Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №909/321/24 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 909/321/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз України"

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області ( Стефанів Т. В.)

від 24.03.2026

на постанову Західного апеляційного господарського суду (Міліціанов Р.В.,

Іванчук С.В., Ржепецький В.О.)

від 29.04.2026 (повний текст складений 04.05.2026)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз України"

до Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної Системи "Івано-Франківськгаз"

про стягнення заборгованості за зобов`язаннями з Типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії на суму 56 866 863,57 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хід розгляду справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за зобов`язаннями з Типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії на суму 56 866 863,57 грн.

2. Позов обґрунтовано тим, що Позивач поставив Відповідачу природний газ з 01.02.2022 по 28.02.2022 в обсязі 922,99890 куб. м на суму 37 858 889,10 грн, який Відповідачем не оплачений, у зв`язку з чим Позивачем нараховано пеню, інфляційні збитки та 3% річних.

3. Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 04.07.2024, залишеним без змін Західним апеляційним господарським судом у постанові від 11.09.2024 позов задовольнив частково. Стягнув з Відповідача на користь Позивача 37 858 889,10 грн - основного боргу, 3 765 144,31 грн - пені, 9 300 013,33 грн - інфляційних збитки, 2 177 672, 52 грн - 3 % річних та 682 402,36 грн - судового збору. В частині стягнення 3 765 144,31 грн пені відмовив.

4. Верховний суд постановою від 03.12.2024 у справі № 909/321/24 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені у розмірі 3 765 144,31 грн залишив без змін.

Стислий зміст оскаржуваного судового рішення

5. Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 24.03.2026, залишеною без змін Західним апеляційним господарським судом у постанові від 29.04.2026 у справі № 909/321/24, у задоволенні скарги Позивача на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження від 20.02.2026 у виконавчому провадженні №80121306 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 04.10.2024 у справі № 909/321/24 відмовив.

6. Судові рішення, зокрема, мотивовані тим, що за умови перебування Відповідача в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, та віднесення суми основного боргу за наказом Господарського суду Івано-Франківської області від 04.10.2024 у справі № 909/321/24 до передбаченої Законом № 1639-ІХ та ініційованої боржником процедури врегулювання, у приватного виконавця відповідно до положень пункту 15 частини 1 статті 34 та частини 4 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" був наявний обов`язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені з виконання наказу також і в частині пені, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на основну заборгованість.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та правова позиція інших учасників справи

7. 19 травня 2026 року Позивач (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2026 та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 у справі № 910/3831/26, в якій просить:

- скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2026 у справі № 909/321/24 в повному обсязі;

- визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при примусовому виконанні наказу господарського суду Івано-Франківської області від 04.10.2024 у справі № 909/321/24 щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 20.02.2026 з підстав, передбачених пунктом 15 частини 1 статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження";

- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зупинення вчинення виконавчих дій від 20.02.2026 ВП № 8012130;

- зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду у даній справі.

8. Підставою касаційного оскарження Скаржник зазначив абзац 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме порушення норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки наявних у справі доказів.

9. Також Скаржник зазначив, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що рішення/дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій за вказаним виконавчим провадженням в частині стягнення 3 765 144,31 грн пені, 9 300 013,33 грн інфляційних збитків та 2 177 672, 52 грн 3% річних не суперечать вимогам Закону України "Про виконавче провадження" №1404 (стаття 34) та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" № 1639-ІХ (стаття 6).

10. Відповідач у межах строку, встановленого Верховним Судом, подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

11. Верховний Суд перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.

12. Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження".

13. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

14. За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

16. Пунктом 2 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

17. У відповідності до ст.339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

18. 27 лютого 2026 року від Позивача до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла скарга вх.№1742/26 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 20.02.2026 у виконавчому провадженні №80121306 з примусового виконання Наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 04.10.2024 у справі №909/321/24.

19. Вимоги за скаргою обґрунтовані тим, що дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №80121306 в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних суперечать вимогам ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

20. Статтею 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (Закон №1639-IX), зокрема, передбачено, що:

- процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу - це заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість у разі її погашення;

- реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу (далі - Реєстр) - це відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону;

- учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01.01.2020, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

21. Відповідно до ст.2 Закону №1639-IX його дія поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у ст.1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.

22. Пунктом 15 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

23. Згідно з ч.2 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо, зокрема, про обставини, зазначені в ч.1 цієї статті, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

24. Статтею 35 Закону "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених, зокрема, п.15 ч.1 ст.34 цього Закону (ч.4). У випадку, передбаченому п.15 ч.1 ст.34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (ч.11).

25. Відповідно до абз.2 ч.2 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому, зокрема, п.15 ч.1 ст.34 цього Закону.

26. З аналізу вказаних норм права вбачається, що державний виконавець: 1) не віднесений до числа учасників процедури врегулювання заборгованості за Законом "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", тому у нього відсутні повноваження під час відкриття виконавчого провадження самостійно вирішувати питання стосовного того, чи відноситься заборгованість, що підлягає стягненню за виконавчим документом, до тієї заборгованості, котра підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону; 2) на підставі постанови НКРЕКП про включення боржника до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу зупиняє вчинення виконавчих дій щодо такого підприємства, а також знімає накладені арешти на грошові кошти на рахунках боржника у випадку, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

27. Разом з тим відповідно до абз.8 ст.1 Закону "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" заборгованість (грошові зобов`язання) суб`єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону - це, зокрема, заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01.01.2020, яка виникла з 01.01.2020 по 28.02.2022 включно.

28. Отже, законодавець чітко визначив часові межі виникнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", у разі включення боржника до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу - з 01.01.2020 до 28.02.2022. Віднесення заборгованості, яка виникла поза межами цього періоду, до заборгованості, яка може бути врегульована учасниками процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) за законодавчо визначеною у Законі процедурою, суперечитиме змісту абз.8 ч.1 цього Закону.

29. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.01.2025 у справі №904/4463/23, на які посилаються суди попередніх інстанцій, а також ТОВ "Оператор ГТС України" та Міністерство юстиції України у відзивах на касаційну скаргу.

30. У цій постанові від 17.01.2025 у справі №904/4463/23 встановлено:

"За рішенням суду від 06.12.2023, яке набрало законної сили, з АТ "Дніпропетровськгаз" стягнуто хоч і загальну суму заборгованості за загальний період її існування з січня 2022 року до квітня 2023 року з нарахованими сумами пені, 3% річних та інфляційними втратами, однак з рішення суду вбачається, що ця загальна сума боргу складається із заборгованостей, які виникли окремо одна від одної в різні періоди, а саме: у січні 2022 року, що підпадає під дію Закону №1639-ІХ, та у березні - червні 2022 року, вересні 2022 року - квітні 2023 року, тобто поза межами визначеного абз.8 ст.1 Закону №1639-ІХ періоду.

З розрахунку Оператора ГТС суми основного боргу, поданого під час розгляду справи по суті, вбачається, зокрема, що сума основного боргу Оператора ГРМ за січень 2022 року становила 4,84 грн, зобов`язання щодо сплати якої були припиненні шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог 23.05.2023; сума 3% річних складала 0,18 грн, пені - 0,80 грн, інфляційних втрат - 1,34 грн, що разом становить 2,32 грн.

Суди також з`ясували, що постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 20.06.2024 в частині стягнення з боржника 2,32 грн на підставі п.15 ч.1 ст.34 Закону №1404-VIII приватний виконавець прийняв з урахуванням пояснень стягувача, при цьому зазначена сума не бралася приватним виконавцем до уваги при винесенні постанови від 23.05.2024 про арешт коштів боржника.

Разом з тим за встановлених судами обставин постанова про зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення з боржника 2,32 грн на підставі п.15 ч.1 ст.34 Закону №1404-VIII прийнята приватним виконавцем з порушенням строків, установлених ч.2 ст.34 цього Закону, - 20.06.2024.

З огляду на вказане суди дійшли обґрунтованого висновку про визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця у ВП НОМЕР_3 лише щодо своєчасного незупинення вчинення виконавчих дій (з порушенням ч.2 ст.34 Закону №1404-VIII) з виконання судового наказу в частині стягнення заборгованості у розмірі 2,32 грн, яка виникла у січні 2022 року, до виключення боржника з Реєстру, оскільки саме ця сума може бути врегульована відповідно до Закону №1639-ІХ з огляду на приписи абз.8 ст.1.

