Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №945/1946/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Суд: Миколаївський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №945/1946/26

Суддя: Павленко І. В.

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1946/26

Провадження № 3/945/577/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Світловодськ Кіровоградської області, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , орган, що видав - 0511, дата видачі - 10.08.2021 року, РНОКПП НОМЕР_2 , військовий квиток серії НОМЕР_3 від 05.09.2025 року, солдата, оператора 1 автомобільного відділення 3 взводу забезпечення навчального процесу роти забезпечення навчального процесу школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого у розташуванні військової частини НОМЕР_4 , за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол ОДМ № 498 про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Як убачається з протоколу ОДМ № 498 про військове адміністративне правопорушення від 22 липня 2026 року, 06 липня 2026 року в місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ), під час проведення профілактичних заходів спрямованих на недопущення вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи аналогів, виявлено військовослужбовця військової служби за мобілізацією ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння рук) та о 10 годині 20 хвилин доставлено до КНП “МОЦПЗ” МОР для проведення медичного огляду, в результаті якого встановлено діагноз - наркотичне сп`яніння (Висновку № 208). Таким чином, солдат ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та абз. 7 ст. 4 Розділу I Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах особливого періоду, 06 липня 2026 року перебував в місці розташування військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ), виконував обов`язки військової служби у стані наркотичного сп`яніння, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

У судові засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на вимогу суду жодного разу не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив; про місце, день та час розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судових повісток у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, за зареєстрованим місцем його проживання, що зазначена у протоколі.

Відповідно до конверту, що містяться в матеріалах справи, судова повістка про виклик до суду у судове засідання, призначене на 15.09.2026 року, повернулась до суду з причин “адресат відсутній за вказаною адресою” (а. с. 38).

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.01.2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22), що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Отже, листи, що повернулися з відміткою в довідці поштового відділення про причину повернення: «за відсутністю адресата за вказаною адресою» - є належно врученими.

Додатково про місце, день та час розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся шляхом здійснення телефонограм за номером телефону, що вказаний у протоколі; відповідно до телефонограм секретаря судового засідання про неможливість повідомлення останнього у зв`язку з тим, що особа не бере слухавки (а. с. 34, 41).

При цьому, 18 серпня 2026 року ОСОБА_1 подав до канцелярії Миколаївського районного суду Миколаївської області заяву, в якій просив ознайомити його з матеріалами справи № 945/1946/25 (а. с. 35).

25 серпня 2026 року копії вказаних вище матеріалів справи були надіслані на електронну адресу ОСОБА_1 , для ознайомлення, що підтверджується повідомленням про їх доставку (а. с. 36-37).

Крім того, відповідно до довідки про доставку повідомлення у додаток “Viber”, судову повістку про виклик до суду у судове засідання на 30.09.2026 року о 12:20 останній отримав 23.09.2026 року о 10:19:18 (а. с. 42).

Суд звертає увагу, що подальше відкладення судових засідань з розгляду справи нівелюватиме завдання провадження, яким є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її з дотриманням вимог закону, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних порушень та запобігання таким правопорушенням, а тому суддя вважає, що з справу необхідно розглянути в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних доказів, долучених до матеріалів справи.

У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/02) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З огляду на позицію Європейського Суду, який неодноразово у своїх рішеннях наголошував на тому, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення слухання.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу ОДМ № 498 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та слухання справи в Миколаївському районному суді Миколаївської області, заяв про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, суд вважає за можливе, в силу ч. 1 ст. 268 КУпАП, проводити судове засідання за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи про військове адміністративне правопорушення, дійшов такого.

Згідно вимог ст. 45 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Приписами ч. 4 ст. 15 КУпАП визначено, що за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Диспозиція ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 266-1 КУпАП, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно до п. 3 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду (далі - Порядок), огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Відповідно до п. 5 Порядку, огляд проводиться: 1) уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність; 2) лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов спеціальну підготовку.

Згідно п. 12-15 Порядку, огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних у закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби. Лікар, що проводить огляд, повинен ознайомитися з документами, які посвідчують особу військовослужбовця/військовозобов`язаного. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд військовослужбовця/військовозобов`язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок. Висновок складається у трьох примірниках: по одному - для уповноваженої посадової особи, військовослужбовця/військовозобов`язаного, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок може бути оскаржений військовослужбовцем/військовозобов`язаним в установленому законодавством порядку.

Отже, вина військовослужбовця солдата ОСОБА_1 вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: даними, встановленими протоколом ОДМ № 498 про військове адміністративне правопорушення від 22.07.2026 року (а. с. 1-4); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 208, проведеним о 10 год 20 хв 06.07.2026 року лікарем КНП «МОЦПЗ» МОР ОСОБА_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває у стані наркотичного (амфетамін) сп`янінні; за результати лабораторних досліджень від 11.07.2026 року - ТД 560: “виявлений амфетамін (АМФ) незначної кількості”; вказаний висновок отримано Миколаївським Зональним відділом ВСП 22.07.2026 року за вх № 17575 (а. с. 5); письмовим пояснення свідка ОСОБА_3 від 22.07.2026 року (а. с. 6-7); письмовим пояснення свідка ОСОБА_4 від 22.07.2026 року (а. с. 8-9);

Крім того, в судовому засіданні суддею досліджено копії таких документів: Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 262 від 06.09.2025 року (а. с. 10); Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 61 від 01.03.2026 року (а. с. 11); медичної та службової характеристики (а. с. 24-25); Витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 559/нагд від 25.12.2025 року (а. с. 26-зворот).

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості військовослужбовця ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог, передбачених ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення не встановлено.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 172-20, ст. 221, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави (Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/Миколаївськ.р-н/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA758999980313060106000014230; Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Роз`яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Документ про сплату штрафу слід подати до суду.

Згідно з положеннями ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Суддя І.В. Павленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua