Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №925/1263/24 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 925/1263/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Власова Ю. Л. - головуючого, Булгакової І. В., Колос І. Б.

за участю секретаря судового засідання Бутенка А. О.,

представників учасників справи:

позивача - Іздебська У. І.,

відповідача - Кравець І. В.

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог

щодо предмета спору, на стороні позивача - 1 - не з`явився,

- 2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу виконавчого комітету Черкаської міської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року (суддя - Спаських Н. М.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2026 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В. А., судді: Алданова С. О., Євсіков О. О.)

та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2026 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Корсак В.А., судді: Алданова С.О., Євсіков О.О.)

у справі № 925/1263/24

за позовом Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до виконавчого комітету Черкаської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвторресурс-Буковина", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій"

про зобов`язання вчинити дії,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2024 року Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМК; позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою про:

- зобов`язання виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі - виконавчий комітет Черкаської міської ради, виконавчий комітет; відповідач) виконати пункт 2 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення АМК від 21 березня 2023 року № 60/11-р/к (далі - рішення АМК; рішення АМК № 60/11-р/к) шляхом проведення нового конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м. Черкаси;

- зобов`язати виконавчий комітет виконати пункт 5 резолютивної частини рішення АМК, викладений в додатковому рішенні від 21 березня 2023 року № 60/42-р/к у справі № 98/60/100-рп/к.21.

2. На обґрунтування позову позивач вказував на те, що строки виконання рішення АМК та додаткового рішення № 60/42-р/к настали, однак відповідач їх (рішення) не виконав.

3. Правовою підставою позову позивача визначив статті 19, 144 Конституції України, статті 4, 16, 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР), статті 2, 15, 48, 50, 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" № 2210-III (далі - Закон № 2210-III), статті 22, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" № 3659-XII (далі - Закон № 3659-XII), статті 18, 25 Господарського кодексу України.

Короткий зміст судових рішень

4. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06 травня 2025 року, позов задоволено. Зобов`язано виконавчий комітет виконати пункт 2 резолютивної частини рішення АМК шляхом проведення нового конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м. Черкаси. Зобов`язано виконавчий комітет виконати пункт 5 резолютивної частини рішення АМК, викладений в додатковому рішенні № 60/42-р/к. Здійснено розподіл судового збору.

5. Постановою Верховного Суду від 25 вересня 2025 року касаційне провадження за касаційною скаргою виконавчого комітету на рішення Господарського суду Черкаської області від 10 лютого 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06 травня 2025 року з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрито. Касаційну скаргу виконавчого комітету на вказані вище рішення в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, задоволено. Рішення Господарського суду Черкаської області від 10 лютого 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06 травня 2025 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

6. Передаючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив таке:

- суди залишили поза увагою те, що звертаючись з позовною заявою до суду, АМК у своїй вимозі просить зобов`язати виконавчий комітет виконати пункт 2 резолютивної частини рішення АМК шляхом проведення конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на території міста Черкаси що позбавляє виконавчий комітет права самостійно визначитися із шляхами (способами) припинення порушення відповідно до закону;

- зобов`язання щодо проведення конкурсу на визначення виконавця вивезення побутових відходів виникло у 2020 році, водночас з позовною заявою АМК звернувся у жовтні 2024 року. Тому необхідним є дослідження питання щодо встановлення можливості та доцільності фактичного виконання рішення АМК з огляду на належність та ефективність обраного АМК способу захисту, тобто чи не втратили свою ефективність позовні вимоги про виконання пункту 2 резолютивної частини рішення АМК стосовно непроведення конкурсу у 2020 році;

- без встановлення обставин того, чи є Товариство з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій" (далі - ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій") виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси на момент звернення АМК з позовною заявою суди дійшли передчасного висновку про невиконання відповідачем пункту 5 резолютивної частини рішення АМК.

7. За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано відповідача виконати пункт 2 резолютивної частини рішення АМК шляхом проведення нового конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів.

8. У решті позову відмовлено.

9. Вирішуючи спір у справі суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність виконавчого комітету у вигляді не проведення конкурсу з визначення виконавця послуг із вивезення побутових відходів є триваючим порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Встановивши вищевказане, що оскаржуване рішення АМК є чинним, обов`язковим до виконання відповідно до статті 22 Закону № 3659-XII, статті 56 Закону № 2210-III, його невиконання в частині припинення порушення, пов`язаного з непроведенням відповідного конкурсу (п. 2 резолютивної частині рішення АМК) і, що зміна законодавства у сфері управління побутовими відходами не свідчить про неможливість виконання рішення АМК у відповідній частині, задовольнив позовну вимогу про зобов`язання виконавчого комітету виконати пункт 2 резолютивної частини рішення АМК від 21 березня 2023 року № 60/11-р/к шляхом проведення нового конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м. Черкаси.

10. При цьому суд першої інстанції відмовив у позові в частині зобов`язання виконавчий комітет виконати пункт 5 резолютивної частини рішення АМК, викладений в додатковому рішенні від 21 березня 2023 року № 60/42-р/к у справі № 98/60/100-рп/к.21 з огляду на те, що виконавчий комітет не вчиняв порушення про яке зазначено у пункті 4 рішення АМК № 60/11-р/к від 21 березня 2022 року з урахуванням пункту 5 додаткового рішення АМК від 25 квітня 2023 (набуття ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість Благоустрій" статусу виконавця послуг відбулося внаслідок правонаступництва).

11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2026 року скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання виконавчого комітету виконати пункт 5 резолютивної частини рішення АМК від 21 березня 2023 року № 60/11-р/к (викладеного в додатковому рішенні від 25 квітня 2023 року № 60/42-р/к) та розподілу судових витрат. У скасованій частині ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Зобов`язано виконавчий комітет виконати пункт 5 резолютивної частини рішення АМК від 21 березня 2023 року № 60/11-р/к, викладений в додатковому рішенні від 25 квітня 2023 року № 60/42-р/к у справі № 98/60/100-рп/к.21. У іншій частині рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги про зобов`язання виконати пункт 2 резолютивної частини вказаного рішення АМК залишено без змін. Здійснено розподіл судового збору.

12. Переглядаючи справу в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 269 ГПК України, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання виконавчого комітету виконати пункт 2 резолютивної частини рішення АМК від 21 березня 2023 року № 60/11-р/к. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що задоволення позовної вимоги шляхом зобов`язання відповідача провести конкурс не є втручанням у його дискреційні повноваження у цьому разі, оскільки законодавець не надав відповідачу права на власний розсуд обирати спосіб визначення виконавця відповідних послуг, який відмінний від конкурсного. На думку апеляційного господарського суду, заявлений АМК спосіб виконання є єдиним законним механізмом усунення виявленого порушення. Апеляційний господарський суд вказав і на те, що оголошення результатів нового конкурсу та укладення договору з легітимним переможцем створить правовідносини, які автоматично виключать можливість подальшого виконання попередніх антиконкурентних домовленостей.

13. При цьому апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про виконання пункту 5 зазначеного рішення АМК. Апеляційний господарський суд зазначив, що на виконання вказівок Верховного Суду, які містяться у постанові від 25 вересня 2025 року у цій справі, суд першої інстанції правильно встановив, що ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій" є виконавцем послуг на відповідній території. Натомість суд першої інстанції припустився помилки, коли перейшов до оцінки додаткової угоди з огляду на норми цивільного права, чому вже була надана оцінка АМК у рішенні, яке набрало чинності. Місцевий господарський суд вдався до аналізу правомірності заміни сторони у договорі - з ТОВ "Сантехбудконструкція" на ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість Благоустрій" внаслідок виділу. Апеляційний господарський суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідне порушення не мало місця, однак наявність в діях органу місцевого самоврядування порушення (пункт 4 рішення АМК) вже встановлена актом компетентного органу державної влади. Переоцінка цих обставин поза процедурою оскарження самого рішення АМК є порушенням принципу правової визначеності і суд немає права діяти як апеляційна інстанція щодо рішень АМК. Суд вказав на те, що відповідач не надав доказів виконання припису (наприклад, проведення конкурсу або правомірного розірвання додаткової угоди у спосіб, що відновлює конкуренцію). З огляду на те, що рішення АМК не скасоване, суд зобов`язаний задовольнити позовну вимогу органу АМК в повному обсязі з метою забезпечення примусового виконання владного припису.

14. На виконання вказівок Верховного Суду, які містяться у постанові від 25 вересня 2025 у цій справі № 9251263/24 апеляційний господарський суд виснував таке:

- дискреційні повноваження не є абсолютними і обмежуються приписами профільного законодавства. Відповідно до вимог частини 3 статті 33 Закону № 2320-IX та Порядку проведення конкурсу на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2023 року № 918 (далі - Порядок КМУ № 918), суб`єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються виключно на конкурсних засадах. Жодного іншого легітимного (альтернативного) шляху визначення виконавця таких послуг чинне законодавство не містить. Зобов`язання відповідача провести конкурс не є втручанням у його дискрецію, оскільки відповідач юридично позбавлений права обрати неконкурентний спосіб. Заявлений АМК спосіб виконання є єдиним законним механізмом усунення виявленого правопорушення;

- порушення, вчинене відповідачем у 2020 році (непроведення конкурсу), є триваючим, оскільки стан обмеження конкуренції на ринку м. Черкаси не усунуто на час розгляду справи. Призначення підконтрольного комунального підприємства єдиним адміністратором без проведення конкурсів для безпосередніх перевізників лише консервує антиконкурентний стан. Спосіб виконання, визначений в пункті 2 рішення АМК (проведення нового конкурсу), є єдиним належним та ефективним механізмом відновлення конкуренції відповідно до Порядку КМУ № 918;

