Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №484/5027/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: 2/484/3617/26

Справа: 484/5027/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30.09.2026 м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Коваленко Н.А.,

секретар судового засідання Голубкова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Ремський Євген Вікторович (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 499, дата видачі 21.06.2008) до ОСОБА_2 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

установив:

23.07.2026 ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Ремського Є.В., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання, як повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Позов мотивований тим, що позивач навчається в ЗП(ПТ)О «Первомайський професійний коледж» Міністерства освіти і науки України Департаменту освіти і науки Миколаївської військової державної адміністрації ІІ рівня атестації на третьому курсі денної форми навчання, бюджетній основі, неповному держзабезпеченні. Термін навчання з 02.09.2024 по 30.06.2027. У зв`язку з цим він не має можливості працевлаштуватися та самостійно отримувати заробіток. Відповідач є батьком позивача, є здоровим, має заробіток та може надавати матеріальну допомогу йому, як синові. За таких обставин просить стягнути з відповідача на його користь аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до закінчення навчання або досягнення ним 23-річного віку, залежно від того, яка з цих обставин настане першою.

Ухвалою від 31.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

Сторони про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно і належним чином.

Представник позивача через канцелярію суду подав заяву з проханням розглядати справу в його відсутність та відсутність його довірителя, позов підтримують та просять задовольнити його, не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про час, день та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі Судової влади України. Причини неприбуття суду невідомі. Відповідач відзиву на позов та доказів на спростування доводів позивача до суду не надав. Заяв та клопотань до суду не надходило.

Підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.2 ст. 223 ЦПК України, відсутні.

Згідно із вимогами ст.280 ЦПК України суд може ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не надав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи на відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, належним чином повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 08.07.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 427.

На даний час позивач є повнолітньою особою та навчається в ЗП(ПТ)О «Первомайський професійний коледж» Миколаївської військової державної адміністрації Департаменту освіти і науки Міністерства освіти і науки України ІІ рівня атестації на третьому курсі денної форми навчання, бюджетній основі, неповному держзабезпеченні. Термін навчання з 02.09.2024 по 30.06.2027, що підтверджується довідкою №445, яка видана 09.07.2026.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3, від 15 травня 2006 року, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів:

- досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;

- продовження ними навчання;

- потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі;

- наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Аналогічний висновок викладено у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Встановлено, що позивач, який є сином відповідача, навчається в ЗП(ПТ)О «Первомайський професійний коледж» на третьому курсі денної форми навчання, бюджетній основі, неповному держзабезпеченні; термін навчання з 02.09.2024 по 30.06.2027. Навчання позивача пов`язане з постійними витратами на проїзд до місця навчання та у зворотному напрямку, харчуванням, придбанням одягу, підручників, навчальної літератури, канцелярського приладдя, засобів для навчання, а також необхідної організаційної та комп`ютерної техніки. Зазначені витрати є необхідними для належного проходження навчання, підготовки до занять і виконання передбачених освітньою програмою завдань. Необхідність отримання належної освіти позбавляє позивача можливості працевлаштуватися та заробляти кошти на власне утримання.

Відповідач є працездатним та платоспроможним, а отже має можливість і повинен надавати матеріальну допомогу на утримання свого повнолітнього сина, який на теперішній час продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи дочці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).

На відміну від аліментів на неповнолітню дитину, при стягненні аліментів на дитину, яка досягла повноліття, необхідно враховувати, чи має батько можливість надання такого утримання та чи повнолітні дочка, син, що продовжують навчання, у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги.

Обов`язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є навчання, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає щомісячному стягненню, зважаючи на батьківський обов`язок відповідача по утриманню сина, який продовжує навчання та його потребу в отриманні матеріальної допомоги, враховуючи інтереси останнього, можливість відповідача надавати таку допомогу, а також обставини справи та виходячи із принципів розумності і справедливості, суд дійшов до висновку, що для задоволення позовних вимог наявні правові підстави, передбачені законом, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі. В зв`язку з цим суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи з 31.07.2026 (дня пред`явлення позову), щомісячно, і до закінчення навчання або досягнення ОСОБА_1 , 23-річного віку, залежно від того, яка з цих обставин настане першою.

Крім того, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 82, 263, 265, 272-273, 280-283, 354 ЦПК України,

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи з 23.07.2026 (дня пред`явлення позову), щомісячно, і до закінчення навчання або досягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 23-річного віку, залежно від того, яка з цих обставин настане першою.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в дохід держави судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду складено та підписано 30.09.2026.

Суддя Н. А. Коваленко