Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №756/19099/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/19099/25

Провадження № 2/756/2747/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 19 792,87 грн заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що є власником квартири АДРЕСА_1 , яка обліковується на балансі філії «Відокремлений підрозділ «Управління справами». 21.12.2007 між ним та відповідачем укладено договір найму жилого приміщення № 2148/07-НАЕК, за яким цю квартиру передано ОСОБА_1 у строкове платне користування, а строк дії договору продовжено до 31.12.2027. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у справі № 910/677/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025, з товариства на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» стягнуто заборгованість за послуги з централізованого опалення та за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії, нараховану за користування цією квартирою за період з листопада 2018 року по жовтень 2021 року. На виконання зазначеного рішення товариство сплатило 19 792,87 грн. Оскільки у той період у квартирі фактично проживала і користувалася комунальними послугами саме відповідач, ці витрати підлягають відшкодуванню нею як фактичним споживачем послуг на підставі п. 2.3.3 договору. Направлену 14.10.2025 претензію відповідач залишила без задоволення.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 26 листопада 2025 року визначено головуючого суддю Оболонського районного суду м. Києва Андрейчука Т.В.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02 грудня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 18 червня 2026 року визначено головуючого суддю Оболонського районного суду м. Києва Пукала А.В.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22.06.2026 справу прийнято до свого провадження.

Відповідач проти позову заперечувала. У відзиві зазначила, що укладення договору найму та проживання у квартирі не заперечує, проте позивач всупереч п. 2.1.4 і 3.1 договору не доводив до неї інформацію про вартість комунальних послуг за спірний період та не формував і не надсилав відповідних рахунків. До 01.11.2018 вона самостійно сплачувала за централізоване опалення безпосередньо на рахунок КП «Київтеплоенерго»; у вересні 2018 року позивач повідомив, що у зв`язку з укладенням ним договору з комунальним підприємством оплату слід здійснювати наймодавцю за виставленими ним рахунками, однак у період з 01.11.2018 по 2021 рік жодної інформації про необхідність оплати за централізоване опалення від позивача не надходило. Крім того, зазначила, що листом від 07.09.2023 № 25/1355 позивач повідомив її про заборгованість з відшкодування вартості житлово-комунальних послуг, у складі якої заборгованість за централізоване опалення становила 19 549,20 грн, і цю суму вона сплатила 13.09.2023 платіжною інструкцією № 0.0.3195061951.1, після чого в подальших рахунках позивача така заборгованість не відображалася. Просила у позові відмовити повністю.

У відповіді на відзив від 22.12.2025 позивач із доводами відповідача не погодився. Зазначив, що визнає сплату відповідачем 19 549,20 грн, проте ця заборгованість утворилася за інший період - з 11.11.2021 по 31.08.2023, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 3774 «Розрахунки з оренди». Спірна ж сума 19 792,87 грн стосується періоду з 01.11.2018 по 31.10.2021 і підтверджується рішенням у справі № 910/677/25. Первинних документів (актів, рахунків) від комунального підприємства за цей період товариство не отримувало, тому відобразити відповідні зобов`язання в бухгалтерському обліку було неможливо; вони виникли лише після ухвалення рішення від 13.05.2025 і були відображені в обліку після набрання ним законної сили.

У запереченнях відповідач зазначила, що доводи позивача не підтверджені доказами. Послалася на те, що протягом усього строку користування квартирою добросовісно виконувала умови договору найму та перераховувала позивачу кошти на відшкодування витрат з утримання квартири, у тому числі витрат за централізоване опалення у спірний період, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями позивача по рахунку 3774; за цими відомостями станом на листопад 2021 року заборгованість за централізованим опаленням становила 8 999,09 грн і була сплачена. Неотримання позивачем первинних документів від комунального підприємства та невідображення заборгованості в його бухгалтерському обліку свідчить лише про неналежне виконання позивачем власних зобов`язань перед КП «Київтеплоенерго», стороною яких відповідач не є. Крім того, зазначила, що до участі у справі № 910/677/25 її не залучали, а тому встановлені в ній обставини не мають для неї юридичних наслідків.

У додаткових поясненнях від 05.01.2026 позивач зазначив, що підставою звернення до суду є не рішення у справі № 910/677/25, а безпосередньо укладений між сторонами договір найму № 2148/07-НАЕК та фактичне користування відповідачем житлом і комунальними послугами, а незалучення відповідача до участі у господарській справі третьою особою не перешкоджає реалізації права на відшкодування понесених витрат у межах договору. Послався на практику Верховного Суду про те, що відсутність договірних відносин між фактичним користувачем житла та виконавцем житлово-комунальних послуг не звільняє такого користувача від оплати фактично спожитих послуг.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

21.12.2007 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладено договір найму жилого приміщення № 2148/07-НАЕК, за яким наймачу передано у строкове платне користування квартиру АДРЕСА_1 . Згідно з п. 5.1, 5.2 договору його укладено до 31.12.2017, а за відсутності попередження про припинення він вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк.

Пунктом 2.3.3 договору передбачено обов`язок наймача своєчасно і в повному обсязі вносити плату за користування житлом і плату за комунальні послуги. Порядок розрахунків визначено розділом 3 договору: наймач щомісячно, на підставі наданого наймодавцем рахунку, вносить плату за користування займаною квартирою та комунальні послуги (п. 3.1); оплата здійснюється протягом 15 днів після отримання відповідного рахунку (п. 3.2); у разі зміни вартості комунальних послуг наймодавець в односторонньому порядку коригує суму оплати за договором (п. 3.3). Згідно з п. 2.1.4 договору наймодавець зобов`язаний своєчасно повідомляти наймача про зміну тарифів на житлово-комунальні послуги та розмірів щомісячних платежів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у справі № 910/677/25 стягнуто з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення у сумі 19 617,24 грн, заборгованість зі сплати внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії у сумі 175,63 грн, інфляційні втрати у сумі 9 534,33 грн, 3% річних у сумі 2 616,76 грн та судовий збір у сумі 3 028 грн. Зазначену заборгованість нараховано за користування квартирою АДРЕСА_1 за період з листопада 2018 року по жовтень 2021 року. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Як вбачається з платіжних інструкцій від 22.09.2025 № 2941 і № 2942, позивач перерахував КП «Київтеплоенерго» 19 617,24 грн і 175,63 грн, а всього 19 792,87 грн, із призначенням платежу «Виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у справі № 910/677/25».

Претензією від 14.10.2025 № 1767/25-вих позивач вимагав від відповідача сплатити у строк до 01.11.2025 понесені у зв`язку з виконанням рішення суду витрати у розмірі 39 513,96 грн. Доказів виконання цієї вимоги матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що облік розрахунків із відповідачем позивач веде по рахунку 3774 «Розрахунки з оренди» з виділенням окремих аналітичних позицій, зокрема позиції «Відшкодування витрат по централізованому опаленню квартири АДРЕСА_1 ».

Як вбачається з оборотно-сальдової відомості по рахунку 3774 за період з 11.11.2021 по 31.08.2023, за цією позицією сальдо на початок періоду становило 8 999,09 грн, обороти за період - 21 373,62 грн за дебетом і 10 823,51 грн за кредитом, а сальдо на кінець періоду - 19 549,20 грн.

Претензією від 07.09.2023 № 25/1356 позивач повідомив відповідача, що станом на 31.08.2023 заборгованість з відшкодування вартості житлово-комунальних послуг становить 28 052,70 грн, у тому числі за відшкодування витрат по централізованому опаленню - 19 549,20 грн.

Обставина сплати відповідачем 13.09.2023 заборгованості за послуги з централізованого опалення у сумі 19 549,20 грн визнана позивачем у відповіді на відзив і відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Як вбачається з розрахунку сальдо по рахунку 3774 станом на 31.10.2025, за позицією «Відшкодування витрат по централізованому опаленню квартири АДРЕСА_1 » сальдо станом на 01.10.2025 становило 221,71 грн, у жовтні 2025 року за дебетом проведено 19 792,87 грн, а сальдо станом на 31.10.2025 становило 20 014,58 грн.

Доказів виставлення відповідачу рахунків на оплату (відшкодування) послуг з централізованого опалення за період з 01.11.2018 по 31.10.2021, а також оборотно-сальдових відомостей чи інших документів обліку розрахунків сторін за цей період матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 3 ст. 815 ЦК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

За приписами ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. За ч. 5 цієї статті обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (ч. 7 ст. 82 ЦПК України).

Звертаючись до суду, позивач визначив підставою позову умови договору найму жилого приміщення від 21.12.2007 № 2148/07-НАЕК та фактичне користування відповідачем житлом і комунальними послугами, про що прямо зазначив у додаткових поясненнях. Отже, заявлена вимога є договірною, і її обґрунтованість перевіряється судом за умовами цього договору.

Щодо значення рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у справі № 910/677/25 суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц зазначено, що преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 10.01.2025 у справі № 362/643/21.

