Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України
Дата: 27 вересня 2026 р.
Справа: №756/16681/26
Суддя: Пукало А. В.
Справа № 756/16681/26
Провадження № 2-о/756/557/26
оболонський районний суд міста києва
РІШЕННЯ
іменем України
28 вересня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Зінець К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті,
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною заявою, в якій просив встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк.
Заяву обґрунтовано тим, що заявник є сином померлого. ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк, яке є тимчасово окупованою територією України, його батько ОСОБА_2 помер. Оскільки на цій території органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, одержати медичне свідоцтво про смерть установленої форми та зареєструвати смерть у загальному порядку неможливо. Встановлення факту смерті необхідне заявнику для одержання свідоцтва про смерть державного зразка та оформлення спадкових прав після смерті батька.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28.09.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку окремого провадження.
Заявник у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, з урахуванням установленого ч. 2 ст. 317 ЦПК України невідкладного порядку розгляду справ цієї категорії не перешкоджає розгляду справи по суті. Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (актовий запис № 770 від 23.04.1991), ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Краматорськ Донецької області народився ОСОБА_1 , батьком якого записаний ОСОБА_2 .
Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Нікольське Понирівського району Курської області; місце його проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , тобто членом сім`ї померлого в розумінні абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України.
Відповідно до довідки про смерть від 01.04.2026 № С-07251, виданої органом окупаційної влади, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Нікольське Понирівського району Курської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 21:20 у м. Донецьк; причиною смерті зазначено набряк мозку, інфаркт мозку, церебросклероз, гіпертонічну хворобу. Довідка містить також номер і дату складеного запису акта про смерть (№ 170269930000104192000 від 01.04.2026). Ті самі відомості про особу померлого, дату та місце смерті містить видане органом окупаційної влади 01.04.2026 свідоцтво про смерть № НОМЕР_3 .
Згідно з довідкою від 20.01.2022 № 3005-5000424526 заявник ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа; зареєстрованим місцем його проживання зазначено АДРЕСА_1 , тобто ту саму адресу, за якою було зареєстровано місце проживання його батька.
Територія м. Донецьк Донецької області включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, як тимчасово окупована Російською Федерацією територія. Отже, станом на 31.03.2026 місце смерті ОСОБА_2 перебувало під тимчасовою окупацією.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України). За приписами п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України може бути подана членами сім`ї померлого до будь-якого місцевого суду України незалежно від місця проживання (перебування) заявника (абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України).
У відповідності до роз`яснень, викладених у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Частинами другою, третьою ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом; будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Згідно з Консультативним висновком Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 щодо Намібії, за яким невизнання актів окупаційної влади не може вести до позбавлення населення окупованої території його прав, та з практикою Європейського суду з прав людини у справах «Кіпр проти Туреччини» і «Мозер проти Республіки Молдови та Росії», реєстрація народжень, смертей і шлюбів органами, утвореними на окупованій території, має братися до уваги в інтересах мешканців такої території.
У постановах від 29.03.2023 у справі № 753/8033/22 та від 26.04.2023 у справі № 337/3725/22 Верховний Суд зазначив, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть особи в певний час і за певних обставин, а доказами, що підтверджують факт смерті в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема, письмові докази, речові докази, висновки експертів, копії лікарського свідоцтва (довідки) про смерть, показання свідків; наведений перелік не є вичерпним.
Одержати документ установленої форми про смерть батька заявник позбавлений можливості, оскільки на території, де настала смерть, органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 89 ЦПК України), суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк Донецької області від набряку мозку, інфаркту мозку, церебросклерозу. Доказів, які б спростовували ці обставини, матеріали справи не містять.
Встановлення даного факту прав та інтересів третіх осіб не порушує та не пов`язано з подальшим вирішенням спору про право.
Із матеріалів справи вбачається, що встановлення факту смерті необхідне заявнику для проведення державної реєстрації смерті батька в органі державної реєстрації актів цивільного стану, одержання свідоцтва про смерть державного зразка та оформлення спадкових прав, тобто даний факт породжує юридичні наслідки. Іншого, позасудового, порядку встановлення цього факту чинним законодавством не передбачено.
Разом з тим суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України підлягає негайному виконанню; оскарження рішення не зупиняє його виконання. Аналогічне правило закріплено в п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 317 ЦПК України копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нікольське Понирівського району Курської області, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк Донецької області.
Допустити негайне виконання рішення.
Копію рішення невідкладно надіслати до Оболонського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для проведення державної реєстрації смерті.
Відомості про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 26089032, адреса: м. Київ, просп. Оболонський, 28-В.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя Андрій ПУКАЛО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua