Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про встановлення факту родинних відносин
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №490/5721/26
Суддя: Саламатін О. В.
Справа № 490/5721/26
н\п 2-о/490/203/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року місто Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Зубко Б.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин,
ВСТАНОВИВ:
24.06.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин, а саме що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка є його матір`ю. Після її смерті відкрилася спадщина на належну їй 2/7 частку квартири АДРЕСА_1 .
Заявник звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського нотаріального округу Машкової С.М. із заявою про прийняття спадщини. Однак, за життя мати заявника - ОСОБА_3 склала заповіт на ім`я брата заявника ОСОБА_2 . На день смерті матері заявник є непрацездатною особою, пенсіонером за віком і відповідно до положень ЦК України, має прав на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту - на половину частки, яка б належала кожному: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у разі спадкування за законом.
Заявник вказує, що не може отримати свідоцтво про правона спадщину, оскільки документи, що підтверджують родинність з ОСОБА_3 , а саме - свідоцтво про народження заявника, втрачено. Отримати дублікат про народження неможливо, оскільки місцем народження є рф.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
24.06.2026 року матеріали справи передані на розгляд судді.
Ухвалою судді від 26.06.2026 року прийнято вищезазначену заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку окремого провадження та призначено справу до судового розгляду. Крім того, витребувано у Центрального відділу в м. Миколаєві Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області форму №1 паспорта громадянина СРСР ( НОМЕР_1 виданий 18 серпня 1976 року, НОМЕР_2 виданий 05 листопада 1984 року) та громадянина України (серії НОМЕР_3 виданий 07 грудня 1999 року) на підставі яких було видано паспорт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судове засідання заінтересована особа ОСОБА_2 , не з`явився. ОСОБА_2 за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась копія позовної заяви з додатками та копія ухвали про відкриття провадження у справі. Вказане поштове відправлення повернулись на адресу суду 09.09.2026 року з відміткою «повернення: не вірна адреса, адресат відсутній»
В судовому засіданні судом було допитано наступних свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Зі слів свідка ОСОБА_5 , заявник є його двоюрідним братом. Померла ОСОБА_7 є його тіткою.
Зі слів свідка ОСОБА_4 , ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 . Різницю в призвіщах пояснює тим, що ОСОБА_7 вийшла заміж.
Зі слів свідка ОСОБА_6 , матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_3 , свідок знає цю родину більше двадцяти років, вони жили по сусідству.
Заслухавши пояснення свідків, з огляду на відсутність даних щодо належного повідомлення заінтересованої особи про дату, час та місце проведення судового засідання та ненадходженням витребуваних ухвалою суду від 26.06.2026 року доказів, судом було відкладено судове засідання.
11.08.2026 року до суду надійшла відповідь від Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області, згідно до якої, відповідно існуючих даних відділу, ОСОБА_1 , 07.12.1999 року був документований Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 замість паспорту колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_2 виданого ОСОБА_1 (російська 0 ОСОБА_1 ) 05.11.1980 року Центральним РВ ВС м.Миколаєва.
В судове засідання учасники справи не з`явилися, 30.09.2026 року заявник подав заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти.
Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , ОСОБА_8 одружився з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 20.02.1970 року в книзі запису актів цивільного стану про одруження зроблено відповідний актовий запис №401. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_10 ».
З копії заяви про видачу паспорта ОСОБА_1 , вбачається, що в графі 6 «мати» записано « ОСОБА_3 ».
З копії по квартирної карти ТОВ «ДОБРОБУТ» по АДРЕСА_2 , вбачається, що ОСОБА_8 , в графі по відношенню до наймача записаний, як батько, ОСОБА_3 , в графі по відношенню до наймача - мати та ОСОБА_1 , в графі по відношенню - син.
З копії листа подяки від мотоциклетної секції при Миколаївській автошколі ДОСААФ, адресованої батькам - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , вбачається, що їх син ОСОБА_13 нагороджений знаком «за відмінне навчання».
Відповідно до обліково-послужної картки до військового квитка ОСОБА_1 № НОМЕР_5 серії, в графі сімейне положення: спорідненість, зазначеного мати - ОСОБА_3 , 1937 року народження, відчим - ОСОБА_8 , 1931 року народження та батько - ОСОБА_14 , 1937 року народження.
Отже, з вищезазначених доказів вбачається, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 .
Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , підтвердили, що за їх інформацією ОСОБА_15 є матір`ю ОСОБА_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 15.01.1998 року, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .
З копії договору про визначення розміру часток від 27.09.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №2434, нотаріусом ОСОБА_19 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 та ОСОБА_18 , володіючи на праві спальної сумісної власності квартирою АДРЕСА_3 , уклали цей договір про визначення розміру ідеальних часток в праві власності на вищезазначену квартиру таким чином: за цим договором частки у зазначеному вище спільному майні визначаються рівними і становлять по 1/7 частці у праві власності за квартиру.
Відповідно до копії договору дарування від 16.11.2007 року, ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 1/7 частку в праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 87 років, про що 05.04.2018 року складено відповідний актовий запис №1456.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 07.09.2024 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помела ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 87 років, про що 07.09.2024 року складено відповідний актовий запис №1093.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно із п. 2 ч.1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Встановлення факту родинних відносин, необхідне заявнику з метою оформлення спадщини після смерті матері.
З системного аналізу положень статті 293 Цивільного процесуального кодексу України(далі ЦПК України), глави 6 розділу IV ЦПК України слідує, що у судовому порядку підлягають встановленню юридичні факти, які мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з роз`ясненнями п. 7 Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника та ін. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.
Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Верховний Суд України в листі від 01.01.2012 р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;- інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
Однак, при цьому що під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).
Таким чином, родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Стосунки між подружжям не є родинними.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Життєві факти (обставини) стають юридичними фактами внаслідок визнання їх такими державою і закріплення в законі.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частин першої - третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм процесуального права, надані заявником та досліджені в судовому засіданні докази на підтвердження факту родинних відносин, а саме, що матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , у контексті положень статей 77-80 ЦПК України є належними, допустимими, достовірними та достатніми, встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про спадкове майно, а тому суд дійшов до висновку, що заява ОСОБА_1 є обгрунтованою та доведеною, а за такого підлягає задоволенню.
На підставі ч. 7 ст. 294 ЦПК України в даній справі судові витрати при ухваленні судового рішення не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 76-81, 90, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 293, 294, 315, 316, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Саламатін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua