Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №756/18173/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/18173/25

Провадження № 2/756/2379/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

30 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 25.04.2025-100002535 від 25.04.2025 у розмірі 30 916,90 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 25.04.2025 між ним та відповідачем в електронній формі було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 29 000 грн на строк 168 днів із датою повернення 09.10.2025, зі сплатою процентів за користування кредитом, комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Кредитні кошти перераховано на платіжну картку, реквізити якої відповідач зазначив при укладенні договору. Свої зобов`язання позивач виконав належним чином та в повному обсязі, натомість відповідач узятих на себе зобов`язань не виконував, унаслідок чого станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 30 916,90 грн, що складається з тіла кредиту - 5 510 грн, процентів - 6 556,90 грн, комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 4 350 грн та неустойки - 14 500 грн.

Щодо нарахованої неустойки позивач зазначав, що пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», яким передбачалося звільнення споживача від відповідальності за прострочення у період дії воєнного стану, виключено Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, а тому за договорами, укладеними після 24.01.2024, нарахування неустойки є правомірним.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2025 визначено головуючого суддю - Майбоженко А.М.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02.12.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи постановлено проводити без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ухвалою, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2026 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 визначено головуючого суддю - Пукала А.В., ухвалою якого від 21.08.2026 справу прийнято до свого провадження.

У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи. Обраний судом порядок розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін не позбавляє відповідача права подати заяву про перегляд заочного рішення в порядку ст. 284 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (кредитну лінію) № 25.04.2025-100002535, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, сформованої після ідентифікації позичальника, та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором (п. 2.2 договору). Дата і час укладення договору - 25.04.2025 о 19 год 57 хв.

Пропозицію про укладення кредитного договору, заявку, відповідь про прийняття пропозиції (акцепт), інформаційне повідомлення позичальника та паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором, який надсилався у смс-повідомленні на фінансовий номер телефону відповідача, визначений у заявці як погоджений канал комунікації (п. 2.3 договору).

Способом ідентифікації та верифікації споживача заявка визначає отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID Національного банку України (п. 20 заявки). Як вбачається з інформації, отриманої з центрального вузла Системи BankID Національного банку України на електронний запит на ідентифікацію, абонентом-ідентифікатором виступило Акціонерне товариство «Універсал банк»; прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дата народження, дані паспорта та адреса реєстрації місця проживання особи, відомості про яку отримано через цю систему, відповідають даним позичальника, зазначеним у кредитному договорі та заявці.

За умовами договору сума кредиту становить 29 000 грн (п. 2 заявки), строк, на який надається кредит, - 168 днів з дати його надання (п. 3 заявки), дата повернення кредиту - 09.10.2025 (п. 4 заявки); продовження строку кредитування договором не передбачено (п. 5 заявки).

Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів, зазначених у графіку платежів (п. 6 заявки); процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за періодами із ставкою «Стандарт» (п. 7 заявки). Проценти розраховуються шляхом множення суми кредиту (залишку суми кредиту) на кількість днів користування кредитом та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді (п. 13 заявки). Заявка містить графік платежів із дванадцяти чергових періодів (п. 14 заявки).

Комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 5% від суми кредиту, що дорівнює 1 450 грн, нараховується та обліковується в день видачі кредиту і сплачується згідно з графіком платежів (п. 8 заявки). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 1 450 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, нараховується в перший день кожного з таких періодів і сплачується згідно з графіком платежів (п. 9 заявки). Цю комісію встановлено за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення можливості здійснювати платежі онлайн, відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет, інформування про дати сплати чергового платежу та консультаційні послуги; при цьому до неї прямо не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит (п. 9 заявки).

Денна процентна ставка за договором становить 0,91% і розрахована як відношення загальних витрат за споживчим кредитом (44 370 грн) до загального розміру кредиту (29 000 грн) та до строку кредитування у днях (п. 12 заявки). Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 3 920,58%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 73 370 грн (п. 16 заявки).

Пунктом 17 заявки встановлено неустойку у розмірі 435 грн, що нараховується за кожен день невиконання (неналежного виконання) кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного (неналежно виконаного) зобов`язання.

Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту - перерахування на рахунок споживача, у тому числі з використанням реквізитів електронного платіжного засобу НОМЕР_1 (п. 4.1 договору).

Виконання позивачем обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» вих. № 105-3010 від 30.10.2025, згідно з яким на виконання укладеного з позивачем договору на переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 25.04.2025 о 19:58:09 успішно перераховано 29 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 722315228, призначення платежу - «Видача за договором кредиту № 25.04.2025-100002535». Номер зазначеної платіжної картки збігається з реквізитами електронного платіжного засобу відповідача, указаними в п. 4.1 кредитного договору.

Як вбачається з картки субконто Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» за договором № 25.04.2025-100002535 за період з 25.04.2025 по 03.11.2025, 25.04.2025 на рахунок позивача надійшло 29 000 грн, які 08.05.2025 зараховано в погашення нарахованих процентів у розмірі 4 060 грн, комісії за надання кредиту у розмірі 1 450 грн та частини кредиту у розмірі 23 490 грн. Інших платежів у погашення заборгованості за договором не надходило, у зв`язку з чим подальше нарахування процентів здійснювалося на залишок суми кредиту - 5 510 грн.

