Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №761/22246/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22246/26

Провадження № 3/761/4632/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч Віталій Михайлович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який фактично мешкає за адресою – АДРЕСА_1 , про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 51 КУпАП,

у с т а н о в и в :

гр. ОСОБА_1 26.05.2026, приблизно о 19 год. 20 хв., перебуваючи у магазині «ФОРА» за адресою – м. Київ, вул. Олени Теліги, 31/1, повторно упродовж року здійснив дрібну крадіжку на суму 2293 грн. 60 коп. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив дрібне викрадення чужого майна, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 3 ст. 51 КУпАП.

Гр. ОСОБА_1 викликався у судове засідання шляхом направлення судової повістки у месенджері «Viber» на номер телефону, зазначений у матеріалах справи, яка отримана ним 23.06.2026. Незважаючи на це, у судове засідання він не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суддя враховує, що відповідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З викладеного витікає, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі гр. ОСОБА_1 у розгляді справи, тому наведені вище обставини дають підстави для висновку про свідоме ухилення гр. ОСОБА_1 від явки до суду.

Суддя, дослідивши матеріали справи – протокол про адміністративне правопорушення від 26.05.2026 серії ГП № 524377, постанову Святошинського районного суду м. Києва від 20.04.2026 (справа № 759/4971/26), постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11.05.2026 (справа № 761/17022/26), інші, долучені до протоколу документи, дійшов висновку про таке.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається дія, за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 3 статті 51 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року дрібне викрадення чужого майна, зокрема, шляхом крадіжки, якщо вартість викраденого майна не перевищує 3328 грн.

Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п 169.1.п. 169.ст. 169 ПКУ для відповідного року.

Підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.

У силу ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб з 01.01.2026 установлений у розмірі 3328,00 грн, а тому розмір податкової соціальної пільги на 2026 рік становить 1664 грн.

Отже, у 2026 році адміністративна відповідальність за викрадення чужого майна настає, якщо вартість такого майна не перевищує 3328,00грн. (1664 х 2 = 3328 грн).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 викрав товар на загальну суму 2293 грн. 60 коп., що не перевищує зазначеного вище розміру.

З рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20.04.2026 (759/4971/26) вбачається, що ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 51 КУпАП у виді штрафу.

Крім того, з рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.05.2026 (761/17022/26) вбачається, що ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню за ч. 1, 2 ст. 51 КУпАП у виді адміністративного арешту.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 51 КУпАП.

Отже, з метою недопущення вчинення гр. ОСОБА_1 аналогічних проступків, враховуючи, відсутність у нього критичних висновків щодо його попередньої протизаконної поведінки, суддя дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 51 КУпАП у вигляді арешту

Відповідно до положень ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення судом враховані характер правопорушення, ступінь вини правопорушника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 33, 51, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

гр. ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за ч. 3 ст. 51 КУпАП у виді адміністративного арешту на строк десять діб.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя В.М. Циктіч