Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №761/4425/23 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4425/23

Провадження №1-кп/761/2669/2026

В И Р О К

іменем України

07 вересня 2026 року місто Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , в приміщенні суду під час відкритого судового розгляду кримінального провадження № 12022100100002551 від 10.09.2022 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, громадянина України, неодруженого, з базовою середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

У С Т А Н О В И В:

09.09.2022, приблизно о 12 год. 35 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи у громадському транспорті, а саме у тролейбусі № 5-Д, вступив у словесний конфлікт з раніше незнайомим йому ОСОБА_6 . В ході словесного конфлікту у ОСОБА_5 сформувались особисті неприязні відносини та виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості, з мотиву раптово виниклих особистих неприязних стосунків, ОСОБА_5 , 09.09.2022, приблизно о 12 год 40 хв, перебуваючи у громадському транспорті, а саме тролейбусі № 5-Д, який рухався по вул. Д. Щербаківського у місті Києві, наблизився до ОСОБА_6 , який в цей час стояв та тримався за поручень, та наніс два удари своєю рукою в область обличчя, а саме носа та щелепи.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_6 тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу, а саме: «а) травма лицевого скелету черепа: перелом верхньої щелепи по Ле-Фор І (переломи медіальної, латеральної та передньої стінок правої гайморової пазухи, переломи медіальної та латеральної стінок лівої гайморової пазухи), перелом кісток носу, гемосинус; б) забійна рана слизової верхньої губи».

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав, при цьому пояснив, що наприкінці літа 2022 року, він, разом із товаришем, перебуваючи у громадському транспорті мав конфлікт з ОСОБА_6 , який був спровокований останнім. Так, потерпілий ОСОБА_6 , перебуваючи поруч з ним в салоні тролейбусу, почав погрожувати йому, а потім застосував газовий балончик, при цьому всі його дій були пов`язані виключно із самозахистом від дій потерпілого.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_5 своєї вини, вона підтверджується доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, як пояснив в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 , він 09.09.2022, приблизно о 12 год 40 хв, їхав з дружиною в тролейбусі в районі вул. Д. Щербаківського у місті Києві, в цей час у нього відбулась розмова з обвинуваченим ОСОБА_5 . В ході даної розмови ОСОБА_5 не сподобалась його відповідь і він наніс йому декілька ударів рукою в область обличчя.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомив, що він їхав в тролейбусі з ОСОБА_5 , де в цей час у останнього стався конфлікт з потерпілим ОСОБА_6 , в подальшому він почув шум і побачив як обвинувачений вдарив потерпілого. Крім того в момент конфлікту побачив у потерпілого газовий балончик та почув запах газу. Після цього вони вийшли на зупинці громадського транспорту.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується відомостями, які містяться у досліджених в судовому засіданні інших доказах, а саме у:

-протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, яке зареєстроване 09.09.2022 за № 48919, в якій потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що 09.09.2022 о 12 год. 35 хв., за адресою: місто Київ, вул. Д. Щербаківського, 2, в тролейбусі невстановлена особа нанесла йому удари кулаками по тілу та обличчю; потерпілий ОСОБА_6 зазначив, що зможе впізнати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, за обличчям, зачіскою, очами, носом;

-висновку експерта № 042-1648-2022, згідно з яким ОСОБА_6 були спричинені середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу, а саме: «а) травма лицевого скелету черепа: перелом верхньої щелепи по Ле-Фор І (переломи медіальної, латеральної та передньої стінок правої гайморової пазухи, переломи медіальної та латеральної стінок лівої гайморової пазухи), перелом кісток носу, гемосинус;

-протоколі проведення слідчого експерименту від 12.01.2023 (з відеозаписом), згідно з яким в ході проведення такого експерименту потерпілий ОСОБА_6 вказав на обставини, локалізацію та механізм нанесення йому ударів обвинуваченим;

-протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.12.2022, згідно з яким потерпілий ОСОБА_6 вказав на фото обвинуваченого ОСОБА_5 , якого впізнав як особу, яка спричинила йому тілесні ушкодження;

-протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.12.2022, згідно з яким свідок ОСОБА_9 вказала на фото обвинуваченого ОСОБА_5 , якого впізнала як особу, яка спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_6

-протоколі проведення слідчого експерименту від 12.01.2023 (з відеозаписом), згідно з яким в ході проведення наведеного експерименту свідок ОСОБА_9 вказала на обставини та механізм нанесення ОСОБА_6 ударів обвинуваченим.

Даючи оцінку всім наведеним дослідженим доказам по даній справі в своїй сукупності, які, на переконання суду є належними та допустимим, суд вважає доведеним та встановленим наявність в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Що ж стосується доводів обвинуваченого ОСОБА_5 щодо зпровокування конфлікту саме потерпілим, та здійсненням через це самозахисту від дій потерпілого, суд визнає такими, що спрямовані на вчинення спроби ввести суд у хибний бік встановлення об`єктивної істини у цій справі та уникнення від відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

Будь яких доказів щодо нанесення ОСОБА_5 потерпілим будь-яких тілесних ушкоджень, в тому числі через розпилення газового балончика, в судовому засіданні не встановлено.

При цьому суд визнає неналежними доказами наступні документи через те, що вони за своїм змістом прямо чи непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні:

-Висновок експертного дослідження № 041-1330-2022;

-Відеозапис, наданий потерпілим, відповідно до якого зображений потерпілий в тролейбусі із розбитим носом, оскільки дане відео в жодному разі не демонструє обставини завдання таких тілесних ушкоджень.

Отже, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 своїми діями умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, то такі його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого.

Згідно зі ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Згідно зі ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

В обвинувальному акті також міститься посилання на обставину, яка обтяжує покарання, - рецидив злочинів. Водночас, таке посилання, на переконання суду, є безпідставним через таке.

Стаття 67 КК України визначає перелік обставин, які обтяжують покарання, серед яких є рецидив злочинів. При цьому при призначенні покарання суд не може визнати такими, які його обтяжують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Так, матеріали кримінального провадження містять відомості щодо засудження ОСОБА_5 вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 07.06.2017 за ч. 2 ст. 296 КК України до позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, на підставі ст. 75 КК України, звільнений з іспитовим строком на 2 (два) роки, при цьому на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 28.11.2019 звільнений від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку (відповідно до вимоги на судимість).

Крім того матеріали кримінального провадження містять відомості щодо засудження ОСОБА_5 вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 03.11.2022 за ч. 2 ст. 345 КК України до позбавлення волі строком на 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України, звільнений з іспитовим строком на 2 (два) роки, при цьому ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.12.2024 звільнений від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Отже в даному конкретному випадку ОСОБА_5 відповідно до ст. 89 КК України вважається раніше не судимою особою, а тому посилання на рецидив злочину є безпідставним.

Також, при призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, офіційно неодружений, офіційно не працевлаштований, свою вину в ході судового розгляду не визнав, незважаючи на прямі та очевидні докази, досліджені в судовому засіданні, вживаючи спроби щодо введення в оману суд в частині викривлення тих подій злочинного характеру, до яких безпосередню мав причетність, тобто перешкоджав встановленню істини у цій справі, що у своїй сукупності, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами, на переконання суду, свідчить про безпідставність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 найменш суворого виду покарання, яке передбачене в санкції ч. 1 ст. 122 КК України. При цьому суд також вважає і безпідставним призначення максимального розміру обраного покарання.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі, пов`язані з проведенням експертизи вартістю 3 346 гривень 00 коп., слід покласти на ОСОБА_5 .

Потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов (з уточненнями) до обвинуваченого ОСОБА_5 щодо відшкодування матеріальної шкоди на суму 16 550 гривень.

Враховуючи, що в судовому засіданні доведено винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, при цьому такі її дії призвели до завдання матеріальної шкоди ОСОБА_5 , що виявилось у відповідних витратах, пов`язаних з лікуванням, то суд вважає за необхідне задовольнити вказаний цивільний позов в повному обсязі

На підставі викладеного, керуючись ст. 370-371, 374, 376, 377 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.

Строк відбування ОСОБА_5 покарання рахувати з дати звернення даного вироку до виконання.

Процесуальні витрати по справі на загальну суму 3 346 гривень 00 коп. - стягнути з ОСОБА_5 на рахунок держави.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в розмірі 16 550 (шістнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1