Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №904/7322/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 904/7322/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.

секретаря судового засідання - Дерлі І.І.

за участю представників сторін:

офісу ГП - Красножон О.М.

позивача - не з`явився

відповідача - Репяхова К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікна Віконда"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2026 (у складі колегії суддів: Левшиної Г.В. (головуючий), Віннікова С.В., Андрейчука Л.В.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2026 (суддя Загинайко Т.В.)

за позовом Керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави

в особі Відділу освіти Драбівської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікна Віконда"

про визнання недійсними пунктів 2.2 та 7.2 Договору від 11.09.2023 №231 на виконання будівельних робіт

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. 24.12.2025 керівник Золотоніської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Відділу освіти Драбівської селищної ради (далі - Відділ освіти, Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікна Віконда" (далі - ТОВ "Вікна "Віконда", Відповідач, Скаржник) про визнання недійсними пункту 2.2 Розділу 2 "Якість робіт" та пункту 7.2 розділу 7 "Гарантійні строки якості закінчених робіт та порядок усунення виявлених недоліків (дефектів)" Договору від 11.09.2023 №231 на виконання будівельних робіт, а саме щодо визначення строку гарантії якості виконаних робіт і можливість експлуатації об`єкта в 3 роки.

1.2. В обґрунтування позову Прокурор посилається на те, що визначення сторонами у спірному Договорі гарантійного строку меншого, ніж 10 років, не відповідає положенням частини першої статті 884 Цивільного кодексу України та пункту 103 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, якими імперативно визначений щонайменший гарантійний строк таких робіт у 10 років.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2026, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2026, позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсними пункт 2.2 Розділу 2 "Якість робіт" та пункт 7.2 розділу 7 "Гарантійні строки якості закінчених робіт та порядок усунення виявлених недоліків (дефектів)" Договору від 11.09.2023 №231 на виконання будівельних робіт, укладеного між Відділом освіти та ТОВ "Вікна Віконда" щодо визначення строку гарантії якості виконаних робіт і можливість експлуатації об`єкта в 3 роки.

2.2. При цьому суди визнали доводами Прокурора обґрунтованими.

2.3. Відповідач не погодився з такими судовими рішеннями та скористався правом їх касаційного оскарження.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

3.1. Касаційне провадження у справі відкрито 31.08.2026 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.2. У своїй касаційній скарзі ТОВ "Вікна "Віконда" просить Суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2026 і направити справу на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

3.3. Підставами касаційного оскарження Відповідач визначив неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.07.2020 у справі № 274/3531/16, від 18.04.2022 у справі № 725/4104/20, від 22.06.2023 у справі №1.380.2019.001115, від 18.02.2021 у справі № 910/16233/19, від 18.02.2021 у справі № 910/16233/19 та від 21.04.2021 у справі № 910/8372/20.

Водночас Скаржник повідомляє про орієнтований розмір витрат, понесених у суді касаційної інстанції, у сумі 60 000 грн.

3.4. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просить Суд залишити її без задоволення.

3.5. Позивач правом надати Суду відзив на касаційну скаргу не скористався.

4. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

4.1. Відділом освіти як замовником було проведено відкриті торги з особливостями "Інші завершальні будівельні роботи, КЕКВ: 3132 Капітальний ремонт інших об`єктів", а саме капітальний ремонт із заміною частини віконних блоків на енергозберігаючі у Закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Драбове-Барятинське Драбівської селищної ради Черкаської області з очікуваною вартістю предмета закупівлі 3 148 819 грн, джерело фінансування - місцевий бюджет.

Переможцем процедури закупівлі визначено ТОВ "Вікна Віконда" з ціною тендерної пропозиції 3 117 330 грн.

4.2. У подальшому між Відділом освіти як замовником та ТОВ "Вікна Віконда" як підрядником було укладено Договір від 11.09.2023 №231 на виконання будівельних робіт № 231 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язаний відповідно до проектної документації, в межах договірної ціни та умов Договору виконати наступні види робіт: Капітальний ремонт із заміною частини віконних блоків на енергозберігаючі Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Драбове-Барятинське Драбівської селищної ради. Підрядник повинен виконати передбачені цим Договором роботи, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та технічним умовам (пункт 2.1 Договору).

Згідно із пунктом 2.2 Договору на всі види робіт встановлено гарантійний термін 3 роки.

Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна цього Договору на момент підписання визначається кошторисною документацією та становить 3 117 330 грн з ПДВ.

Зі змісту пункту 7.2 Договору вбачається, що підрядник гарантує досягнення об`єктом показників, визначених у кошторисній документації, якість закінчених робіт, визначених у кошторисній документації, та можливість експлуатації об`єкта відповідно до Договору протягом трьох років після прийняття об`єкта замовником.

