Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №486/824/22 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 486/824/22

Провадження № 1-кп/467/24/26

У Х В А Л А

Іменем України

30.09.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у ході розгляду у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка кримінального провадження №42022152040000018, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України

клопотання прокурора та представника потерпілої щодо застосування до обвинуваченого заходів процесуального примусу

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України.

Представником потерпілої ОСОБА_5 ОСОБА_6 подано письмове клопотання щодо застосування до обвинуваченого заходів процесуального примусу у виді штрафу та примусового приводу через органи поліції, яке мотивоване тим, що кримінальне провадження перебуває на розгляді в суді з 2022 року, однак його розгляд протягом тривалого часу ускладнюється систематичною неявкою обвинуваченого в судові засідання. Обвинувачений неодноразово не з`являється в судові засідання, посилаючись на різні причини, зокрема на стан здоров`я, перебування у відрядженні тощо. Така поведінка обвинуваченого призводить до неодноразового відкладення судових засідань, затягування розгляду справи та порушення розумних строків його розгляду.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання представника потерпілої та прохав його задовольнити.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали судового провадження, суд прийшов до наступного.

Участь обвинуваченого у судовому розгляді кримінального провадження є обов`язковою.

Відповідно до положень частини 1 ст. 323 КПК України якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

У свою чергу, згідно ч.1 ст. 144 КПК України грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 144 КПК України грошове стягнення під час судового провадження накладається ухвалою суду за клопотанням прокурора чи з власної ініціативи суду.

На підставі ч.1 ст. 139 КПК України якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник ОСОБА_7 сповістив суд 29 вересня 2026 року про неявку обвинуваченого шляхом подання клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначив, що його підзахисний ОСОБА_4 з 14 вересня 2026 року перебуває на стаціонарному лікування в терапевтичному відділенні КНП «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» з діагнозом ГХ 11ст., 111 ст., ризик 4 ГМН, кризовий перебіг, гіпертонічний криз від 14.09.2026 року, ДЄ 11 змішаного типу, стадія декомпенсації 1ХС, асклеротичний склероз. На підтверджений викладеного надав медичну довідку №2 від 28 вересня 2026 року.

Разом із тим, вказаний медичний документ, поданий захисником, не містить відомостей, які б підтверджували наявність в обвинуваченого тяжкої хвороби або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад та прибуття до суду.

Статтею 138 КПК України передбачено перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, серед яких, зокрема, тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад.

Верховний Суд у постанові від 10.11.2025 року у справі № 278/2203/15-к звернув увагу на те, що заява про відкладення судового засідання має містити конкретні дані щодо об`єктивної неможливості з`явитися до суду з огляду на стан здоров`я, а надані суду відомості повинні давати можливість перевірити, чи дійсно такі обставини виключали явку особи до суду.

Натомість, стороною захисту не надано жодних медичних документів на підтвердження наявності в обвинуваченого тяжкого захворювання або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад та прибуття до суду у день судового засідання 30 вересня 2026 року, що позбавляє суд можливості визнання причин неявки обвинуваченого в судове засідання поважними.

Крім цього, у судове засідання, призначене на 15 вересня 2026 року, обвинувачений також не з`явився. Захисником подано медичну довідку аналогічного змісту.

Суд зауважує, що стороною захисту не наведено обставин та не підтверджено їх належними доказами, які б виключали можливість участі обвинуваченого в судовому засіданні в інший спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом (у режимі відеоконференції).

За таких обставин суд дійшов висновку, що причини неявки обвинуваченого ОСОБА_4 в судові засідання 15 вересня 2026 року та 30 вересня 2026 року не можуть бути визнані поважними в розумінні ст. 138 КПК України, а тому наявні підстави для застосування до неї заходу процесуального примусу у виді грошового стягнення.

Вирішуючи питання про розмір грошового стягнення, суд бере до уваги характер порушення процесуального обов`язку, систематичність неявок обвинуваченого, необхідність забезпечення його належної процесуальної поведінки та недопущення подальшого безпідставного затягування судового розгляду, у зв`язку з чим вважає за необхідне накласти на нього грошове стягнення у мінімальному передбаченому законом розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328 гривень, а тому розмір грошового стягнення складає 1664 гривні.

Таке рішення суду відповідає завданням кримінального провадження, що визначені ст. 2 КПК України, і направлене на усунення безладного і тривалого руху кримінального процесу, що має місце через невиконання обвинуваченим його обов`язків.

Керуючись ст.ст. 139, 144,369-372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Накласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Липецьк Росії, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , грошове стягнення у розмірі 0.5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день постановлення цієї ухвали становить 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн.

Роз`яснити, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1