Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №489/6282/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/6282/26

Провадження № 2/489/3387/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,

за участі: відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу та розміру стягнення аліментів,

встановив:

В липні 2026 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про зміну розміру та зміну способу стягнення аліментів

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що вона та відповідач є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно судового наказу Інгульського районного суду м. Миколаєва від 10.06.2025 з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_4 стягнуто аліменти в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 06.06.2025 до досягнення дитиною повноліття. З часу призначення аліментів відповідач вказане рішення виконував не систематично, що призвело до утворення заборгованості зі сплати аліментів в сумі 45 536,30 грн. ОСОБА_2 посилається на те, що станом на день звернення до суду з даним позовом, в зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів, отримуваних нею коштів недостатньо для утримання дитини. Вказує на те, що з часу видачі судового наказу витрати на утримання сина значно зросли, у ОСОБА_4 були виявлені захворювання, що потребують постійного медичного нагляду, лікування, проходження лабораторних обстежень, придбання лікарських засобів, спеціального харчування та інших додаткових витрат.

Посилаючись на викладене, позивач ОСОБА_2 просить суд:

-змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Інгульського районного суду м. Миколаєва від 10.06.2025у справі № 489/4499/25, провадження № 2-н/489/1231/25;

-припинити стягнення з ОСОБА_1 аліментів в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) після набрання законної сили рішенням суду у цій справі;

-стягувати з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 10 000,00 грн. щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до законодавства України, до досягнення дитиною повноліття;

- судові витрати покласти на відповідача.

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 10.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 18.08.2026 витребувано у Головного управління Державної податкової служби Миколаївської області відомості про отримані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 доходи за період з 01.01.2025 по 01.08.2026.

Витребувані відомості надійшла на адресу суду 31.08.2026.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, повідомлена судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав, проте зазначив, що на даний час висновком військово-лікарської комісії йому надано відпустку після поранення та на даний час він не знає як зміниться стан його здоров`я, можливо він буде списаний з військової служби. Просив долучити до матеріалів справи докази щодо поранення, а також просив врахувати, що станом на час розгляду справи ним погашено заборгованість зі сплати аліментів, про що надав відповідну квитанцію. Протокольною ухвалою суду вказані докази долучено до матеріалів справи.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 12).

Згідно судового наказу Інгульського районного суду м. Миколаєва від 10.06.2025 у справі № 489/4499/25 (провадження № 2-н/489/1231/25) з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто аліменти в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 06.06.2025 до досягнення дитиною повноліття (а.с. 7).

Вказаний судовий наказ перебуває на примусовому виконанні Олешківського відділу Державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області, ВП 78981283. У відповідності до розрахунку заборгованості станом на травень 2026 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів становить 45 536,30 грн. (а.с. 10).

Згідно копії квитанції № 0.0.5003273360.1 від 13.08.2026 відповідач сплатив заборгованість у вказаному виконавчому провадженні у розмірі 56 700,00 грн.

Також згідно довідки ВЛК від 19.08.2026 № 2026-0819-1112-0488-7 старший матрос ВЧ НОМЕР_2 за мобілізацією ОСОБА_1 отримав тяжке поранення: стан після операції (04.08.2026) ПХО вогнепальних ран, правобічного торакоцентезу, видалення стороннього тіла м`яких тканин лівого плеча з приводу вогнепального осколкового сліпого проникаючого поранення (03.08.2026) правої половини грудей з пошкодженням правої легені, правобічним гемопневмоториксом, наявністю стороннього тіла (металевого осколку) в корені правої легені, вогнепальним переломом правої лопатки; вогнепальних осколкових сліпих поранень м`яких тканин правого плеча, лівого плеча, посттравматичної нейропатії нерву зліва, з больовим синдромом. Згідно цієї довідки він потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

Відповідно довідки ТОВ «Медикгруп» від 02.06.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз синдром порушеного кишкового всмоктування; глютенова ентеропатія; затримка нейророзвитку; тромбофілія (а.с. 4).

Згідно повідомлення ГУ ДПС у Миколаївській області від 28.08.2026, наданого на запит суду, позивач ОСОБА_2 отримує доходи від ГУ ПФУ в Миколаївській області; ОСОБА_1 отримує доходи від ВЧ НОМЕР_2 . Його дохід в червні 2026 року склав 20 339,41 грн., в липні 2026 року – 73 849,93 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що з часу призначення аліментів відповідач вказане рішення виконував несистематично, що призвело до утворення заборгованості зі сплати аліментів; що станом на день звернення до суду з даним позовом, в зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів, отримуваних нею коштів недостатньо для утримання дитини; з часу видачі судового наказу витрати на утримання сина значно зросли, у ОСОБА_4 були виявлені захворювання, що потребують постійного медичного нагляду, лікування, проходження лабораторних обстежень, придбання лікарських засобів, спеціального харчування та інших додаткових витрат.

Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У відповідності до частини другої статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Приписами статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей і проживання батьків окремо від них не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дітей.

Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.

Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Виходячи з вищенаведеного, сторони мають рівні права та обов`язки по утриманні та матеріальному забезпеченні дітей, а отже як позивач, так і відповідач зобов`язані утримувати своїх дітей.

Частина 2 статті 51 Конституції України визначає обов`язок батьків утримувати своїх дітей. Цей же обов`язок закріплено в статті 180 СК України, за якою на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з частиною 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац 2 частини 3 статті 181 СК України).

За положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей, зокрема статті 182, 183, 184 СК України, саме про таке застосування цих норм сімейного права визначається у постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов`язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на встановлені обставини та надані докази, суд виходить з інтересів та потреб дитини, враховує, що відповідач є працездатною особою, здатний забезпечувати належний рівень утримання, як себе, так і неповнолітньої дитини, відомості про інших утриманців відсутні.

Ті обставини, що з віком потреби дітей зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає син, на його утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказування.

Суд визнає, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку дитини, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про зміну способу їх стягнення.

Враховуючи викладене, а також визнання відповідачем позову у судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зокрема, надаючи перевагу найкращим інтересам дитини, з метою забезпечення її потреб та захисту її прав на належне утримання з боку батька, приймаючи до уваги, що розмір аліментів, стягнутий раніше, не забезпечує реальних потреб дитини станом на теперішній час, враховуючи, що відповідач є особою працездатного віку, інших утриманців не має, має проблеми із здоров`ям у зв`язку із пораненням, проте на час розгляду справи неможливо становити чи вони тривало впливають на стан його здоров`я, а також визнання відповідачем позову у судовому засіданні - суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_2 на те, що вона несе додаткові витрати на лікування та медичні обстеження дитини, оскільки вказані витрати належать до додаткових витрат на утримання дитини і можуть бути стягнуті в порядку, передбаченому ст. 185 СК України.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись статтями 141, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу та розміру стягнення аліментів – задовольнити.

Змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, які були стягнуті з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за судовим наказом Інгульського районного суду м. Миколаєва від 10.06.2025 по цивільній справі № 489/4499/25 (провадження № 2-н/489/1231/25).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 10 000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили до повноліття дитини. Визначений розмір аліментів щорічно підлягає індексації відповідно до закону.

Відкликати судовий наказ Інгульського районного суду м. Миколаєва від 10.06.2025 по цивільній справі № 489/4499/25 (провадження № 2-н/489/1231/25) після набрання даним рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 30.09.2026.

Суддя Г.А. Микульшина