Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №756/12966/26 — Оболонський районний суд міста Києва

30.09.2026 Справа № 756/12966/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________________________________________________________________

Унікальний №756/12966/26

Провадження №2/756/9536/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» договору про відкриття кредитної лінії №1612-8825 від 13.10.2025 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 15000 грн шляхом перерахування на платіжну картку із строком кредитування 365 днів, зі стандартною процентною ставкою 1% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 днів та 0,74% за кожен день користування кредитом починаючи з 181 дня, з комісією за видачу кредиту у розмірі 15% від суми кредиту.

Додатковою угодою від 11.12.2025 до зазначеного договору сторони погодили надання відповідачу додаткових грошових коштів у кредит у розмірі 15000 грн строком на 365 днів.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 02.06.2026 складає 54375 грн та складається з: 15000 грн - заборгованість за кредитом, 22125 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 15000 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, 2250 грн - заборгованість по комісії.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04.08.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Відповідачу 27.07.2026 позивачем направлялась позовна заява з додатками на зареєстроване місце проживання відповідача та 06.08.2026 судом направлялась ухвала про відкриття провадження. 19.08.2026 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що умови укладеного договору є несправедливими, оскільки нараховані проценти за користування кредитними коштами у декілька разів перевищують суму кредиту, що суперечить ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та засадам справедливості, добросовісності і розумності. Крім того, відповідач зазначала, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%, а умови договору про сплату комісії є нікчемними. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та постанови судів апеляційної інстанції, просила відмовити у задоволенні позову та зменшити проценти за користування кредитними коштами.

Станом на 30.09.2026 будь-яких інших заяв щодо предмету спору на адресу суду не надходило.

За наявності відзиву на позовну заяву та відсутністю заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи убачається, 13.10.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1612-8825, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A3998, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 15000 грн строком на 365 календарних днів для задоволення особистих потреб.

Паспортом споживчого кредиту обумовлено, що процентна ставка становить 365% річних (1% в день) до 180-го календарного дня користування кредитом включно та 270,1% річних (0,74% в день) з 181-го по 365-й календарний день користування кредитом, комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту. Загальні витрати за кредитом становлять не більше 50238,50 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 65238,50 грн з реальною річною процентною ставкою у розмірі 3181,67% річних.

Відповідно до п. 4.8, п. 4.9 договору базовий період складає 30 календарних днів, сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних базових періодів, шляхом сплати обов`язкового платежу.

Згідно п. 4.10 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом за стандартною процентною ставкою 1% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74% за кожен день користування кредитом починаючи з 181 календарного дня дії договору.

Пунктом 4.11 договору встановлено, що комісія за видачу кредиту становить 15% від суми виданого кредиту та нараховується у день видачі кредиту. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит також належить до комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні позичальником у кредит додаткових грошових коштів.

За змістом п. 4.17 договору денна процентна ставка на дату укладення договору складає 0,918%.

Відповідно до п. 8.3 договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, кредит, отриманий 13.10.2025, та нараховані на нього проценти і комісію ОСОБА_1 погасила платежами 09.11.2025 та 10.12.2025 на загальну суму 26007 грн.

11.12.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1612-8825 від 13.10.2025, підписану відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A0501, за умовами якої кредитодавець надав позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 15000 грн строком на 365 календарних днів з комісією за видачу додаткових грошових коштів у розмірі 15% від їх суми, процентною ставкою 1% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення додаткової угоди, 0,74% за кожен день користування кредитом починаючи з 181 календарного дня, а також промо-ставкою 0,15% за кожен день користування кредитом протягом перших 30 календарних днів. Денна процентна ставка на дату укладення додаткової угоди становить 0,918%.

Судом встановлено, що кредитні кошти в обсязі, визначеному договором та додатковою угодою, були надані ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відповідачеві ОСОБА_1 шляхом їх перерахування 13.10.2025 у розмірі 15000 грн та 11.12.2025 у розмірі 15000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та листами ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про підтвердження успішної оплати від 02.06.2026 та 03.06.2026.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що кредитодавець свої зобов`язання виконав належним чином.