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 25.04.2025-100002535 заборгованість відповідача становить 30 916,90 грн, з яких 5 510 грн - основний борг, 6 556,90 грн - проценти, 4 350 грн - комісія за обслуговування, 14 500 грн - неустойка; проценти нараховані за період з 25.04.2025 по 09.10.2025.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно з ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. За змістом ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону).

У постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 Верховний Суд зазначив, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, відповідно до якої укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позичальника, а такий правочин за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відомості кредитного договору, заявки, відповіді позичальника про прийняття пропозиції, інформаційного повідомлення позичальника та інформації, отриманої через Систему BankID Національного банку України, узгоджуються між собою за персональними даними позичальника, реквізитами платіжного засобу та номером телефону, на який надсилався одноразовий ідентифікатор. За таких обставин суд дійшов висновку, що кредитний договір № 25.04.2025-100002535 від 25.04.2025 укладено з додержанням вимог закону, а підписання його відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а згідно з ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки позивач свій обов`язок за кредитним договором виконав і надав відповідачу кредит у розмірі 29 000 грн, у відповідача виник обов`язок повернути кредит та сплатити проценти і комісію у строки та в розмірах, визначених договором.

Перевіряючи розмір заявленої до стягнення заборгованості, суд перевіряє кожну її складову окремо.

Заборгованість за тілом кредиту становить 5 510 грн, тобто різницю між наданою сумою кредиту (29 000 грн) та сумою, зарахованою 08.05.2025 в погашення кредиту (23 490 грн). Доказів сплати цієї суми відповідач суду не надав, а тому вимога про її стягнення є обґрунтованою.

Щодо заборгованості за процентами за користування кредитними коштами суд зазначає наступне.

За перший черговий період (з 25.04.2025 по 08.05.2025) проценти нараховано за ставкою «Стандарт» на всю суму кредиту: 29 000 грн ? 1% ? 14 днів = 4 060 грн; ці проценти сплачені 08.05.2025 і до стягнення не заявлені.

За період з 09.05.2025 по 31.07.2025, який охоплює чергові періоди з другого по сьомий, проценти нараховано на залишок суми кредиту за ставкою «Стандарт»: 5 510 грн ? 1% ? 84 дні = 4 628,40 грн.

За період з 01.08.2025 по 09.10.2025, який охоплює чергові періоди з восьмого по дванадцятий, проценти нараховано на залишок суми кредиту за ставкою «Економ»: 5 510 грн ? 0,5% ? 70 днів = 1 928,50 грн.

Загальний розмір непогашених процентів становить 6 556,90 грн, що відповідає розміру заявленої в цій частині позовної вимоги. Проценти нараховані виключно в межах визначеного договором строку кредитування, який сплив 09.10.2025; за період після спливу цього строку проценти за користування кредитом позивачем не нараховувалися і до стягнення не заявлені.

Нарахування комісії відповідає умовам договору: її нараховано тричі по 1 450 грн у перші дні другого, третього та четвертого чергових періодів - 09.05.2025, 23.05.2025 та 06.06.2025, а її загальний розмір становить 4 350 грн. Комісія, пов`язана з наданням кредиту, у розмірі 1 450 грн сплачена 08.05.2025 і до стягнення не заявлена.

Отже, вимога про стягнення 4 350 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості є обґрунтованою.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 14 500 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. За змістом п. 17 заявки неустойка нараховується за кожен день невиконання (неналежного виконання) відповідачем окремого зобов`язання, тобто є мірою відповідальності за порушення зобов`язання.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.

Заявлена до стягнення неустойка нарахована за прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором, яке мало місце після 24.02.2022 - у період дії воєнного стану. Отже, на спірні правовідносини в цій частині поширюються положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, якими відповідача звільнено від обов`язку сплати такої неустойки.

Доводи позивача про те, що виключення Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» надало кредитодавцю право нараховувати неустойку за договорами, укладеними після 24.01.2024, суд відхиляє. Виключення із Закону України «Про споживче кредитування» норми, яка окремо передбачала звільнення споживача від відповідальності за прострочення у період воєнного стану, не супроводжувалося внесенням змін до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та не припинило дії цієї норми. Зазначений пункт поширює встановлене ним звільнення від відповідальності на грошові зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит банком чи іншим кредитодавцем, і не містить винятків для договорів про споживчий кредит залежно від дати їх укладення.

Отже, позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 14 500 грн задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 25.04.2025-100002535 від 25.04.2025 у розмірі 16 416,90 грн, яка складається з 5 510 грн заборгованості за тілом кредиту, 6 556,90 грн процентів за користування кредитом та 4 350 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено частково - на 53,10% заявленої ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 286,30 грн, виходячи з розрахунку: 16 416,90 грн ? 2 422,40 грн : 30 916,90 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 25.04.2025-100002535 від 25.04.2025 у розмірі 16 416,90 грн, судовий збір у розмірі 1 286,30 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО