Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №473/4370/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4370/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"30" вересня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої - судді Булкат М.С.,

за участі секретаря судового засідання, Соколенко Д. К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції Південного-західного округу (Миколаївської та Одеської області) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяною внаслідок негативного впливу на навколишнє середовище,

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2026 року Державна екологічна інспекція Південного-західного округу (Миколаївської та Одеської області) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, в якому вказано, що 13 грудня 2023 року в денний час, ОСОБА_1 за допомогою бензопили здійснив незаконну рубку дерев у захисному лісовому насаджені лінійного типу розташованого неподалік м. Вознесенськ (встановлена геолокація 47.55293, 31.30573) в межах Вознесенського району Миколаївської області.

Внаслідок чого було незаконно зрубано 18 дерев породи В`яз середнім арифметичним діаметром дерева у корі біля шийки кореня, см: до 10 – 3 шт.; від 10,1 до 14,0 – 6 шт.; від 14,1 до 18,0 – 6 шт.; від 18,1 до 22,0 – 1 шт.; від 22,1 до 26,0 – 2 шт., що є порушенням ст. 69 Лісового кодексу України.

10 березня 2025 року відповідно до ст. 65-1 КУпАП винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000805, якою гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст. 18, 21, 69 Лісового кодексу України та на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв матеріальну шкоду у розмірі 20 896 грн. 25 коп., у зв`язку з цим позивач просив стягнути з відповідача на користь держави завдану шкоду.

Представниця позивача, ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилася, проте надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача в окремій заяві не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд дійшов наступного висновку.

Факт порушення природоохоронного законодавства громадянином ОСОБА_1 зафіксовано державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), ОСОБА_3 , про що відповідно до ст. 65-1 КУпАП складено протокол про адміністративне правопорушення від 25.02.2025 № 000805.

Як зазначено у вказаному протоколі, відповідно до інформації, викладеної в постанові про закриття кримінального провадження № 12023152190001321 від 13.12.2023 року, наданій Вознесенським РУП ГУНП в Миколаївській області, громадянин ОСОБА_1 13 грудня 2023 року в денний час за допомогою бензопили здійснив незаконну рубку дерев у захисному лісовому насадженні лінійного типу, розташованому неподалік м. Вознесенськ, за геолокацією 47.55293, 31.30573, у межах Вознесенського району Миколаївської області.

Унаслідок зазначених дій було незаконно зрубано 18 дерев породи в`яз, із середнім арифметичним діаметром дерев у корі біля шийки кореня: до 10 см — 3 дерева; від 10,1 до 14,0 см — 6 дерев; від 14,1 до 18,0 см — 6 дерев; від 18,1 до 22,0 см — 1 дерево; від 22,1 до 26,0 см — 2 дерева.

Зазначені обставини, за висновками органу, який склав протокол, свідчать про порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України.

10.03.2025 на підставі ст. 65-1 КУпАП державним інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000805, якою громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65-1 КУпАП, з урахуванням положень ст.ст. 18, 21, 69 Лісового кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що своїми діями відповідач заподіяв шкоду навколишньому світу України.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Наказом № 230 від 07.04.2020 Міністерства енергетики та захисту довкілля України, затверджено Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції.

Відповідно до пунктів 1,3розділу І даного Положення державна екологічна інспекція відповідної області (далі-Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території.

Згідно пункту 2 розділу ІІ вищевказаного Положення Держекоінспекції здійснюють державний нагляд(контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавств, у тому числі здійснює охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо: пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування.

Порядок нарахування збитку заподіяної шкоди навколишньому природному середовищу, стягнення коштів на відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності та порядок його виконання визначені законом.

Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. За статтею 69 згаданого вище Закону - шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно зі ст.40 Закону України «Про рослинний світ», порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ, зокрема, несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Статтею 67 ЛК України передбачено, що у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів як заготівля деревини.

У ст.69 ЛК України вказано, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Згідно з частиною 1 статті 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до статті 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Врегульовані вищевказаними нормами наслідки порушення вимог природоохоронного (в тому числі лісового) законодавства у вигляді обов`язку винної особи відшкодувати заподіяні збитки відповідають загальним положенням Цивільного кодексу України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом абзацу 1 пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно з частиною 2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Факт незаконної вирубки дерев породи «В`яз» відповідачем підтверджується наявними доказами у справі.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вимогами ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено утворення місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.29, п.4 ч.1 ст.69-1 БК України 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету України, а 70% - до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Тому встановлена судом шкода підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави у повному обсязі.

В силу ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути 3 028 грн судового збору.

Керуючись ст.12, 13, 258, 263-265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції Південного-західного округу (Миколаївської та Одеської області) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок негативного впливу на навколишнє середовище – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь держави Україна (р/р UA898999980333159331000014446, код бюджетної класифікації 24062100, ЄДРПОУ 37992030, ГУК/тг.м. Вознесенськ/24062100 Казначейство України, банк отримувача) завдану шкоду в розмірі 20 896, 25 гривень, а також судовий збір 3 028 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: М. С. Булкат