Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №752/16500/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16500/26

Провадження №: 1-кп/752/2218/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши в залі суду у м. Києві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026100010001173, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта вища (ветеринарна медицина), розлучений, має малолітню дочку, офіційно непрацевлаштований, раніше судимий вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 752/24084/25 за ч. 1 ст. 309 КК України з призначенням покарання у виді пробаційного нагляду на строк на 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 , будучи засудженим вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 752/24084/25 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, але не пізніше 12:00 19.06.2026, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, яка знаходилась у безбарвному полімерному пакеті, після чого помістив її до кишені шортів, в які був одягнений, тим самим почав незаконно зберігати її при собі для власного вживання без мети збуту.

19.06.2026 о 12:00 ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. З. Бутенко, 4, був зупинений працівниками поліції, якими під час поверхневої перевірки у кишені шортів, в які він був одягнений, було виявлено пакет з прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовою застібкою, що містив кристалоподібну речовину, який у подальшому в період часу з 13:52 до 14:01 вилучено під час затримання на підставі ст. 208 КПК України.

Факт того, що вилучена у ОСОБА_4 кристалоподібна речовина становить собою особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, загальна маса якої в речовині та нашаруваннях становить 0,572 г, доводиться висновком судового експерта № СЕ-19/111-26/33377-НЗПРАП від 20.06.2026.

PVP згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Відповідно до Таблиці № 2 "Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000, маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) 0,572 г становить собою розмір психотропної речовини, достатній для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 309 КК України (у цій справі - за ч. 2, з урахуванням кваліфікуючої ознаки).

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, та визнається винуватим у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею, що за нормами ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин.

Вказаних висновків суд дійшов також і з огляду на те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті, та повністю визнав свою вину, отримавши згоду сторін, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують його особу і стосуються вирішення питання про долю речових доказів, процесуальних витрат, а також інших, які дозволяють встановити наявність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження.

У ході допиту свою вину ОСОБА_4 визнав повністю, надав показання, у яких підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в установчій частині вироку. Зокрема обвинувачений повідомив, що дійсно придбав речовину білого кольору - PVP, зберігав її при собі. 19.06.2026 був зупинений працівниками поліції на вул. З. Бутенко у м. Києві та добровільно видав PVP. Мав із собою близько пів грама, придбавав для себе. Щиро кається, шкодує про вчинене. Пояснив, що пролікувався, наразі психотропні речовини не вживає, розпочав нове життя. Проживає зі своєю дочкою, жінкою, з якою перебуває у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, та її дітьми, опікується дочкою та матір`ю, яка має захворювання опорно-рухового апарату і є лежачою хворою. Неофіційно працює на підприємстві з виготовлення безпілотних літальних апаратів. Про вирок від 06.10.2025 не знав, копію вироку не отримував, слідчі обіцяли йому, що буде призначено штраф. Просив не позбавляти його волі.

Під час розгляду справи та в ході допиту обвинувачений свідомо і добровільно підтвердив, що всі обставини, відображені в обвинувальному акті, відповідають дійсності, до свого вчинку ставиться негативно, засуджує власну поведінку, розуміє, що вчинив неправильно і його дії є злочинними.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні чіткі, послідовні, не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції в частині обвинувачення, що викладене в обвинувальному акті.

Отже, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, - незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

Підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни суд не вбачає.

Прокурор просила призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці з реальним його відбуванням.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд враховує позицію сторони обвинувачення, кваліфікацію кримінального правопорушення і ступінь його тяжкості, особу винного, який на обліку лікаря-нарколога і лікаря-психіатра не перебуває, має вищу освіту, зареєстроване місце проживання, неофіційно працює, має сталі соціальні зв`язки, проживає з дочкою, жінкою, з якою перебуває у сімейних стосунках, та її дітьми, опікується матір`ю, яка є лежачою хворою.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття у вчиненому, яке полягає в осуді своєї поведінки, визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі їх часу, місця, способу учинення.

Обставин, які обтяжують покарання за ст. 67 КК України, в обвинувальному акті не зазначено, судом не встановлено.

З огляду на викладене, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинив після постановлення вироку Голосіївського районного суду міста Києва від 06.10.2025, покарання за яким він не відбув. Згідно з відповіддю Голосіївського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області станом на 29.09.2026 вказаний вирок на виконання до органу пробації не надходив, а тому відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КВК України строк пробаційного нагляду не обчислювався, і невідбутою є вся частина покарання - 2 роки пробаційного нагляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Згідно з п. "а-1" п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду, а отже, невідбутій частині покарання у виді 2 років пробаційного нагляду відповідає 1 рік позбавлення волі. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком (ч. 4 ст. 71 КК України).

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком від 06.10.2025 та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 5 місяців.

Разом з тим суд не погоджується з позицією прокурора щодо необхідності реального відбування покарання обвинуваченим та вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства. На переконання суду ОСОБА_4 сам по собі не становить небезпеки для суспільства та оточуючих, оскільки наркотичні засоби та психотропні речовини не збував, відомості про вчинення ним адміністративних правопорушень у стані сп`яніння відсутні, тобто, вживаючи психотропні речовини, він не порушував громадський порядок, не наражав оточуючих на небезпеку, не чинив домашнього насильства тощо. Обвинувачений пояснив, що пройшов лікування, психотропних речовин не вживає, розпочав нове життя, проживає з дочкою, фактичною дружиною та її дітьми, працює на підприємстві з виготовлення безпілотних літальних апаратів, опікується матір`ю, яка є лежачою хворою. Тобто йому є за кого відповідати та ким опікуватися.

Суд також зважає на те, що залишення дочки без батька в період постійних загроз, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з метою виправлення особи, яка придбала та зберігала при собі лише 0,572 г PVP, є неспівмірним з обставинами вчиненого кримінального правопорушення в сучасних умовах життя.

За таких обставин суд знаходить можливість звільнити ОСОБА_4 від відбування остаточно призначеного покарання з випробуванням у порядку ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Призначаючи покарання, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України та враховує при цьому, що метою покарання має стати перевиховання та виправлення, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України суд вирішує питання про речові докази. Зокрема, психотропна речовина, обіг якої заборонено, підлягає знищенню, мобільний телефон, повернутий ОСОБА_4 , слід залишити у його володінні.

У порядку ст. 124 КПК України на обвинуваченого покладаються документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта.

Керуючись ст. 349, 368-371, 373-374, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

2.На підставі ч. 1 ст. 71 КК України з урахуванням п. "а-1" п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 752/24084/25 та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 5 (п`ять) місяців.

3.Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

4.Згідно з приписами ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

5.Речові докази:

-особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,572 г, поміщену до спеціального пакета № 6633365, що зберігається в камері зберігання речових доказів Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (квитанція № 004861), знищити;

-мобільний телефон "iPhone 12 mini" чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , що повернутий ОСОБА_4 , залишити у його володінні.

6.Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведеного експертного дослідження за висновком експерта № СЕ-19/111-26/33377-НЗПРАП від 20.06.2026 в сумі 2 888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн 16 коп.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення за винятком підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України (щодо обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційноїскарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1