавчому провадженні відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та не змінює обсягу обов`язку батька брати участь у належному утриманні дитини після зміни розміру аліментів.

66. Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на можливість компенсації витрат на навчання чи проживання повнолітнього сина, а також на право дітей на окремі соціальні гарантії, зокрема безоплатне харчування у закладах освіти, оскільки наявність передбачених законом соціальних гарантій не замінює та не припиняє особистого обов`язку батьків утримувати дитину, а матеріали справи не містять доказів фактичного отримання таких компенсацій у розмірі, який би істотно впливав на оцінку потреб неповнолітнього ОСОБА_4 .

67. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам відповідача, фактично зводяться до незгоди апелянта з висновками суду щодо співвідношення інтересів дитини та матеріального становища платника аліментів, однак незгода сторони з оцінкою доказів не свідчить про порушення судом норм процесуального права, оскільки така оцінка здійснена з урахуванням сукупності встановлених обставин справи.

68. Суд першої інстанції дослідив надані сторонами докази, врахував матеріальний та сімейний стан обох сторін, фізичний стан відповідача, обставини проживання дитини з матір`ю, досягнення старшим сином сторін повноліття, а також необхідність забезпечення неповнолітньому ОСОБА_4 належного рівня утримання.

69. Визначений судом першої інстанції розмір аліментів у 1/4 частині доходу ОСОБА_1 , але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є співмірним із встановленими обставинами справи та відповідає найкращим інтересам неповнолітньої дитини.

70. Колегія суддів враховує, що у разі істотної зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення стану здоров`я або виникнення інших обставин, які мають істотне значення, ОСОБА_1 не позбавлений права звернутись до суду з окремим позовом про зміну розміру аліментів. Однак у межах цієї справи доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для збільшення розміру аліментів.

71. За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на правильність ухваленого рішення не впливають.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

72. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК).

73. Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

74. Колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки підстав для його скасування немає, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Щодо розподілу судових витрат

75. Відповідно до статті 141 ЦПК підстав для нового розподілу судових витрат, немає.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК, Житомирський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кобрина Ніна Володимирівна, залишити без задоволення.

2. Рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 12 грудня 2025 року у справі №285/5032/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК.

Суддя-доповідач К. В. Шалота

Судді О. С. Коломієць

О. Б. Талько