При цьому суди правомірно відхилили посилання боржника на те, що приватний виконавець мав зупинити вчинення виконавчих дій також і в частині сум, стягнутих судом за березень - червень 2022 року, вересень 2022 року - квітень 2023 року, які виникли поза межами періоду, визначеного абз.8 ст.1 Закону №1639-ІХ, з посиланням на невідповідність таких тверджень приписам п.15 ч.1 ст.34 Закону №1404-VIII та, як наслідок, правильно вказали на безпідставність вимог про визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця щодо незняття арешту з усіх грошових коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях та належать боржнику".

31. Тобто у постанові від 17.01.2025 у справі №904/4463/23 Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення виконання судового наказу лише в частині стягнення заборгованості у розмірі 2,32 грн, що складається з суми 3% річних - 0,18 грн, пені - 0,80 грн, інфляційних втрат - 1,34 грн, нарахованих на суму основного боргу Оператора ГРМ за січень 2022 року в розмірі 4,84 грн, зобов`язання щодо сплати якого були припиненні шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог 23.05.2023.

32. У справі, що переглядається (№ 909/321/24), судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.11.2022 № 1374 Відповідача включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

33. При цьому, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.2024 у справі №909/321/24,сума основної заборгованості виникла та була нарахована у період з 01.02.2022 по 28.02.2022 в обсязі 922,99890 куб. м на суму 37858889,10 грн. Тобто, період на який поширюється дія Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

34. Як зазначено у постанові Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.05.2025 у справі № 903/421/24:

"8.86. З аналізу положень Закону України № 1639-ІХ та наведеного визначення процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу, викладеного у статті 1 цього Закону, вбачається проведення таких процедур врегулювання заборгованості: процедури взаєморозрахунків (стаття 4), процедури реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування (стаття 5), процедури списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування (стаття 6).

8.87. Так, за змістом статті 6 Закону України № 1639-ІХ на заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.

8.87.1. Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню:

- за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;

- за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.

8.88. Гарантії забезпечення прав та інтересів кредиторів визначені статтею 7 Закону України №1639-ІХ, відповідно до якої НАК «Нафтогаз України», особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, заборгованість перед якими (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість) підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, мають право на відшкодування з державного бюджету додаткових витрат на сплату процентів та інших витрат у зв`язку із запозиченням коштів з метою покриття касових розривів, що утворилися внаслідок врегулювання заборгованості відповідно до статей 5-6 цього Закону, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

8.89. Отже, наведеними положеннями Закону передбачений механізм урегулювання питань щодо основної заборгованості підприємств, включених до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також підстави та передумови для списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на цю ж заборгованість, учасниками такої процедури врегулювання, визначеними статтею 1 Закону України № 1639-ІХ.

8.92. Зупинення вчинення виконавчих дій на час перебування АТ «ОГС «Волиньгаз» у Реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», є обмеженням, передбаченим Законом, дія якого поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.

8.93. Отже, об`єднана палата зазначає, що виконавець (державний / приватний) не є учасником процедури врегулювання заборгованості, визначеної Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" і відповідно до пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», а отже, у виконавця виник обов`язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу".

35. Такі ж висновки викладені Верховним Судом і у постановах від 12.12.2024 у справі № 924/395/24, від 20.01.2025 у справі № 924/296/24, від 03.11.2025 у справі №911/1880/22.

36. Отже, наявність спеціальної процедури врегулювання заборгованості на ринку природного газу створює правові підстави для зупинення виконавчих дій не лише щодо основного боргу, але й щодо похідних вимог (пеня, інфляційні втрати, 3% річних), якщо вони нараховані на таку заборгованість.

37. Доводи Скаржника щодо неправомірності зупинення виконавчих дій в частині штрафних санкцій та інших нарахувань не знайшли підтвердження, оскільки законодавство передбачає комплексне врегулювання всієї заборгованості, включаючи додаткові фінансові санкції.

38. Таким чином, доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо порушення судами попередніх інстанцій норм права не отримали своє підтвердження під час касаційного провадження, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

40. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

41. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах, наведених у касаційній скарзі доводів, вважає, що воно ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Судові витрати

42. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на нього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 у справі № 909/321/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

І. Кондратова