Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №753/18293/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18293/26

провадження № 3/753/5258/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 737307), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 04.08.2026 року о 16 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «Iveco Stralis», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись на з`їзді з вул. Дніпровської набережної на просп. М. Бажана у м. Києві, в порушення вимог п.п. 2.3 б), 10.3, 13.1 ПДР, не врахував дорожню обстановку та не дотримався безпечного інтервалу при перестроюванні, не надав перевагу в русі та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Peugeot», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку. Внаслідок даного ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками. Травмовані особи внаслідок ДТП відсутні.

До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з`явилася, про причини неявки не повідомила.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.

При цьому справа не є складною ні в правовому, ні у фактичному аспекті.

Крім того, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі із використанням власних технічних засобів, до суду не надходило.

Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Так, відповідно до п. 2.3 б) ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, зокрема бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.

Відповідно до п. 10.3 ПДР, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.

Згідно з п. 13.1 ПДР, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується в повному обсязі сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи, а саме даними: протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 ; схеми місця ДТП, яка складена уповноваженою особою, та підписана учасниками пригоди без будь-яких зауважень, зокрема, щодо місця зіткнення, характеру та локалізації механічних пошкоджень, отриманих транспортними засобами; письмовим поясненням іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди, а також самого ОСОБА_1 , відповідно до якого, він рухався по з`їзду з Дніпровської набережної в напрямку проспекту М. Бажана, їхавши в середній полосі, ввімкнувши лівий поворот, почав перелаштовуватись в крайню ліву полосу. При початку маневру, йому не було видно в дзеркало автомобіль «Peugeot». Коли вже майже закінчив маневр, помітив, що автомобіль «Peugeot» виїхав прямо під заднє ліве колесо. Зіткнення уникнути не вдалося, і він зачепив його праву сторону. При ДТП ніхто не постраждав.

Відповідно до письмового пояснення водія автомобіля «Peugeot», він рухався лівою смугою зі швидкістю 30 км/год по вул. Дніпровська набережна, фура їхала посередині, водій якої почав маневр, не ввімкнувши показчик повороту, і почав його підрізати. Після того, як водій фури підрізав праву сторону його автомобіля, він зупинився за 200 метрів. Зазначив, що декілька разів сигналив, проте той не звертав увагу.

Оцінюючи наведені пояснення у сукупності зі схемою місця ДТП, суд враховує зафіксоване на схемі розташування транспортних засобів та місце їх зіткнення, та приходить до наступного висновку.

Так, зі схеми місця ДТП вбачається, місце зіткнення та положення транспортних засобів після ДТП узгоджуються з обставинами, зазначеними учасниками пригоди щодо зміни ними напрямку руху. Характер пошкоджень автомобіля «Peugeot» також свідчить про контакт його правої частини з транспортним засобом «Iveco Stralis» під час їх зближення.

Отже, за встановлених обставин водій ОСОБА_1 , здійснюючи маневр на автомобілі «Iveco Stralis», повинен був врахувати дорожню обстановку та її зміну, аби забезпечити безпечне виконання маневру. Недотримання інтервалу призвело до зближення транспортних засобів та їх зіткнення. Таким чином, між недотриманням ОСОБА_1 безпечного бокового інтервалу та настанням дорожньо-транспортної пригоди наявний причинний зв`язок, оскільки саме під час виконання маневру автомобілем «Iveco Stralis», відбулося його зіткнення з автомобілем «Peugeot», унаслідок чого останній отримав механічні пошкодження.

З огляду на викладене, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Враховуючи особу порушника та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу.

Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 124, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Посвідчення водія не вилучалось.

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Постанова судді пред`являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя