Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №163/2632/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/2632/25 Провадження №33/802/199/26 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - адвоката Барилюка А.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 05 лютого 2026 року щодо нього,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в гривневому еквіваленті становить 40 800,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 гривень судового збору.

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він повторно протягом року о 00:00 годині 27 листопада 2025 року по вулиці Шевченка в місті Любомль Ковельського району Волинської області в порушення п.2.1а Правил дорожнього руху керував мотоциклом «Вайпер», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки постанова, яка утворює повторність адміністративного правопорушення, на час розгляду справи місцевим судом не набрала законної сили, так яка була оскаржена до суду, і розгляд справи призначено на 12.03.2026. Крім того, ця постанова на момент вчинення діяння не була ні остаточною, ні виконаною. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника Барилюка А.А., який підтримував подану апеляційну скаргу і просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався в повній мірі.

Висновки судді про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 524919 від 27 листопада 2025 року складеного щодо нього за порушення вимог п.2.1а ПДР, в якому викладено обставини вчиненого правопорушення та в якому в графі пояснення останній зазначив «Ознайомлений, згідний, більше такого не повториться» (а.с.1), письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27 листопада 2025 року, в яких він повністю визнав провину (а.с.3), постановою серія БАД №815398 від 24.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.6), а також іншими матеріалами справи.

Крім того, ОСОБА_1 не заперечує той факт, що він керував мотоциклом «Вайпер», в час та місці, зазначених в протоколі не маючи права керування таким транспортним засобом.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки відсутня кваліфікуюча ознака правопорушення повторність.

Так, постановою серії БАД №815398 від 24 листопада 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу (а.с.21).

В цей же день ОСОБА_1 отримав копію постанови, що свідчить його підпис у відповідній графі постанови (а.с.21).

Приписами ч.2 ст.291 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Відповідно до зазначених вимог закону постанова щодо ОСОБА_1 набрала законної сили 24.11.2025.

А згідно протоколу, у провину ОСОБА_1 ставиться вчинення правопорушення повторно протягом року – 27.11.2025.

Крім того, не погоджуючись з вказаною постановою ОСОБА_1 оскаржив її до Любомльського районного суду Волинської області.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 05 червня 2026 року, постанову інспектора відділення поліції № 1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області серії БАД № 815398 від 24.11.2025 про накладення на ОСОБА_1 стягнення за ч.2 ст.126, ч.5 ст.121, ч.1 ст.121 КУпАП – залишено без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 про скасування цієї постанови та закриття провадження в справі – без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Так, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Любомльського районного суду Волинської області від 05 червня 2026 року – без змін.

Таким чином, постанова інспектора відділення поліції № 1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області серії БАД № 815398 від 24.11.2025, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП, набрала законної сили.

Враховуючи вказані обставини, в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.5 ст.126 КУпАП, а доводи апеляційної скарги про те, що в даній справі немає ознак повторності правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки повністю спростовуються вищенаведеними доказами в їх сукупності, а тому не беруться апеляційним судом до уваги.

Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи та були надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи в апеляційній інстанції.

Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.5 ст.126 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

Підстав для скасування судового рішення та закриття провадження з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

Апеляційний суд вважає, що накладаючи адміністративне стягнення, суддя, згідно з вимогами ч.2 ст.33 КУпАП, урахував характер правопорушення, дані про особу винного, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив безальтернативне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортним засобом, визначене санкцією ч.5 ст.126 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, а підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 05 лютого 2026 року щодо нього – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов