Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №756/5260/26
Суддя: Тиха О. О.
30.09.2026 Справа № 756/5260/26
Справа № 756/5260/26
Провадження №2/756/5878/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІВАСЮКА-16Д» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам,
УСТАНОВИВ:
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІВАСЮКА-16Д» звернулося до Оболонського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , у якому створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІВАСЮКА-16Д» для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Відповідно протоколу загальних зборів ОСББ «ІВАСЮКА-16Д» від 04.09.2025 для співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 встановлено такі обов`язкові внески: 1) з 01.10.2025 щомісячні внески: до загального фонду - 8,1 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири/ приміщення; -до ремонтного фонду - 1,50 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири/ приміщення до 31.12.2025, та 3,0 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири/ приміщення з 01.01.2026; до фонду безпеки - 0,10 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири/приміщення; до фонду електроенергії на функціонування спільного майна - 0,91 ХК 1/К 2* за 1 кв.м. загальної площі квартири/приміщення, де * K1 вартість електричної енергії в гривнях за 1 кВт*год, з ПДВ, що встановлена органами державної влади на день нарахування; К 2= 4,32 грн./кВт.
Вказані щомісячні внески сплачуються на розрахунковий рахунок об`єднання до 20 числа поточного (розрахункового) місяця (третє питання порядку денного);
2) у період з 01.10.2025 по 31.12.2025 внесок до фонду допомоги новоствореним ОСББ - 1,5 грн за 1 кв.м. загальної площі квартири/приміщення щомісяця. Кінцевий термін сплати внеску - 31 грудня 2025 року (четверте питання порядку денного);
3) разовий внесок на покриття витрат на спожиту електроенергію на функціонування спільного майна до укладання договорів з оператором системи розподілу та постачальником електроенергії за період до 30.09.2025 - 1,82 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири/приміщення. Внесок сплачується до 31.10.2025 (десяте питання порядку денного).
Оскільки відповідач не сплачував внески на утримання спільного майна, утворилася заборгованість за період з жовтня 2025 року по березень 2026 року у розмірі 14747,04 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 93,04 грн, інфляційні втрати у розмірі 172,23 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3328,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Ухвалою суду від 04.05.2026 по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
10.06.2026 відповідачем через свого представника - адвоката Крепель Д.І., подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що після отримання інформації про наявність заборгованості та реквізитів для її сплати, відповідачем було сплачено нараховану позивачем суму заборгованості у сумі 11865,24 грн. Крім того, тривалий час відповідачу не було відомо, хто здійснює управління та обслуговування будинку, а також реквізити для сплати відповідних внесків. Також відповідач не погоджується з вимогами позивача щодо стягнення нарахованих трьох відсотків річних та інфляційних втрат і вважає, що за таких обставин застосування до нього додаткової цивільно-правової відповідальності в період дії воєнного стану не відповідатиме принципам справедливості, добросовісності та розумності. Відповідач заперечує проти задоволення вимог позивача щодо стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу і вважає її необгрунтованою та неспівмірною. Тому, за таких обставин, просив суд закрити провадження в частині позовних вимог щодо стягнення з нього основної суми заборгованості за внесками до ОСББ у зв`язку із відсутністю предмета спору, відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахованих трьох відсотків річних та інфляційних втрат, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.
11.06.2026 представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній зазначив, що відповідачем після відкриття провадження у справі був здійснений платіж у розмірі 11865,24 грн, яким заборгованість за період з жовтня 2025 року по березень 2026 року погашена частково. Проте залишається непогашеною заборгованість за лютий, березень 2026 року у розмірі 2881,80 грн. У зв`язку з наведеним, представник позивача вважає за необхідне зменшити розмір заявлених позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму заборгованості по сплаті внесків за лютий-березень 2026 року у розмірі 2881,80 грн, інфляційні втрати у розмірі 172,23 грн, три проценти річних у розмірі 93,04 грн, а також судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 3328,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
16.06.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що твердження відповідача про відсутність предмета спору у зв`язку з погашенням заборгованості не відповідають фактичним обставинам справи. Після здійснення відповідачем платежу в розмірі 11865,24 грн, непогашеною залишилася заборгованість зі сплати внесків за лютий-березень 2026 року у розмірі 2881,80 грн. Таким чином, на момент розгляду справи, предмет спору продовжує існувати, оскільки основне грошове зобов`язання відповідачем виконане не повністю. Вважає, що заперечення відповідача щодо витрат на професійну правничу допомогу є безпідставними і відповідач не навів жодного доказу того, що зазначені в акті роботи фактично не виконувалися або що їх вартість не відповідає умовам укладеного договору. Щодо підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу заперечує, оскільки спір виник саме внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов`язку зі сплати внесків ОСББ, а погашення заборгованості було здійснено лише після звернення позивача до суду.
25.06.2026 відповідачем через свого представника - адвоката Крепель Д.І., подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що після подання відзиву відповідачем добровільно та у повному обсязі було сплачено залишок заборгованості на суму 2881,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.06.2026. Також просив закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості по внескам на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
01.07.2026 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 172,23 грн, три проценти річних у розмірі 93,04 грн, а також судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 3328,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. У стягненні з ОСББ «ІВАСЮКА-16Д» на користь ОСОБА_1 заявлених ним у даній справі витрат на правничу допомогу відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Згідно із статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.
За змістом статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.
Частиною шостою статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Згідно із частиною першою статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.
Положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.
Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.
Реалізація вказаних вище положень здійснюється на підставі статті 12 Закону, яка передбачає, що управління багатоквартирним будинком об`єднання здійснює через свої органи управління.
Судом встановлено, що у будинку за адресою: АДРЕСА_2 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІВАСЮКА-16Д», що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності з 20. 06.2023 належить ОСОБА_1 .
Рішенням загальних зборів учасників ОСББ «ІВАСЮКА-16Д», затвердженим протоколом загальних зборів від 04.09.2025, зокрема, встановлено з 01.10.2025 щомісячні обов`язкові внески:
-до загального фонду - 8,1 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири/ приміщення;
-до ремонтного фонду - 1,50 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири/ приміщення до 31.12.2025, та 3,0 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири/ приміщення з 01.01.2026;
-до фонду безпеки - 0,10 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири/приміщення;
-до фонду електроенергії на функціонування спільного майна - 0,91 ХК 1/К 2* за 1 кв.м. загальної площі квартири/приміщення, де * K1 вартість електричної енергії в гривнях за 1 кВт*год, з ПДВ, що встановлена органами державної влади на день нарахування; К 2= 4,32 грн./кВт.
Вказані щомісячні внески сплачуються на розрахунковий рахунок об`єднання до 20 числа поточного (розрахункового) місяця (третє питання порядку денного);
У період з 01.10.2025 по 31.12.2025 внесок до фонду допомоги новоствореним ОСББ - 1,5 за 1 кв.м. загальної площі квартири/приміщення щомісяця. Кінцевий термін сплати внеску - 31 грудня 2025 року (четверте питання порядку денного); разовий внесок на покриття витрат на спожиту електроенергію на функціонування спільного майна до укладання договорів з оператором системи розподілу та постачальником електроенергії за період до 30.09.2025 - 1,82 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири/приміщення. Внесок сплачується до 31.10.2025 (десяте питання порядку денного).
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як убачається із наданого представником позивача розрахунку заборгованість відповідача зі сплати внесків на утримання спільного майна за період з жовтня 2025 року по березень 2026 року становить 14747,04 грн. Суд приймає даний розрахунок як вірний.
Разом з тим, після подання позивачем позову відповідачем вказана заборгованість по внескам за утримання спільного майна частково погашена у розмірі 11865,24 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 9417-4752-0590-4690 від 06.06.2026 та 13.06.2026 було сплачено залишок заборгованості у сумі 2881,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 9418-1340-5277-6447.
Вказаний факт не заперечується позивачем, у зв`язку з чим представником позивача подано до суду заяву про зменшення позовних вимог. Враховуючи, що заяви подані з дотриманням вимог ч.ч. 2, 5 ст. 49 ЦПК України, суд приймає таке зменшення позовних вимог, що не суперечить інтресам позивача та не порушує прав відповідача.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Суд зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом встановлено факт прострочення оплати обов`язкових щомісячних внесків, а отже наявність правових підстав для нарахування штрафних санкцій, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Таким чином, у зв`язку з простроченням оплати обов`язкових внесків з утримання будинку з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 93,04 грн та інфляційні втрати у розмірі 172,23 грн, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
Суд відхиляє доводи сторони відповідача про неправомірність нарахування на суму заборгованості трьох процентів річних та інфляційних втрат з посиланням на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України з огляду на таке.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
За змістом п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України від відповідальності за ст. 625 ЦК України звільняється лише позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання «за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем)». Ця норма є винятком із загального правила ст. 625 ЦК України. Коло її суб`єктів і відносин визначене вичерпно, тому розширеному тлумаченню вона не підлягає.
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку кредит чи позику відповідачу не надавало. Кредитодавцем (позикодавцем) у розумінні ст. 1046, 1054 ЦК України воно не є. Обов`язок відповідача сплачувати внески випливає зі ст. 15 названого Закону, статуту об`єднання та рішень його статутних органів, а не з кредитного договору чи договору позики.
Таким чином, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на спірні правовідносини не поширюється. Вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України є обґрунтованими.
Щодо клопотання представника відповідача про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору в частині вимог про стягнення заборгованості по внескам, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами, у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Правова позиція Верховного Суду викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 638/3792/20, провадження № 61-3438сво21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19.
З урахування того, що предмет спору на час розгляду справи у суді не припинився повністю та між сторонами залишилися неврегульовані спірні правовідносини з приводу стягнення з відповідача штрафних санкцій, нарахованих на суму боргу, які є похідними від вимог про стягненнення основної суми заборгованості, суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі в частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.
Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано Договір № 102 про надання правничої допомоги від 30.10.2025, укладений між ОСББ «ІВАСЮКА 16-Д» та Адвокатським бюро «ІГОРЯ ОВЧАРЕНКА «РАЦІОНАЛЬНІ ПРАВОВІ РІШЕННЯ», Акт надання послуг № 9 від 24.03.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11276/10, ордер про надання правничої (правової) допомоги, платіжну інструкцію № 0910163355 від 11.09.2026 на суму 8 000,00 грн.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, задоволення позову суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 328,00 грн.
Керуючись статтями 2, 12,13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІВАСЮКА-16Д» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІВАСЮКА-16Д» інфляційні втрати у розмірі 172 (сто сімдесят дві) гривні 23 копійки; 3% річних у розмірі 93 (дев`яносто три) гривні 04 копійки; витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІВАСЮКА-16Д», код ЄДРПОУ 46009347, адреса місцезнаходження: проспект Володимира Івасюка, будинок 16-Д, місто Київ, 04210;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя О.О. Тиха
Оригінал: reyestr.court.gov.ua