Гарантійні строки якості закінчених робіт та експлуатації змонтованих конструкцій визначаються сертифікатами обладнання та діючими нормативними документами від дня їх прийняття Замовником, пусконалагоджувальних робіт та випробування при умові виконання балансоутримувачем належних вимог по експлуатації об`єкта (пункт 7.4 Договору).

Пункт 7.5 Договору обумовлює, що початком гарантійних строків вважається день підписання акту про приймання-передачу закінчених робіт (об`єкта).

Згідно з пунктом 7.6. Договору у разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах недоліків (дефектів) замовник протягом двох днів після їх виявлення повідомляє про це підрядника і запрошує його для складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

4.3. Прокурор стверджує про недійсність пунктів 2.2 та 7.2 Договору щодо визначення строку гарантії якості виконаних робіт і можливість експлуатації об`єкта в 3 роки з огляду на невідповідність такого строку прямим вимогам статті 884 Цивільного кодексу України.

4.4. У свою чергу Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує та посилається на те, що капітальний ремонт передбачає втручання у конструктивні елементи будівлі або інженерні системи з метою відновлення об`єкта як цілісної системи, натомість виконання робіт за Договором від 11.09. 2023 із заміни частини віконних блоків є локальними будівельними роботами, які не формують окремого об`єкта будівництва, не змінюють технічних характеристик будівлі та не передбачають втручання у її несучі конструкції, тому такі роботи за своєю правовою природою є окремими видами ремонтних робіт, гарантійні зобов`язання щодо яких визначаються договором. За доводами ТОВ "Вікна "Віконда", обґрунтованими посиланнями на ДБН А.2.2-3:2014, капітальний ремонт пов`язаний з втручанням у конструктивні елементи, відновленням або заміною інженерних систем, відновленням об`єкта як цілісної інженерно-будівельної системи, і заміна віконних блоків не відповідає цим ознакам; ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 розмежовує будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, окремі види ремонтних робіт, які не формують об`єкта будівництва.

Додатково ТОВ "Вікна "Віконда" заявляло, що Прокурором не доведено та не підтверджено належними і допустимими доказами наявність будь-яких дефектів виконаних робіт чи їх невідповідність проектній або договірній документації, неможливість або обмеження експлуатації об`єкта після виконання робіт, спричинення державі або органу місцевого самоврядування майнової шкоди чи реальної загрози її заподіяння, звернення замовника з вимогами про захист своїх прав до суду або наявність об`єктивної необхідності у такому зверненні.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні Прокурора та представника Відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на нього. Такі висновки Верховного Суду містяться у постановах, зокрема, від 17.01.2023 у справі № 910/20309/21, від 01.05.2024 у справі № 910/9635/22, від 15.01.2026 у справі № 916/411/23, від 04.02.2026 у справі № 920/1557/24 та інших.

5.4. У справі, що переглядається, предметом спору є вимога про визнання недійсними пунктів Договору, якими встановлено трирічний строк гарантії якості виконаних робіт.

5.5. У свою чергу предметом касаційного перегляду у цій справі № 904/7322/25 є судові рішення місцевого та апеляційного судів про задоволення цих позовних вимог.

5.6. Розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме щодо неправильного застосування судами норми статті 884 Цивільного кодексу України та неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у зазначених Скаржником постановах, колегія суддів звертає увагу, що Відповідачем на виконання Договору проведено ремонтні роботи, а саме заміну у закладі освіти частини віконних блоків на енергозберігаючі.

Тобто предметом закупівлі є окремі будівельні роботи, а не будівництво чи реконструкція об`єкта, а саме виконання робіт із заміни частини віконних блоків є локальними ремонтними роботами, які не формують об`єкт будівництва як цілісний результат, не передбачають втручання у несучі конструкції або інженерні системи будівлі та не змінюють її основні технічні характеристики, відповідно, гарантійні зобов`язання за такими роботами визначаються договором і не підпадають під правове регулювання, встановлене для гарантій на об`єкт будівництва в цілому.

За доводами Прокурора, наведені роботи належать до капітального ремонту, у той час як Відповідач зазначає про відсутність підстав так їх кваліфікувати, оскільки вони мають характеристики виключно поточного ремонту.

5.7. Відповідно до пункту 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Пунктом 3.7 Розділу 3 "Терміни та визначення понять" ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та змін проектної документації на будівництво" визначено поняття "капітальний ремонт" як сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Водночас реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг (Пункт 3.21 Розділу 3 "Терміни та визначення понять" ДБН А.2.2-3:2014).

5.8. Натомість поточним ремонтом вважається комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне і своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій та інженерного обладнання, що не пов`язано зі зміною основних техніко-економічних показників без втручання у несучі та огороджувальні системи.

5.9. Перелік робіт, що віднесено до капітального та поточного ремонту, визначено Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 №150 (далі - Перелік №150).

Відповідно до пункту 1.2 Переліку №150 до поточного ремонту, зокрема належить ремонт та заміна окремих віконних і дверних блоків.

До капітального ремонту з огляду на пункт 2 Переліку №150 належить, зокрема, повне або часткове перемурування та кріплення цегляних зовнішніх стін, не пов`язане з надбудовою будівлі, що не перевищує 25% загальної площі їх у будівлі, а також зміна в дерев`яних будівлях окремих вінців, що не перевищують 25% загальної площі стін; перемурування окремих віконних та дверних перемичок, що зробилися непридатними.

5.10. Зазначені норми саме так застосовані Верховним Судом при ухваленні постанови від 30.07.2020 у справі № 274/3531/16, проте не враховані судами попередніх інстанцій при розгляді справи, що є підставою для висновку про підтвердження доводів касаційної скарги ТОВ "Вікна "Віконда".

5.11. Колегія суддів також звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 04.09.2019 у справі № 825/528/16 та від 22.06.2023 у справі № 1.380.2019.001115, згідно якої за змістом понять, наведених у абзаці другому статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" терміном "будівництво" охоплюються нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт будівель і споруд. Визначення терміну будівництва наводиться і в інших нормативно-правових актах національного законодавства, зокрема, у абзаці третьому пункту 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 №45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.03.2012 ).

З аналізу вищенаведених нормативних актів Верховний Суд акцентував увагу, що будівництво - це як нове будівництво, так і реконструкція, реставрація та капітальний ремонт об`єктів будівництва. Схожі приписи стосовно визначення цього ж поняття містяться також у пунктах 3.2, 3.7, 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", згідно з якими:

- будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва;

- реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг;

- капітальний ремонт - це сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

5.12. Водночас відповідні доводи Відповідача, зокрема щодо складу робіт, їх характеру тощо не були враховані судами попередніх інстанцій.

Суд звертає увагу, що правова природа договору має визначатися виходячи саме з його умов (зі змісту договору), а не з назви правочину, що повністю узгоджується з усталеними висновками Верховного Суду, викладеними у постановах, зокрема, від 07.03.2023 у справі № 913/864/21, від 30.01.2024 у справі № 917/656/22, від 30.04.2026 у справі № 910/10333/24.

З огляду на викладене доводи Скаржника про те, що висновки судів попередніх інстанцій в частині визначення правової природи спірного договору є передчасними, знайшли своє часткове підтвердження.

5.13. При цьому наведене має визначальне значення для правильного вирішення спору та прийняття обґрунтованого рішення.

5.14. Оскільки Верховний Суд як суд касаційної інстанції в силу імперативних приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, колегія суддів приходить до висновку про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час такого нового розгляду всі вищезазначені Судом обставини підлягають повному та об`єктивному з`ясуванню, оскільки мають значення для прийняття законного рішення по суті спору.

5.15. Додатково колегія суддів звертає увагу на встановлену статтею 316 Господарського процесуального кодексу України обов`язковість вказівок, що містяться у цій постанові, для судів першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду, а також зазначає, що суди повинні неухильно додержуватися вимог про законність та обґрунтованість рішення у справі, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

5.16. Водночас Суд звертає увагу, що оскільки ТОВ "Вікна Віконда" у касаційній скарзі посилається на неіснуючі постанови Верховного Суду (від 18.04.2022 у справі № 725/4104/20, від 18.02.2021 у справі № 910/16233/19, від 21.04.2021 у справі № 910/8372/20), то відповідні доводи не розглядаються. При цьому в таких посиланнях вбачається намір ввести Суд в оману щодо підстав касаційного перегляду, що має ознаки недобросовісного користування процесуальними правами, а отже ознаки зловживання ними.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

6.2. Згідно з частинами першою, другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

6.3. За змістом частини третьої статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.4. Ураховуючи викладене та зважаючи на підтвердження у ході касаційного перегляду справи доводів Відповідача про неврахування судами правових позицій Верховного Суду, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

6.5. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо дослідити наявні у справі докази, встановити усі обставини, що входять до предмета доказування такого позову і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством прийняти відповідне рішення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікна Віконда" задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2026 у справі № 904/7322/25 скасувати.

3. Справу № 904/7322/25 передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко