Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №754/16628/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №754/16628/26

Суддя: Салайчук Т. І.

Номер провадження 3/754/3129/26

Справа №754/16628/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Андрушки, громадянки України, зареєстрованої та такої, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 25.08.2026 серії ВАБ № 225830 ОСОБА_1 25.08.2026 о 20 год. 10 хв. за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , учинила стосовно свого чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного характеру, вдаривши рукою в обличчя, унаслідок чого могла бути завдана шкода його фізичному здоров`ю, чим, за висновком органу, який склав протокол, вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час, день та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що на цей час вони з чоловіком примирилися, претензій один до одного не мають, сварка між ними відбулася на побутовому ґрунті.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що конфлікт між ним і дружиною повністю врегульований, вони примирилися, продовжують вести спільне господарство та проживають однією сім`єю, будь-яких претензій до дружини не має, шкоди його здоров`ю не завдано, конфлікт між ними мав винятково побутовий характер.

З огляду на те, що згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, не належать до категорії справ, під час розгляду яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, ця справа відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП розглядається за відсутності ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, суд робить такий висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони життя, здоров`я, честі та гідності особи в сім`ї. Об`єктивна сторона полягає в умисному вчиненні діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого завдано шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого (матеріальний склад). Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони є наслідок - шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а також причинний зв`язок між діянням і цим наслідком. Суб`єктом є фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку і перебуває з постраждалою особою у відносинах, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

Водночас у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що внаслідок дій ОСОБА_1 шкода фізичному здоров`ю ОСОБА_2 могла бути завдана. Натомість диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП пов`язує відповідальність із фактично завданою шкодою фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Отже, орган, який склав протокол, не інкримінував ОСОБА_1 настання наслідку, який є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення, а суд не наділений повноваженнями самостійно уточнювати чи доповнювати зміст протоколу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Ознаками домашнього насильства є такі. Дії кривдника мають умисний характер. Дії кривдника спричиняють фізичну або психологічну шкоду потерпілій особі. Дії кривдника є порушенням прав та свобод людини і громадянина. Наявна асиметрія сил, тобто значна перевага сил кривдника (фізичних, психологічних, владних, економічних тощо) щодо постраждалої особи. Якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, такі дії не є домашнім насильством. Крім того, домашнє насильство має циклічний характер і повторюваність.

В обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено копію термінового заборонного припису серії АА № 440366, копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та рапорт поліцейського ДПП УПП у м. Києві Костирки Д. від 01.09.2026.

Терміновий заборонний припис є заходом реагування превентивного характеру, який виноситься за наявності безпосередньої загрози, і обставин конкретного діяння та його наслідку не фіксує. Як встановлено судом, форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства призначена для визначення ймовірності продовження чи повторного вчинення насильства та ступеня небезпеки для постраждалої особи і не фіксує обставин конкретного діяння. Відомостей, які підтверджували б завдання шкоди фізичному здоров`ю ОСОБА_2 , ця форма не містить. Рапорт поліцейського відображає лише дані сприйняття працівника органу, який склав протокол, і за відсутності інших належних доказів не може бути достатньою підставою для висновку про вчинення правопорушення.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.

При цьому матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження шкоди фізичному здоров`ю ОСОБА_2 , що свідчить про недоведеність факту завдання фізичної шкоди.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом у цій справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніву у суду. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін, і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі наведеного суд робить висновок, що відсутні докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

При цьому суд враховує, що сам лише факт наявності між учасниками справи сварки, конфлікту не може свідчити про вчинення домашнього насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на те, що під час розгляду справи в діях ОСОБА_1 не встановлено ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua