Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №469/244/26 — Березанський районний суд Миколаївської області

30.09.26 Справа № 469/244/26

2/469/620/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(скорочене)

29 вересня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березанської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

Адвокат Сидоренко Т.В. через систему "Електронний суд" 06 березня 2026 року звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з вказаним позовом, у якому просила визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку загальною площею 7,3333 га кадастровий номер 4820983200:01:000:0824, цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, місцезнаходження змельної ділянки: Миколаївська область, Миколаївський (Березанський) район в межах території Матіясівського старостинського округу.

Представник позивача посилалась на те, що після смерті бабусі ОСОБА_3 позивач є єдиним спадкоємцем, який звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, але нотаріус відмовив у видачі свідоцтва з підстав того, що рішення позачергової XXXV сесії VII скликання Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області №20 від 26 серпня 2020 року про надання у власність земельної ділянки ОСОБА_3 прийнято органом місцевого самоврядування після смерті спадкодавця.

11 березня 2026 року суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

14 липня 2026 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Сидоренко Т.В. у судове засідання не з`явились, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання двічі не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений шляхом направлення повідомлення до особистого електронного кабінету відповідача у системі "Електронний суд", причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Зі згоди представника позивача суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до положень ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

На підставі ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З матеріалів справи суд встановив, що позивач є онуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прийняв спадщину за законом як єдиний спадкоємець після її смерті, оскільки його мати ОСОБА_4 , донька спадкодавиці, померла до відкриття спадщини, а син спадкодавиці ОСОБА_5 від прийняття спадщини відмовився.

Зазначені обставини підтверджені свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10 жовтня 2017 року, виданим Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (а.с.10), згідно з яким ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ; свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12), копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 02 серпня 1980 року (а.с.8), згідно з яким 02 серпня 1980 року ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_6 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_8 , свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 26 квітня 1960 року Нечаянським бюро РАЦС Варварівського району, за яким батьками ОСОБА_7 були ОСОБА_9 та ОСОБА_3 (а.с.86 на зв.), копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , згідно з яким ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що (а.с.7).

Згідно з матеріалами спадкової справи №35/2020, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом майна, що залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його баби ОСОБА_3 , та прийняв спадщину шляхом подання відповідної заяви нотаріусу; інший спадкоємець за законом та за заповітом від 09 грудня 2008 року, син спадкодавиці ОСОБА_5 , від прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом відмовився, надавши нотаріусу відповідну заяву; приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Рибачук О.В. 24 лютого 2026 року позивачеві видано свідоцтво про право на спадщину за законом на належні спадкодавцеві 78/100 часток у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 , є онук ОСОБА_1 (а.с.11).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з пунктом "г" частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом "а" частини третьої статті 152 ЗК України.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України).

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

З огляду на наведені норми закону, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом "а" частини третьої статті 152 ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права у порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, від 02 квітня 2026 року у справі № 168/1390/24, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, свідчить про те, що початком процедури безоплатної приватизації земельної ділянки є звернення громадянина, зацікавленого у такій приватизації, до відповідного компетентного органу (органу місцевого самоврядування) із заявою про отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З витягу з Державного земельного кадастру вбачається, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4820983200:01:000:0824, розташовану на території Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області площею 7,3333 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства на підставі рішення Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області №20 від 26 серпня 2020 року зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с.15-20).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4820983200:01:000:0824 площею 7,3333 га 26 листопада 2020 року зареєстровано за ОСОБА_3 , номер запису про право власності 39602960 (а.с.21).

Рішенням Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області від 26 серпня 2020 року № 20 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України членам фермерського господарства "Одеса " у власність для ведення фермерського господарства у розмірі середньої частки (паю) із земель, наданих у користування голови фермерського господарства "Одеса" Рябого О.І., за межами території населеного пункту в межах території Матіясівського старостинського округу Березанського району Миколаївської області, та передано у власність, зокрема, громадянці України ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер 4820983200:01:000:0824 загальною площею 7,3333 га ріллі із земель комунальної власності Березанської селищної ради, що перебувають у постійному користуванні голови фермерського господарства "Одеса" Рябого О.І., кадастровий номер 4820983200:01:000:0780, який скасовано в результаті поділу.

Постановою приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Рибачук О.В. від 18 січня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку, що розташована в межах території Матіясівського старостинського округу Березанського району Миколаївської області, кадастровий номер 4820983200:01:000:0824, оскільки надане на підтвердження права власності спадкодавця на спадкове майно рішення органу місцевого самоврядування – позачергової XXXV сесії VII скликання Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області №20 від 26 серпня 2020 року про надання у власність земельної ділянки ОСОБА_3 видане після смерті спадкодавця та не має юридичної сили (а.с.23).

Отже, спадкодавець ОСОБА_3 не набула за життя права власності на спірну земельну ділянку, а тому підстави для визнання такого права за позивачем як за спадкоємцем ОСОБА_3 відсутні.

Разом з тим, як вбачається з додатків до Рішення Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області від 26 серпня 2020 року № 20, процедура приватизації спірної земельної ділянки розпочата спадкодавцем ОСОБА_3 за життя, про що свідчать проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України - членам фермерського господарства "Одеса", складений у 2016 році на підставі договору № 78 від 31 липня 2012 року, копії розпоряджень Березанської РДА від 20 лютого 2012 року № 125 та від 10 листопада 2011 року № 673 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 16.03.04 року № 125 "Про дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства", у яких у списку членів ф/г "Одеса", що претендують на приватизацію земельної ділянки, зазначена ОСОБА_3 .

За такого позивач як спадкоємець ОСОБА_3 набув належного спадкодавцеві права, не реалізованого за життя, на завершення приватизації спірної земельної ділянки.

Тому суд доходить висновку, що для задоволення заявлених позивачем вимог відсутні правові підстави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 206, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення : протягом 10 днів.

Суддя