Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №756/13231/26 — Оболонський районний суд міста Києва

30.09.2026 Справа № 756/13231/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________________________________________________________________

Унікальний №756/13231/26

Провадження №2/756/9680/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» кредитного договору «Стандарт» №0495-6437 від 25.09.2020 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5000 грн шляхом перерахування на платіжну картку із строком кредитування 14 днів, з фіксованою процентною ставкою 2% в день (730% річних).

28.10.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №02/10/2021, за умовами якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Після укладення договору відповідач своїх зобов`язань за вказаним договором належним чином не виконував, кредит та нараховані проценти у повному обсязі не повернув, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за вказаним договором, яка станом на 09.11.2021 становить 15400 грн та складається з: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10400 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача внаслідок невиконання грошового зобов`язання за період з 09.11.2021 по 23.02.2022 три відсотки річних у розмірі 43,97 грн, інфляційні втрати у розмірі 218,33 грн.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, три відсотки річних та інфляційні втрати, а всього 15662,30 грн, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06.08.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Відповідачу направлялись та були доставлені позовні матеріали до його електронного кабінету, про що в матеріалах справи міститься відповідна довідка. 16.08.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив представника відповідача, в якому відповідач визнав позовні вимоги частково, у розмірі 4100 грн, посилаючись на те, що погоджений сторонами строк кредитування становив 14 днів і закінчився 08.10.2020, після чого право кредитодавця нараховувати проценти за ст. 1048 ЦК України припинилось. Правила надання грошових коштів у кредит («Стандарт») відповідач не підписував, доказів погодження ним саме наданої позивачем редакції Правил, як і доказів фактичної пролонгації строку кредитування, матеріали справи не містять, а платіж у розмірі 2300 грн, здійснений 17.10.2020, первісний кредитор відобразив як погашення заборгованості, а не як плату за пролонгацію.

На думку відповідача, заявлені до стягнення проценти у розмірі 10400 грн нараховані після 08.10.2020 і за змістом п. 9 договору є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, від сплати яких, як і від сплати трьох відсотків річних та інфляційних втрат, він звільнений на підставі п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», з посиланням на постанову Верховного Суду від 03.06.2026 у справі №757/8409/22-ц. З платежу 2300 грн сума 1400 грн погасила проценти, нараховані в межах строку кредитування, а 900 грн підлягали зарахуванню в рахунок тіла кредиту, тому обґрунтованою відповідач вважає заборгованість лише у розмірі 4100 грн. Крім того, відповідач просив зменшити витрати позивача на професійну правничу допомогу до 1000 грн як неспівмірні зі складністю справи.

21.08.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити. Вказував, що відповідно до п. 8 договору позичальник має право пролонгувати договір на умовах, в порядку та у спосіб, що визначені Правилами, а з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач сплачував нараховані проценти та пролонгував строк користування кредитом та заперечував проти зменшення витрат позивача на правничу допомогу.

24.08.2026 від представника відповідача надійшли заперечення, в яких він зазначив, що доводи відповіді на відзив не спростовують позиції відповідача, контррозрахунок заборгованості відповідачем надано, а навіть за умови пролонгації договір міг бути продовжений лише на 14 днів, до 31.10.2020, тоді як проценти нараховувались до 29.01.2021.

27.08.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких вона послалась на пп. 6.3, 7.1, 7.3-7.5 Правил та зазначила, що платежем на погашення процентів відповідач пролонгував кредит ще на 14 днів, після чого відповідно до п. 6.3 Правил проценти нараховувались не більше 90 днів.

Того ж дня від представника відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення, в яких він наголосив на відсутності доказів пролонгації та на поширенні на проценти, передбачені п. 6.3 Правил, спеціального законодавчого звільнення споживача від відповідальності за прострочення.

Станом на 30.09.2026 будь-яких інших заяв щодо предмету спору на адресу суду не надходило.

За наявності відзиву на позовну заяву та відсутністю заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи убачається, що 25.09.2020 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір «Стандарт» №0495-6437, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А289, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн строком на 14 днів із процентною ставкою 2% від суми кредиту за кожен день користування (730% річних).

Пунктом 1 договору передбачено, що кредитодавець надає позичальникові грошові кошти в кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 2 договору строк кредиту - 14 днів.

Пунктом 3 договору сторони погодили графік платежів: 3.1. Термін платежу 08.10.2020 3.2. Сума Кредиту 5000 грн. 3.3. Нараховані проценти 1400 грн. 3.4. Разом до сплати 6400 грн.

Згідно з п. 4 договору протягом строку кредиту розмір процентів складає 2% від суми кредиту за кожен день користування. Проценти за користування кредитом нараховуються з першого дня перерахування позичальнику суми кредиту до закінчення визначеного кредитним договором строку, на який надається кредит. Річна відсоткова ставка складає 730%.

Згідно з п. 7 договору цей Кредитний Договір та Правила надання грошових коштів у кредит разом складають єдиний договір (надалі - Договір) та визначають усі істотні умови надання Кредиту. Укладаючи цей Кредитний Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє всі умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись цього Кредитного Договору та Правил надання грошових коштів у кредит (які є невід`ємними частинами Договору та разом складають Договір), текст яких наразі розміщено на веб-сайті Кредитодавця (https://creditkasa.ua) та, відповідно, укладає Договір.». Правила надання грошових коштів у кредит («Стандарт») затверджено наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №76-П від 25.06.2020 (далі - Правила).

Відповідно до п. 8 договору позичальник має право пролонгувати договір на умовах, в порядку та у спосіб, що визначені Правилами. На строк пролонгації процентна ставка складає 2% від суми кредиту за кожен день користування.

Згідно з п. 9 договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення Терміну платежу визначеного в п. 3.1. цього Договору, з урахуванням продовження Терміну платежу у випадку використання Позичальником права пролонгації відповідно до умов цього Договору та Правил, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 10 договору цей Договір діє, протягом всього періоду здійснення Сторонами своїх прав та обов`язків за цим Договором. У разі невиконання Позичальником зобов`язань протягом строку визначеного п.2, дія Договору продовжується на період фактичного користування Позичальником Кредитом та визначається як період від дати отримання Позичальником Кредиту до фактичної дати повернення Суми Кредиту, процентів та інших платежів, які мають бути сплачені у разі невиконання умов Договору.

Відповідно до п. 1.4 Правил вони є невід`ємною частиною Договору та разом з Кредитним Договором складають єдиний Договір.

Згідно з п. 6.1 Правил за користування кредитом позичальнику нараховуються та позичальник повинен сплатити кредитодавцю проценти у розмірі, який зазначено в кредитному договорі. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом відповідно до умов договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику (перерахування грошових коштів на поточний (картковий) рахунок позичальника) до дня (включно), коли позичальник повністю погасив заборгованість.

Згідно з п. 6.3 Правил проценти за користування кредитом, нараховані після закінчення Терміну платежу є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Проценти нараховуються протягом строку фактичного користування Кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль. Початком нарахування процентів відповідно до цього пункту є закінчення Терміну платежу з урахуванням продовження Терміну платежу відповідно до використаного Позичальником права пролонгації.

Пунктом 7.1 Правил встановлено, що позичальник має право у будь-який момент пролонгувати договір на такий самий строк, на який договір було первинно укладено.

Згідно з п. 7.2 Правил для використання права пролонгувати Договір, Позичальнику необхідно сплатити нараховані проценти та неустойку (у разі наявності). Після отримання Кредитодавцем відповідних коштів (відкладальна обставина) Договір вважається Пролонгованим без вчинення будь-яких додаткових дій з боку Сторін.

Відповідно до п. 7.3 Правил сторони підтверджують, що здійснення пролонгації є свідомим використанням відповідного права позичальника за договором.

Згідно з п. 7.4 Правил якщо сума, яка вноситься Позичальником, менша ніж сума нарахованих процентів та неустойки (у разі наявності) за Кредитом, Пролонгація не відбувається, а якщо відповідна сума рівна або більша (однак недостатня для повної сплати Заборгованості) - Пролонгація відбувається, а надмірно сплачені кошти зараховуються на часткове погашення суми Кредиту.

Пунктом 7.5 Правил передбачено, що пролонгація передбачає продовження кредиту на такий самий строк з наступного календарного дня після настання останньої з таких подій: настання терміну платежу, закінчення строку попередньо здійсненої пролонгації, отримання кредитодавцем грошових коштів від позичальника у розмірах, сплата яких передбачає пролонгацію.

Згідно з довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про ідентифікацію договір акцептовано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А289, який 25.09.2020 направлено на номер телефону НОМЕР_1 . Відповідно до моніторингу дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 25.09.2020 відповідач здійснив вхід до особистого кабінету, створив заявку, ознайомився з офертою, обравши опцію «Приймаю», та ввів одноразовий ідентифікатор, надісланий на зазначений номер телефону.

Виконання ТОВ «Укр Кредит Фінанс» обов`язку з надання кредиту підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк», згідно з яким на підставі договору №4010 від 02.12.2019 через систему платежів LiqPay 25.09.2020 за договором №0495-6437 на платіжну картку № НОМЕР_2 перераховано 5000 грн, ID платежу 1432504195.

Таким чином, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» належно виконало умови договору, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 5000 грн, що відповідачем не заперечується.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Укр Кредит Фінанс» станом на 09.11.2021, проценти за користування кредитом нараховувались щоденно у розмірі 100 грн з 25.09.2020 по 29.01.2021, усього нараховано 12700 грн. 17.10.2020 ОСОБА_1 сплатив 2300 грн, які зараховано в погашення процентів, у зв`язку з чим залишок заборгованості становить 5000 грн за тілом кредиту та 10400 грн за процентами.

28.10.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №02/10/2021, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс».

Згідно з п. 3.1.3 договору факторингу право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного реєстру боржників. Відповідно до витягу з реєстру боржників №1 від 09.11.2021 до договору факторингу ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №0495-6437 у розмірі 5000 грн основного боргу та 10400 грн нарахованих процентів.

Однак, ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування, допустив заборгованість, яка станом на 09.11.2021 складає 15400 грн та складається з: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10400 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.

Доказів оспорювання в судовому порядку укладеного з товариством договору відповідачем не надано.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Водночас, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат за порушення виконання зобов`язань за укладеним договором задоволенню не підлягають з огляду на п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону України від 13.05.2020 №591-IX, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

З 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин, строк якого неодноразово продовжувався до 30.06.2023 (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).

У постанові Верховного Суду від 03.06.2026 у справі №757/8409/22-ц (провадження №61-7284св24) зазначено, що тлумачення наведеної норми щодо звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит свідчить, що вона поширюється на будь-які платежі, сплата яких передбачена за прострочення такого виконання (невиконання, часткове виконання). Тому споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю і платежів, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Як встановлено судом, три відсотки річних у розмірі 43,97 грн та інфляційні втрати у розмірі 218,33 грн нараховані позивачем за період з 09.11.2021 по 23.02.2022, тобто за прострочення, яке мало місце у період дії карантину.

Крім того, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України за порушення виконання зобов`язань за укладеним договором у розмірі 9000 грн задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Укр Кредит Фінанс», після закінчення 31.10.2020 строку пролонгації проценти нараховувались відповідачу відповідно до п. 6.3 Правил протягом 90 календарних днів, з 01.11.2020 по 29.01.2021, за ставкою 2% від суми кредиту за кожен день, що становить 9000 грн.

Відповідно до п. 9 договору та п. 6.3 Правил сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення терміну платежу з урахуванням його продовження у разі пролонгації, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України. Тобто за своєю правовою природою зазначені проценти є не платою за користування кредитом у межах строку кредитування, а відповідальністю позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання настало 01.11.2020, тобто у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» відповідач звільняється від обов`язку сплати процентів у розмірі 9000 грн, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 01.11.2020 по 29.01.2021, що узгоджується з наведеним висновком Верховного Суду у справі №757/8409/22-ц.

Отже, зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що відповідно до наданих позивачем розрахунків відповідачу нараховано проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 01.11.2020 по 29.01.2021, а також три відсотки річних та інфляційні втрати за період з 09.11.2021 по 23.02.2022, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог за вирахуванням зазначених сум на загальну суму 9262,30 грн.

Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для стягнення процентів, нарахованих за строк пролонгації, суд зазначає наступне.

Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а його пп. 7, 8 прямо відсилають до Правил, у тому числі щодо порядку пролонгації. Підписавши договір, відповідач відповідно до п. 7 договору підтвердив, що ознайомлений з Правилами, повністю розуміє всі їх умови та погоджується їх дотримуватись, зокрема погодився з правом на пролонгацію на умовах, визначених Правилами. Доказів того, що на момент укладення договору текст Правил був для нього недоступним або відрізнявся від наданого позивачем, відповідач суду не надав.

Відповідно до пп. 7.2, 7.4, 7.5 Правил сплата позичальником суми, рівної або більшої за суму нарахованих процентів, але недостатньої для повного погашення заборгованості, має наслідком пролонгацію кредиту на такий самий строк з наступного календарного дня після отримання кредитодавцем коштів, без вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. Станом на 17.10.2020 відповідачу було нараховано 1400 грн процентів за 14 днів строку кредитування та 900 грн процентів за 9 днів після терміну платежу, з 09.10.2020 по 17.10.2020, за ставкою 2% від суми кредиту за кожен день, а всього 2300 грн. Сплативши саме таку суму, відповідач відповідно до п. 7.3 Правил скористався правом на пролонгацію, у зв`язку з чим строк кредитування було продовжено на 14 днів, з 18.10.2020 по 31.10.2020, а проценти за цей період у розмірі 1400 грн нараховано в межах строку кредитування. Відсутність у матеріалах справи повідомлення про пролонгацію та скоригованого графіка платежів факту пролонгації не спростовує, оскільки відповідно до п. 7.2 Правил договір вважається пролонгованим з моменту отримання кредитодавцем відповідних коштів.

Таким чином, проценти у розмірі 1400 грн нараховано за ставкою, погодженою п. 8 договору, в межах строку кредитування з урахуванням пролонгації як плату за користування кредитом відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, у зв`язку з чим вони підлягають стягненню з відповідача.

Посилання відповідача на п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» щодо процентів у розмірі 1400 грн судом до уваги не беруться, оскільки зазначені проценти нараховано до закінчення строку кредитування, а не за прострочення виконання зобов`язання, тому вони не є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність зарахування частини платежу від 17.10.2020 у рахунок тіла кредиту відповідно до ст. 534 ЦК України, оскільки сплачена відповідачем сума не перевищувала розміру нарахованих на той час процентів, а отже тіло кредиту цим платежем не погашалось.

Контррозрахунок відповідача ґрунтується на припущенні про відсутність пролонгації та не враховує погоджених сторонами умов договору і Правил, тому судом до уваги не береться.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Окрім цього, між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» було укладено договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, підписано заявку на надання юридичної допомоги №1915 від 01.06.2026 та витяг з акту №38 від 30.06.2026, на підставі яких вартість надання правової допомоги (надання усної консультації - 2 години вартістю 3000 грн, складання позовної заяви - 2 години вартістю 6000 грн) склала 9000 грн. Згідно п. 4.7 договору про надання правової допомоги підписанням акту про надання юридичної допомоги сторони підтвердили, що жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу наданих послуг в цілому одна до одної не мають.

Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Судом встановлено, що у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників, судові засідання у справі не призначались, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні процесуальних документів, а саме позовної заяви. Визначена адвокатом дія щодо надання усної консультації на суму 3000 грн фактично пов`язана із складанням позовної заяви.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, на суму 6400 грн із заявлених 15662,30 грн, що становить 40,86%, витрати позивача на складання позовної заяви у розмірі 6000 грн відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2451,75 грн.

Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, а також клопотання відповідача щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2451,75 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місце знаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місце знаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521) заборгованість за кредитним договором «Стандарт» №0495-6437 від 25.09.2020 у розмірі 6400 (шість тисяч чотириста) грн, що складається з: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1400 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місце знаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521) судовий збір у розмірі 1087,92 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місце знаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2451,75 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 30.09.2026.

Суддя Олексій ДИБА