Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №756/13630/26 — Оболонський районний суд міста Києва

30.09.2026 Справа № 756/13630/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________________________________________________________________

Унікальний №756/13630/26

Провадження №2/756/9874/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» договору кредитної лінії №00-10745679 від 18.11.2025 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 6500 грн шляхом перерахування на платіжну картку із строком кредитування 360 днів, з фіксованою процентною ставкою 0,94% за кожен день користування кредитом та з комісією за надання кредиту у розмірі 1300 грн.

13.05.2026 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №13052026-МК/ЕЙС, за умовами якого ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами.

Після укладення договору відповідач своїх зобов`язань за вказаним договором належним чином не виконувала, не здійснювала платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість за вказаним договором, яка станом на 13.05.2026 становить 11282,70 грн, що складається з: 7800 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3482,70 грн - заборгованість за відсотками. Вимог про стягнення штрафних санкцій позивач у межах цього позову не заявляв.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12.08.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Відповідачу направлялись та були доставлені позовні матеріали до його електронного кабінету, про що в матеріалах справи міститься відповідна довідка.28.08.2026 на адресу суду через підсистему Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними доказами факт надання кредитних коштів, оскільки документи про їх перерахування та зарахування в матеріалах позову відсутні, не доведено набуття права вимоги саме за договором №00-10745679, розрахунок заборгованості є недостатньо обґрунтованим, а нараховані проценти підлягають перевірці на відповідність вимогам законодавства про споживче кредитування. Щодо витрат на професійну правничу допомогу просила відмовити у їх стягненні за відсутності доказів їх фактичного понесення, необхідності та співмірності, а в іншому випадку - зменшити їх до розумного розміру.

28.08.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити. Вказував, що факт перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача підтверджується повідомленням про перерахування коштів та додатком до нього, розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору, а перехід права вимоги підтверджується договором факторингу, витягом з реєстру боржників, актом прийому-передачі реєстру боржників та платіжною інструкцією про оплату фінансування.

Станом на 30.09.2026 будь-яких інших заяв щодо предмету спору на адресу суду не надходило.

За наявності відзиву на позовну заяву та відсутністю заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи убачається, що 18.11.2025 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-10745679 в електронній формі шляхом підписання відповідачем договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у вигляді кредитної лінії з лімітом 6500 грн.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «Макс Кредит», акцепт договору позичальником здійснено шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором 81155, який 18.11.2025 було направлено на номер телефону НОМЕР_1 , який збігається із номером телефону відповідача, зазначеному у відзиві на позовну заявву.

Паспортом споживчого кредиту обумовлено, що сума кредиту становить 6500 грн, строк кредитування - 360 календарних днів, стандартна процентна ставка - 0,94% за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту - 1300 грн, а реальна річна процентна ставка з урахуванням комісії - 3189,97%.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 договору сума ліміту кредитної лінії складає 6500 грн, строк кредитування - 360 календарних днів, позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту в останній день строку кредитування - 13.11.2026.

Згідно п. 1.4 договору розрахунковий платіжний період становить 25 днів, позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів у періодичні дати платежів, першою з яких є 13.12.2025.

За змістом п. 1.5.1 договору стандартна процентна ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом та застосовується у межах строку дії кредитної лінії.

Пунктом 1.6 договору передбачено, що кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20% від суми кредиту, що складає 1300 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити частинами протягом 75 днів користування кредитом з дати видачі кредиту (п. 3.6 договору).

У відповідності до п. 1.7.1 договору денна процентна ставка з урахуванням комісії дорівнює 1,00%, загальні витрати за кредитом становлять 23296 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту - 29796 грн (п. 1.9 договору).

Відповідно до п. 2.10 договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит 18.11.2025 шляхом перерахування 6500 грн на рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки НОМЕР_2 .

Як вбачається з підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів від 25.05.2026 та додатку до нього, 18.11.2025 на платіжну картку НОМЕР_2 , емітентом якої є АТ «Універсал Банк», за кредитним договором №00-10745679 від 18.11.2025, укладеним з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), перераховано 6500 грн, номер транзакції 46348-22657-54753.

Таким чином, ТОВ «Макс Кредит» належно виконало умови договору, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти.

Однак, ОСОБА_1 систематично не виконує взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування, допустила заборгованість зі сплати кредиту, яка станом на 13.05.2026 складає 11282,70 грн та складається з: 6500 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1300 грн - заборгованість за комісією, 3482,70 грн - заборгованість за відсотками, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості ТОВ «Макс Кредит».

Відповідно до детального розрахунку заборгованості проценти нараховано за період з 18.11.2025 по 13.01.2026 за стандартною процентною ставкою 0,94% у розмірі 61,10 грн за кожен день користування кредитом. Штрафні санкції у розмірі 1950 грн, відображені в розрахунку, позивачем до стягнення не заявлені.

13.05.2026 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №13052026-МК/ЕЙС, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС».

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №13052026-МК/ЕЙС від 13.05.2026 до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10745679 від 18.11.2025 на загальну суму 11282,70 грн без урахування штрафних санкцій, з яких 7800 грн - залишок заборгованості по тілу кредиту та комісії, 3482,70 грн - заборгованість за відсотками.

Акт прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу складено та підписано сторонами 13.05.2026, а оплату фінансування за відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» здійснило згідно з платіжною інструкцією №1163 від 19.05.2026.

На момент розгляду справи відомостей про сплату зазначеної суми заборгованості матеріали справи не містять.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що пред`явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред`явлення до нього позову.

Пунктом 4.2.6 договору кредитодавцю надано право у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі, сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом, а також у повному розмірі комісії.

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 прострочила сплату процентів за користування кредитом, що надає право кредитодавцю вимагати у позичальника дострокового повернення кредиту, процентів за користування ним та інших платежів.

Позивач реалізував своє право на дострокове стягнення усієї заборгованості за кредитним договором №00-10745679 від 18.11.2025 шляхом звернення до суду з позовом до позичальника, що відповідає нормі ст. 1050 ЦК України.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Водночас, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача на недоведеність факту надання кредитних коштів не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки перерахування 18.11.2025 кредитних коштів у розмірі 6500 грн на платіжну картку НОМЕР_2 , реквізити якої зазначені в п. 2.10 договору, підтверджується підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів від 25.05.2026 та додатком до нього із зазначенням номера транзакції, а одноразовий ідентифікатор, яким підписано договір, направлявся на номер телефону НОМЕР_1 , який відповідач зазначила як власний і у відзиві на позовну заяву.

ТОВ «Макс Кредит» є небанківською фінансовою установою, яка не відкриває рахунків, не емітує платіжних карток та не формує виписок за банківськими рахунками, а тому не зобов`язане надавати виписку по рахунку відповідача. Інформація про рух коштів за картковим рахунком відповідача становить банківську таємницю, доступ до якої має сам відповідач.

Водночас відповідач, заперечуючи проти перерахування їй кредитних коштів, у порядку змагальності сторін не надала суду жодних доказів на підтвердження своїх заперечень, зокрема доказів того, що платіжна картка № НОМЕР_2 на її ім`я не емітувалась, а кредитні кошти на рахунок, до якого вона прив`язана, не зараховувались, хоча право на одержання таких відомостей має саме вона.

Із заявою про вчинення щодо неї шахрайських дій, пов`язаних із оформленням кредитного договору та одержанням кредитних коштів, відповідач до правоохоронних органів не зверталась, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Доводи відповідача про недоведеність набуття позивачем права вимоги за договором №00-10745679 спростовуються договором факторингу №13052026-МК/ЕЙС від 13.05.2026, витягом з реєстру боржників, у якому зазначено відповідача, номер і дату кредитного договору та розмір заборгованості, актом прийому-передачі реєстру боржників від 13.05.2026 та платіжною інструкцією №1163 від 19.05.2026 про оплату фінансування за відступлення права вимоги.

Доводи відповідача про неправильність розрахунку заборгованості та нарахованих процентів є необґрунтованими, оскільки проценти нараховано за стандартною процентною ставкою 0,94% на день, погодженою сторонами в п. 1.5.1 договору, лише за період з 18.11.2025 по 13.01.2026, тобто в межах строку кредитування, а денна процентна ставка з урахуванням комісії за надання кредиту становить 1,00% і не перевищує максимального розміру, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Власного розрахунку заборгованості чи доказів сплати кредиту відповідач не надала, а зазначені у відзиві суми основного боргу 7500 грн та процентів 5990 грн не відповідають змісту позовних вимог.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Окрім цього, між ТОВ «ФК «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, додаткову угоду №25771576482 від 25.05.2026, складено акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026, на підставі яких вартість надання правової допомоги (складання позовної заяви - 5000 грн, вивчення матеріалів справи - 1000 грн, підготовка та подання адвокатського запиту - 500 грн, підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500 грн) склала 7000 грн.

Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Як убачається з акту прийому-передачі наданих послуг, адвокатом були надані послуги щодо складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовки та подання адвокатського запиту, підготовки клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів, водночас як встановлено судом, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників, судові засідання у справі не призначались, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні процесуальних документів, а саме позовної заяви, а визначені адвокатом дії щодо вивчення матеріалів справи, підготовки та подання адвокатського запиту, підготовки клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на загальну суму 2000 грн фактично пов`язані з складанням позовної заяви.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн, пропорційно до часу витраченого адвокатом на правову допомогу на складання позовної заяви.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13) заборгованість за договором кредитної лінії №00-10745679 від 18.11.2025 у розмірі 11282 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят дві) грн 70 коп., що складається з: 6500 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1300 грн - заборгованість за комісією, 3482,70 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 30.09.2026.

Суддя Олексій ДИБА