Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №489/5505/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

справа № 489/5505/26 провадження №2/489/3080/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (далі - ТОВ «Деал Фінанс Груп») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У червні 2026 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики №3774455 від 17.10.2020 в розмірі 14600,00 грн. та понесені судові витрати, які складаються із 2662,40 грн. судового збору та 4500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 17.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та відповідачем було укладено договір позики №3774455, відповідно до умов якого позикодавцем було надано відповідачу грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,6 % в день.

01.04.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 016-010421 від 01.04.2021 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №3774455 від 17.10.2020.

05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №3774455 від 17.10.2020.

Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2026 позивач набув право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025, в тому числі до відповідача в сумі 14600,00 грн., з яких 5000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 9600,00 грн. сума заборгованості за процентами.

Посилаючись на наведені обставини та те, що відповідачем в позасудовому порядку борг не погашено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 227.06.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи. Цією ухвалою витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку № НОМЕР_1 та виписку по рахунку за період з 17.10.2020 по 20.10.2020.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За положеннями частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що 17.10.2020 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №3774455, за умовами якого відповідачу надано в позику грошові кошти в сумі 5000,00 грн. на строк 30 днів, зі сплатою процентної ставки (базова) 1,60 % в день, зниженої процентної ставки/день – 1,52%, проценти за понадстрокове користування позикою за день - 2,70% (підпункти 2.1 – 2.3 пункту 2 договору).

Згідно підпункту 4.2 пункту 4 договору, позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі “Правила“), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

За умовами пункту 6 договору, його укладено в результаті зваженого рішення сторін, на взаємовигідних умовах, на принципах статей 6, 627 ЦК України, згідно яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог розумності та справедливості. Договір діє з моменту перерахування суми позики протягом строку позики, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за цим Договором.

Договір позики підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «eLp5OSorxj». Номером електронного платіжного засобу відповідача в реквізитах договору вказано: НОМЕР_1 .

Ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» клієнта ОСОБА_1 підтверджено довідкою про ідентифікацію кредитора.

Довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 27.02.2026 № КД-000123709/ТНПП підтверджено виконання 17.10.2020 платіжної операції за номером платежу 92a558ff-f924-4ec8-8a9e-3657a65a9aa5 на суму 5000,00 грн., отримувач ОСОБА_2 на карту № НОМЕР_1 .

Перерахування позики відповідачу підтверджено копією платіжної інструкції/операції 92a558ff-f924-4ec8-8a9e-3657a65a9aa5 в якій отримувачем вказано платіжний інструмент НОМЕР_1 .

Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 24.08.2026 № 20.1.0.0.0/7-260818/57596 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в Банку емітовано картку № НОМЕР_3 .

Випискою по рахунку за період з 17.10.2020 по 20.10.2020 підтверджено, що 17.10.2020 на рахунок відповідача було зараховано грошові кошти в сумі 5000,00 грн.

Набуття позивачем права вимоги до відповідача підтверджується наступними доказами.

01.04.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 016-010421 від 01.04.2021 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №3774455 від 17.10.2020.

Згідно витягу з Реєстру прав вимог № 21/05/21 від 21.05.2021 ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право вимоги до відповідача в сумі 14600,00 грн., з яких 5000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 9600,00 грн. за процентами.

05.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 05/12/25-01, за умовами якого ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб, втому числі за договором позики №3774455 від 17.10.2020.

Відповідно до Реєстру боржників № 05/12/25 до договору факторингу, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право вимоги до відповідача в сумі 14600,00 грн., з яких 5000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 9600,00 грн. за процентами.

Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача, яка в добровільному порядку нею не погашена.

Правове обґрунтування та мотиви суду.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За частиною першою статті 1048 України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Особливості укладання договору позики в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 червня 2022року у справі № 757/40395/20 та така судова практика є усталеною у справах з відповідними правовідносинами.

Згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що договір позики укладено дистанційно, в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора шляхом підписання договору відповідачем накладенням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора, який був надісланий на його адресу електронної пошти, що відповідає статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

З досліджених матеріалів справи вбачається, що умови укладеного між сторонами договору позики, не можна вважати несправедливими, так як розмір процетів за користування сумою позики сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статті 627 ЦК України.

Із розрахунку заборгованості первісного кредитора встановлено, що відповідач зобов`язання не виконував внаслідок чого утворилася заборгованість по основному зобов`язанню та процентах за користування позикою.

Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Згідно умов договору позики, строк договору становить 30 днів. Датою повернення позики є 16.11.2020.

Згідно підпункту 4.2 пункту 4 Договору, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі “Правила“), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Таким чином, підписавши договір позики відповідач погодився із Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), які затвердженні рішенням загальних зборів кредитора від 14.08.2020 №14/08/20 та розміщені на його сайті.

Відповідно до пункту 6.5 вказаних Правил у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) нараховуються Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.

Під час ознайомлення з розрахунком, судом встановлено, що за період з 13.10.2020 по 15.11.2020 (30 календарних днів) ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснювало нарахування за зниженою процентною ставкою 1,520 % від суми наданої позики в день, а після цього і по 14.02.2021 за базовою процентною ставкою 1,600 % в день. У зв`язку із цим заборгованість по процентам склала 9600,00 грн., яку і просить стягнути позивач, як новий кредитор.

Таким чином, нарахування процентів кредитором здійснено за процентною ставкою та в межах строку узгодженого сторонами користування позикою, який становить 120 днів (30 + 90).

Враховуючи наведене та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість і доведеність позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 14600,00 грн., з яких 5000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 9600,00 грн. за процентами.

Так як позовні вимоги задоволено повністю на підставі частин першої, другої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 та витрати на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн., розмір яких відповідає критеріям співмірності із наданою адвокатом послугою та розумності.

Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість по договору позики №3774455 від 17.10.2020 в розмірі 14600,00 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.), а також судовий збір в сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», код ЄДРПОУ 44280974, юридична адреса: м. Ірпінь, вул.Садова 31/33,офіс 40/3.

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 30.09.2026.

Суддя І.В.Коваленко