Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №754/14424/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/13260/26

Справа №754/14424/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2026 року Суддя Деснянського районного суду м.Києва Панченко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про захист цивільних прав шляхом відновлення становища, яке існувало до їх порушення, усунення наслідків незаконного ретроспективного коригування даних комерційного обліку електричної енергії,зобов`язання здійснити перерахунок,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до відповідача ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», в якому просив: Визнати неправомірними дії Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» щодо проведення ретроспективного коригування даних комерційного обліку електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 (код споживача НОМЕР_3), які стали підставою для формування спірної заборгованості; зобов`язати Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» здійснити перерахунок обсягу спожитої електричної енергії та нарахувань за особовим рахунком № НОМЕР_1 (код споживача НОМЕР_3) без урахування неправомірно проведеного ретроспективного коригування даних комерційного обліку; визнати відсутньою заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_1 (код споживача НОМЕР_3), сформовану внаслідок ретроспективного коригування даних комерційного обліку електричної енергії, як таку, що не підтверджена належними та допустимими доказами; cтягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на користь Позивача судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , який був сином померлої ОСОБА_3 , на ім`я якої був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 (код споживача НОМЕР_3) щодо постачання електричної енергії. Після смерті спадкодавців Позивач фактично прийняв спадщину, користується зазначеним житловим приміщенням, на регулярній основі здійснює оплату послуг з постачання електричної енергії та виконує обов`язки споживача за вказаним особовим рахунком. Саме за особовим рахунком № НОМЕР_1 (код споживача № НОМЕР_3) ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» здійснює комерційний облік електричної енергії, проводить нарахування вартості спожитої електричної енергії та формує інформацію про стан розрахунків. Водночас після відкриття спадщини Позивач розпочав перевірку правильності нарахування плати за послуги з розподілу та постачання електричної енергії, оскільки відповідні зобов`язання впливають на склад спадщини та обсяг майнових обов`язків спадкоємця. Зазначає, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» сформувало спірну заборгованість після смерті власника особового рахунку внаслідок ретроспективного коригування даних комерційного обліку. При цьому документів, які б підтверджували підстави та порядок такого коригування, джерело уточнених даних і правомірність здійснених на їх підставі нарахувань, Позивачу надано не було. Зазначені обставини стали підставою для звернення Позивача до суду за захистом своїх майнових прав та інтересів.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 10.08.2026, у справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

12.08.2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення письмових доказів та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 14.08.2026 року у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів було відмовлено.

28.08.2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення в яких зазначає, що Позивачем не заперечується факт того, що прилад обліку електричної енергії є розрахунковим, тобто на підставі якого здійснювались та проводяться розрахунки за спожиту електричну енергію; Позивачем не надано доказів неправильності внесення показників приладу обліку, оскільки всі показники внесені відповідно до даних наданих самим Позивачем. Позивачем не доведено факту, що саме Відповідач повинен здійснити перерахунок заборгованості, оскільки постачальником послуг є інша юридична особа. Позивач як спадкоємець не звернувся до оператора системи розподілу для укладання договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії. Позивачем порушено принцип добросовісності, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійснення своїх суб`єктивних прав. Дії позивача спрямовані на порушення норм закону, обставини, на які посилається Позивач не є істотними для справи, не впливають на юридичну оцінку обставин, оскільки не спростовують встановлення факту відсутності заборгованості. Відповідачем дотримано вимоги чинного законодавства, щодо визначення обсягу спожитої електричної енергії, з огляду на визначення такого обсягу за показниками , які безпосередньо були передані Позивачем. Крім того, у ПАТ "Київенерго", правонаступником якого є відповідачна ім`я ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахуннок на користування електричною енергією №12045402915. Відповідно до Постанови НКРЕКП №1822 від 04.10.2023 внесено зміни до Правил роздрібного ринку електричної енергії, з метою врегулювання договірних відносин з постачання електричної енергії у разі смерті споживача, а саме: ч. 3 п. 7.6. ПРРЕЕ припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача: відсутності ініціативи особи (спадкоємця) щодо укладення договору відповідно до пункту 2.1.8 глави 2.1 розділу II цих Правил впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту в порядку визначеному пунктом 4.27 розділу IV цих Правил. Цією Постановою передбачене право спадкоємця на укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Отже, у випадку смерті власника об`єкт побутового споживача спадкоємцю, тобто Позивачу необхідно спочатку звернутись до оператора системи розподілу для укладання договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії. Відповідно до матеріалів справи, Позивач до Відповідача з відповідною заявою для укладання договору не звертався. У зв`язку з вищенаведеним просить відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

31.08.2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від Позивача до суду надійшли заперечення на додаткові пояснення ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в яких зазначив, що додаткові пояснення ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» не спростовують позовних вимог, відповідач фактично доводить обставини, які не є визначальними для предмета спору, а саме статус постачальника електричної енергії, обов`язок споживача передавати показники та порядок визначення розрахункових показників. Водночас Відповідач не надав належного та вичерпного обґрунтування: конкретної правової підстави спірного ретроспективного коригування; документа, який став підставою для такого коригування; дати проведення коригування; конкретних даних, які були змінені; первинних значень таких даних; нових значень після коригування; механізму розрахунку різниці; нормативної підстави застосування відповідного механізму саме до спірного періоду; документального підтвердження того, що всі спірні зміни були здійснені відповідно до чинної на відповідний момент редакції ПРРЕЕ та ККОЕЕ. Натомість Відповідач намагається звести спір до питання про те, чи передавав Позивач показники лічильника та у зв`язку з вищевикладеним просить долучити заперечення до матеріалів справи, надати їм належну правову оцінку, не приймати як достатній доказ законності довідку про обсяги споживання, врахувати подані Позивачем докази у зв`язку з чим позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

23.09.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про витребування доказів № 1 та клопотання про витребування доказів №2.

25.09.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання Позивача про долучення доказів.

28.09.2026 року від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява в якій він просить відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів у повному обсязі.

28.09.2026 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшло заперечення (на заяву відповідача щодо клопотання позивача про витребування доказів) в якому просив задовольнити клопотання позивача про витребування доказів у заявленому обсязі.

28.09.2026 року через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів цивільної справи.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 30.09.2026 року у задоволенні клопотань позивача про витребування доказів було відмовлено.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані сторонами по справі докази, дійшов до наступних висновків.

Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Отже зміст положень зазначених норм цивільного та цивільного процесуального права свідчить про те, що підставою для судового захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спадкоємцем, який прийняв спадщину за законом станом на 23 грудня 2025 рік, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією Довідки про коло спадкоємців від 23.12.2025 року виданої П`ятнадцятою Київською державною нотаріальною конторою. Позивач вказує, що після смерті спадкодавців фактично прийняв спадщину, користується квартирою АДРЕСА_1 та здійснює оплату послуг з постачання електричної енергії.

Разом з тим, відповідно до наявних в матеріалах справи Довідки від 15.07.2026 р. про спожиту та оплачену послугу електропостачання за період з 01.01.2019 по 01.08.2026 рік та відповідно до копій рахунків за електроенергію, сформованих ТОВ «Київські енергетичні послуги», користувачем особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, що наявна в матеріалах справи.

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019, який набув чинності 11.06.2017, Загальними зборами акціонерів ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КИЇВЕНЕРГО від 13.11.2017 прийнято рішення про реорганізацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КИЇВЕНЕРГО» шляхом виділу з нього ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (Код ЄДРПОУ 41946011). Відповідно до ст. 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно п. 2.3. Статуту ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є правонаступником ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КИЇВЕНЕРГО» в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу XVIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».

Згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є правонаступником ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КИЇВЕНЕРГО».

Відповідно до ч. 13 розділу XVIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» у разі відокремлення оператор системи розподілу, яким є ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», є правонаступником в частині прав та обов`язків: пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією;за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж;за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж;за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства;за кредитними договорами, договорами застави, поруки, обумовленими провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами;за зобов`язаннями, пов`язаними з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу; за зобов`язаннями, пов`язаними з емісією, володінням цінними паперами та іншими зобов`язаннями, пов`язаними з власними або придбаними цінними паперами.

З 01.01.2019 ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є Оператором системи розподілу (ОСР), здійснює ліцензійну діяльність виключно щодо розподілу (передачі) електричної енергії.

Відповідно до Довідки про обсяги споживання електричної енергії по особовому рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ), споживачем є ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 , а не позивач.

Відповідно до попередження про припинення (обмеження) споживання електричної енергії споживачу було також направлено ОСОБА_4 , а не позивачу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою закону визначено також способи захисту цивільних прав та інтересів та визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг є Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Зокрема, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право: одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 13 розділу XVIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» у разі відокремлення оператор системи розподілу, яким є ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», є правонаступником в частині прав та обов`язків: пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією;за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж;за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж;за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства;за кредитними договорами, договорами застави, поруки, обумовленими провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами;за зобов`язаннями, пов`язаними з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу;

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), регулюються положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 312 від 14.03.2018.

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії - це продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії, а універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.

У місті Києві єдиним постачальником універсальної послуги є ТОВ «Київські енергетичні послуги». Побутові та малі непобутові споживачі мають право (не обов`язок) на постачання електричної енергії на умовах універсальної послуги.

Відповідно до п. 1.1.1 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Індивідуальний побутовий споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність. Згідно з п. 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається (п. 3.1.9 ПРРЕЕ).

Відповідно до статей 6, 63 та пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» постановою № 1268 від 26.10.2018 року НКРЕКП затвердила Методичні рекомендації щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території (далі - Методичні рекомендації).

Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Відповідно до вимог постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього Договору.

Типовий договір споживача про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є Додатком 6 до Правил роздрібного ринку.

Відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається (3.1.9. ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 3.1.6. ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачу здійснюється, зокрема за умови, якщо споживач є стороною діючих договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Крім того, відповідно до п. 4.1. ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Відповідно до вимог пп. 4.12, 4.19 ПРРЕЕ розрахунки між побутовим споживачем та електропостачальною організацією проводяться відповідно до даних, отриманих від адміністратора комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії (Кодекс), затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311.

Плата за спожиту впродовж розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Розрахунки побутового споживача за електроенергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору. У відповідності до п. 4.10 ПРРЕЕ побутові споживачі здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (п. 4.13 ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 2.3.11 ПРРЕЕ комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку (п. 4.3. ПРРЕЕ).

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (п. 4.13 ПРРЕЕ).

Згідно з п. 9.14.1 ККОЕЕ адміністратор комерційного обліку має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам. Розрахунок здійснюється шляхом множення щомісячних нарахувань обсягу спожитої електричної енергії в кВг*год на діючий тариф у відповідному періоді.

Згідно з пп. 2 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У разі незгоди з показами чи нарахуваннями, зазначеними у рахунках, відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, та Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, споживач має право звернутись до постачальника електричної енергії щодо перевірки виставленого до оплати рахунка або повідомити оператора системи розподілу щодо помилкових показів лічильника. У цьому випадку споживач не витрачає власний час, але й не бере участі у процесі перевірки рахунка.

Також споживач може звернутись до оператора системи розподілу щодо проведення звірки спожитої електричної енергії та до постачальника електричної енергії щодо проведення звірки сплаченої електричної енергії. За результатами проведених звірок складаються відповідні акти звірок, а один екземпляр кожного з актів вручається споживачу. У цьому випадку споживач бере активну участь у процесі звірки, маючи можливість надати документальне підтвердження показів лічильника, що знімались споживачем, та копії платіжних документів.

Як вбачається із матеріалів справи споживачем послуг з постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , на яку було оформлено особовий рахунок, та доказів того, що позивач є власником зазначеної квартири та/або законним користувачем цієї нерухомості, а відтак і споживачем наданих послуг, - стороною позивача суду надано не було.

Крім того, у справі відсутні докази укладення між позивачем та відповідачем відповідного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за вказаною адресою, як і відсутні докази приєднання позивача до комерційної пропозиції відповідача для індивідуальних побутових споживачів.

Про вказане вище, НКРЕКП повідомляло позивача у своїх листах від 23.06.2026, ТОВ «Київські енергетичні послуги» від 06.03.2026 та 29.04.2026, ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 18.03.2026, 06.04.2026.

Твердження позивача про те, що відповідачем було безпідставно нараховано заборгованість по оплаті за електроенергію за вказаною адресою, чим були порушені його права, як споживача, достатніми доказами не доведено, а відтак судом до уваги не приймаються.

Так, згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим . Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, в ході розгляду даної справи не було доведено належними доказами, що позивач є стороною договору про постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , та, відповідно, споживачем послуг за вказаною адресою.

В матеріалах справи відсутні докази звернення фактичного споживача до постачальника електричної енергії, щодо перевірки виставленого до оплати рахунку та/або звернення споживача із повідомленням до оператора системи розподілу щодо надання помилкових показів лічильника, а також стороною позивача не було доведено достатніми доказами обсяги фактично спожитої електричної енергії та, відповідно, не доведено неправильність нарахування коштів за спожиту електричну енергію.

Окремо варто вказати на те, що позивачем заявлено вимогу щодо здійснення перерахунку заборгованості та його повне скасування до відповідача ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», який не є належним відповідачем за цими вимогами, оскільки, не здійснює функцію з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачем. Пунктом 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» на відповідача покладено функції постачальника універсальної послуги, у межах якої, зокрема, надається послуга з постачання електричної енергії побутовим споживачам та про що свідчать вимоги Закону України «Про ринок електричної енергії» (п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону) та норми Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Також, відповідно до Постанови НКРЕКП №1822 від 04.10.2023 внесено зміни до Правил роздрібного ринку електричної енергії, з метою врегулювання договірних відносин з постачання електричної енергії у разі смерті споживача, а саме: ч. 3 п. 7.6. ПРРЕЕ припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача: відсутності ініціативи особи (спадкоємця) щодо укладення договору відповідно до пункту 2.1.8 глави 2.1 розділу II цих Правил впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту в порядку визначеному пунктом 4.27 розділу IV цих Правил.

Цією Постановою передбачене право спадкоємця на укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Отже, у випадку смерті власника об`єкт побутового споживача спадкоємцю, тобто Позивачу необхідно спочатку звернутись до оператора системи розподілу для укладання договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії.

Відповідно до матеріалів справи, Позивач до Відповідача з відповідною заявою для укладання договору не звертався.

Суд відмічає, що інші наведені позивачем доводи в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовують наведених висновків суду.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, а також з огляду на те, що обґрунтування позовних вимог не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи, позивачем не доведено належними доказами порушення відповідачем його прав, як законного споживача послуг, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог, в зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем по фактично понесеним.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про захист цивільних прав шляхом відновлення становища, яке існувало до їх порушення, усунення наслідків незаконного ретроспективного коригування даних комерційного обліку електричної енергії,зобов`язання здійснити перерахунок - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи, а також особи, які не брати участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 30.09.2026.

Суддя О.М. Панченко