Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №761/14302/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14302/26

Провадження № 2/761/10217/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Голуба О.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Короєда С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2026 року позивачка, інтереси якої представлені адвокатом, звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визначити позивачу додатковий строк тривалістю у два місяці з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, починаючи з 2002 року, вона проживає в Іспанії, з 2016 року має напружені стосунки зі своїм батьком, який є рідним братом померлої особи; про смерть своєї тітки позивач дізналась тільки 02 листопада 2025 року від троюрідних сестри і брата. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богдановою В.М. було відмовлено їй в оформленні спадщини з мотивів пропуску нею строку на прийняття спадщини після смерті її тітки, а також існуванням іншого спадкоємця - ОСОБА_2 (відповідач), який є двоюрідним братом померлої особи та у встановлений строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Оскільки вона, як племінниця померлої особи, належить до спадкоємців п`ятої черги за законом та є родичкою ближчого ступеня споріднення щодо своєї померлої тітки, ніж відповідач, та з огляду на поважність причин пропуску нею строку на прийняття спадщини, вважає наявність підстав для визначення їй судом додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2026 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.05.2026 справу прийнято до провадження у порядку загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 05.08.2026 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

Позивачка та представник позивачки у судовому засіданні підтримали позов з підстав, зазначених в ньому, просили задовольнити та ухвалити відповідне рішення, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином; в матеріалах справи наявна його заява, в якій він просив розгляд справи проводити за його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.

Свідок ОСОБА_4 , який є троюрідним братом позивачки, в судовому засіданні пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 він зателефонував позивачці, щоб привітати її з днем народження. Під час телефонної розмови він повідомив їй про те, що приблизно 6 років тому, саме в цей день, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла її рідна тітка - ОСОБА_3 , на що позивачка зазначила, що щойно мала розмову із своєю троюрідною сестрою із Ізраїлю, ОСОБА_5 , в рамках якої остання також повідомила їй про смерть її рідної тітки - ОСОБА_3 . Про смерть ОСОБА_3 свідок дізнався теж нещодавно від батька - ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_6 , який є батьком позивачки пояснив, що протягом десяти років не підтримує зі свою донькою (позивачкою) ніяких зв`язків. Пояснив, що в нього була рідна сестра - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Напередодні її смерті у нього відкрився рецидив онкологічного захворювання четвертої стадії і він виїхав до Ізраїлю на операцію. Через свій стан здоров`я він спадщину не приймав. Але попросив про це свого двоюрідного брата - ОСОБА_2 (відповідача). Про смерть своєї сестри - ОСОБА_3 , він не повідомляв своїй доньці (позивачу). Свідок також зауважив, що у його померлої сестри - ОСОБА_3 була донька ОСОБА_7 , яка раптово померла за місяць до смерті ОСОБА_3 . Інших родичів не було.

Заслухавши позивача та представника позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, та відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 74 років в місті Києві померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті, номер актового запису № 20499 від 10.12.2019.

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 3/2020, заведеної 10.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богдановою В.М., померла особа - ОСОБА_3 на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилась спадщина. За матеріалами спадкової справи заповіт було складено на її доньку - ОСОБА_8 , яка померла раніше - ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Із матеріалів спадкової справи також вбачається, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_9 , крім якого спадщину ніхто не прийняв. Водночас свідоцтво про право на спадщину не видавалось, тобто спадщина не оформлена.

Позивачка - ОСОБА_1 , народилась в місті Києві ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьком позивачки є ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про її народження.

Як вбачається зі Свідоцтва про народження ОСОБА_6 (батька позивачки), який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, його батьками є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_12 (померлої тітки позивача) вбачається, що її батьками є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30.04.2026, яке набрало законної сили, в цивільній справі № 761/9136/26 за заявою ОСОБА_1 було встановлено факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є рідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , а остання є його сестрою. Вказаний факт було встановлено у зв`язку із різним написанням українською мовою прізвищ « ОСОБА_13 » ( ОСОБА_14 ) та « ОСОБА_15 » ( ОСОБА_16 ).

Таким чином, з огляду на вказані актові записи про народження та рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30.04.2026 в цивільній справі № 761/9136/26, судом встановлено, що позивачка по лінії свого батька ( ОСОБА_6 ) є рідною племінницею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а остання є її рідною тіткою.

Із відповіді (повідомлення-роз`яснення) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Богданової В.М. від 26.12.2025 № 75/01-16 та матеріалів спадкової справи вбачається, що позивачці було відмовлено в долученні до спадкової справи заяви позивача про прийняття спадщини від 23.12.2025 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її рідної тітки ОСОБА_3 , з огляду, зокрема, на пропуск нею строку на прийняття спадщини, незбіг анкетних даних - різне написання прізвищ спадкоємиці/спадкодавця, наявність іншого законного спадкоємця - двоюрідного брата померлої - ОСОБА_2 , який у встановлений строк подав заяву про прийняття спадщини.

Вищевказаним повідомленням-роз`ясненням приватного нотаріуса, а також поясненнями сторін підтверджується, що відповідач є двоюрідним братом померлої. Водночас позивачка, як встановлено судом, є її рідною племінницею.

Отже, судом встановлено, що позивачка є родичем ближчого ступеня споріднення, ніж відповідач, щодо померлої особи.

Відповідно до ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Таким чином, позивачка має законний інтерес заявити свої права на спадщину, яка відкрилась після смерті її рідної тітки - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки позивачка по відношенню до своєї померлої рідної тітки є родичем ближчого ступеня споріднення, ніж відповідач, а відтак позивачка вправі була звернутись до суду із цим позовом, задоволення якого дозволить їй реалізувати свої спадкові права щодо майна її померлої рідної тітки переважно перед відповідачем, адже свідоцтво про право на спадщину ще не видавалось.

Відповідно до роз`яснень, наведених в абз. 2 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. Таким чином, ОСОБА_9 є належним відповідачем за пред`явленим позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Оскільки матеріали спадкової справи не містять заяви (згоди) ОСОБА_17 , який прийняв спадщину, на прийняття спадщини позивачкою, то законний інтерес останньої підлягає захисту в судовому порядку.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску позивачкою строку на прийняття спадщини, суд виходить з такого.

Із наданих позивачкою письмових доказів встановлено, що вона є випускницею університету Коламбус вищої школи бізнесу в Арагоні у галузі ділове адміністрування у місті Сарагоса 2004 року, а у 2005 році закінчила навчання за рівнем освіти бакалавра в Університеті професійної освіти, що підтверджується відповідними дипломами; позивачка має сина ОСОБА_18 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_11 в Іспанії, що підтверджується відповідним свідоцтвом; має також посвідку на проживання як член сім`ї громадянина Союзу, населений пункт ОСОБА_19 , що підтверджується посвідченням особи; має постійне місце проживання та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про реєстрацію від 02.03.2026.

Як роз`яснив Верховний Суд в постанові від 17.04.2026 у справі № 131/286/25, з урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема, велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна. Пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, з урахуванням думки відповідача та фактичних обставин справи, приймаючи до уваги місце проживання позивача за кордоном, в світлі наведених правових норм, з огляду розумність і справедливість закликання до спадкування родичів ближчого ступеня споріднення, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений позивачем з поважних причин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Що стосується додаткового строку, який має бути визначений судом для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість визначення такого строку тривалістю в два місяці з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили, який суд вважає достатнім для подання (надіслання поштою) нотаріусу відповідної заяви з урахуванням фактичного місця проживання позивача за кордоном.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ) додатковий строк тривалістю у два місяці з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Києві.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.В. Сіромашенко