Однак, ОСОБА_1 систематично не виконує взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування, допустила заборгованість зі сплати кредиту, яка станом на 02.06.2026 складає 54375 грн та складається з: 15000 грн - заборгованість за кредитом, 22125 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 15000 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, 2250 грн - заборгованість по комісії.

На момент розгляду справи відомостей про сплату зазначеної суми заборгованості матеріали справи не містять.

Позивач направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту вих. №1612-8825 від 05.06.2026, яку відповідачем залишено без виконання.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що пред`явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред`явлення до нього позову.

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 прострочила сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць, що надає право кредитодавцю вимагати у позичальника дострокового повернення кредиту та процентів за користування ним.

Позивач реалізував своє право на дострокове стягнення усієї заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1612-8825 від 13.10.2025 шляхом направлення відповідачу вимоги про дострокове повернення кредиту та звернення до суду з позовом до позичальника, що відповідає нормі ст. 1050 ЦК України.

Згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Водночас, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 15000 грн за порушення виконання зобов`язань за укладеним договором задоволенню не підлягають з огляду на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як встановлено судом, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким внесено вищевказані зміни, набув чинності 17.03.2022.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан, дію якого на момент розгляду справи не припинено.

Посилання позивача на те, що п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не поширюється на договори, укладені після 23.01.2024, висновків суду не спростовують, оскільки п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є чинним, не містить обмежень щодо дати укладення кредитного договору, а прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем мало місце в період дії воєнного стану.

Отже, зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідачу нараховано проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України за період з 10.01.2026 по 28.02.2026 на суму 15000 грн, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог за вирахуванням зазначеної суми.

Доводи відповідача про те, що нараховані проценти за користування кредитними коштами є несправедливою умовою договору та підлягають зменшенню, є необґрунтованими, оскільки проценти за користування кредитом відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України є платою за користування кредитними коштами, а не мірою відповідальності за порушення зобов`язання. Розмір процентних ставок, порядок їх застосування, реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту сторони погодили при укладенні договору та додаткової угоди, відповідач була ознайомлена з ними у паспорті споживчого кредиту до укладення договору. Проценти нараховано за період з 11.12.2025 по 01.06.2026, тобто в межах строку кредитування, за ставками, визначеними додатковою угодою. Твердження відповідача про те, що проценти у декілька разів перевищують суму кредиту, не знайшли свого підтвердження, оскільки заборгованість за нарахованими процентами становить 22125 грн при сумі кредиту 15000 грн.

Посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 судом до уваги не беруться, оскільки наведені відповідачем висновки стосуються зменшення розміру неустойки, штрафу та процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, а не процентів за користування кредитом. Постанови судів апеляційної інстанції, на які посилається відповідач, ухвалені за інших фактичних обставин.

Доводи відповідача про перевищення максимального розміру денної процентної ставки є безпідставними, оскільки денна процентна ставка на дату укладення договору та на дату укладення додаткової угоди становить 0,918%, що не перевищує 1%, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на нікчемність умов договору про сплату комісії, оскільки позивачем заявлено до стягнення не комісію за обслуговування кредиту чи надання інформації про стан заборгованості, а одноразову комісію за видачу кредиту, передбачену п. 4.11 договору та додатковою угодою, яка відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» належить до загальних витрат за споживчим кредитом, врахована при обчисленні денної процентної ставки та реальної річної процентної ставки і погоджена сторонами при укладенні договору.

Доводи відповідача в частині звільнення від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, знайшли своє підтвердження та враховані судом.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1612-8825 від 13.10.2025 у розмірі 39375 (тридцять дев`ять тисяч триста сімдесят п`ять) грн 00 коп., що складається з: 15000 грн - заборгованість за кредитом, 22125 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 2250 грн - заборгованість по комісії.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407) судовий збір у розмірі 1927,94 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 30.09.2026.

Суддя Олексій ДИБА