Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №756/12493/26 — Оболонський районний суд міста Києва

30.09.2026 Справа № 756/12493/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________________________________________________________________

Унікальний №756/12493/26

Провадження №2/756/9374/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» договору про надання споживчого кредиту №9560681 від 28.10.2025 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 25000 грн шляхом безготівкового перерахування на платіжну картку із строком кредитування 365 днів, з фіксованою процентною ставкою 1,00% в день (365,00% річних).

13.05.2026 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №13052026, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна».

Після укладення договору відповідач своїх зобов`язань за вказаним договором належним чином не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за вказаним договором, яка станом на 01.06.2026 становить 63120 грн, що складається з: 25000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 38120 грн - заборгованість за відсотками.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23.07.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Відповідачу направлялись та були доставлені позовні матеріали до його електронного кабінету, про що в матеріалах справи міститься відповідна довідка. 06.09.2026 на електронну адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем заявлено до стягнення заборгованість, яка включає штрафні санкції, пеню та інші нарахування, здійснені в період дії воєнного стану, від сплати яких позичальник звільняється відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Крім того, зазначав, що він є пенсіонером за віком, пенсія є єдиним джерелом його доходу, внаслідок економічних факторів, викликаних воєнним станом, він опинився у скрутному матеріальному становищі, що позбавило його можливості обслуговувати кредит, та посилався на принцип пропорційності, застосовуваний Європейським судом з прав людини. Також вказував, що вимушено перебуває за межами України у зв`язку з лікуванням дружини, від виконання своїх зобов`язань не відмовлявся та готовий укласти договір реструктуризації заборгованості після її перерахунку та виключення з неї штрафів і пені.

Станом на 30.09.2026 інших заяв щодо предмету спору на адресу суду не надходило.

За наявності відзиву на позовну заяву та відсутністю заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи убачається, що 28.10.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №9560681 в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором C3546, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 25000 грн.

Паспортом споживчого кредиту, обумовлено, що сума кредиту становить 25000 грн, строк кредитування - 365 днів, стандартна процентна ставка - 365,00% річних (1,00% в день), загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом - 91250 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 116250 грн, реальна річна процентна ставка - 3422,24%.

Відповідно до п. 1.3, 1.4 договору сума кредиту становить 25000 грн, строк кредиту - 365 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 5 днів, детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені у графіку платежів, що є додатком №1 до договору.

Згідно п. 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту.

За змістом пп. 1 п. 4.4 договору споживач зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.

У відповідності до п. 5.4 договору у разі затримання споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. В даному випадку споживач повинен здійснити повне дострокове повернення кредиту та процентів протягом 30 календарних днів з дня отримання від товариства повідомлення про таку вимогу.

Згідно п. 5.6 договору у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочених процентів за користування кредитом.

Згідно з листом ТОВ «Пейтек» вих. №20260514-2.2 від 14.05.2026 на виконання договору, укладеного з ТОВ «Авентус Україна», 28.10.2025 здійснено переказ коштів у сумі 25000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 з призначенням платежу «Виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 9560681 від 2025-10-28». Зазначене також підтверджується листом ТОВ «Авентус Україна» вих. №6681/26-Е від 26.05.2026. Реквізити цієї платіжної картки визначені п. 2.1 договору як реквізити для перерахування кредитних коштів.

Таким чином, ТОВ «Авентус Україна» належно виконало умови договору, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти.

Однак, ОСОБА_1 систематично не виконує взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування, у зв`язку з чим 02.03.2026 ТОВ «Авентус Україна» звернулось до нього з вимогою вих. №9560681/1 про дострокове повернення кредиту в повному обсязі у строк не пізніше 01.04.2026.

Як убачається з розрахунку заборгованості за договором №9560681 від 28.10.2025, складеного ТОВ «Авентус Україна», за період з 28.10.2025 по 01.04.2026 відповідачу нараховано проценти за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 1,00% в день у розмірі 38750 грн. 22.11.2025 ОСОБА_1 здійснив часткову оплату у розмірі 630 грн, яку кредитодавцем зараховано в погашення заборгованості за процентами, у зв`язку з чим заборгованість за процентами становить 38120 грн. Інших платежів в рахунок погашення заборгованості відповідач не здійснював.

Таким чином, здійснена відповідачем часткова оплата у розмірі 630 грн врахована позивачем при зверненні до суду, а заявлена до стягнення сума заборгованості визначена з її урахуванням.

Нарахування процентів здійснено у межах строку кредиту, встановленого п. 1.4 договору, та припинено 01.04.2026, тобто з настанням строку дострокового повернення кредиту, визначеного у вимозі первісного кредитора. При цьому розмір денної процентної ставки не перевищує граничного розміру, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.

13.05.2026 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №13052026, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників від 13.05.2026 та витягом з реєстру боржників від 13.05.2026 до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №9560681 від 28.10.2025 у загальному розмірі 75620 грн, з яких 25000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 38120 грн - заборгованість за відсотками, 12500 грн - заборгованість за пенею, штрафами. Оплату фінансування за відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» здійснило згідно з платіжною інструкцією №1184 від 26.05.2026.

08.06.2026 ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулось до ОСОБА_1 з досудовою вимогою вих. №25771575445 щодо дострокового стягнення заборгованості, в якій повідомило про відступлення права вимоги за договором №9560681 від 28.10.2025 та вимагало погасити заборгованість.

З урахуванням викладеного, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за договором про надання споживчого кредиту №9560681 від 28.10.2025, заявлена до стягнення, становить 63120 грн та складається з: 25000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 38120 грн - заборгованість за відсотками.

На момент розгляду справи відомостей про сплату зазначеної суми заборгованості матеріали справи не містять.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що пред`явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред`явлення до нього позову.

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 прострочив сплату процентів за користування кредитом понад один календарний місяць, що відповідно до п. 5.4 договору надає право кредитодавцю вимагати у позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Позивач реалізував своє право на дострокове стягнення усієї заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №9560681 від 28.10.2025 шляхом звернення до суду з позовом до позичальника, що відповідає нормі ст. 1050 ЦК України.

Водночас, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та розмір заборгованості відповідач не заперечував, власного розрахунку заборгованості не надав.

Посилання відповідача на те, що позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції та пеню, нараховані в період дії воєнного стану, є безпідставними. Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Як убачається з позовної заяви, вимог про стягнення штрафу у розмірі 12500 грн, нарахованого первісним кредитором, позивач не заявляв, а до стягнення заявлено лише заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитом, які не є неустойкою (штрафом, пенею) чи відповідальністю, визначеною ст. 625 ЦК України, а тому дія зазначеної норми на них не поширюється.

Доводи відповідача про його скрутне матеріальне становище, отримання пенсії як єдиного джерела доходу та неможливість обслуговувати кредит не є підставою для звільнення його від обов`язку повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Умови кредитування, у тому числі розмір процентної ставки та загальну вартість кредиту, відповідач погодив при укладенні договору, ознайомившись із паспортом споживчого кредиту. Стягнення з відповідача отриманої ним суми кредиту та погоджених сторонами процентів, нарахованих у межах строку кредитування, відповідає умовам укладеного ним договору та не покладає на нього надмірного тягаря.

Перебування відповідача за межами України та його готовність укласти договір реструктуризації заборгованості не спростовують наявності заборгованості та її розміру. Укладення такого договору можливе лише за взаємною згодою сторін, доказів звернення відповідача до позивача з відповідною пропозицією матеріали справи не містять.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Окрім цього, між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, додаткову угоду №25771575445 від 25.05.2026, складено акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026, на підставі яких вартість наданої правничої допомоги (складання позовної заяви - 5000 грн, вивчення матеріалів справи - 1000 грн, підготовка та подання адвокатського запиту - 500 грн, підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500 грн) склала 7000 грн.

Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Судом встановлено, що у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників, будь-яких процесуальних документів окрім позовної заяви, представник до суду не подавав, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні процесуальних документів, а саме позовної заяви, а визначені адвокатом дії щодо вивчення матеріалів справи, підготовки та подання адвокатського запиту, підготовки клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на загальну суму 2000 грн фактично пов`язані з складанням позовної заяви.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн, пропорційно до часу витраченого адвокатом на правову допомогу на складання позовної заяви.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кв. 13) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кв. 13) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №9560681 від 28.10.2025 у розмірі 63120 (шістдесят три тисячі сто двадцять) грн 00 коп., що складається з: 25000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 38120 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кв. 13) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кв. 13) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 30.09.2026.

Суддя Олексій ДИБА