- твердження виконавчого комітету про автоматичне припинення договору від 15 серпня 2023 року (через визначення адміністратора) не ґрунтується на приписах чинного законодавства (зокрема статей 598, 651 ЦК України). Отже, станом на жовтень 2024 року (і на час розгляду справи судом) фактично та юридично продовжувало бути виконавцем послуг на відповідній території. З огляду на це, порушення, встановлене пунктом 4 рішення АМК, триває, а вимога АМК про примусове зобов`язання відповідача виконати пункт 5 рішення (припинити це порушення) є ефективною, не позбавленою сенсу та спрямованою на відновлення законності. У постанові від 25 вересня 2025 року Верховний Суд прямо вказав місцевому суду встановити чи є на момент розгляду справи відповідна компанія фактичним виконавцем послуг, щоб забезпечити реальне та законне виконання вимог АМК. Суд першої інстанції виконав вказівку Верховного Суду та правильно встановив факт того, що договір є діючим, а товариство залишається виконавцем послуг.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. Виконавчий комітет звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2026 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

16. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

17. ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій" також звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2026 року в частині вирішення спору про зобов`язання виконавчого комітету виконати пункт 5 резолютивної частини рішення АМК від 21 березня 2023 року № 60/11-р/к, викладений в додатковому рішенні від 25 квітня 2023 року № 60/42-р/к у справі № 98/60/100-рп/к.21 та залишити в цій частині вирішення спору рішення Господарського суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року в силі.

18. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

19. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27 липня 2026 року для розгляду касаційної скарги виконавчого комітету у справі № 925/1263/24 визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.

20. Розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 05 серпня 2026 року № 32.2-01/1392 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 925/1263/24 у зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т. М.

21. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 серпня 2026 року справу № 925/1263/24 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Бенедисюк І. М., Булгакова І. В.

22. Верховний Суд ухвалою від 06 серпня 2026 року відкрив касаційне провадження у справі № 925/1263/24 за касаційною скаргою виконавчого комітету на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

23. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10 серпня 2026 року касаційну скаргу ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій" у справі № 925/1263/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.

24. У зв`язку із відпусткою судді Бенедисюка І. М., за розпорядженням в.о. Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 31 серпня 2026 року № № 32.2-01/1632, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/1263/24. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 серпня 2026 року вказану вище касаційну скаргу у справі № 925/1263/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Колос І. Б.

25. Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 925/1263/24 за касаційною скаргою ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій" на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

26. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, виконавчий комітет зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права (шляхом зобов`язання виконавчого комітету провести конкурс для виправлення встановлених позивачем порушень законодавства, що втратило чинність, при цьому не враховувано положень частини 5 статті 33 Закону України "Про управління відходами" від 20 червня 2022 року № 2320-IX (далі - Закон № 2320-IX) та поточних механізмів регулювання сфери управління відходами), а висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутні.

27. У касаційній скарзі виконавчий комітет посилається також на таке:

- приписами Закону України "Про відходи" від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР (далі - Закон № 187/98-ВР) та Порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1173 (далі - Порядок КМУ № 1173), передбачено обов`язкове проведення конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів. Проте у Законі № 2320-IX, згідно з якого втратив чинність Закон № 187/98-ВР, обов`язковість проведення конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів відсутня, як і сам вид такої послуги. За результатами конкурсу також неможливо визначити "виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів", оскільки в розумінні Закону № 2320-IX, Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), Порядку КМУ № 918 такого суб`єкта не існує;

- з метою забезпечення виконання вимог Закону № 2320-IX, а також належної організації надання послуги з управління побутовими відходами, рішенням Черкаської міської ради "Про визначення адміністратора послуги з управління побутовими відходами на території міста Черкаси" від 15 серпня 2023 року № 45-14 адміністратором послуги з управління побутовими відходами на території міста Черкаси визначено Комунальне підприємство "Черкаська служба чистоти" Черкаської міської ради (далі - КП "Черкаська служба чистоти" Черкаської міської ради);

- ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість" Благоустрій" не виконало вимоги абзацу 3 частини 6 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2320-IX та не здійснило переукладання договору на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси з адміністратором послуги з управління побутовими відходами на території міста Черкаси - КП "Черкаська служба чистоти" Черкаської міської ради. Відповідно до Закону № 2320-IX ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість" Благоустрій" не є суб`єктом у сфері управління відходами;

- враховуючи вимоги Закону № 2320-IX та рішення Черкаської міської ради "Про визначення адміністратора послуги з управління побутовими відходами на території міста Черкаси" від 15 серпня 2023 року № 45-14, договір на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси від 26 квітня 2019 року № 1-26/04/19 припинив свою дію 15 серпня 2023 року, тобто порушення зазначене позивачем у пункті 4 резолютивної частини рішення усунуто 15 серпня 2023 року;

- при перегляді цієї справи суд апеляційної інстанції безпідставно врахував рішення Господарського суду м. Києва від 07 серпня 2023 року у справі № 910/8225/23, оскільки у справі № 910/8225/23 не досліджувалися обставини та правові наслідки виконання рішення АМК після набрання чинності Законом № 2320-IX;

- судами першої та апеляційної інстанцій не виконано вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 25 вересня 2025 року у цій справі № 925/1263/24;

- судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 904/1732/17, від 19 червня 2018 року у справі № 910/3047/17, від 30 травня 2018 року у справі № 910/4489/17, від 05 червня 2018 року у справі № 910/10219/17.

28. ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій" мотивує подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме вказує на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18 вересня 2023 року у справі № 210/5663/20, від 15 листопада 2023 року у справі № 918/119/21, щодо правової природи виділу як форми реорганізації юридичної особи.

29. На думку ТОВ "Управлінська компанія "Нова якість "Благоустрій": підставою для прийняття рішення АМК була практика Верховного Суду, від якої Велика Палата Верховного Суду відступила; через зміну судової практики позовна вимога про зобов`язати виконавчий комітет виконати пункт 5 резолютивної частини рішення АМК не є ефективним способом захисту, що і було встановлено судом першої інстанції; суд першої інстанції жодним чином не вийшов за межі доказування, як про це помилково зазначив апеляційний суд, а лише виконав вказівки Верховного Суду щодо встановлення усіх обставин справи та застосовував до спірних правовідносин правову позицію Верховного Суду, яка безумовно підлягає для застосування до спірних правовідносин; суд апеляційної інстанції не з`ясував всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, не надав належної оцінки доводам і доказам сторін, порушив вимоги статей 13, 79, 86, 236 ГПК України.

30. У відзиві на касаційну скаргу виконавчого комітету ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду в частині вирішення спору про зобов`язання виконавчого комітету виконати пункт 5 резолютивної частини рішення АМК від 21 березня 2023 року № 60/11-р/к, викладений в додатковому рішенні від 25 квітня 2023 року № 60/42-р/к у справі № 98/60/100-рп/к.21 та залишити в цій частині вирішення спору рішення Господарського суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року в силі з підстав викладених у пункті 6 відзиву та з мотивів, викладених у поданій касаційній скарзі ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість" Благоустрій" у цій справі.

31. У відзивах АМК просить суд касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

32. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрвторресурс-Буковина" також звернулося до Верховного Суду із відзивом, в якому зазначає, що доводи касаційної скарги відповідача є безпідставними, надуманими. На думку заявника, відповідач вчиняє антиконкурентні дії, що призводять до усунення конкуренції на ринку, що порушує принцип вільної конкуренції, що недопустимо.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

33. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Нормами частини 2 статті 300 ГПК України встановлені межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

35. 21 березня 2023 року АМК, за результатами розгляду матеріалів справи № 98/60/100рп/к.21 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, прийнято рішення, яким постановлено:

1. Визнати бездіяльність виконавчого комітету, яка полягала у не проведенні конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м. Черкаси 2020 році порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною 1 статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді бездіяльності органу місцевого самоврядування, що призвела до недопущення конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Черкаси;

2. Зобов`язати виконавчий комітет Черкаської міської ради у двомісячний строк з дати отримання рішення у справі припинити порушення, вказане у пункті 1 резолютивної частини цього рішення;

3. Визнати дії виконавчого комітету, які полягають у використанні критеріїв оцінювання конкурсних пропозицій, які не передбачені Порядком проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1173 та є дискримінаційними, на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною 1 статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, що могли призвести до спотворення конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) у м. Черкаси;

4. Визнати дії виконавчого комітету, які полягали у визначенні ТОВ "Управлінська компанія "Нова якість "Благоустрій" виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси без проведення конкурсу порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною 1 статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, що призвели до недопущення конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) у м. Черкаси;

5. Зобов`язати виконавчий комітет у двомісячний строк з дати отримання додаткового рішення у справі припинити порушення, вказане у пункті 4 резолютивної частини цього рішення (далі - рішення № 60/11-р/к).

36. Вказаним рішенням № 60/11-р/к АМК встановив, що: 26 лютого 2019 року рішенням № 216 було оголошено конкурс на визначення виконавця послуг із вивезення твердих побутових відходів; за результатами конкурсу рішенням виконавчого комітету від 17 квітня 2019 року № 414 визначено переможця ТОВ "Сантехбудконструкція"; 26 квітня 2019 року між виконавчим комітетом та ТОВ "Сантехбудконструкція" було укладено договір на надання послуг із вивезення побутових відходів; у подальшому правонаступником ТОВ "Сантехбудконструкція" шляхом виділу стало ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій"; на підставі цього між виконавчим комітетом та ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість" Благоустрій" було укладено додаткову угоду від 25 вересня 2019 року № 1 до договору від 26 квітня 2019 року № 1-26/04/19 про надання послуг із вивезення побутових відходів і в такий спосіб змінено сторону-виконавця послуг за договором. АМК розцінив таку дію набуття ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість" Благоустрій" статусу виконавця послуг без проведення нового конкурсу лише за результатом правонаступництва за переможцем конкурсу ТОВ "Сантехбудконструкція" як порушення антимонопольного законодавства.

37. 06 квітня 2023 року територіальним відділенням АМК було прийнято розпорядження № 60/36-рп/к, яким виправлено описку на першій сторінці рішення № 60/11-р/к, а саме зазначено правильну дату прийняття рішення - 21 березня 2023 року.

38. АМК 25 квітня 2023 року прийнято додаткове рішення № 60/42-р/к до рішення від 21 березня 2023 року № 60/11-р/к у справі № 98/60/100рп/к.21 (далі - додаткове рішення № 60/42-р/к). Додатковим рішенням № 60/42-р/к доповнено рішення № 60/11-р/к, а саме включено пункт 5, яким зобов`язано виконавчий комітет у двомісячний строк з дати отримання додаткового рішення у справі припинити порушення, вказане у пункті 4 резолютивної частини цього рішення. Додаткове рішення № 60/42-р/к є невід`ємною частиною рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення АМК від 21 березня 2023 року № 60/11-р/к.

39. Листом від 22 березня 2023 року № 60-02/1423 позивач направив на адресу виконавчого комітету копію рішення № 60/11-р/к, яке останній отримав 29 березня 2023, про що свідчить рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 030351508915 5 АТ "Укрпошта".

40. Не погодившись з рішенням АМК, виконавчий комітет, скориставшись своїм правом, відповідно до статті 60 Закону № 2210-III звернувся до Господарського суду м. Києва із позовною заявою про скасування рішення № 60/11-р/к.

41. Рішенням Господарського суду м. Києва від 07 серпня 2023 року у справі № 910/8225/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2024 року, у позові виконавчому комітету відмовлено.

42. 26 квітня 2023 року додаткове рішення № 60/42-р/к направлено супровідним листом від № 60-02/1943 на адресу виконавчого комітету. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303515090170 АТ "Укрпошта" копію додаткового рішення № 60/42-р/к виконавчий комітет отримав 02 травня 2023 року. Додаткове рішення № 60/42-р/к не було оскаржено до господарського суду, а тому є обов`язковим до виконання і є невід`ємною частиною рішення 60/11-р/к.

43. На виконання пунктів 3, 5 рішення № 60/11-р/к виконавчим комітетом 20 червня 2023 року прийнято рішення № 683 "Про розірвання договору на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси № 1-26/04/19 від 26 квітня 2019 року".

44. Виконавчим комітетом на виконання рішення від 20 червня 2023 року № 683 розроблено та направлено на адресу ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій" додаткову угоду № 6 до договору на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси від 26 квітня 2019 року № 1-26/04/19.

45. Виконавчим комітетом 01 серпня 2023 року подано позовну заяву № 2438-01-21 до ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій". Підставою подання зазначеного позову, як стверджує виконавчий комітет у позовній заяві, є відмова ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій" укласти додаткову угоду № 6 до договору на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси від 26 квітня 2019 року № 1-26/04/19.

46. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03 серпня 2023 року відкрито провадження у справі № 925/1059/23 за позовом виконавчого комітету до ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій" про визнання додаткової угоди укладеною.

47. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26 грудня 2023 року у справі № 925/1059/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11 червня 2024 року, у позові виконавчому комітету відмовлено.

48. АМК листом від 24 червня 2023 року № 60-02/3247e звернувся до відповідача щодо необхідності виконання рішення № 60/11-р/к.

49. Виконавчий комітет листом від 27 червня 2024 року № 8254/15359-01-4 надав відповідь на лист від 24 червня 2023 року № 60-02/3247e, в якому зазначив, що станом на день надання відповіді, рішення № 60/11-р/к не виконано.

50. Позивач зазначає, що строки виконання рішення № 60/11-р/к та додаткового рішення № 60/42-р/к настали, однак відповідачем рішення не виконані, що і стало підставою для звернення АМК до суду з відповідним позовом.

Джерела права та акти їх застосування

51. Перевіривши наявність зазначених у касаційних скаргах підстав касаційного оскарження судового рішення (пункти 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення цих касаційних скарг з огляду на таке.

52. Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

53. Верховний Суд у постанові від 03 вересня 2024 року у справі № 910/14049/23 дійшов висновку, що крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтуванням необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

54. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

55. Формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

56. Посилаючись на вказану підставу, закріплену у пункті 3 частини 2 статті 287 ГПК України, відповідач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права (шляхом зобов`язання виконавчого комітету провести конкурс для виправлення встановлених позивачем порушень законодавства, що втратило чинність, при цьому не враховано положень частини 5 статті 33 Закону № 2320-IX та поточних механізмів регулювання сфери управління відходами), а висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутні.

57. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

58. Повноваження АМК регулює стаття 7 Закону № 3659-XII. Так, частиною 1 статті 7 цього Закону № 3659-XII визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМК має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах та інше.

59. Відповідно до статті 5 Закону № 3659-XII АМК здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

60. Правові засади захисту суб`єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції визначає Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07 червня 1996 року № 236/96-ВР (далі - Закон № 236/96-ВР).

61. За змістом статті 30 Закону № 236/96-ВР органи АМК у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення, зокрема, про визнання факту недобросовісної конкуренції; накладання штрафів та інші.

62. На час прийняття АМК рішення № 60/11-р/к (щодо порушення, яке сталося у 2020 році) був чинним Закон № 187/98-ВР, який втратив чинність 09 липня 2023 року на підставі Закону № 2320-IX.

63. Відповідно до норм Закон № 187/98-ВР побутові відходи - це відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; послуги з вивезення побутових відходів - це збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.

64. Відповідно до статті 35-1 Закону № 187/98-ВР виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

65. Згідно з пункту 4 Порядку КМУ № 1173 підготовка та проведення конкурсу забезпечується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради або місцевою держадміністрацією у разі делегування їй повноважень відповідними радами у порядку, встановленому законом, виконавчим органом місцевого самоврядування суб`єкта співробітництва у формах, передбачених Законом України "Про співробітництво територіальних громад".

66. З 09 липня 2022 року набув чинності Закону № 2320-IX, яким врегульовано правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище. Згідно з "Прикінцеві та Перехідні положення" цього Закону Закон № 187/98-ВР втратив чинність.

67. Статтею 1 Закону № 2320-IX передбачено, що послуга з управління побутовими відходами - це операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов`язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що здійснюється виконавцем послуги з управління побутовими відходами.

68. Згідно з частинами 2, 4 статті 32 Закону № 2320-IX адміністратором послуги з управління побутовими відходами визначається виключно комунальне підприємство. Адміністратор послуги з управління побутовими відходами не може здійснювати іншу діяльність, крім діяльності, пов`язаної з адмініструванням послуги з управління побутовими відходами. Адміністратор послуги з управління побутовими відходами: забезпечує функціонування муніципальної системи управління побутовими відходами; укладає за дорученням органу місцевого самоврядування договори із суб`єктами господарювання на виконання окремих операцій з управління побутовими відходами; укладає договори із споживачами про надання послуги з управління побутовими відходами; створює єдину інформаційну базу споживачів для здійснення нарахувань за надану послугу з управління побутовими відходами, обліку стану оплати та заборгованості; проводить претензійно-позовну роботу з боржниками та інформаційні заходи щодо дотримання споживачами вимог нормативних документів у сфері управління побутовими відходами; проводить розрахунок середньозваженого тарифу і подає його у встановленому порядку до органу місцевого самоврядування.

69. За частинами 1-4 статті 33 Закону № 2320-IX послуга з управління побутовими відходами є комунальною послугою і надається відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги та правил, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням регіональних та місцевих планів управління відходами та правил благоустрою населеного пункту. До складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів. Суб`єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавчий орган місцевої ради на конкурсних засадах може визначити декількох суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність із збирання та перевезення побутових відходів, на території територіальної громади за територіальним принципом та/або за видами побутових відходів (змішані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні). Суб`єкти господарювання, які здійснюють відновлення та видалення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування відповідно до регіонального та місцевих планів управління відходами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (крім залучення приватного партнера, концесіонера у випадках, передбачених частиною 6 статті 30 цього Закону, відповідно до законів України "Про публічно-приватне партнерство", "Про концесію").

70. Виконавцем послуги з управління побутовими відходами є суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку, або адміністратор послуги з управління побутовими відходами. Виконавець послуги з управління побутовими відходами укладає договори з суб`єктами господарювання, які здійснюють відновлення та видалення побутових відходів. Якщо виконавцем послуги з управління побутовими відходами є адміністратор, він також укладає договори з суб`єктами господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів (частини 5, 6 статті 33 Закону № 2320-IX).

71. З наведених норм права вбачається, що законодавець визначив, що послуга з управління відходів складається з 4 окремих операцій: збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів. Суб`єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування саме на конкурсних засадах, тоді як суб`єкти господарювання, які здійснюють відновлення та видалення побутових відходів, визначаються відповідно до регіонального та місцевих планів управління відходами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому виконавцем послуги з управління побутовими відходами закон визначає або суб`єкта господарювання, який за результатами конкурсу здійснює збирання та перевезення побутових відходів, або адміністратора, який за результатами конкурсу укладає договори з суб`єктами господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів.

72. Порядок КМУ № 918 визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з визначення суб`єктів господарювання на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів відповідно до правил благоустрою населеного пункту, регіональних та місцевих планів управління відходами на відповідній території територіальної громади за територіальним принципом та/або за видами побутових відходів (конкурс).

73. Згідно з Порядку КМУ № 918 організатор конкурсу - це виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або місцева держадміністрація у разі делегування їй повноважень відповідними радами у порядку, встановленому законом.

74. Пунктом 9 цього Порядку встановлено, що підставами для проведення конкурсу є: необхідність визначення вперше суб`єкта господарювання, що здійснює операції із збирання та перевезення побутових відходів за територіальним принципом та/або за видами побутових відходів; необхідність повторного проведення конкурсу як такого, що не відбувся; закінчення через три місяці строку дії договору на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів; розірвання договору або припинення дії договору на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів відповідно до законодавства; ліквідація суб`єкта господарювання, що здійснює операції із збирання та перевезення побутових відходів, або застосування до такого суб`єкта господарювання судової процедури банкрута.

75. Отже, з аналізу вказаних вище норм убачається, що законодавець закріпив у них конкурентний механізм визначення суб`єктів, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів. Зміна правового регулювання відповідних правовідносин, на яке посилається виконавчий комітет на обґрунтування доводів касаційної скарги, не змінила обов`язку органу місцевого самоврядування забезпечити визначення відповідних суб`єктів на конкурсних засадах і не свідчить про неможливість або неефективність виконання пункту 2 резолютивної частини рішення АМК шляхом проведення конкурсу.