ОСОБА_1 учасником справи № 910/677/25 не була. Обставини у тій справі встановлювалися у правовідносинах між КП «Київтеплоенерго» та АТ «НАЕК «Енергоатом», а предметом дослідження був обсяг грошового зобов`язання товариства як власника квартири і споживача послуг перед виконавцем комунальної послуги. Обсяг зобов`язань наймача перед наймодавцем за договором найму від 21.12.2007 у тій справі не досліджувався і не встановлювався.

За таких обставин рішення у справі № 910/677/25 є письмовим доказом, який підтверджує розмір витрат, понесених позивачем у відносинах із КП «Київтеплоенерго», проте саме собою не підтверджує ані підстави, ані розміру зобов`язання відповідача перед позивачем. Обставини, встановлені цим рішенням стосовно позивача, відповідач як особа, яка не брала участі у тій справі, вправі спростовувати у загальному порядку.

Умовами договору сторони погодили конкретний механізм виконання наймачем обов`язку з оплати комунальних послуг: плата вноситься щомісячно на підставі наданого наймодавцем рахунку (п. 3.1) протягом 15 днів після його отримання (п. 3.2), а наймодавець зобов`язаний своєчасно повідомляти наймача про зміну тарифів і розмірів щомісячних платежів (п. 2.1.4). Отже, договором встановлено інше, ніж передбачено ч. 3 ст. 815 ЦК України, а обов`язок наймача внести конкретну суму виникає після вчинення наймодавцем відповідної дії - надання рахунку.

Доказів того, що за період з 01.11.2018 по 31.10.2021 наймачу виставлялися рахунки на відшкодування вартості послуг з централізованого опалення у заявленому розмірі, позивач суду не надав. Навпаки, у відповіді на відзив позивач стверджував, що відповідні зобов`язання до ухвалення рішення від 13.05.2025 у його обліку не існували і не могли бути пред`явлені. Це узгоджується і з розрахунком сальдо по рахунку НОМЕР_1 , за яким 19 792,87 грн проведено за дебетом позиції «Відшкодування витрат по централізованому опаленню квартири АДРЕСА_1 » лише у жовтні 2025 року, тоді як станом на 01.10.2025 сальдо за цією позицією становило 221,71 грн.

Водночас оборотно-сальдова відомість по рахунку 3774 за період з 11.11.2021 по 31.08.2023, надана самим позивачем, свідчить про те, що нарахування наймачу за послугу з централізованого опалення позивач здійснював і до 11.11.2021: сальдо за цією позицією на початок періоду становило 8 999,09 грн. Зазначена сума не була погашена оборотами за кредитом у межах періоду (10 823,51 грн при нарахуваннях 21 373,62 грн) і увійшла до складу кінцевого сальдо 19 549,20 грн, сплаченого відповідачем 13.09.2023.

Отже, твердження позивача про те, що сплачені відповідачем 19 549,20 грн стосуються виключно періоду з 11.11.2021 по 31.08.2023, спростовується змістом наданої ним же оборотно-сальдової відомості.

Оборотно-сальдових відомостей або інших документів, які розкривали б стан розрахунків сторін за спірний період з 01.11.2018 по 31.10.2021, позивач суду не надав, хоча саме він веде облік таких розрахунків і не позбавлений можливості подати відповідні докази. За таких обставин суд не може встановити, чи не є заявлена до стягнення сума повторним нарахуванням наймачу вартості тієї самої послуги за той самий період, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи позивача про неможливість відображення заборгованості в бухгалтерському обліку через неотримання первинних документів від КП «Київтеплоенерго» суд відхиляє, оскільки ведення бухгалтерського обліку і своєчасне отримання первинних документів у відносинах з виконавцем комунальної послуги є обов`язком самого позивача. Порядок ведення позивачем власного обліку не створює і не змінює обсягу зобов`язань наймача, який стороною цих відносин не є.

Суд вважає безпідставними посилання позивача на правові позиції Верховного Суду про те, що відсутність договірних відносин між фактичним користувачем житла та виконавцем житлово-комунальних послуг не звільняє такого користувача від їх оплати. Ці позиції сформульовані у спорах між споживачем і виконавцем комунальної послуги за відсутності письмового договору, тоді як відносини сторін у даній справі врегульовані письмовим договором найму, а спір стосується не звільнення наймача від оплати як такої, а доведеності підстави та розміру конкретної грошової вимоги.

Факт проживання відповідача у квартирі у спірний період і користування комунальними послугами сторонами не оспорюється. Проте сам собою цей факт не є достатнім для задоволення позову: позивач мав довести, що заявлена сума є неоплаченою частиною зобов`язання наймача за договором, чого зроблено не було.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги не доведені належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають. Доказів понесення судових витрат відповідач суду не надала.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661, місцезнаходження: м. Київ, вул. Назарівська, 3).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя Андрій ПУКАЛО