76. Колегія суддів також зазначає, що дискреційне повноваження - це повноваження, надане відповідному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.

77. Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

78. Діяльність органів місцевого самоврядування здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

79. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про втручання в його дискреційні повноваження у цьому разі, оскільки положення чинного законодавства, зокрема, Закону № 2320-IX не надають органам місцевого самоврядування можливість обирати між конкурсним та іншим способами визначення суб`єктів, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів. Частиною 3 статті 33 Закону № 2320-IX встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування саме на конкурсних засадах.

80. Керуючись статтею 316 ГПК України, виконуючи вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 25 вересня 2025 у цій справі № 925/1263/24, суди попередніх інстанцій встановили такі обставини:

- рішення органів АМК є обов`язковими до виконання з огляду на вищенаведені вимоги законодавства. Законність рішення АМК № 60/11-р/к перевірялася в судовому порядку (див. справу № 910/8225/23) і у позові про його скасування було відмовлено, а додаткове рішення не оскаржувалося;

- зміна законодавчого регулювання у сфері управління побутовими відходами сама по собі не свідчить про втрату ефективності визначеного рішенням АМК способу припинення порушення. Спосіб виконання, визначений в пункті 2 рішення АМК (проведення нового конкурсу) є належним та ефективним механізмом відновлення конкуренції відповідно до вимог законодавства;

- призначення адміністратора послуг з управління побутовими відходами - КП "Черкаська служба чистоти" Черкаської міської ради не усунуло наслідків антиконкурентної бездіяльності виконавчого комітету;

- порушення, допущене у 2020 році продовжує негативно впливати на конкурентне середовище м. Черкаси;

- спосіб виконання, визначений в пункті 2 рішення АМК шляхом проведення нового конкурсу є єдиним належним та ефективним механізмом відновлення конкуренції відповідно до вимог законодавства;

- порушення, вчинене відповідачем у 2020 році (непроведення конкурсу), є триваючим, оскільки стан обмеження конкуренції на ринку м. Черкаси не усунуто і на час розгляду цієї справи. Призначення підконтрольного комунального підприємства єдиним адміністратором без проведення конкурсів для безпосередніх перевізників лише консервує антиконкурентний стан, що недопустимо.

81. Встановивши вищевказані обставини, що встановлене рішенням АМК порушення полягало у бездіяльності виконавчого комітету, яка виразилася у непроведені конкурсу на визначення виконавця відповідних послуг, а на час розгляду справи такий конкурс проведено не було, відповідне порушення триває, суди попередніх інстанцій підставно задовольнили позовні вимоги шляхом зобов`язання виконавчого комітету виконати пункт 2 резолютивної частини рішення АМК від 21 березня 2023 року № 60/11-р/к шляхом проведення нового конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м. Черкаси.

82. Щодо позовної вимоги про зобов`язання виконавчого комітету виконати пункт 5 резолютивної частини рішення АМК, викладений в додатковому рішенні від 21 березня 2023 року № 60/42-р/к у справі № 98/60/100-рп/к.21, то колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

83. На виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 25 вересня 2025 року у цій справі, суди попередніх інстанцій встановили, що договір від 26 квітня 2019 року № 1-26/04/19, за яким ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій" (з урахуванням додаткової угоди) здійснює відповідну діяльність є чинним, а зазначене товариство продовжує бути виконавцем відповідних послуг.

84. Разом з тим як підставно встановив апеляційний господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, місцевий господарський суд безпідставно вдався до аналізу правомірності заміни сторони у договорі з ТОВ "Сантехбудконструкція" на ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість Благоустрій" внаслідок виділу, аналізу статей 104, 109 ЦК України. Суд першої інстанції самостійно дійшов висновку, що правопорушення не мало місця. Водночас суд не врахував, що наявність в діях органу місцевого самоврядування складу порушення (пункт 4 рішення АМК) вже встановлена актом компетентного органу державної влади, а переоцінка цих обставин поза процедурою оскарження самого рішення АМК є порушенням принципу правової визначеності.

85. Встановивши, що відповідач не надав доказів добровільного виконання пункту 5 рішення АМК, який є чинним і обов`язковим (стаття 22 Закону № 3659-XII, стаття 56 Закону № 2210-III), апеляційний господарський суд, на відміну від суду першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що він підлягає безумовному примусовому виконанню та підставно задовольнив позов і цій частині.

86. Водночас як на підставу касаційного оскарження виконавчий комітет посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, проте оскільки Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами норм статті 33 Закону № 2320-IX, Верховний Суд не формує висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права у цьому випадку.

87. Отже, колегія суддів визнає недоведеною наведену виконавчим комітетом підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

88. Щодо посилання ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій" на неврахування висновків, які викладені у постановах Верховного Суду, то необхідно зазначити таке.

89. Законодавець у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України закріпив норму, відповідно до якої підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

90. Велика Палата Верховного Суду у пункті 60 постанови від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц зазначила про те, що зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

91. Разом з тим вказаною підставою для касаційного оскарження - пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Цитування скаржником окремих висновків, наведених у постановах Верховного Суду, не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України (див., зокрема, ухвалу Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року у справі № 274/1477/20). Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див., зокрема, підхід в частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19).

92. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. Самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України покладається на скаржника.

93. Надавши оцінку висновкам Верховного Суду, на які посилається ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість Благоустрій", колегія суддів зазначає таке:

- у справі № 210/5663/20 предметом спору є компенсація моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві. У цій справі позов мотивований таким: 17 жовтня 1970 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб зі ОСОБА_2 , в якому народилося п`ятеро дітей. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що відділом РАГС виконкому Саксаганської районної ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області зроблено актовий запис за № 1409 та вказано причину смерті: механічна асфіксія при здавленні грудей та черева, нещасний випадок у зв`язку з виробництвом. 23 серпня 2000 року директором державного підприємства "Рудоуправління імені Кірова" Наровлянським Ю. Г. затвердженого акт про нещасний випадок № 1-8, згідно з яким на дату нещасного випадку 10 серпня 2000 року ОСОБА_2 працював на посаді підземного гірничого майстра на шахті імені Артема ДП "Рудоуправління імені Кірова", мав загальний стаж роботи 27 років, стаж роботи за професією (посадою), під час якої стався нещасний випадок, - 25 років. У пункті 10 акта про нещасний випадок встановлено осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці з числа працівників ДП "Рудоуправління імені Кірова". Правонаступником прав та обов`язків шахти імені Артема ДП "Рудоуправління імені Кірова" є ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Смертю ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві позивачам було завдано глибоких моральних страждань, у зв`язку з чим вони просили позов задовольнити. У цій справі Верховний Суду дійшов висновку про те, що реорганізація юридичної особи - це припинення юридичної особи із створенням нової (однієї чи більше) або зміна сукупності прав та обов`язків існуючої юридичної особи в порядку універсального чи парцелярного правонаступництва однієї або більше інших юридичних осіб (правопопередників). Не у всіх випадках реорганізація є припиненням юридичної особи, оскільки при виділі припинення юридичної особи не відбувається. Визначальною ознакою конструкції реорганізації є створення нових юридичних осіб в порядку універсального чи парцелярного (часткового) правонаступництва. За такого підходу виділ є формою реорганізації юридичної особи поряд із злиттям, приєднанням, поділом і перетворенням. Виділ може бути визначений як форма реорганізації юридичної особи, що передбачає передання її майна (прав та обов`язків) та немайнових прав в частині, визначеній розподільчим актом (балансом), до однієї або більше нових юридичних осіб (правонаступників);

- у справі № 918/119/21 - предметом спору є розірвання укладеного між Кооперативом та Дубенською районною державною адміністрацією договору оренди земельної ділянки лісогосподарського призначення, витребування в Товариства та повернення державі в особі ОДА земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 713,2 га. У цій справі позов умотивовано тим, що Кооператив без згоди орендодавця та з порушенням статей 24 і 25 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV і умов договору від 18 лютого 2004 року за розподільчим балансом передав право оренди земельної ділянки іншій юридичній особі (Товариству), яка створена шляхом виділу з Кооперативу. Згідно з доводами Прокурора, ця обставина відповідно до частини 1 статті 32 Закону № 161-XIV та частини 2 статті 651 ЦК України є підставою для дострокового розірвання зазначеного договору та витребування в Товариства земельної ділянки. Прокурор доводив, що відповідно до статей 104, 109 ЦК України виділ Товариства з Кооперативу не є реорганізацією останнього, а відтак правонаступництво Товариства у правовідносинах з оренди земельної ділянки не виникло. У цій справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виділ є видом реорганізації, який не має наслідком припинення юридичної особи, яка реорганізується, оскільки остання залишається суб`єктом права, однак зі зменшеним обсягом майна, прав та/або обов`язків.

94. З аналізу судових рішень у справах № 210/5663/20, № 918/119/21 убачається, що спір у них не стосувався виконання/невиконання рішення АМК, зокрема, шляхом проведення нового конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів. Спірні правовідносини у них не регулювалися нормами Закону №2320-IX, який було застосовано судами у справі, яка переглядається. Отже, висновки Верховного Суду у зазначених справах сформовані у відносинах, які є неподібними до відносин у цій справі.

95. Згідно з пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

96. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги виконавчого комітету без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року у нескасованій частині та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2026 року - без змін, а касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість Благоустрій" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2026 року, необхідно закрити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

97. Згідно з частиною 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

98. Враховуючи доводи касаційних скарг, межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційних скаргах, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку із чим підстави для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року у нескасованій частині та постанови Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2026 року відсутні.

Судові витрати

99. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги виконавчого комітету без задоволення та про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Управлінська компанія "Нова Якість Благоустрій", то судові витрати зі сплати судового збору за їх подання покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу виконавчого комітету Черкаської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року у нескасованій частині та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2026 року у справі № 925/1263/24 залишити без змін.

3. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2026 року у справі № 925/1263/24.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Л. Власов

Судді І. В. Булгакова

І. Б. Колос